В угіддях ДП «Маневицьке лісове господарство» симпатяг бобрів із двома гострими зубами – понад півтисячі. Цю місцину вони полюбляють через велику кількість води, а ще вільхи, берези та осики.
Річ у тім, що на спорудження дамб, котрі подекуди перекривають цілі канали, бобри беруть лише здорові дерева. «Осика, тополя – ці дерева вони валять, гілки заготовлюють, поїдають їх, а ті дерева – перегризають кору і з цих дерев і грязюки роблять от такі загати», – розповів заступник директора ДП «Маневицьке лісове господарство» Микола Корець.
У хатинках, які інколи сягають трьох метрів заввишки, бобри живуть колоніями. Скажімо, не менше від 15-ти осіб. Місця, де попрацювали тварини видно неозброєним оком – на ста квадратах – два десятки підточених чи звалених дерев.
Шкода від тварин така, що, по-перше, вони валять дерева і підтоплюють ліс. Лісники кажуть, що якщо дерево простоїть у воді, воно непридатне для промисловості та й саме гине. Біда із бобрами триває приблизно вже років вісім. На території України нині в семи областях проходить відстріл – полювання на бобра.
Наразі бобри у деяких районах конкурують із дикими кабанами у поїданні городини. Плантацію моркви, буряків, картоплі вони можуть знищити за дві ночі, а при спробі їх відігнати, можуть атакувати. Як уберегти добро та ліс на Волині – питання відкрите, – інформує «Новий канал».
Нині в бобрів у природі є лише один ворог – вовк. Лісівники розказують, що не раз бачили сіроманця у засаді біля бобрових ходів. Полювання на бобрів дозволено, але їхнє хутро чомусь іще не «в моді». Можливо, браконьєрів зупиняє стара приказка «загубиш бобра – не матимеш добра», яка на Волині дуже популярна. Але вона, найвірогідніше, не має під собою підстав, бо ж були часи, коли боброві шуби і шапки носили лише дуже багаті люди, а кількість симпатичних звірків регулювали саме завдяки мисливству (бо ж іншого способу нема!). Просто коли бобрів винищили мало не до останнього хвоста, то за позбавлення їх віку були дуже великі штрафи, – пише газета «День».
Джерело: http://vip.volyn.ua