Селекторное совещание, проведенное по инициативе и под руководством М.Х.Шершуна получило высокую оценку у работников отрасли. Однако, СМИ осветили это событие крайне скупо. Исправляя этот пробел размещаем расшифровку аудио записи совещания, предоставленную нам главным редактором "Лісового і мисливського журнала" Валентиной Максименко. Огромное ей спасибо, от всех кому не безразлично лесное хозяйство Украины. Анализ совещания Вы скоро сможете прочесть на страницах журнала. М.П.
Селекторное совещание, проведенное по инициативе и под руководством М.Х.Шершуна получило высокую оценку у работников отрасли. Однако, СМИ осветили это событие крайне скупо. Исправляя этот пробел размещаем расшифровку аудио записи совещания, предоставленную нам главным редактором "Лісового і мисливського журнала" Валентиной Максименко. Огромное ей спасибо, от всех кому не безразлично лесное хозяйство Украины. Анализ совещания Вы скоро сможете прочесть на страницах журнала. М.П.
Голова Держкомлісгоспу М. Х. Шершун провів 7 червня селекторну нараду з фахівцями лісової галузі всіх областей України. У нараді прийняло участь близько 2100 чоловік, проведено її на базі студій селекторних нарад Укртелекому. На відеозв’язку були: в обласних студіях – начальники управлінь, їхні заступники, служби лісозахисту, начальники експедицій ВО «Укрліспроект», філіалів та науково-дослідних станцій галузевих інститутів; на аудиозв’язку були: у районних студіях (за місцем розташування контор лісгоспів) – головні лісничі, головні інженери та головні економісти, головні бухгалтери лісгоспів та лісничі.
Ми вирішили відірвати вас від справ у зв’язку з крайньою необхідністю. Після колегії на Рівненщині та розгляду низки актуальних питань певну стурбованість викликає позиція і реакція на місцях, – розпочав нараду Микола Харитонович Шершун. Зворотний зв’язок з керівниками як обласного рівня, так і підприємств виявив неповне розуміння та недооцінку поставлених завдань, поверхове ставлення до вимог часу, неусвідомлення окремими керівниками гостроти поточного моменту. Усі чули Послання Президента України Віктора Федоровича Януковича до Українського народу. Президент чітко акцентував виклики часу.
Це – бідність і злидні, незавершеність ринкових перетворень та ізоляція від глобальних інноваційних процесів. Це існування специфічної форми «дикого капіталізму» та допотопна сировинна модель економічного розвитку, тіньова економіка, корупція та суспільна криза довіри.
Лісове господарство – ресурсний сектор економіки сьогодні, як і вся країна, складає іспит на життєздатність і спроможність запропонувати свою модель розвитку, адекватну власним можливостям та амбіціям. Нині кожен керівник, кожен працівник лісового господарства має бути активним учасником процесів національного розвитку, відчувати свою відповідальність за успішність курсу реформ.
На колегії в Рівному ми ще раз визначили і навіть у чомусь реально, на практиці, побачили головні засади реформування галузі на основі європейського, зокрема польського досвіду. Однак навіть вибірковий аналіз показав – намічене реформування ще не знайшло розуміння і викликало переляк у деяких керівників. Суть розпочатої галузевої реформи полягає в запровадженні інвестиційно-інноваційної моделі розвитку, в модернізації всіх напрямів діяльності та господарювання.
Саме досягненню цієї мети підпорядковані намічені колегією структурно-управлінські зміни, необхідність створення в галузі сприятливих умов для малого та середнього бізнесу, вимоги щодо стимулювання праці, ефективності використання основних фондів. Якби все було так добре, як доповідають на колегіях окремі начальники управлінь, то середня галузева заробітна плата становила б не 1600, а тисячі гривень, дороги б будувалися не тільки за рахунок бюджету і техніку купували б нову, а не стару конверсійну. Все впирається в реформування ефективності господарювання.
Це не примха. Інвестиційно-інноваційна модель розвитку є загальнодержавною доктриною, без реалізації якої Україну, а тим більше лісове господарство, чекають далеко не найкращі часи. Саме в контексті цієї моделі розроблявся та видавався наказ «Про подальшу реалізацію положень Концепції реформування та розвитку лісового господарства».
Одним з провідних питань, що потребують сьогодні додаткового обговорення, є інвестиційна складова галузевої реформи, необхідність пошуку взаємовигідних форм державно-приватного партнерства в галузі лісогосподарської діяльності, – продовжив Микола Шершун. – Кілька практичних думок та зауважень з існуючих проблем:
Перше. Повторю тезу, сказану на квітневій колегії. Ми маємо створити конкурентні умови для розвитку малого та середнього бізнесу, який повинен забезпечити виконання усіх лісогосподарських операцій, що здешевить їх вартість та підніме якість виконання.
Друге. Практики, безпосередні організатори лісогосподарського виробництва обґрунтовано вказують на законодавчо-нормативні та бюрократичні перепони в роботі з приватними структурами, починаючи з обов’язкового конкурсного відбору бригад, який, до речі, в більшості випадків не проводиться, до розцінкової і таксової дискримінації.
Третє. Без залучення приватних інвестиційних ресурсів нам не підняти переробку, а якщо відверто, то й не позбутися інколи явно негативного впливу цього виду діяльності на економічні показники підприємств.
Окрім того, в галузі накопичилася значна кількість об’єктів – кордонів, цехів, дільниць, складів і т. ін., економічна доцільність використання яких потребує перегляду, а подальше утримання на балансі окремих з них є малоефективним та збитковим. Щодо фінансового базису реформування. Тут доречно навести тезу Президента України стосовно максимального спрямування бюджетних коштів на пріоритетні інвестиційні проекти, який визначив найважливішим напрямом залучення інвестицій в розвиток інноваційної сфери. Саме сьогодні нам необхідно сформувати інноваційні пріоритети лісової галузі. Які думки та бачення щодо окреслених вище питань на місцях?
На це питання відповів начальник Житомирського обласного управління Володимир Ткачук.
Володимир Ткачук розповів, що лісівники Житомирщини нещодавно провели нараду з представниками малого та середнього бізнесу, де обговорили проблемні питання та напрями співпраці. В результаті досягнуто домовленостей, які орієнтують підприємства області в реалізації продукції на внутрішній ринок.
Для звірення курсу реформування, особливо щодо доцільності утримання переробки, Голова Держкомлісгоспу поцікавився думкою директора Тетерівського лісгоспу Юрія Колодія.
Тетерівський лісгосп 2000 року переробляв 20 тис. куб. м деревини. Від загального обсягу реалізації це становило 20 відсотків. Ми проаналізували всі показники й вирішили, що лісгосп зможе працювати без переробки не гірше. Поступово, протягом п’яти років, скоротили переробку і з 2006-го лісгосп працює вже зовсім не переробляючи деревину. При цьому надходження до бюджету та цільових фондів ми не зменшили, зарплата зросла. Ми зуміли збільшити фінансування власними коштами лісогосподарських робіт, заклали нові розсадники, насіннєві плантації. Деревообробне обладнання, продали через біржові торги й отримані кошти спрямували на поповнення своїх основних фондів, – повідомив Ю. Колодій.
Голова Держкомлісгоспу М. Х. Шершун наголосив, звертаючись до всіх учасників селекторної наради, що не є категоричним супротивником переробки деревини, але підтримує лише ефективну переробку деревини. Якщо ви вважаєте, що переробні цехи дають хороший прибуток – працюйте. Проте якщо ефективність нульова, а також мінусова рентабельність виробництва – тоді треба думати. Тому висновок – на основі отриманих матеріалів інвентаризації потрібно в стислі терміни розробити галузеву програму цільового використання основних фондів та залучення інвестицій. Це повністю співзвучне з завданням, поставленим у Посланні Президента України В. Ф. Януковича щодо завершення протягом п’яти років приватизації державного майна як широкомасштабного проекту трансформації державної власності.
Стосовно того, що найбільше тривожить та викликає сумніви на місцях. це структурно-управлінські зміни, передбачені програмою реформування галузі.
Усі мають усвідомити – без оптимізації управлінських витрат, без перегляду доцільності та функцій кожної виробничої ланки, кожного структурного підрозділу або окремого управлінця ми повернемося на початкові рубежі, тобто в 2006 рік. Ми свідомо в наказі визначили по кожній області пілотні лісогосподарські підприємства, де опрацювання і, так би мовити, обкатка реформи піде прискореними темпами вже нинішнього року.
Проте перед усіма без винятку обласними управліннями та лісгоспами вже сьогодні постає низка питань:
Перше. Чомусь коли починаємо мову про реформування, інвестиції та інновації, всі бачать лише одну проблему – що робити з людьми, і пропонують їх скорочувати. Президент України чітко наголосив: реформи мають здійснюватися не за рахунок людей. Тому, не гаючи часу, потрібно забезпечити поступовий і безболісний перехід ініціативної частини наших працівників до приватного сектора, причому не відірваного, а тісно пов’язаного з лісовим господарством. Так, це будуть виробничі формування іншої форми власності, але там працюватимуть наші фахівці, наші люди. Уже сьогодні потрібно виявити лідерів, спроможних очолити ці приватні формування, разом із профспілками, представники яких також зараз перебувають у студіях, продумати систему соціальних і навіть комерційних гарантій для їхніх працівників, незважаючи на всі законодавчі та бюрократичні бар’єри.
Головне ж у цій роботі – не втратити довіри, можливо, фахівцям-практикам підказати, що нам потрібно зробити в законодавчому плані.
Тоді буде ефект. У нас уже є приклади. Пам’ятаю, як два роки тому, коли в Стрийському лісгоспі, що на Львівщині розпочали скорочувати людей, впроваджуючи польський метод, колегія Держкомлісгоспу дуже гостро критикувала і директора і обласного керівника.
Як вирішувалося питання і які його наслідки, – розповів начальник Львівського управління Анатолій Дейнека.
– Щодо досвіду Стрийського лісгоспу – реформування розпочалося 2006 року, передусім було запропоновано працівникам лісгоспу, які мають підприємницький хист, перейти на ринок надання послуг, тобто зареєструватися підприємцями. Частина працівників лісгоспу так і зробила. Наступний крок – це була передача в оренду автомобілів та основних засобів для цих працівників. Водночас людям, які працювали в деревообробних цехах, директор особисто допоміг працевлаштуватись у приватні підприємства в зоні діяльності лісгоспу. Звільнені працівники згідно з чинним законодавством отримали компенсації, що становили близько 12 тис. гривень одному. Безперечно, шлях реформування є важким і часто болісним, але він дає свої результати. Сьогодні середня заробітна плата у Стрийському лісгоспі за травень становила 3428 гривень, – повідомив Анатолій Дейнека.
Саме так маємо чинити з людьми під час проведення реформ, –прокоментував Микола Шершун. Наголошую на тому, аби ми не збирали своїх родичів і передавали їм трактори та іншу техніку, а наші люди, які пропрацювали багато років у лісовому господарстві, залишались осторонь.
Друге, і мабуть, одне з тих питань, заради якого за великим рахунком і розпочато реформу. Це підвищення соціальних стандартів, вмотивованості до праці наших працівників. Наведу тільки одну цифру. Коли заробітна плата лісничого перевищуватиме 5 тисяч гривень або в еквіваленті дорівнюватиме, скажімо, 700 доларам, тоді й будемо вважати, що перший етап реформування галузі вдалося реалізувати.
Щодо цього ми чули й бачили досвід Сарненського лісгоспу, де заробітна плата лісничого вже перевищила 5 тисяч гривень. Тому прошу поділитися своїм досвідом начальників Івано-Франківського і Тернопільського обласних управлінь.
Відповіді не задовольнили Голову Держкомлісгоспу. Він зауважив, що має бути стимулювання в роботі, мотивованість до праці для робітників галузі.
Наступне питання щодо докорінного поліпшення ефективності управління підприємствами державного сектора, – продовжив Микола Шершун. – У масштабах лісової галузі випливає необхідність створення відповідних умов для ефективного реформування.
По-перше. Ефективності управлінських рішень. І не в звичній амплітуді: підвищити та поліпшити…, а реально і конкретно! На минулій колегії ми детально на основі досвіду підприємств Рівненської області, розглянули методологію та принципи стимулювання і мотивації максимального виходу ділових сортиментів, особливо цінних порід. Це перший і дуже важливий крок щодо конкретизації управлінських рішень.
Що зроблено в цьому напрямі на Буковині, розповів Василь Воробчук. Він сказав, що поліпшення фінансового стану підприємств шукатимуть у більш ефективному використанні лісосічного фонду, зокрема беручи до уваги те, що Чернівеччина – ресурсна область.
Другий за значенням крок вирішено зробити в напрямі пожвавлення внутрішнього ринку деревини, підтримки вітчизняного виробника, наголосив Голова Держкомлісгоспу. Для протидії тіньовому ринку та відкатно-корумпованим схемам необхідно перейти на реалізацію деревини тільки через біржові торги. Унаслідок цього очікуємо прозорості та прогнозованості в роботі зі споживачами, зростання попиту і відповідно грошових надходжень та прибутків.
Питання щодо біржових торгів до двох сусідів – Полтави і Харкова.
Начальник Полтавського обласного управління Юрій Тараненко розповів, що, як і в інших областях на Полтавщині відбулась регіональна нарада з представниками малого та середнього бізнесу, де обговорювалось питання придбання деревини через аукціон. Ефективним заходом вважаємо також продаж щомісяця деревини через електронну біржу, як це відбувається в Польщі. Водночас вважаємо за необхідне запровадження електронного обліку дерев.
А як на цьому тлі виглядає перша столиця України? запитав Микола Шершун. Як мені відомо, в Харківській області за останній час значно понизили собівартість продукції, оптимізували внутрішні ціни, пожвавили реалізацію.
Ми започаткували реалізацію деревини на біржовому аукціоні, розпочав свою відповідь начальник Харківського облуправління Сергій Мусієнко. – Що дає змогу підприємствам прозоро та ефективно реалізовувати свою продукцію. За п’ять місяців нинішнього року на внутрішній ринок реалізовано понад 124 тис. куб. м деревини, що становить 99 % реалізації продукції у круглому вигляді, а на експорт – 0,9 %. Для оптимізації вартості продукції вважаємо за необхідне залучати до лісозаготівельних та лісогосподарських робіт приватні бригади. Так, у Вовчанському лісгоспі 100 % лісозаготівельних робіт виконують підрядні бригади, а лісогосподарських – 30 %. У цілому в області показник залучення приватних бригад становить 55 % на лісозаготівлях та 6 % на лісогосподарських роботах. Подальше втілення в життя Концепції реформування сприятиме підвищенню на наших підприємствах продуктивності праці, зменшенню витрат, збільшенню заробітної плати та суттєво підтримає малий і середній бізнес області, тому що ми потрібні їм так само, як і вони нам, – завершив відповідь Сергій Мусієнко.
Третім і, мабуть, найбільш сучасним управлінським кроком для створення умов реформування галузі має стати запровадження єдиної державної системи електронного обліку деревини, – наголосив Голова Держкомлісгоспу Микола Шершун.
Без запровадження електронного обліку, створення сучасного, автоматизованого документообігу та бухгалтерського обліку всі наші організаційно-структурні реформи на зразок переведення лісника в майстри, а потім навпаки є, не побоюсь цього слова, фікцією.
Окрім впливу на тіньовий ринок деревини, запровадження електронних засобів маркування та обліку деревини дасть можливість позбавитися рутинної роботи при заповненні первинних документів. Цей процес забирає левову частину часу, не дає людям можливості бувати в лісі, на виробництві. І останнє з цього кола питань. Не може і не повинно бути однакових рецептів та шляхів реформування для Полісся, Карпат або Лісостепу, навіть для сусідніх лісгоспів.
Тільки виважений, всебічно обґрунтований підхід може гарантувати успіх. Це стосується і прямого плагіату зарубіжного досвіду. Мудрі кажуть: «Не дай вам боже жити під час реформ». На жаль чи на щастя, зворотного шляху для галузі не існує.
З другого питання порядку денного щодо якості проведення лісогосподарських заходів учасників селекторної наради проінформував заступник Голови Держкомлісгоспу Віктор Червоний. Зокрема, він наголосив, що для забезпечення державного контролю за дотриманням правил ведення лісового господарства при всіх лісозахисних підприємствах створено відповідні відділи загальною чисельністю 35 чоловік. Буде такий підрозділ і в апараті Держкомлісгоспу. На сьогоднішній день проведено 22 планові перевірки і 37 перевірок скарг та звернень громадян.
Виявлено значну кількість суттєвих порушень. І що найгірше, вони показують практично повну бездіяльність внутрішнього контролю, який мають забезпечувати підприємства та обласні управління.
Віктор Червоний ознайомив учасників селекторної наради з результатами перевірки у Львівському, Черкаському та Закарпатському обласних управліннях. Організаційні й кадрові висновки зроблено безпосередньо в ході селекторної наради – рішенням колегії Держкомлісгоспу розірвано контракт з директором ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» Михайлом Фабрицієм; Закарпатську філію «Західлісозахисту» розформовано, а директора звільнено. Водночас відзначено принципову позицію працівників лісозахисного підприємства «Львівлісозахист», які проводили перевірку у Львівському лісгоспі.
Про ефективне використання деревних ресурсів поінформував заступник Голови Держкомлісгоспу Валерій Лозицький, який, зокрема, наголосив, що нині в галузі розгорнуто активну роботу щодо забезпечення високої економічної ефективності використання лісосировинних ресурсів. Звичайно, це робота не одного дня, але там, де питанням раціонального розкряжування деревини, відбору високоцінних сортиментів, стимулювання цих процесів і раніше приділялася належна увага, певні позитивні результати можна констатувати вже нині.
Валерій Лозицький звернув увагу, що ефективність використання лісосировинних ресурсів неможлива без формування та застосування реальних економічно обґрунтованих цін на деревину.
Окрім того, наголосив Валерій Григорович, серйозним джерелом додаткових фінансових надходжень може стати організація використання лісосічних відходів, щорічний обсяг утворення яких у підприємствах галузі становить близько 1,7 млн куб. м. Переробка неліквідної деревини в паливну тріску, крім матеріальних надходжень підприємств, дасть змогу залучити в енергетичний баланс держави додаткові обсяги біопалива, за рахунок чого скоротити використання невідновлювальних джерел енергії, зменшити обсяги шкідливих викидів в атмосферу.
Про стан виплати заробітної плати на підприємствах галузі та розрахунки з Пенсійним фондом повідомив перший заступник Голови Юрій Марчук. Зокрема він сказав, що за підсумками роботи за п’ять місяців обсяг реалізованої продукції становить 1353,1 млн грн, що на 34,5 % більше, ніж минулого року. Але це преамбула до рівня виплати заробітної плати та сплати внесків до Пенсійного фонду. Якщо ми проводимо реформу, структурні зміни, то передусім, для підвищення соціальних гарантій та реальних доходів працівників. На квітневій колегії поставлено завдання забезпечити в кожному лісгоспі до кінця нинішнього року розмір середньомісячної заробітної плати на одного працівника понад 2 тисячі гривень.
Продуктивність праці за чотири місяці 2010 р. становила 17661 грн і зросла порівняно з відповідним періодом минулого року на 30 %.
Станом на перше травня 2010 р. середньомісячна заробітна плата в галузі становила 1736 грн і зросла порівняно з відповідним періодом 2008 р. на 331 грн., або 24 %. На завершення Юрій Марчук вніс пропозицію: надати доручення начальникам обласних управлінь зробити за підсумками шести місяців роботи аналіз доцільності бюджетного фінансування підприємств, а економічному управлінню провести перерозподіл бюджетних асигнувань між обласними управліннями. Якщо ми справді хочемо щось змінити в лісовому господарстві на краще, треба відходити од стереотипів, у тому числі і щодо використання бюджетних коштів.
– Усі питання, які було винесено на селекторну нараду, заслухано. Хотів би як підсумок сказати словами Прем’єр-міністра України М. Я. Азарова, які він сказав на нараді щодо реформування АПК, «ми вміємо готувати красиві наради, гарно говоримо, але де конкретні результати?» – завершив Голова Держкомлісгоспу Микола Шершун.
Нині ми теж багато і різнопланово говорили. Роботу оцінимо за конкретними результатами. Щоб не загубити зв’язку, який ми сьогодні встановили між собою, поділяю думку членів колегії щодо необхідності проведення таких селекторних нарад щоквартально.
2 коментаря
kverkur
…..прибуток, рентабельність, лісозаготівлі, переробка деревини, торгівля деревиною – ось які основні слова залишилися після цієї публікації, що висвітлює напрямки реформування лісової галузі в Україні.
А де ж лісовирощування, лісорозведення, рубки догляду, продуктивність лісів, захист та охорона лісів, рекреація та екологія лісів, тваринний світ- ці слова нажаль тут не зустрічаються.
А тому і виникають думки та запитання – так чи вірною дорогою нас ведуть "лісові керманичі"? Івану Сусаніну також спочатку поляки вірили та йшли за ним ( довідково: Сусанин Иван Осипович (?—1613), крестьянин Костромского уезда. Зимой 1613, спасая царя Михаила Фёдоровича, завёл польский отряд в непроходимое лесное болото)……
Popovich_Pavel
Колись трапилась така історія. Необхідно було лицарю потрапити до одного міста. Він дуже ретельно підготувався до походу, взяв необхідні припаси та й вирушив у путь. По дорозі він спитав селянина, як йому потрапити в те місто. Селянин відповів лицарю, що той рухається не в тому напрямі і так потрапити в потрібне місце неможливо. "Нічого,-каже лицар,-у мене добрий кінь, він швидкий і витривалий". "Пане, ви їдете не туди"- каже селянин. "У мене багато якісних припасів"-відповідає лицар. "Потрапити таким чином туди, куди ви хочете-неможливо"-наполягає селянин. "Я досвідчений воїн, наполегливий, енергійний і витривалий, я перемагав у багатьох битвах"-каже лицар.
Щось подібне відбувається з реформуванням нашого лісового господарства. Основна проблема наших лісових керманичів у тому, що вони не знають, що таке лісове господарство. З 30х років, здається, у кістки лісівників проникло: ліс-це деревина. Основним продуктом і товаром лісу є деревина. Лісовирощування, лісорозведення, рубки догляду, продуктивність лісів, захист та охорона лісів, рекреація та екологія лісів, тваринний світ-все це є лише додаток до вирощування деревини.
Прибуток, рентабельність, переробка, торгівля-все це нормальні виробничі категорії. Вони присутні у діяльності будь-якого підприємств-хоч лісгоспу, хоч супермаркету, хоч ВНЗ. Головне-це зрозуміти, що ти виробляєш, що користується попитом і що дає найбільший прибуток.
Коли говорять, що бізнесмени все знищать, якщо дати працювати ринку, то все повивозять-це неправда. Якщо дати працювати ринкові, де специфіковані права власності, де є вільний обіг економічних благ, де виявлені і відомі ціни на всі товари, там становлюється рівновага і мають місце виробництва різних благ.
А ось коли є адміністративні барьєри, розумова зашореність і відсталість думки-жди біди. Поки основною метою і головним товаром лісового господарства в Україні буде вважатися деревина-нічого путнього з реформ не вийде. 1 кг труфеля коштує від 500 до 5000 євро і вони вирощуються у 20-40-річних насадженнях дубу на відносно бідних, змитих грунтах, при повноті до 0,4, урожанність становить 10-15 кг/га. Зрозуміло, вартість вирощених трюфелів перевищує вартість деревини в багато разів. Але спробуйте добитися дозволу навмисне знизити повноту 40-річного дубового насадження. Ага, зараз.
Спробуйте створити екологічні стежку, провівши ландшафтні рубки. Спробуйте створити умови для вирощування чорниці, зменшивши повноту стиглих насаджень, і відкладаючи головну рубку на потім, і обмеживши перебування громадян на цих ділянках. Мисливство збиткове в держлісгоспах, в той час, коли в Європі-процвітаюча галузь.
Екологічні і захисні функції лісів не оцінені, та й керманичі лісової галузі не дуже хочуть, щоб екопослуги їх лісових насаджень оцінювалися, краще встановлювати адміністративні барєри та приписи.
Особливої уваги потребує лісорозведення. Підпорядковуюючись "демону"-деревинноресурсній парадигмі: "ліс-це деревина", ДКЛГ всіляко намагається показати, що лісорозведення титанічна і дуже витратнв справа, що не під силу нікому, крім ДКЛГ, при цьому підміняючи поняття. Посадка лісу дійсно важка і витратна справа, однак посадка лісу, як технологічний процес і лісорозведення, як вид бізнесу-це різні речі. Ліс росте довго, тому лісорозведенням повинні займатися лише держлісгопи і лише за державні кошти. ось цю думку намагаються імплементувати в громадську свідомість чиновники.
Власні кошти ДЛГ-це державні і витрачати їх неєфективно не можна. Ну не можуть лісгоспи витрачати кошти на лісорозведення, це не їх справа. При таких підходах, які продемостровані на нараді лісгоспи нехай відновлюють ліси там, де зрубали. А лісорозведенням повинні займатися приватні структури на приватній землі. Тільки коли запрацює ринок і конкуренція стане видно ефективність лісорозведення. Спокійно можна вирощувати ліси на українській землі за кошти іноземних інвесторів, кошти фізичних і юридичних осіб. Лісорозведення може бути прибутковим, його роблять безприбутковим зацікавлені чиновники, які створили монополію типу "тендерної палати" і не дають проявитися приватній ініціативі. Спробуйте посадити ліс на своїй землі, вам ніхто не дасть це зробити, бо самі чиновники ДКЛГ не знають, як це дозволити. Посадіть ліс на городі і побачите, як вас оштрафують. ДКЛГ як собака біля чужого сіна, і сам на ньому нічого не робить і нікому наблизитися не дає. Земля для лісорозведення не належить ДКЛГ, але все робиться, щоб заборонити людям і близько бумати про посадку лісів.
Ось і залишається тільки що дискутувати про ефективність лісозаготівель.
Comments are closed.