28/07/2010
0Літо цього року принесло чимало труднощів. Якщо раніше у спекотну пору клас пожежної небезпеки не піднімався вище від третього – середнього, то у 2010 р. цей рівень тримається на відмітці „4”, а подекуди сягає і 5-го рівня, найвищого. З початку року в Україні ліс горів півтори тисячі разів, зокрема 108 пожеж сталося на Черкащині. Внаслідок цього область зазнала збитків у розмірі близько 40 тис. гривень. Рекордно висока за останні 30 років температура повітря та зростання кількості лісових пожеж непокоїть і лісників, і рятувальників. Тому не дивно, що Міністерство з питань надзвичайних ситуацій 15 липня звернулося до них із пропозицією вжити особливих заходів, зокрема, тимчасово заборонити відвідувати ліси та оперативно реагувати на потенційну небезпеку. Саме для перевірки цієї готовності 20 липня було проведено рейдову перевірку трьох лісництв Черкаського держлісгоспу – Дахнівського, Руськополянського та Дубіївського.
ПОЖЕЖНО-ХІМІЧНА СТАНЦІЯ – ОПЛОТ БОРОТЬБИ З ВОГНЕМ
З огляду на те, що лісники й рятувальники діють за спільним планом і протягом довгих років між ними встановлена тісна співпраця, в рейді взяли участь представники обох служб – керівник оперативно-координаційного центру Черкаського ГУ МНС Михайло Яценко і головний спеціаліст відділу лісового господарства Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Микола Бихало.
Треба зазначити що пожежнохімічні станції (ПХС), що діють при лісництвах, це своєрідні форпости, які розташовані на передовій лінії боротьби з полум’ям і від боєздатності яких часто залежить, наскільки швидко вдасться вгамувати стихію. Цей підрозділ першим прибуває на місце надзвичайної події і до останньої краплі води в цистерні намагається загасити вогонь чи принаймні стримати його до прибуття підмоги і рятувальників.
Попри велику увагу, яку приділяють протипожежному захисту лісів лісники і пожежні, великого значення цій проблемі приділяє і такий авторитетний орган як обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки. Тож не дивно, що рейдовій перевірці передувала ще одна значуща подія – засідання цієї комісії, на якому й було розглянуто питання не лише профілактики пожеж лісів, а й торф’яників і сільгоспугідь. Треба зазначити, що детальний аналіз ситуації виявив основні причини лісових пожеж. Незважаючи на те, що більшу роль у їхньому виникненні почала відігравати спекотна погода, головною проблемою залишається людина, її недбальство і халатність. Саме проти цього і спрямована більшість заходів, запропонованих комісією ТЕБ та НС для виконання держлісгоспами, Черкаським обласним ГУ МНС й органами влади на міс-цях.
ЛІСНИКИ, РЯТУВАЛЬНИКИ І ПОСАДОВЦІ ОБ’ЄДНАЛИ ЗУСИЛЛЯ
Захист лісу від пожеж – питання безумовно комплексне та багатогранне: воно пов’язане і з погодою, і з сільськогосподарською діяльністю, і з поведінкою відпочивальників, рибалок і мисливців. Тому й не дивно, що для подолання проблеми потрібна взаємодія всіх служб, що відповідають за протипожежну безпеку – державних, відомчих, місцевих. Але що ж конкретно треба зробити для зменшення ризику лісової пожежі?
Так, вогнеборці повинні бути забезпечені паливно-мастильними матеріалами, бо без них навіть найсучасніша техніка безсила і може хіба що стати прикрасою гаража. Крім цього, суто технічного питання, вагомою є співпраця усіх зацікавлених відомств на випадок особливо складних верхових пожеж, коли вітер миттєво розносить полум’я по кронах дерев. Для оперативних дій у таких умовах існують спеціальні плани залучення додаткових сил і розгортання зведених загонів. У нашій області, зважаючи на її протяжну форму, є два основні осередки створення таких загонів: на сході – в Черкасах, на заході – в Умані. Якщо раптом би і сталося лихо регіонального масштабу, до його ліквідації долучилися б і рятувальники з сусідніх районів і навіть за потреби із областей. Не менше роботи влітку мають і черкаські лісгоспи. Перш за все, лісники мають доопрацювати карти лісових насаджень, позначити на них поділ лісу на квартали, а також усі водойми та шляхи під’їзду до них. Утім, замало знати, де є водойми, треба ще й утримувати їх у належному стані, аби вони справді могли стати у пригоді пожежникам.
І все ж цього недостатньо: коли йдеться про питання лісового багатства нашої області, аж ніяк не обійтися без підтримки влади. Перш за все, відповідним контрольним органам необхідно звернути увагу на спалювання сміття, трави чи очерету, особливо на ділянках, які межують із лісом, торфовищами чи полями. Неприпустимим варварством у літній період є так звана „вогняна чистка територій”. Необачні господарники часто практикують її біля автодоріг і залізниць, у зонах електро- та газопроводів. Звісно, порушників, як і раніше, притягатимуть до відповідальності і суворо каратимуть за те, що вони несумлінними діями наражають на небезпеку і ліс, й інших людей. На жаль, практика свідчить, що каральні заходи працюють дієвіше у порівнянні з роз’яснювальною роботою ЗМІ: добрим словом і штрафом можна досягти набагато більшого, ніж одним лише добрим словом!
Особливу загрозу (і це також актуально для нашої області) являють собою торфовища, адже для того, щоб їх запалити, досить навіть іскри, а щоб загасити, інколи і десятків тонн води замало. Тому на Чигиринщині райдержадміністрація та районне управління водних ресурсів, аби уникнути потенційного лиха, заздалегідь вживають профілактичних заходів. Як відомо, торф горить і без доступу кисню, тому найліпший спосіб запобігти пожежі – постійно підтримувати торф’яні поля в підтопленому стані. Та нині навіть цей, на перший погляд, елементарний захід виконати нелегко. У зв’язку зі спекою рівень води у всіх водоймах різко впав, а подекуди ставки та канали пересохли, тому підтоплення торфовищ поки що здійснити неможливо.
„АХІЛЛЕСОВА П’ЯТА” ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ЛІСУ
Недарма для рейду обрали лісництва Черкаського району, адже тутешній ліс (Черкаський бір) є одним із найбільших хвойних масивів області. Саме хвойні дерева, як відомо, найменш стійкі до впливу високих температур, а смола, що міститься в корі, тільки сприяє горінню. Отже, актуальність проведеного рейду безперечна: він дав змогу виявити слабкі місця пожежного захисту лісу, щоб виправити ситуацію, поки вогонь не завітав до нього.
Перевірка пожежної техніки і приміщень ПХС засвідчила їхній задовільний стан. Це означає, що в більшості випадків лісники готові приборкати полум’я власними силами, так би мовити, подолати пожежу ще в зародку. Приємно, що активна робота в межах надзвичайних цьогорічних заходів у лісництвах Черкащини не припиняється, скажімо, в Руськополянському лісництві особовий склад ремонтує гаражі для спецтехніки. Що ж до Дахнівського лісництва, то воно має у своєму розпорядженні дві автоцистерни, які попри багаторічний стаж, перебувають у належному стані й готові щомиті вирушити на двобій із вогнем.
Дубіївське ж лісництво може похвалитися унікальним пожежним трактором, який уже багато разів, зокрема і в цьому році, рятував довколишній ліс від знищення. Червоний велетень має замість бампера величезне клиноподібние рало для прокладання мінералізованих і захисних смуг та ще й тягне за собою цілу цистерну води. Це єдина в області машина такої конструкції. Трактор більше нагадує пожежний поїзд із тією лише різницею, що може своїми півтораметровими колесами рухатися і через хащі, і по вибоїнах, і по піску. Лісники охоче продемонстрували свою бойову готовність: за кілька хвилин із пожежного ствола вже вибивався потужний струмінь води, а над кабіною трактора утворилася водяна завіса. Завдяки ній диво-машина може під’їжджати максимально близько до осередку горіння, а водій при цьому буде в безпеці.
ТЕХНІКА, ЗВ’ЯЗОК, СПІВПРАЦЯ – ТРИ КИТИ БЕЗПЕКИ
Проте, не зважаючи на досягнення лісництв, існує ще багато проблем. По-перше, те обладнання, за допомогою якого нині гасять пожежі, не вічне, і за кілька років його треба буде оновити. Звичайно, регулярний ремонт продовжує „життя” пожежних автомобілів, однак про купівлю нової техніки лісники замислюються вже зараз.
Ще одна проблема – це природний фактор. Нестійка погода призводить навіть до непорозумінь у питанні авіапатрулювання над територією лісгоспів Черкащини. Річ у тому, що для організації такого патрулювання черкаські рятувальники звертаються до київської авіабази пожежних літаків. Якщо клас пожежної небезпеки в нашій області високий, то з Київщини щодня прибуває літак, який з повітря контролює можливе загорання. Оскільки час від часу на Черкащині бувають короткочасні дощі, керівництво авіабази вважає, що підстав для авіапатрулювання немає, але насправді перебільшує ефект від короткочасних опадів. Сонячна активність настільки швидко ліквідовує наслідки гроз, що пожежна небезпека фактично залишається на високому рівні, й щоденне авіаційне патрулювання стає просто необхідним.
Ще одна суттєва проблема – зв’язок. Із поширенням мобільних телефонів люди, здається, забули про вид зв’язку, який вірно слугував протягом багатьох років – радіо, але сьогодні ця засліпленість новітніми технологіями, як кажуть, вилізла боком. Річ у тому, що покриття стільниковою мережею в Україні є не всюди, особливо на малозаселених територіях (наприклад, у лісових масивах), тому повідомити про пожежу буває просто неможливо. Черкаські лісники вже багато разів стикалися з цією проблемою, тому на разі планують відновити радіозв’язок між своїми підрозділами. Зручність старого доброго радіо була доведена під час спільних із рятува-льниками навчань, на яких цьому питанню приділили особливу увагу і які навмисне провели на території без стільникового покриття.
Отже, в ході рейду було виявлено як позитивні, так і негативні моменти протипожежного захисту лісів Черкащини, що означає тільки одне: складати руки і відпочивати ще зарано, ситуація вимагає подальшого вдосконалення. В нелегкий літній період нагальними завданнями є оновлення протипожежного арсеналу ПХС, відновлення системи радіозв’язку і налагодження тіснішої взаємодії між відомчими, державними та місцевими пожежними силами. Саме цю тезу підтверджує символіка МНС: на емблемі Міністерства зображено пучок хворостин – стародавній символ незламності та згуртованості. Одну людину можна зламати, але співпраця всіх служб – запорука успіху в боротьбі з вогнем.
