27/08/2010
0Президент України взяв під особистий контроль питання розвитку українських Карпат
Голова Львівської ОДА Василь Горбаль разом з віце-прем’єр-міністром Віктором Слаутотою, головою Держкомлісгоспу Миколою Шершуном та іншими представниками урядової делегації взяв участь у розширеній колегії Держкомлісгоспу України у Скольівському районі.
Перед колегією представники уряду та місцевої влади також відвідали низку об’єктів району, зокрема Зелем’янківське лісництво ДП «Сколівський лісгосп» де ознайомились з еколого безпечними технологіями заготівлі деревини, а також оглянули лісогосподарські заходи, пов’язані із заміною похідних всихаючи ялинників на корінні.
Під час свого виступу на засіданні колегії, голова Львівської ОДА нагадав, що питанням розвитку української частини Карпат почала займатися лише нинішня влада. Василь Горбаль нагадав, що вперше тема українських Карпат прозвучала у Львові, на виїзному засіданні Ради регіонів.
«Я переконаний, що після того, як Президент взяв під особистий контроль програму українських Карпат, всі проблеми цього регіону будуть вирішені у достатньо короткі строки.
Для українських Карпат, для їх Львівської частини, розбудова контейнерного розсадника на базі насіневого підприємства – це ті речі, які дають можливість говорити про розвиток лісового господарства української частини Карпат», – наголосив голова ЛОДА.
Він також висловив переконання, що створення відповідної державної програми дозволить залучити низку необхідних інструментів для розвитку і розбудови інфраструктури карпатського регіону.
«Мені приємно, що з 14 мільйонів гривень, які має Львівщина для створення робочих місць, 6 мільйонів гривень піде на потреби лісників. Дійсно, роботи надзвичайно багато, але, якщо буде єдина державна програма, то ми зможемо передбачити низку інструментів для розвитку потенціалу українських Карпат. Я думаю, що ми зможемо знайти українських виробників, які б змогли виробляти відповідну лісову техніку для розбудови, в тому числі й доріг у горах. А це, відповідно, вирішить соціальну проблему регіону, бо будуть створюватись нові робочі місця», – підкреслив Василь Горбаль.
http://www.loda.gov.ua/ua/news/itm/1617/
Визначені нові напрямки розвитку лісового господарства Карпатського регіону
Голова Львівської ОДА Василь Горбаль разом з віце-прем’єр-міністром Віктором Слаутотою, головою Держкомлісгоспу Миколою Шершуном та іншими представниками урядової делегації взяв участь у розширеній колегії Держкомлісгоспу України у Скольівському районі.
Перед колегією представники уряду та місцевої влади також відвідали низку об’єктів району, зокрема Зелем’янківське лісництво ДП «Сколівський лісгосп» де ознайомились з еколого безпечними технологіями заготівлі деревини, а також оглянули лісогосподарські заходи, пов’язані із заміною похідних всихаючи ялинників на корінні.
В ході засідання колегії, голова Держкомлісгоспу Микола Шершун наголосив на необхідності системного підходу у вирішенні проблем Карпат. Він наголосив, що для цього регіону необхідно розробити нові екологічні підходи, які, в тому числі, стосуються і протиповеневої ситуації.
Коментуючи питання побудови лісових доріг, Микола Шершун нагадав, що вперше кошти на це були виділені у 2007 році урядом Віктора Януковича.
Крім того, за словами голови Держкомлісгоспу, необхідно вирішити ситуацію зі всихаючими смерічниками. За його словами, для заміни їх на ялиці та буки, які більш характерні для Карпат, необхідно провести вирубку тисячі гектарів похідних смерічників.
Також Микола Шершун звернув увагу на необхідність ліквідації умов для незаконної вирубки лісів.
Він додав, що вже цього року буде створена електронна система обліку деревини.
Під час свого виступу на засіданні колегії, голова Львівської ОДА нагадав, що питанням розвитку української частини Карпат почала займатися лише нинішня влада. Василь Горбаль нагадав, що вперше тема українських Карпат прозвучала у Львові, на виїзному засіданні Ради регіонів.
«Я переконаний, що після того, як Президент взяв під особистий контроль програму українських Карпат, всі проблеми цього регіону будуть вирішені у достатньо короткі строки.
Для українських Карпат, для їх Львівської частини, розбудова контейнерного розсадника на базі насіневого підприємства – це ті речі, які дають можливість говорити про розвиток лісового господарства української частини Карпат», – наголосив голова ЛОДА.
Він також висловив переконання, що створення відповідної державної програми дозволить залучити низку необхідних інструментів для розвитку і розбудови інфраструктури карпатського регіону.
«Мені приємно, що з 14 мільйонів гривень, які має Львівщина для створення робочих місць, 6 мільйонів гривень піде на потреби лісників. Дійсно, роботи надзвичайно багато, але, якщо буде єдина державна програма, то ми зможемо передбачити низку інструментів для розвитку потенціалу українських Карпат. Я думаю, що ми зможемо знайти українських виробників, які б змогли виробляти відповідну лісову техніку для розбудови, в тому числі й доріг у горах. А це, відповідно, вирішить соціальну проблему регіону, бо будуть створюватись нові робочі місця», – підкреслив Василь Горбаль.
Своєю чергою, віце-прем’єр-міністр Віктор Слаута наголосив, що Держкомлісгосп повинен мати увесь лісовий фонд. На його думку, це дозволить застосувати раціональніші підходи до користування лісовими ресурсами.
Він також зазначив, що уряд надасть підтримку комітету щодо залучення бюджетних та інвестиційних коштів у розвиток лісового господарства.
Крім того, Віктор Слаута звернувся до Миколи Шершуна з пропозицією відпрацювати проекти постанов та проекти законів, які сприятимуть розвитку лісової галузі і, зокрема, розвитку Карпат.
http://www.loda.gov.ua/ua/news/itm/1619/
27 Серпня 2010 09:10
У Львівській області буде створена електронна система обліку деревини
У Сколівському районі Львівщини відбулася розширена колегія Держкомлісгоспу за участі обласної влади та представниками урядової делегації. Про це повідомила прес-служба ЛОДА.
Під час засідання колегії голова Держкомлісгоспу Микола Шершун наголосив на потребі системного підходу у вирішенні проблем Карпат. Він наголосив, що для цього регіону необхідно розробити нові екологічні підходи, які, в тому числі, стосуються і протиповеневої ситуації.
Коментуючи питання побудови лісових доріг, Микола Шершун нагадав, що вперше кошти на це були виділені у 2007 році урядом Віктора Януковича.
Крім того, за словами голови Держкомлісгоспу, необхідно вирішити ситуацію зі всихаючими смерічниками. За його словами, для заміни їх на ялиці та буки, які більш характерні для Карпат, необхідно провести вирубку тисячі гектарів похідних смерічників.
Також Микола Шершун звернув увагу на необхідність ліквідації умов для незаконної вирубки лісів.
Він додав, що вже цього року буде створена електронна система обліку деревини.
Своєю чергою, віце-прем’єр-міністр Віктор Слаута наголосив, що Держкомлісгосп повинен мати увесь лісовий фонд. На його думку, це дозволить застосувати раціональніші підходи до користування лісовими ресурсами.
Він також зазначив, що уряд надасть підтримку комітету щодо залучення бюджетних та інвестиційних коштів у розвиток лісового господарства.
Крім того, Віктор Слаута звернувся до Миколи Шершуна з пропозицією відпрацювати проекти постанов та проекти законів, які сприятимуть розвитку лісової галузі і, зокрема, розвитку Карпат.
http://galinfo.com.ua/news/73646.html
Карпаты лишатся хвойных лесов?
[12:40/27.08.2010]
Карпаты могут остаться без хвойных лесов. Во время аномальной жары высохли тридцать шесть тысяч гектаров зеленых насаждений. Что делать – решали участники выездной коллегии Государственного комитета лесохозяйства.
Одна из главных причин высыхания – резкое потепление. Деревьям не хватает влаги. Об этом пишут Подробности.
Склоны гор покрылись ржавчиной. Такой цвет у пожухлых сосновых иголок. Ослабленные деревья не могут противостоять вредителям – грибам и жукам.
Остап Бойко, директор Сколевского лесхоза: «Ось бачимо тут, ось опеньок осінній, це є власне хворе дерево, це є, крім того, відпрацювання короїдом і типографу, тобто комплекс причин».
Михаил Голубец изучает хвойные леса уже полвека. Говорит – пихту в Карпатах посадили еще сто лет назад. Тогда власти Австрии, Венгрии и Польши, которым принадлежали Карпаты, решили заменить коренные буковые леса хвойными, экономически более выгодными. Эту практику продолжили и в советские времена.
Михаил Голубец, почетный директор Института экологии НАН Украины: «Йшла інтенсивна масова заміна букових лісів на смерекові. Тепер маємо потепління клімату, маса поширення шкідників, хвороб. Йде масове всихання. І це є катастрофа, це є трагічна ситуація в лісовій галузі».
Спасти и вылечить больные деревья невозможно – утверждают ученые. Их лучше заменить здоровыми насаждениями. Но для этого, говорят лесники, в горах нужно использовать новейшие технологи вырубки – подвесные трейлеры, благодаря которым можно сохранить здоровый лес, переправляя больной поверху. А еще необходимо проложить двести километров дорог.
Николай Шершун, глава Государственного комитета лесного хозяйства: «Побудували дорогу, біля дороги повітряно-тренувальна установка, тут же так званий верхній склад, погрузла деревини і відправка до споживача».
Так должно быть в идеале. Но денег на все эти работы у Гослесхоза не хватает. Один километр горной дороги стоит около полумиллиона гривен. А трейлерно-подвесная установка – больше ста тысяч евро. За дополнительным финансированием решили обратиться к Кабмину. Там обещают помочь.
Виктор Слаута, вице-премьер-министр Украины: «Проблеми нашого національного багатства, лісового фонду вже лишати на плечах тільки лісівників і комітету, ну мабуть це не виправдано. В цьому році уряд у стабілізаційному фонді виділив із бюджету державного якраз 200 млн, якраз на будівництво доріг, і ця програма діє, треба щоб вона була профінансована».
Вместо больных сосен лесники хотят посадить деревья, которые росли здесь сотни лет назад – бук, граб, явор и ель. Пихту тоже, правда, не везде, а только высоко в горах, где климат достаточно влажный.
http://www.from-ua.com/news/736fb80ab2104.html
Жара уничтожила тысячи гектаров хвойных лесов в Карпатах
А вскоре «легкие» Украины могут совсем «облысеть».
— 27.08.2010
Карпатские горы могут «облысеть». Дело в том, что во время аномальной жары высохли тридцать шесть тысяч гектаров хвойных лесов.
Среди причин — потепление последних лет и, в частности, сверхжаркое лето 2010. по словам ученых, спасти и вылечить больные деревья невозможно, их лучше заменить здоровыми насаждениями. Впрочем, сделать это не так уж и легко. Как говорят лесники, в горах нужно использовать новейшие технологи вырубки – подвесные трейлеры, благодаря которым можно сохранить здоровый лес, переправляя больной поверху. А еще нужно построить двести километров дорог. В Гослесхозе уже подсчитали, что один километр горной дороги обойдется примерно в полмиллиона гривен, а трейлерно-подвесная установка — больше ста тысяч евро, передают Подробности.
Взамен больных сосен лесники хотят посадить деревья, которые росли здесь сотни лет назад – бук, граб, явор и ель. Пихту тоже, правда, не везде, а только высоко в горах, где климат достаточно влажный.
Мы также писали, что жара грозит Крыму экологической катастрофой. Деревья засыхают, море закипает, в лесах объявлена повышенная пожароопасность, СЭС изымает скоропортящиеся продукты и заливает их хлоркой.
http://kp.ua/online/news/241241/
Карпаты останутся голыми?
MIGnews.com.ua 27.08.2010 // 23:27 //
Карпаты могут остаться без хвойных лесов. Во время аномальной жары высохли тридцать шесть тысяч гектаров зеленых насаждений. Что делать – решали участники выездной коллегии Государственного комитета лесохозяйства.
Одна из главных причин высыхания – резкое потепление. Деревьям не хватает влаги.
Склоны гор покрылись ржавчиной. Такой цвет у пожухлых сосновых иголок. Ослабленные деревья не могут противостоять вредителям – грибам и жукам.
Остап Бойко, директор Сколевского лесхоза: "Ось бачимо тут, ось опеньок осінній, це є власне хворе дерево, це є, крім того, відпрацювання короїдом і типографу, тобто комплекс причин".
Михаил Голубец изучает хвойные леса уже полвека. Говорит – пихту в Карпатах посадили еще сто лет назад. Тогда власти Австрии, Венгрии и Польши, которым принадлежали Карпаты, решили заменить коренные буковые леса хвойными, экономически более выгодными. Эту практику продолжили и в советские времена.
Михаил Голубец, почетный директор Института экологии НАН Украины: "Йшла інтенсивна масова заміна букових лісів на смерекові. Тепер маємо потепління клімату, маса поширення шкідників, хвороб. Йде масове всихання. І це є катастрофа, це є трагічна ситуація в лісовій галузі".
Спасти и вылечить больные деревья невозможно – утверждают ученые. Их лучше заменить здоровыми насаждениями. Но для этого, говорят лесники, в горах нужно использовать новейшие технологи вырубки – подвесные трейлеры, благодаря которым можно сохранить здоровый лес, переправляя больной поверху. А еще необходимо проложить двести километров дорог.
Николай Шершун, глава Государственного комитета лесного хозяйства: "Побудували дорогу, біля дороги повітряно-тренувальна установка, тут же так званий верхній склад, погрузла деревини і відправка до споживача".
Так должно быть в идеале. Но денег на все эти работы у Гослесхоза не хватает. Один километр горной дороги стоит около полумиллиона гривен. А трейлерно-подвесная установка – больше ста тысяч евро. За дополнительным финансированием решили обратиться к Кабмину. Там обещают помочь, пишет from-ua.com.
Виктор Слаута, вице-премьер-министр Украины: "Проблеми нашого національного багатства, лісового фонду вже лишати на плечах тільки лісівників і комітету, ну мабуть це не виправдано. В цьому році уряд у стабілізаційному фонді виділив із бюджету державного якраз 200 млн, якраз на будівництво доріг, і ця програма діє, треба щоб вона була профінансована".
Вместо больных сосен лесники хотят посадить деревья, которые росли здесь сотни лет назад – бук, граб, явор и ель. Пихту тоже, правда, не везде, а только высоко в горах, где климат достаточно влажный.
http://www.mignews.com.ua/ru/articles/39383.html
