24/06/2010
0Які експерименти нині проходять у Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, як вдається захищати угіддя від пожеж та хто і на яких підставах віддав для тимчасового користування 60 га лісу, пояснив «Новій Добі» начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Іван Шиятий.
– Іване Васильовичу, останні кілька днів температура трималася за позначкою 35 градусів. Звісно, така спека становить підвищений рівень небезпеки для лісових угідь, адже існує велика ймовірність виникнення пожеж. Розкажіть, як вдається вирішувати цю проблему,
– Днями отримали наказ про вихід на цілодобове чергування, адже нині маємо п’ятий клас небезпеки. Все-таки 33—36 градусів з позначкою плюс дають про себе знати. У такій ситуації головне – вчасно побачити осередок загорання, адже якщо вогонь огорне повністю сирий ліс, то зупинити його практично неможливо. Приміром, на свята, другого травня, біля села Кумейки тричі на болоті горів очерет. Зрештою, полум’я перекинулося на верхівки дерев, а це надзвичайно небезпечно. Температура була настільки високою, що до вогню не можна було й підступитися. Погасили ж лише завдяки тому, що три пожежні машини зробили стіну з води, а це не дало змогу полум’ю поширюватися далі. Згоріло трохи менше двох гектарів лісу. Звісно, це не так і мало, проте, порівняно із ситуацією в Харкові, де таким чином загинуло 70 – часом буває, що вогонь знищує і понад 100 гектарів лісу – то ми відбулися ще малими втратами. У тому ж році було 433 випадки загорань лісу. На щастя, жоден не пройшов верховою пожежею.
– Що нині робиться, аби запобігати виникненню пожеж?
– Окрім, як уже зазначалося, проведення постійного патрулювання лісу, використовуємо ще й відеоспостереження. Маємо дві телевізійні вежі, на яких установлено камери. Це дозволяє повністю відслідковувати ситуацію у довколишніх секторах. І якщо загорання все ж таки відбувається, його осередок легко знайти. Крім того, у роботі використовуємо літак, який щодня облітає угіддя, тож маємо розгорнуту інформацію про ситуацію, яка складається. Ведеться й агітаційна робота з населенням. Адже найчастіше лісові пожежі трапляються саме через любителів шашлику на природі. Проте наші пояснення та вмовляння – не дуже дієві методи. Зрештою, штрафом у вісімнадцять гривень мало кого можна налякати. Загалом, уже цього року було близько вісімдесяти загорань, та, на щастя, усі вдалося вчасно помітити та ліквідувати.
– Наскільки відомо, нині галузь лісового господарства зазнає значних змін. Розкажіть про це детальніше.
– Зараз, дійсно, лісові господарства перелаштовуються на нові методи господарювання. Зокрема, в країні обрано польську модель. Згідно з ЇЇ принципами, має бути утворено лісництва із хвойними деревами площею не більшою як тисячу двісті гектарів, а якщо йдеться про листяні, то тисячу шістсот. У таких господарствах працюватиме лише дві особи – лісничий та його помічник. Решту ж працівників переведено у підприємці. Кожен із них зможе взяти в оренду необхідну техніку, а також їм нададуть можливість заготовляти деревину в наших господарствах, згідно з відповідними угодами. Крім того, буде введений електронний облік деревини. І вже у цьому році ми отримали завдання повністю перейти на такий облік, що значно спростить роботу лісників та зведе до мінімуму можливість помилки.
– На вашу думку, такі нововведення покращать роботу господарств?
– Сподіваюся, ми зуміємо залучити зацікавлених у співпраці підприємців. Хоча говорити про щось напевне зараз важко. Зрештою, скрізь є віддані, амбітні люди, які будь-що прагнуть досягти успіху і стати лідерами. Будуть і такі, хто просто доламає Існуючу техніку, а результату так і не отримає. Зараз маємо наказ щодо проведення такого експерименту на базі Канівського лісгоспу. До речі, мали можливість побувати в інших областях, де нововведення працюють уже більш як два роки. З їхнього досвіду бачимо, що є у цій справі і свої плюси, і свої недоліки. Проте у поляків така методика використовується доволі успішно, тож і ми не повинні втратити свій шанс.
– Нині широко дискутується питання про незаконне надання у користування значної кількості лісових угідь. Є чимало нарікань і на вашу адресу. Прокоментуйте ситуацію.
– Певне, відповідаючи на це запитання, починати потрібно із себе, адже саме посада, яку я нині обіймаю, і стала причиною значних недомовок, перекручень та хибних тлумачень, що широко звучать і в ЗМІ, та й у інших колах. Я прийшов у лісове господарство більше тридцяти шести років тому. За цей час вдалося подолати шлях від звичайного робітника до начальника управління. Хоча, якщо чесно, для мене стати керівником великого рангу ніколи не було самоціллю. У часи ж помаранчевої революції за цю посаду йшла велика боротьба. Протеза примхою долі лише за третім разом (бо попередні два відмовлявся) начальником управління було призначено мене. Чесно кажучи, за ці часи ніколи не долучався до великої політики. Та й зараз притримуюся думки, що політика із господарською діяльністю стоять по різні сторони. Тому віддано займався ввіреним мені господарством і зрештою був солдатом хоч і на генеральській посаді. А простіше кажучи, виконував накази, які отримував зверху.
Нині ж маємо ситуацію, коли багато хто, маючи плани на крісло начальника управління, вишукує недоліки в роботі та закидає безпідставні звинувачення. Згідно зі статтею 31 Лісового кодексу, все зроблено за законом. Проте трапляються охочі трактувати, що таки було допущено чимало порушень. Зрештою, якщо вони й мали місце, то не з боку лісників. Адже, відповідно до вище згаданої статті, Черкаська облдержадміністрація може затвердити порядок виділення лісових ділянок державної власності у довгострокове користування з утворенням робочої групи для опрацювання документів із залученням до її складу відповідних фахівців. Така робоча група була створена, згідно з розпорядженням облдержадміністрації, у 2009 році. Саме ця комісія вирішувала: кому, скільки і на яких підставах видавати ліс для довгострокового тимчасового користування. Ми ж лише ставили підпис, що було не більш як формальністю, Зрештою, і законних підстав відмовити в укладанні договору теж не мали.
– Скільки ж було надано ділянок у тимчасове користування, і з якою метою використовуються ці землі?
– Минулого року їх було надано більше двадцяти гектарів. До речі, за рахунок виділення в довгострокове тимчасове користування угідь лісгоспи отримали більш як дев’ятсот тисяч гривень інвестицій на розвиток лісгоспів.
Згідно з домовленостями, цього року до лісових господарств мало надійти ще 2 мільйони гривень, адже попередня влада встигла видати розпорядження на передачу в довгострокове тимчасове користування 60 гектарів лісу. Проте ці розпорядження губернатор уже скасував. Щодо того, з якою. метою використовується наданий у користування ліс, то це здебільшого для облаштування зон відпочинку, Приміром, не так давно до нас із питанням надання в тимчасове довгострокове користування звернувся один підприємець, попросив дні ділянки по дев’ять із лишком гектарів. Як виявилося, він мав шмат приватизованої землі площею сорок п’ять гектарів на березі Дніпра. Яким чином Канівська райдержадміністрація та рада знайшли можливість віддати таку частку землі у повну власність, для нас лишилося загадкою. Проте більше дивує те, чому ж стільки галасу здійняло розпорядження про надання в тимчасове довгострокове користування лісу. Та й, згідно з домовленостями Із лісовими господарствами, на тій території планувалося організувати щось на зразок зони відпочинку та пляжу. Від цих підприємців уже отримали триста тисяч гривень, які вкладено у розвиток лісгоспів.
– Згідно з програмою «Ліси України», що була затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів, господарства мають усіляко сприяти розширенню лісових угідь. Яким чином проходить реалізація поставлених завдань на Черкащині?
– Звісно, ми намагаємося активно працювати й у цьому напрямку. Проте значно ускладнює процес система передачі земель у користування. До речі, у зв’язку з цим на Чигиринщині трапився цікавий випадок. Нам вдалося отримали погодження сільської та районної рад про відведення ділянки під заліснення. Ця справа через паперову тяганину дуже затяглася. А вже підійшов час для посадки дерев. Зрештою, таки створили ліс, почали за ним доглядати, проте отримали звернення із Всеукраїнської екологічної ліги про те, що Чигиринський лісгосп незаконно забрав землі, самовільно створив там ліс, чим завдав непоправної шкоди природному середовищу краю. А завдані збитки сягають 88 тисяч гривень. Тож бувають такі парадокси.
"Нова Доба" № 49, 17 червня 2010 р.
