21/09/2010
0Сьогодні в Золотоніському держлісгоспі працюють приватні структури з надання послуг лісовому господарству. Вони виконують майже всі роботи, які пов’язані з лісорозведенням, лісовідновленням та лісокористуванням. Виробництво сіянців, їх посадка, догляд за лісовими культурами, рубки догляду і головного користування тощо – все це виконується на договірній основі з приватними фізичними особами – підприємцями, які виграли тендер на проведення того чи іншого виду робіт. Лісгосп дає завдання цим підприємцям і контролює якість та обсяг виконаних робіт. Таку практику співпраці з підприємцями лісгосп почав запроваджувати кілька років тому, і час показав: вона дійсно ефективна та економічно обґрунтована.
Сайт «Ліси Черкащини» попросив прокоментувати досвід співпраці лісгоспу з підприємцями директора ДП «Золотоніське лісове господарство», заслуженого працівника сільського господарства України Миколу Собченка.
Щоб продуктивно розвивати галузь лісового господарства і заробляти на її утримання, необхідно шукати взаємовигідні способи співпраці із приватним капіталом, вважає Микола Собченко. В лісовому господарстві робота на розвиток обов’язкова і постійна, бо вона спрямована на безперервне функціонування такого живого організму, як ліс. Виробництво сіянців, їх посадка, очищення лісу від перестиглих і хворих дерев, заліснення нових територій тощо — це щоденна робота, яка вимагає величезних зусиль, професіоналізму і суттєвого фінансування, якого часто бракує. За словами Миколи Георгійовича, лісгосп заробляє щороку близько 5 мільйонів гривень, але витрати підприємства на лісорозведення та лісовідновлення, охорону і захист лісів становлять близько 6,5 мільйона гривень. Держбюджет фінансує ці роботи лише на 20% від потреби. За таких умов говорити про розвиток складно. Тому необхідно шукати нові способи заробітку, і одним із перспективних директор Золотоніського лісгоспу вважає надання лісових плантацій у користування приватним підприємцям – для розведення лікарських рослин, вирощування культур чорноплідної горобини, калини, лози для плетіння кошиків тощо. Користування лісовими площами необхідно оплачувати, щоб співпраця була взаємовигідна. Микола Собченко переконаний, що порівняно з прибутками, які малий бізнес матиме вже невдовзі, це незначні суми, але вони потрібні лісу для його розвитку і захисту. Багато хто хоче отримати великі прибутки, не вклавши ні копійки. Але лісівники готові надати у користування лісові угіддя підприємцям-господарям, а не підприємцям-споживачам.
З іншого боку, директор спрямовує зусилля на активізацію діяльності лісгоспу на ринку деревини, що вже ожив після кризи. У цьому контексті позитивним досвідом Микола Собченко вважає проведення аукціонів, однак застерігає, що з реекспортерами, які прагнуть нажитися на лісі, працівникам галузі не по дорозі.
Микола Собченко підкреслив, що лісогосподарські підприємства зацікавлені в тому, щоб підприємницька діяльність запрацювала на користь лісу, адже підприємцям це теж потрібно. І взаємний рух бізнесу та лісгоспу назустріч один одному вже розпочався. Отже, співпраця відбувається.
