Чупакабра таки існує!

Українські селяни таки зловили вбивцю кролів — чупакабру, а заодно і зробили наукове відкриття. З’ясувалося, що гроза українських селян схожа на тварину, яку майже місяць тому пристрелив техаський фермер.
Малий хижак був схожий на лисицю, пересувався як кенгуру і харчувався ягодами шовковиці. А в селі, де вбили дитинча чупакабри, її матір лякає селян вночі моторошним виттям.
Убитий хижак на перший погляд нагадував лисицю породи сфінкс, тобто без хутра, з довгим хвостом і гострими іклами. Пересувався звір як кенгуру, стрибаючи на задніх лапах. А ще, окрім пташенят та кролів, дуже любив шовковицю.
Першими у центрі села Чемер побачили тварину-мутанта двоє дівчат. Кажуть: голова собаки, тіло кенгуру, хвіст опосума, тільки без вовни. Думали, то примара, наслідок спеки. А тварина зупинилася на дорозі і дала можливість себе розгледіти.
Одна з дівчат покликала батька. Він вийшов на звіра з вилами. Вистежував чупакабру, йдучи слідом прим’ятою травою, а коли вистежив і заколов, то з’ясувалося, що звірятко значно менше, ніж та істота, яку бачили дівчата. Дівчата певні — то дитинча. Відтоді надвір після заходу сонця не виходять, бо вірять, що десь у селі прижилася доросла пара цих істот. Сільський голова готує на чупакабр облаву.
Тіло вбитого звіра відвезли на розтин. Хто це, ветеринари так і не встановили. Лише те, що самець, від народження йому місяць-два. Хутра майже немає, у тварини неприродно великий хвіст, по п’ять пальців на передніх лапах, по чотири – на задніх, довгі вуха та ікла, завеликі, як на малюка, і дуже гострі. Огляд внутрішніх органів здивував ще більше.
Віра Пеклуха, лікар-серолог каже: «Виявили, що немає товстого відділу кишківника, це нас дуже здивувало, а сліпий відросток дуже маленький. При розтині шлунка знайшли лише ягоди шовковиці».
Тобто чупакабра має ікла хижака, а їсть ягоди; схожа на лисицю, а стрибає, мов кенгуру. Глибокого дослідження ветеринари не робили, тіло загадкової чупакабри кремували. Зоологи розчаровані, адже знахідка тягне на наукове відкриття. Впевнені, у Евразії таких тварин просто не повинно бути.
У Чемері ж тепер неспокійно. Ночами люди чують, як доросла чупакабра сумує за малям.