04/07/2010
0 На ринках обласного центру йде жвава торгівля чорницями. У розмовах з продавцями я намагалася з’ясувати, чи будуть ягоди дешевшати
-Чорничники погано цвіли, та й весна була холодна, через те великого врожаю не буде, – казали. – Але місцями ягоди вродили.
Чорниці раніше заготовляли лісгоспи. З дев’яностих років цим бізнесом почали займатися і приватні підприємці. Вони скуповують у заготівельників ягоди, а потім перепродують їх значно дорожче у Польщу, Німеччину. Там з них готують ліки для очей, використовують в харчовій промисловості. Зростає щороку й кількість вітчизняних підприємств, які використовують ці ягоди. Тож конкуренція збільшується.
Для волинських селян чорниці – годувальниці. Гроші, виручені від продажу, рятували їх навіть у найскрутніші часи. Виручають чорниці й нині. Тож у ягідний сезон вулиці волинських сіл, розміщених біля лісів, порожніють. І дорослі, і діти йдуть збирати ягоди.
– Ті, хто ходить сім’ями, можуть заробити за сезон до трьох тисяч гривень на чорницях,- розповідає мешканець села Липне, що у Ківерцівському районі, Віктор Лисюк.
Чоловік прийшов на ринок з доньками-школярками. Віра і Надійка зібрали відро чорниць і попросили тата доставити до Луцька. У місті за них можна більше вторгувати. За півлітрову банку тут дають п’ять-шість гривень. Проте більшість селян, аби не тягти кошики до міста, здають їх місцевим заготівельникам.
– Заготівельники почали приймати чорниці по вісім гривень за кілограм,- розповідав Віктор Лисюк. – Зараз дають по десять. А будуть дорожче – люди до Луцька не повезуть.
Чорничні гроші поповнюють бюджети селянських сімей, але не кращим чином позначаються на природі. Чимало збирачів, аби швидше наповнити корзини ягодами, «беруть» їх гребінками. Після них на галявині залишаються безлисті штурпаки.
Ще одна болюча проблема – нелегальна заготівля. Щороку у поліських селах у сезон збирання ягід відкриваються заготівельні пункти. Їх власники – фірми чи підприємці – повинні сплачувати встановлені податки і збори, які мають поповнювати місцеві бюджети.
Волиняни чи не першими в Україні спробували «латати» бюджет за рахунок оподаткування заготівлі дикоростучих ягід та грибів. Нині заготівельники з кілограма чорниць мають платити 30 копійок. Якщо врахувати, що перепродують їх за кордон дуже дорого, то це небагато. Але й ті копійки не хочеться віддавати. Щоб тримати під контролем заготівлю лісових ресурсів, у районах створені комісії, діють мобільні групи, у складі яких працівники державної лісової охорони, екологічної, карантинної інспекції, податківці. Вони організовують рейди-перевірки на лісових дорогах, приймальних пунктах.
Лише за п’ять днів працівники обласної державної екологічної інспекції виявили 23 випадки заготівлі ягід без дозволів (лісових квитків) і порушення нормативів заготівлі. Порушники, звісно, були покарані. Добре хоч те, що поборів не беруть з тих, хто сам продає на ринку зібрані ягоди.
Більшу увагу цього року приділяють тим, хто закуповує чорниці й перепродує їх, і податківці. За розрахунками податкових органів, область мала б отримати від цього виду діяльності щонайменше п’ять мільйонів гривень, але у місцеві скарбниці торік надійшло 1,2 мільйона гривень податку з доходів фізичних осіб, які займаються заготівлею дарів лісу, і чверть мільйона від платників єдиного податку та громадян, які торгують грибами і ягодами на ринках.
Щоб вивести заготівлю ягід з тіні, відстежується інформація про експортні операції фірм. Це, вважають податківці, дасть змогу оперативно реагувати на спроби ухилення від сплати податків. Задля цього вони щоденно обмінюються інформацією з митницею, співпрацюють з головами сільських, селищних рад. Адже кому, як не їм, відомо, хто з посередників і на яку фірму працює, скільки ягід заготовляє на території сільської ради.
Словом, і влада, і контролюючі органи прагнуть пильно відстежувати заготівлю чорниць, грибів. Пригадується, комісії з контролю за діяльністю заготівельників створювалися кілька років поспіль, встановлювалися ліміти і видавалися дозволи на заготівлю ягід та грибів. Але досягти повного контролю за діяльністю заготівельників так і не вдалося.
