16/06/2010
0Нещодавно перебуваючи у Рівному голова обласної організації Народної Партії, а віднедавна – голова Державного комітету лісового господарства України Микола Шершун зустрівся з журналістом тижневика «Сім днів» та поділився своїми думками про політичну ситуацію в країні, а також розповів про свою роботу в Комітеті лісового господарства.
– Миколо Харитоновичу, не так давно фракція «Блок Литвина» входила до владної коаліції за прем’єрства Юлії Тимошенко. Після президентських виборів ваша політична сила знову ввійшла до коаліції, сформованої опонентом БЮТу Партією регіонів. А, чи не боїтеся втратити прихильників через такі дії?
– Давайте будемо говорити відверто. Якби свого часу ми не підтримали ту коаліцію, яка була створена в першу чергу за рахунок Блоку Юлії Тимошенко, то люди знову пішли б на вибори. І якби сьогодні ми не ввійшли до коаліції «Стабільність і реформи», то довелося б обирати депутатів без прийняття нової законодавчої бази. Це ми чітко розуміли, і знали, що, підтримуючи ту чи іншу коаліцію, багато балів собі не заробимо. Але пройде час, який розставить усе на свої місця. Постійні війни, вибори без досконалої законодавчої бази дозволяють лише «пролазити» у найвищі ешелони влади нечистим на руку пройдисвітам. Тому ми ввійшли в коаліцію, не заради влади чи посад, а щоб у країні був порядок. Звісно ж, що і в цієї коаліції є певні помилки. Однак ми повинні зробити правильні висновки з прорахунків і працювати. Якщо коаліція задекларувала стабільність і реформи, то вона повинна провадити їх, виходячи з інтересів людей. Тож, як на мене, першочерговим завданням нинішньої влади є ухвалення нових законів бази для обрання місцевих органів самоврядування.
– Щодо виборів існують різні бачення як виборчої системи, за якою мають проводитися вибори, так і дати, коли вони повинні відбутися. Яка позиція Народної Партії в цьому питанні?
– Передусім зазначу, що на сьогодні розглядається два варіанти проведення виборів до місцевих рад. Перший – це проведення виборів за змішаною системою, інший – за відкритими партійними списками. На моє переконання, краще щось, аніж нічого. Нам не потрібно політизувати ради місцевого рівня. Досить того, що спостерігаємо у Верховній Раді України. Вважаю, що до місцевих рад повинні пройти прагматики, які знають людей, знають проблеми громад. Сподіваюся, що парламентарі це зрозуміють.
– Чи робите ви якісь прогнози щодо майбутніх виборів, скільки місць може здобути Народна Партія в місцевих радах після виборів?
– Якщо аналізувати результати опитувань і спираючись на власний досвід, можна спрогнозувати, що потужними силами будуть представлені Партія регіонів і БЮТ. Хоча в контексті останніх подій і відкриття деяких аспектів діяльності уряду Тимошенко можлива першість місце все ж буде за регіоналами. Не вірю, що буде багато представників від Яценюка, соціалістів, комуністів. Наша політична сила, у разі проведення виборів за змішаною чи мажоритарною системами, зможе взяти 17-18% симпатій електорату. Це дасть нам можливість створити коаліцію в обласній раді та впливати на розвиток нашого регіону.
– Повернімося до Вашого призначення головою Державного комітету лісового господарства України. Які рішення є першочерговими?
– Завдання, яке я поставив на першій же колегії, це відповідальність лісівників за свою роботу. Друге – це відповідальність лісової охорони в цілому. На жаль, є багато випадків, коли до правопорушень, які скоюють у лісах нашої держави, причетна сама лісова охорона. Це неприпустимо, і ми повинні боротися з цим. Наскільки мені це вдасться, покаже час. Зважаючи, що я свого часу робив це у нас в області, переконаний, що вдасться і на всеукраїнському рівні. Також варто розширити площу наших лісів. На сьогодні лісистість України дуже мала у співвідношенні до оптимальної. Наше завдання – збільшити її і додатково висадити 2,2 мільйона гектарів лісів. Нині лісове господарство має посадкового матеріалу на 100 тис. гектарів, тож не тяжко підрахувати, що за декілька років можемо вийти на оптимальну лісистість. Але є інша проблема: землі сільськогосподарського призначення не завжди передають під ліс. Ще одна проблема, яку помітив, – це старіння галузі. Молодь сьогодні не хоче йти працювати в лісництва. Хоча є багато молодих перспективних фахівців, які через низьку заробітну платню, незабезпеченість житлом шукають більш оплачувану роботу.
Ще одне питання, це раціональна розробка деревини та використання лісосічних відходів для виробництва біопалива. Ці технології уже ефективно застосовуються на Рівненщині, відтак у майбутньому ми плануємо поширити цей досвід по всій Україні.
– Наразі гостро стоїть питання розкрадання деревини. Очевидно, що лісники не в змозі забезпечити охорону всіх лісозасаджень. Скажіть, будь ласка, як плануєте виправити цю ситуацію?
– Скажу відверто, соціальна незахищеність наших людей, низький рівень життя – це основні причини того, що крадуть і продають ліс. Але миритися з цим не можна. Звичайно, це ганебне явище зникне, коли підвищиться життєвий рівень людей. Нещодавно я вивчав досвід обліку дерев та методи роботи в цьому напрямі наших сусідів поляків. У Польщі запроваджена система електронного обліку лісів. Для нас це теж не новина. Ще коли я працював на Рівненщині, ми запровадили такий метод у Сарненському і Дубенському лісгоспах. Ми повинні внести цю програму у центральний банк даних у комітеті. І тоді зможемо відстежити кожне дерево звідки та куди воно «поїхало». Це допоможе також ліквідувати тіньовий ринок деревини.
Разом з цим розпочинаємо реформування системи управління лісами. Сьогодні в нас є лісова охорона, визнаю, що вона працює неефективно, тому плануємо зменшити кількість керівного персоналу, який «висить» на плечах простого робітника, а інших переведемо на ту роботу, якою вони повинні займатись. Лісник у своєму підпорядкуванні буде мати близько 1,5 тис. гектарів лісу. Сьогодні він має десь 3,5 тисячі. А лісова охорона буде забезпечувати транспортом.
– Дякую за розмову
Спілкувався Сергій Мініч
