Шовкопряд зжере все підряд

Маленьке ненажерливе ворсисте створіння – гусінь непарного шовкопряда – серйозно загрожує “легеням” Південного берега Криму – парковим насадженням і тутешнім реліктовим лісам в районі Фороса і Сімеїза. Якщо кримські оздоровниці не перестануть “оздоровлювати” шкідників

Маленьке ненажерливе ворсисте створіння – гусінь непарного шовкопряда – серйозно загрожує “легеням” Південного берега Криму – парковим насадженням і тутешнім реліктовим лісам в районі Фороса і Сімеїза. За результатами останніх планових обстежень об’єднання “Укралісзахист”, яйцекладки шкідника виявлені на території Ялтинського гірсько-лісного природного заповідника (понад 1050 га) і Алуштинського держлісгоспу (1500 га). Окрім того, його личинками “кишать” парки 25 тутешніх санаторіїв і пансіонатів, що межують із заповідником і держлісгоспом. Власне кажучи, небезпідставно вважають у Комітеті захисту лісу АРК, саме паркова зона цих оздоровниць – головний і не передбачуваний розсадник непарного шовкопряда.

Як розповів кореспонденту “УМ” головний спеціаліст відділу охорони і захисту лісу Рескомлісу Андрій Копилов (його щойно призначено першим директором Кримського державного спеціалізованого лісозахисного підприємства), навесні 2002 року за допомогою потужних аерозольних генераторів лісівники повністю ліквідували останній “непарний” спалах у Ялтинському заповіднику. Застосовувався досить високоефективний вітчизняний вірусний препарат, який адресно вбиває лише гусінь шовкопряда і не завдає жодної шкоди довкіллю.

Проте санаторні установи захистом відомчої багаторічної зелені не переймались, адже на всьому в нас економлять. Отож метелики із санаторійних парків, які за вітром легко долають до п’ять-сім кілометрів, спокійно переселились на незаймані сусідські “пасовища” лісівників. Полюбляє шовкопряд переважно дуб пухнастий, але, якщо його не має, не гребує листям клена, граба, ясена і навіть хвойних дерев, не кажучи вже про плодові і кущі. Колонія, а це, як правило, потомство приблизно 50 яйцекладок, спроможна повністю залишити без зеленого вбрання одне доросле дерево. До того ж, гусінь непарного шовкопряда ще й алерген, тобто при потраплянні на шкіру людина може викликати сверблячку ті інші неприємності.

Отож шкідливу істоту потрібно винищити “під корінь”, причому бажано до активного пробудження природи. А для цього лісівникам автономії разом з мерією Великої Ялти конче необхідно “нашкребти” не менше 360 тисяч гривень (щоб замовити вертольоти для обробітку всієї заселеної шкідником території). Вважається, що саме за рахунок висхідних потоків повітря вертолітна “атака” завдасть найбільшого ураження яйцекладкам. Кошти на придбання самого препарату (його випускає одне з харківських підприємств) виділяє Держкомлісгосп України, а чи знайдуть решту фінансів – це ще питання.

Василь ДРАГОЛЮК.
Крим.

“Україна молода” 2003.03.18