01/06/2010
0
Протягом 2 виснажливих годин рятувальники боролися з полум’ям, що охопило 500 кв. м Корсунь-Шевченківського лісового масиву, що на Черкащині… Нарешті спільними зусиллями лісників і пожежників вогонь був приборканий. За такою легендою 28-го травня пройшли пожежно-тактичні навчання на тему: „Гасіння лісової пожежі ". Навесні та на початку літа такі заходи є дуже важливими, адже дають змогу не лише перевірити готовність реагувати на реальні надзвичайні події, а й відпрацювати заходи щодо взаємодії двох служб: лісової та рятувальної. Попри те, що це були навчання, «розслабитися» учасники не могли ні на мить, перед ними постійно поставали все нові і нові завдання, які доводилося вирішувати не лише оперативно, а й тактично грамотно.
Відповідно до заздалегідь погодженої легенди, яка, на жаль, не є чимось унікальним, причиною пожежі став «людський фактор» – необережність відпочивальників. Після пікніка на лоні природи вони, як це часто буває, недогасили багаття. Справа відбувалася у хвойному лісі за сухої спекотної погоди, тому не важко передбачити подальший розвиток подій: хвоя та шишки почали тліти, але цього ніхто з „винуватців" навіть не помітив. Швидко червоні язики жадібно охопили стовбури сусідніх сосен.
Через сильний вітер пожежа швидко поширилася на значну площу. На щастя, небезпеку помітив працівник лісової охорони ДП „Корсунь-Шевченківське лісове господарство", який патрулював квартал № 26 в урочищі Раковий Хутір. За кілька хвилин за тривожним сигналом на боротьбу з вогнем було піднято ДП „Корсунь-Шевченківське лісове господарство" і Корсунь-Шевченківський районний відділ ГУМНС.
ГУМНС… У ПОЖЕЖОГАСІННІ ПЕРШУ СКРИПКУ ГРАЄ… ПЛУГ
Для рятувальника оперативність завжди понад усе, не виняток і лісові пожежі. Навіть приказка є – «хвилина – гектар береже». Саме від злагодженості дій залежить успіх рятувальної операції, особливо в лісі, де вогонь поширюється зі швидкістю вітру. Не минуло й десяти хвилин, і на місце прибувають перші пожежні відділення. Як люблять дивувати працівники лісгоспу всіх необізнаних у справі, першим на лісову пожежу завжди прибуває… трактор. Так, звичайнісінький червоний трактор із плугом. Однак у пожежній справі він користується значною повагою, це не просто сільськогосподарська машина, це – незамінний помічник. За допомогою плуга низову пожежу, створивши по її периметру спеціальний рів (так звану „мінералізовану смугу"), дуже швидко можна зупинити. Це не дає змогу вогню підживитися сусідніми деревами, кущами, хвойною підстилкою. Майже водночас із пожежним трактором МТЗ-82 на місці з’являються автоцистерни: система оповіщення та взаємодії ефективно працює. Разом із двома звичними „ЗІЛами" автоцистернами з’являється й унікальний „Магірус". Унікальний, бо він, попри поважний вік, потрапив на Корсунщину як німецький трофей, що колись обслуговував аеродроми. Завдяки кропіткої праці українських "кулібіних" цю машину не лише дбайливо відреставрували й оновили, а й обладнали для боротьби з вогнем, поповнивши таким чином гарнізон протипожежної техніки. „Магірус" упевнено вгризається у кущі, заливаючи вогонь просто з пожежного ствола, розташованого над кабіною і який більше нагадує легку гармату або кулемет.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
ЯК ПОЖЕЖНИКИ В РІЧКИ ВОДУ ПОЗИЧАЛИ…
Хоча трактор і локалізував пожежу, ситуація аж ніяк не стала менш загрозливою. Справа в тому, що вогонь за цей час устиг охопити площу вже в 650 кв. м. Ось пожежні відділення, які приїхали на автоцистернах, розгортають пожежні рукави та спрямовують струмені води на вогонь. На допомогу прибуває ще одна автоцистерна – відповідно до плану залучення сил і засобів на місце виклику прибула місцева пожежна команда із селища Стеблів. Пожежникам за допомогою кількох стволів вдається на певний час зупинити вогонь, проте нестача води не дає можливості ліквідувати пожежу. У лісі гідрантів немає, тому начальник караулу СДПЧ-15 ладний домовитися навіть із природним водоймищем. На щастя, поблизу протікає річка Рось. Не гаючи часу, пожежні швидко підганяють до берега свої автівки й опускають спеціальні широкі рукави у річку. Тут без досвіду та уміння не обійтися, достатньо захопити з водою мулу і можна ставити «хрест» на насосах. Але рятувальники справу знають добре: вже за хвилину від автомобіля по прокладеній рукавній лінії до інших пожежних автомобілів побігла вода. З цього життєдайного рукава через великий металевий перехідник річкова вода потрапляє до автоцистерн, запаси яких майже на нулі. З новою силою рятувальники кидаються в бій із вогнем. У цей час із протилежного боку прямо в епіцентр полум’я ллється сильний струмінь піни, яка не лише гасить вогонь, а й унеможливлює його подальше поширення. Ще кілька хвилин – і над купою обпалених гілок і попелу піднімається лише тонка стрічечка диму.
НАВЧАННЯ НА „ВІДМІННО"
Чи не найбільшу роль у проведенні навчань відіграла участь Головного облуправління МНС, зокрема присутність заступника начальника Головного управління з питань оперативного реагування та цивільного захисту, підполковника служби цивільного захисту Віктора Яковенка. Він, як координатор, уважно слідкував за діями пожежників, постійно з’являвся в різних місцях, то придивляючись до дій рятувальників, то ускладнюючи завдання, ставив нові «ввідні». Врешті Віктор Васильович залишився задоволеним. Високо оцінивши професіоналізм усіх учасників, він сказав: „Метою проведення навчань була перевірка боєготовності Корсунь-Шевченківського РВ ГУМНС для гасіння великих і складних лісових пожеж, а також організації зв’язку на пожежі та дій керівництва лісового господарства при виникненні пожежі лісу. В ході навчань було відпрацьовано питання взаємодії підрозділів МНС з адміністрацією лісгоспу й іншими службами, а також спрацьованість у роботі оперативно-диспетчерської служби і ПЗЧ". Віктор Яковенко наголосив, що пожежно-тактичні навчання – важливий крок у справі профілактики пожеж і покращання їхнього гасіння, тобто через подібні заходи зростає рівень безпеки життя громадян.
