ХТО «КРИШУЄ» ЗЛОДІЙСЬКИЙ БІЗНЕС НА ПІСКУ?

Правоохоронці займають вкрай пасивну позицію у боротьбі з цим злом. Нелегальні піщані кар’єри, розкидані по лісах навколо Ковеля, в якійсь мірі нагадують Місячну поверхню, настільки тут все скопано і порито. А надра, як відомо, потрібно берегти. У новому законодавстві про адміністративні правопорушення за псування землі передбачено чималі штрафні санкції. Але самозвані хазяї отієї понівеченої землі вважають себе вищими за норми закону та моралі, нехтують громадською думкою, бо відчувають за собою широку спину деяких ласих до мзди посадовців

-У суспільстві склалась думка, що кому належать надра, той з них і живе, – каже голова Ковельської райдержадміністрації Іван Смітюх. – Прості люди нарікають на представників влади, правоохоронних та контролюючих органів, які начебто «кришують» злодійський бізнес на піску.
Досвідчений і щирий Іван Євдокимович має рацію. Чиновники, працівники прокуратури, Державтоінспекції та дорожньої міліції добре знають тих осіб, які розкрадають землю, але нічого толком не роблять, а як і роблять, то формально, так би мовити, для статистики.
Працівники Ковельської міжрайонної прокуратури приїхали на кар’єр Ковельського заводу сучасних будівельних матеріалів і перевірили накладні у водіїв, які вивозили пісок. Ніяких порушень виявлено не було. Проте, маючи на руках ці накладні, піску можна накопати будь-де. І в прокуратурі про це добре знають. То для чого ж імітувати роботу? Більше того, як стверджує заступник ковельського міжрайонного прокурора Володимир Ющик, на Ковельщині нелегальним видобутком піску займається група осіб з 15-20 чоловік. «І ці люди ще на волі?!» – хоч жорстко, але резонно запитує один із екологів, дивуючись інертності наших компетентних органів.
– Тут треба більше працювати оперативним службам для того, щоб виявляти і фіксувати такі випадки, направляючи їх в контролюючі відомства, – мовить Володимир Ющик. – Друга проблема в тому, що відповідальність за ці дії обмежується штрафом в сумі 102 гривні. Це дуже мало. Тепер ми ще пробуємо перевіряти наявність ліцензій у перевізників, тобто підходимо з іншого боку. Чи мають вони право на підприємницьку діяльність з перевезення і реалізації піску? Цим будемо займатись, бо там штрафні санкції більш солідні.
Але треба знати, що у переліку видів підприємницької діяльності на території міста та району торгівлі піском однозначно нема. Зухвало торгуючи краденими надрами, ділки кажуть, що вони продають «будівельні матеріали», і що за законом, мовляв, робити це дозволяється. Контролери та інспектори, як не дивно, з цією казуїстикою погоджуються. Підпільний бізнес приносить непогане «бабло». Машина піску на «чорному» ринку у Ковелі коштує 500 гривень. А є ж такі господарі у місті залізничників, котрі вимощують власну територію до двох-трьох метрів заввишки.
Як твердить дубівський сільський голова Павло Безека, дійшло вже до того, що група з чотирьох чоловік завертає ЗІЛом просто на селянський пай. За годину спритники лопатами навантажують кузов чорноземом і зникають. Злодійських вантажівок, за словами Павла Вікторовича, його односельчани вже нарахували три. Найбільш обурює те, що до крадіжок причетні… віруючі, які проживають у мікрорайоні Ковель-ІІ, де приватна забудова.
– Ми затримуємо за рік дві-три такі машини, – говорить інженер захисту лісу Ковельського СЛАТ «Тур» Василь Козак. – Брати «на гарячому» крадіїв дуже важко. Ми не раз зверталися до правоохоронних органів, повідомляли конкретні дані, вказували номери машин. На жаль, правоохоронці неохоче беруться за подібні справи, хоч на нарадах б’ють себе в груди, видаючи безкомпромісних борців із беззаконням. Тільки біля приміського села Білин ми виявили до десятка нелегальних кар’єрів площею по кілька «соток», глибиною – до двох метрів. Якщо років десять тому на Ковельщині було 37 місць несанкціонованого видобутку піску, то зараз їх нараховується до 80-ти.
У боротьбі з нелегальним бізнесом ковельським екологам допомагають навіть правоохоронці із Луцька. Нещодавно одна така оперативна група, озброєна автоматами, зробила засідку біля лісового кар’єру, що неподалік Білина. Кого оперативники затримали – не відомо, але «рейвах» у районі від цього був чималий.
Голова Ковельської РДА Іван Смітюх поставив чітке завдання: вивчити та доповісти, яким же чином відбувається це хаотичне, незаконне видобування піску. Довідку з цього питання підготував начальник міжрайонного відділу з контролю за використанням земель Володимир Стрижевський. На одному аркуші паперу розмістилася статистична інформація про офіційні розробки землі і лише кілька речень було присвячено крадіжкам. Ото і вся робота земельної інспекції?! Не прийшли на принципову розмову в РДА нібито через хворобу деякі керівники правоохоронних підрозділів, а ті, які прибули, посідали на «камчатці».
– Правоохоронці мають всі повноваження для того, щоб припинити цей безлад, – стверджує голова Ковельської районної ради Микола Гайдучик. – Немає такої волі у керівників, які очолюють ці підрозділи, щоб поставити на місце порушників закону. Думаю, що їм добре відомі власники всіх тих машин, якими перевозиться крадений пісок. Очевидно, комусь вигідно, аби протиправний бізнес процвітав.
І це – свята правда! Так, 17 червня 2010 року в «десятому» кварталі Стеблівського лісництва автомобілем ЗІЛ-130 (номерний знак – АС 5490 АН), власником його є якийсь Іван Семенюк, вивозився пісок. Розміри кар’єру становили 18х5х2 метри, тобто було викрадено 180 кубометрів піску. Навантаження здійснювалося екскаватором, який знятий з державного обліку ще у березні 2009 року. Екскаваторник втік і його особа не встановлена. То чи важко розслідувати таку справу? Ні, звичайно. Але справа й досі «буксує» у міліції. До того ж при крадіжці піску зіпсовано 0,04 гектари молодого соснового лісу.
– «Кришують» всі! – доповнює голову районної ради відомий у місті залізничників еколог та біолог Василь Козак, який, крім основного місця роботи, входить ще й до громадської організації «Ковельська правозахисна група». – І про це свідчить чимало фактів. Тому я просив би місцевих посадовців більше допомагати нам, природоохоронцям. Знайдіть в собі силу і мужність, панове, і послужіть державі Україна не на словах, а на ділі.
Начальник відділу земельних ресурсів екологічної інспекції у Волинській області Любов Колошко переконує районну владу ініціювати, аби підприємці брали в оренду родовища піску, запобігаючи таким чином розкраданню надр. Але справа ця рутинна, пов’язана із бюрократичними «заковиками». Ось на території Люблинецької селищної ради ковельське комунальне підприємство «Добробут» ще два роки тому отримало в постійне користування 5 гектарів землі. Промислові запаси ґрунту в межах цієї ділянки становлять 40 тисяч кубометрів землі.
За словами першого заступника голови Ковельської РДА Бориса Андріюка, як тільки тут почали видобувати пісок, то впала його реалізація на Радошинському піщаному кар’єрі. «А яка користь люблинецькій громаді від цього?» – запитав Борис Миколайович і не почув відповіді. Начальник земельних інспекторів Володимир Стрижевський, який має здійснювати у районі контроль за використанням земель, навіть не знає, скільки землі вивезено з цієї ділянки, бо це, виявляється, не входить до його обов’язків.
Голова Ковельської РДА Іван Смітюх розпорядився посилити боротьбу із розкраданням надр, навіть встановив чіткі терміни виконання доручень. Такі завдання ставились, подібні наради районною владою проводилися і в попередні роки. Але правоохоронцям вистачало запалу на три-чотири місяці, максимум – на півроку, після чого злодії знову давали про себе знати. Як буде на цей раз – побачимо.