Стратегія лісокористування: реалії та потенційні можливості

Стратегія лісокористування: реалії та потенційні можливості

Л. Полякова , С. Кирилюк, В. Сторожук , М. Попков – НІЦЛ
М. Савущик – Київська ЛНДС

Лісовий і мисливський журнал №1/2001

Загальновизнано, що ефективне планування лісогосподарської діяльності має охоплювати як мінімум один повний цикл виробництва. Розроблено багато комп’ютеризованих моделей і систем, які дозволяють генерувати і порівнювати довгострокові сценарії лісокористування і пов’язане з ними відтворення лісів. Однак в Україні вони поки що не знайшли застосування. В зв’язку з цим прогноз і аналіз довгострокової динаміки лісового фонду України при реалізації різних стратегій лісокористування є актуальним завданням.

Таку роботу було проведено в рамках українсько-шведського проекту, націленого на розробку плану розвитку лісового сектору України. При цьому використовувалася система сценарного моделювання динаміки лісів GAYA, розроблена в Шведському інституті сільськогосподарських наук і широко використовувана з науковою і навчальною метою у Швеції і Норвегії. Система GAYA складається із процедур створення прогнозу динаміки лісів при заданих обмеженнях у режимі лісокористування. Разом з системою застосовувалась програма вибору оптимальних режимів лісокористування JLP, розроблена інститутом METLA (Фінляндія) для розв’язання проблем лісогосподарського планування.

Проведені розрахунки дозволяють орієнтовно оцінювати можливі об’єми заготівлі деревини під час головних рубок по Україні в цілому і по окремих лісорослинних зонах при різних стратегіях лісокористування. Вихідні дані отримані на основі повидільної бази даних лісів Держкомлісгоспу. Вони включають інформацію про площі і загальний запас деревостанів, агреговану в межах лісорослинних зон і існуючих режимів експлуатації по породах, бонітетах, походженню та класах віку, а також моделі зміни запасу модальних деревостанів основних лісоутворюючих порід. У кожній лісорослинній зоні використовували дані про шість основних порід, кожна з яких була представлена деревостанами трьох найпоширеніших бонітетів. Таким чином, фактичні дані були занижені за рахунок порід і бонітетів, що займають незначну площу. Як по Україні в цілому, так і по окремих регіонах величина відхилення виявилася незначною – 6-10% по запасу.

Розрахунки проводилися по лісах Держкомлісгоспу у цілому і в межах лісорослинних зон, окремо для лісів, включених в експлуатацію і вилучених з неї. Прораховано два таких сценарії лісокористування:

Мета – максимізація об’єму головного користування.

Обмеження:

1. загальний запас насаджень за період прогнозу не повинен зменшуватися;
2. площа насаджень залишається незмінною;
3. ліс відновлюється на наступний рік після проведіння рубок;
4. в розрахунок включаються лише стиглі насадження (на
   відміну від методів, що застосовуються сьогодні);

Мета і обмеження a, b і c аналогічно до першого варіанта.

d) Віки рубки сосни, вільхи, берези зменшені на 10 років від нинішнього рівня. Для насаджень дуба вищої продуктивності (1 і вищі класи бонітету) прийнято мінімальний вік рубки – 160 років. Мінімальний вік рубки дубових деревостанів порослевого походження 2 і 3 класів бонітету зменшений на 20 років, природного насіннєвого і штучного походження на 10 років. Для букових деревостанів вищої продуктивності встановлено мінімальний вік рубки 140 років. Для 2-го класу бонітету вік рубки зменшений на 10 років.

Результати розрахунків (на 100-річний період) для лісів Держкомлісгоспу, включених у розрахунок головного користування наведені на рис. 1. Аналіз дозволяє зробити такі висновки:

1. Наслідки реалізації стратегії лісокористування на основі прийнятих в Україні віках рубок (варіант 1) проявлятимуться в таких рисах:
   1. Можливий розмір головного користування в експлуатаційних лісах протягом 60 років залишатиметься на рівні 6.5 млн. м3. У цей період спостерігатиметься збільшення наявного запасу (орієнтовно на 200 млн.м3 за 60 років) і прогресуюче старіння деревостанів;
   2. Через 60-70 років більше третини експлуатаційних лісів матимуть вік від 80 до 120 років, що призведе до значного зниження загального приросту;
   3. Через 60 років об’єм лісокористування в експлуатаційних лісах зросте в два рази і досягне максимуму – близько 20 млн.м3 на рік в кінці 100-річного періоду прогнозу;
   4. За останні 30-40 років зменшиться запас
      деревостанів, помітно збільшиться площа лісів, вік яких перевищує 120 років,
      і площа молодняків (вік до 40 років). Частка середньовікових (40-80 років)
      деревостанів до кінця періоду досягне мінімуму;
2. Наслідки стратегії лісокористування, що базується на скоригованих віках рубок (варіант 2), такі:
   1. Об’єм головного користування в експлуатаційних
      лісах буде постійним – близько 12 млн.м3 на рік протягом усього періоду
      прогнозу. Загальні запаси деревостанів в кінці періоду дещо зростуть, а
      вікова структура лісів стане рівномірнішою;
3. Порівняння варіантів лісокористування засвідчує, що
   варіант 2 забезпечує отримання значно кращих результатів, зокрема забезпечує
   більший об’єм і рівномірність лісокористування, призводить до вирівнювання
   вікової структури лісів, дозволяє більш планомірно вести лісове господарство в
   цілому.

Безперечно, основне завдання проведених розрахунків полягає не в отриманні точних цифр, а у пошуку тенденцій розвитку і проблем, що вимагають розв’язання. Прогноз однозначно свідчить про те, що Україна має неабиякі потенційні резерви для збільшення лісокористування. Однак слід враховувати, що: по-перше, нині ці резерви не використовуються через відсутність попиту на весь асортимент деревини, що заготовляється; по-друге, значна частина деревини не може бути заготовлена з об’єктивних причин, серед яких головні – відсутність доріг і лісозаготівельних потужностей; по-третє, значна частина лісів законодавчо вилучена із користування. Необхідно усвідомити, що одночасна зміна стратегії лісокористування неможлива. Для цього недостатньо перерахувати розрахункові лісосіки за зміненими правилами. Необхідно сформувати платіжноспроможний попит на весь спектр наявної деревини (для цього треба розвивати біоенергетику, целюлозно-паперове та плитне виробництво або шукати можливості різкого збільшення експорту балансів, технологічної та дров’яної деревини), інвестувати великі кошти в розвиток лісової інфраструктури і технічне переозброєння лісозаготівель, законодавчо і нормативно забезпечити можливість реалізації нової стратегії на державному і регіональному рівнях. Якщо цього не робити, то вже незабаром лісівники опиняться перед фактом зниження продуктивності і якості українських лісів, погіршення економічних умов господарювання через все зростаючу віддаленість експлуатаційних запасів від місць їхньої реалізації та переробки.

Рис. 1. Прогноз лісокористування і динаміка лісового фонду України (ліси Держкомлісгоспу)

Варіант 1	Варіант 2
Щорічний об’єм заготівель	Щорічний об’єм заготівель