04/08/2010
0 Сесією Закарпатської обласної ради від 8 липня 2010 року №1143 прийнято рішення оголосити об’єктами природно-заповідного фонду місцевого значення ботанічні заказники місцевого значення без вилучення земель у землекористувачів:
«Егреш» на площі 37,4 га (Виноградівське лісництво); «Ардов» – на площі 25,0 га; «Косоньська гора» – на площі 9,0 га; «Сілаш» – на площі 75,5 га («Береговодержспецлісгосп»).
Створення зазначених об’єктів природно-заповідного фонду стало одним із етапів реалізації розробленого Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області ,,Плану заходів, спрямованих на розвиток регіональної мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення на території Закарпатської області на період 2009-2013 років”. На сьогодні площа природно-заповідного фонду в Закарпатті становить 13,4 відсотка від загальної площі області, що відповідає загальноєвропейським вимогам.
У бліц-інтерв’ю начальник Держуправління Андрій Погорєлов зазначив:
– Рішення щодо створення 4 ботанічних заказників місцевого значення («Ардов», «Сілаш», «Егреш» та «Косонська гора») загальною площею 146,9 га, прийнято на основі наукового обґрунтування та з метою охорони й збереження дубових насаджень з найстарішими за віком в області вільшняками та видів рослин, занесених до Червоної книги. Настав час узяти під охорону ці унікальні природні території.
– Ботанічні заказники мають цінність не тільки для Закарпаття…
– Ці ботанічні заказники, незважаючи на відносно невеликі площі, мають важливе наукове і природозберігаюче значення як залишки раніше широко представлених природних компонентів пониззя Тиси. Візьмемо, до прикладу, вулканічний пагорб Ардов. На його вершині зберігся лісовий масив з рідкісних для Закарпаття реліктових низькорослих дубняків паннонського типу, характерних для лісостепових дібров. Цей осередок лісів один із найпівнічніших подібного типу у Центральній Європі і має загальноєвропейське значення. Егреш і Сілаш – це залишки заплавних, заболочених лісів на рівнині, їх збереження можливе лише шляхом створення тут локальних резерватів.
Інший об’єкт – Косонська гора, що розташований на українсько-угорському кордоні поблизу м.Косонь, зможе стати одним із вузлів інтеграції екомережі України до загальноєвропейської екомережі. До речі, на угорській частині пагорба уже існує резерват. Тому у перспективі є можливість створення українсько-угорського заповідного об’єкта. Тут зберігся унікальний для Закарпаття природний посушливий комплекс, – зростають низькорослі теплолюбні дубові ліси та невелика ділянка лук з вкрапленням лучно-степової рослинності. Подібні території (г. Чорна гора, Ловачка, Мужіївські пагорби) уже перебувають під охороною.
– Створення яких об’єктів стане наступним етапом роботи Держуправління, щодо збільшення територій природно-заповідного фонду?
– Наразі погоджено проектні матеріали про надання 5 водно-болотним угіддям (загальною площею 554,5 га) статусу водно-болотних угідь міжнародного значення для включення їх в Рамсарський перелік. Заплановано розробку заходів щодо збереження об’єкту світової природної спадщини – української частини природного об’єкта ,,Букові праліси Карпат”. З метою інтеграції до загальноєвропейської екологічної мережі на перспективу вбачається створення двох двосторонніх природоохоронних об’єктів з Румунією та Угорською Республікою.
