25/05/2010
3Новый законодательный акт содержит много сюрпризов для лесоводов. Читайте, думайте, комментируйте. М.П.
Повідомлення про оприлюднення
проекту наказу “Про затвердження Класифікації видів
цільового призначення земель”
Державним комітетом України із земельних ресурсів відповідно до статей 18, 19 та 165 Земельного кодексу України, статті 24 Закону України “Про землеустрій” розроблено проект наказу “Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель” (далі – проект наказу).
Прийняття цього наказу забезпечить створення нормативної бази щодо класифікації цільового призначення земель (земельних ділянок), їх впорядкування для здійснення землеустрою, ведення державного земельного кадастру та експлуатації інформаційних систем.
З проектом наказу можна ознайомитися на веб-сайті Держкомзему (www.dkzr.gov.ua) в підрозділі “Проекти нормативно-правових документів” розділу “Земельне законодавство”.
Зауваження та пропозиції до проекту наказу необхідно надсилати за адресою:
Державний комітет України із земельних ресурсів,
03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3;
або на e-mail: kadastr310@ukr.net
Зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань Державним комітетом України із земельних ресурсів приймаються у письмовому або електронному вигляді протягом місяця з дня оприлюднення проекту наказу.
Проект наказу Держкомзему "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"
_______________ Київ № ____
Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель
Відповідно до статей 18, 19 та 165 Земельного кодексу України, статті 24 Закону України “Про землеустрій”, підпункту 11 пункту 4 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 224,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Класифікацію видів цільового призначення земель, що додається.
2. Голові Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь Держкомзему в областях, містах Києві та Севастополі, керівникам підприємств, що належать до сфери управління Держкомзему, забезпечити використання Класифікації видів цільового призначення земель при здійсненні землеустрою, веденні державного земельного кадастру та функціонуванні автоматизованої системи державного земельного кадастру.
3. Відділу інформаційного забезпечення роботи з громадськістю та засобами масової інформації (Зінковська Л.М.) забезпечити розміщення цього наказу на веб-сайті Держкомзему.
4. Департаменту державного земельного кадастру (Славін І.В.) та Юридичному департаменту (Юрець О.І.) у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
5. Цей наказ набирає чинності через три місяці з дня його офіційного опублікування.
6. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Голова О.М. Кулініч
ЗАТВЕРДЖЕНО
КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬ
1. Вступ
Класифікація видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) є складовою частиною державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації.
Метою розроблення КВЦПЗ є приведення її у відповідність до положень Земельного кодексу України (2798-III) та узгодження об’єктів КВЦПЗ з об’єктами Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) (ДК 009:2005).
За методологічними засадами, принципами побудови та призначенням КВЦПЗ є класифікацією, що створена для систематизації та групування інформації про землі у формат, який дає змогу обробляти та аналізувати значні обсяги інформації.
Код та назва цільового призначення земель є одними з основних складових відомостей про земельну ділянку і основним їх призначенням є забезпечення:
– обліку земель у державному земельному кадастрі;
– обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному реєстрі земель.
КВЦПЗ побудовано за ієрархічною системою кодування із застосуванням літерно-цифрового коду. Найбільш узагальнені групування видів цільового призначення знаходяться на рівні секцій. Літерні позначення секцій використовуються як рубрикатор та не використовуються при кодуванні. Подальша деталізація секцій – розділ та підрозділ – позначаються цифровими кодами. Класифікаційні позиції складаються з коду, назви та пояснень.
КВЦПЗ призначена для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами Держкомзему, міністерствами, відомствами, організаціями, підприємствами, установами, громадянами.
2. Сфера застосування
Впровадження та використання КВЦПЗ забезпечує умови застосування єдиної термінології та визначень для вирішення завдань:
– ведення державного земельного кадастру;
– підготовки документації із землеустрою, зокрема, щодо відведення земельних ділянок, складання державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою фізичних та юридичних осіб;.
– реєстрації земельних ділянок і прав на них;
– ведення обліку земель у державному земельному кадастрі;
– складання звітів державної статистичної звітності з земельних ресурсів;
– уніфікації кодування видів цільового призначення земель у програмному забезпеченні автоматизованої системи державного земельного кадастру.
3. Терміни та визначення понять
Земля – найважливіша частина навколишнього природного середовища, яка характеризується простором, рельєфом, ґрунтовим покривом, рослинністю, надрами, водами і є головним засобом виробництва в сільському та лісовому господарстві, а також просторовим (операційним) базисом для розміщення всіх галузей народного господарства.
Земельні ресурси – землі, які використовуються або можуть бути використані в галузях народного господарства.
Категорія земель – частина земельного фонду країни, виділена за основним цільовим призначенням і має визначений правовий режим використання й охорони земель.
Класифікація видів цільового призначення земель – поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об’єктів, яка базується на законодавчій та нормативно-правовій базі.
Цільове призначення земельної ділянки – використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Основний вид цільового призначення земель – вид цільового призначення земельної ділянки, на який припадає найбільший процент від загальної площі земельної ділянки.
4. Загальні вимоги
Для опису земельного фонду КВЦПЗ побудовано так, що виділені об’єкти класифікації охоплюють всі категорії земель та складаються з 15 основних класифікаційних груп видів цільового призначення земель. Також виділені окремими групами землі запасу та землі загального користування. Перелік класифікаційних груп наводиться нижче:
I. Землі сільськогосподарського призначення.
1. Землі сільськогосподарського призначення.
2. Землі для ведення рибного господарства.
II. Землі житлової та громадської забудови.
3. Землі житлової забудови.
4. Землі громадської забудови.
III. Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
5. Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
IV. Землі оздоровчого призначення.
6. Землі оздоровчого призначення.
V. Землі рекреаційного призначення.
7. Землі рекреаційного призначення.
VI. Землі історико-культурного призначення.
8. Землі історико-культурного призначення.
VII. Землі лісогосподарського призначення.
9. Землі для ведення лісового господарства і пов’язаних з ним послуг.
VIII. Землі водного фонду.
10. Землі водного фонду.
IX. Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
11. Землі промисловості.
12. Землі транспорту.
13. Землі зв’язку.
14. Землі енергетичної системи.
15. Землі оборони.
X. Землі запасу та загального користування.
16. Землі запасу.
17. Землі загального користування.
Класифікаційні групи видів цільового призначення земель складаються із 100 класифікаційних об’єктів.
За структурою КВЦПЗ складається з двох блоків: ідентифікації та назви. Блок ідентифікації має ієрархічну систему класифікації і систему кодування із застосуванням літерно-цифрового коду.
КВЦПЗ зіставлена з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) на рівні розділів, що дає змогу використовувати її для цілей міжвідомчого застосування і бути інтегрованою в державну і міжнародну систему техніко-економічної та соціальної інформації.
Для виділення в розширеному вигляді категорій земель, за класифікаційними групами, яким належать об’єкти класифікації, введені "Секції", які позначаються прописними літерами латинської абетки. Літерні позначення секцій використовуються як рубрикатор та не використовуються при кодуванні. Для подальшої деталізації класифікаційних груп введені "Розділи" та "Підрозділи", які позначаються цифровими кодами.
Загальне кодове позначання об’єктів КВЦПЗ має такий вигляд:
Y.ХХ.ХХ,
де Y – секція (літери латинської абетки від А до К);
ХХ – розділ;
ХХ.ХХ – підрозділ.
Приклад: В.03.01,
де В – секція “Землі житлової та громадської забудови”;
03 – розділ “Землі житлової забудови”;
03.01 – підрозділ “Для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)”.
Рівень підрозділу має значення від “00” до “NM” (де N, M цілі числа від 0 до 9). Значення “00” надається підрозділу у разі відсутності розширення розділу. Значення від “01” до “NM” надається підрозділу у разі деталізації розділу.
На земельній ділянці може бути декілька видів цільових призначень. Наприклад, на земельній ділянці наданій для ведення фермерського господарства (код КВЦПЗ – 01.02) можуть знаходитися заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища (код КВЦПЗ-05.01) тощо, встановлення чи оголошення яких провадиться без вилучення земельних ділянок у їх власників або користувачів. Ця обставина, певним чином ускладнює зокрема ведення державного земельного кадастру автоматизованим способом. Тому окрему земельну ділянку необхідно ідентифікувати за однією класифікаційною ознакою відповідно до основного виду цільового призначення.
Основний вид цільового призначення земельної ділянки визначається шляхом обчислення відсоткового співвідношення площ різних за видами цільового призначення земель в складі загальної площі земельної ділянки.
Наступні приклади пояснюють методику практичного застосування КВЦПЗ в окремих випадках.
1. На земельній ділянці, яка знаходиться у спільній власності, розміщується готель (код КВЦПЗ – 04.08 для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування – займає 70% від загальної площі земельної ділянки) та автомобільна стоянка (код КВЦПЗ – 12.08 для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій – займає 30% від загальної площі земельної ділянки). Тобто земельна ділянка має два види цільового призначення (використання) земель і основним видом її цільового призначення є для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.
2. В багатоквартирному житловому будинку (код КВЦПЗ – 03.03 – 60%), який знаходиться на неподільній земельній ділянці, на першому поверсі є: філія комерційного банку (код КВЦПЗ – 04.09 – 10%), організація ветеранів війни (код КВЦПЗ – 04.04 – 10%), аптека (код КВЦПЗ – 04.07 – 5%), зали для спортивної художньої гімнастики (код КВЦПЗ – 07.02 – 15%). Тобто земельна ділянка має декілька видів цільового призначення земель і основним видом її цільового призначення є для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
З метою забезпечення однозначного віднесення об’єктів класифікації до певних класифікаційних груп, полегшення та зручності використання КВЦПЗ у практичній діяльності на рівні розділів в КВЦПЗ до класифікаційних груп даються пояснення.
5. Класифікація видів цільового призначення земель (КВЦПЗ)
Таблица классификации громоздкая и мне лень её форматировать, лучше напишу свой комментарий. Смотрите полный оригинал на сайте Госкомзема , то есть Здесь М.П.
3 коментаря
Popovich_Pavel
Давно пора зайнятися справою. Нашвидкоруч можу дати такі коментарі та пропозиції, які можна умовно згрупувати так:
1. Розгляд і критика запропонованого
2. Пропозиції «програми мінімум»
3. Пропозиції «програми максимум».
Назва проекту наказу «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель». Стосовно терміну «цільове призначення цільове використання землі» див. http://myland.org.ua/index.php?id=2179&lang=uk
Розгляд і критика запропонованого.
Згідно ст. 5 ЛК України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, , малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.
Що воно таке малопродуктивні землі лісогосподарського призначення? Невідомо. Однак в проекті наказу їм поставлений відповідник.
Невідомим нікому малопродуктивним землям лісогосподарського призначення згідно ст. 5 ЛК відповідає підрозділ 09.03 Секції Н 09 Для розміщення лісомеліоративних станцій проекту наказу.
Лісові землі, на яких розташовані лісові (в томі числі земельні лісові?) ділянки ст. 5 ЛК підрозділ 09.01 проекту наказу Для ведення лісового господарства.
Землі зайняті спорудами та комунікаціями ст. 5 ЛК – це підрозділ 09.02 проекту наказу Для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд, пов’язаних з веденням лісового господарства.
Випали с/г угіддя води та болота.
На цьому можна було б і закінчувати бо проект наказу ДКЗР охопив майже всі угіддя земель лісогосподарського призначення, визначені ст. 5 ЛК, тим більше що згідно цієї ж статті віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
Пропозиції «програми мінімум»
В ЛК мова йде про ліси а не землі.
Стаття 39. Поділ лісів за екологічним і соціально-економічним значенням.
Ліси України за екологічним і соціально-економічним значенням та залежно від основних виконуваних ними функцій поділяються на такі категорії:
1) захисні ліси (виконують переважно водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції);
2) рекреаційно-оздоровчі ліси (виконують переважно рекреаційні, санітарні, гігієнічні та оздоровчі функції);
3) ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення (виконують особливі природоохоронні, естетичні, наукові функції тощо);
4) експлуатаційні ліси.
Про землі, на яких зростають ці ліси – ні слова. Це правильно – бо це питання земельного законодавства. У відсутність законів про державний земельний кадастр доводиться користуватися Постановою КМУ від 12 січня 1993 р. № 15 «Про порядок ведення державного земельного кадастру» на виконання положень якого затверджені форми державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем).
Так у цих формах є колонки 29-33 де вказано площа земель, зайнятих лісами з такою основною визнаною функцією використання:
для виробництва деревини – 31;
для захисної, природоохоронної та біологічної мети – 32;
для відпочинку – 33.
Тобто, існують землі, зайняті лісами з основною визнаною функцією використання, та ще й площа таких лісів відома.
Як можна зрозуміти, ліси з основною визнаною функцією використання «для захисної, природоохоронної та біологічної мети» форми 6-зем, колонка 32 – це ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення (виконують особливі природоохоронні, естетичні, наукові функції тощо)+захисні ліси (виконують переважно водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції) ст. 39 ЛК та пп. 1+ пп. 3 п. 2 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 р. № 733.
Ліси «для відпочинку» 33 колонки форми 6-зем – це «рекреаційно-оздоровчі ліси» п. 2 ч. 1 ст. 39 ЛК та пп. 2 п. 2 Порядку.
Ліси «для виробництва деревини» 31 колонки форми 6-зем – це «експлуатаційні ліси» п. 2 ч. 1 ст. 39 ЛК та пп. 4 п. 2 Порядку
Отже, уже зараз відомі такі землі, зайняті лісами з основними визнаними функціями використання:
1. захисні ліси;
2. рекреаційно-оздоровчі ліси;
3. ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення;
4. експлуатаційні ліси.
Тому можна вже зараз давати класифікацію видів цільового використання земель лісогосподарського призначення
Землі для ведення лісового господарства і пов’язаних з ним послуг
Цей розділ включає:
-землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства
09.01 Для виробництва деревини
09.02 Для рекреаційно-оздоровчої мети
09.03 Для захисної мети
09.04 Для природоохоронної мети
09.05 Для наукової, історико-культурної мети
09.06 Для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд, пов’язаних з веденням лісового господарства
Категорія цільового використання «Для розміщення лісомеліоративних станцій» нормально розподіляється серед «захисної», та «природоохоронної мети».
Особливо хотілося би наголосити на необхідності розвитку законодавства на майбутнє. Це стосується і класифікації видів цільового призначення земель. Україна має великі перспективи вуглецедепонуючого лісорозведення, бо вивільняються значні площі земель із сільськогосподарського виробництва. Продуктивність лісових насаджень в середньому близько 4 м3/га. рік в Україні не велика і вирощувати ліс за ради отримання деревини не вигідно. Але покращити екологічну ситуацію, створенням вуглецедепонуючих насаджень за кошти гнучких механізмів Кіотського протоколу – це для України дуже перспективний шлях. Земель, що підлягають залісненню в Україні близько 10 млн. га. Це переважно землі приватної власності, створити вуглецедепонуючі насадження, а головне виготовити і реалізувати одиниці абсорбції державним лісгоспам не під силу. А ринок дуже перспективний. Тому необхідно передбачити такий вид використання земель лісогосподарського призначення, як для депонування вуглецю код підрозділу 09.07.
Отже: землі для ведення лісового господарства і пов’язаних з ним послуг
09.01 Для виробництва деревини
09.02 Для рекреаційно-оздоровчої мети
09.03 Для захисної мети
09.04 Для природоохоронної мети
09.05 Для наукової, історико-культурної мети
09.06 Для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд, пов’язаних з веденням лісового господарства
09.07 Для депонування вуглецю.
Пропозиції «програми максимум».
Оскільки згідно ст. 1 ЛК ліси можуть зростати на землях різного цільового призначення то треба в кожному розділі передбачити землі, вкриті лісом і чагарниками.
Зокрема в землях сільськогосподарського призначення мають бути
01.16 Для полезахисних лісосмуг
01.17 Для захисних лісових насаджень
01.18 Для захисних насаджень чагарників
Ну і так далі.
popkov
Прочитал. Перлы типа "Продуктивність лісових насаджень в середньому близько 4 м3/га. рік в Україні не велика і вирощувати ліс за ради отримання деревини не вигідно" пусть комментирует кафедра лесного менеджмента. Я остановлюсь на том, что Павел "не заметил".
1. К землям сельскохозяйственного назначения отнесены земли "надані для діяльності у сферах мисливства". Помимо прочего это подтверждает жизнеспособность и актуальность плана админреформы, предусматривающей ликвидацию Госкомлесхоза, и разделение его функций между Минагрополитики (охота), Минприроды (законотворчество, контроль) и Национальным лесным агенством (управление ресурсами). Подождем до выступления Президента 3 июня, – возможно, что-либо прояснится. Как будут делить охотхозяйства Госкомлесхоза и классифицировать их земли мне пока не ясно.
2. Как и было предсказано, земельное законодательство вступает в конфликт с лесным в части трактовкми понятия "земли лесохозяйственного назначения". К примеру, лесопокрытые земли зеленых зон, ПЗФ "та іншого природоохоронного призначення"земельники к землям "лесохозяйственного значения" не относят… Это миллионы гектар. С землями водного фонда ещё интереснее, – если на берегах и островах нет леса, – это водный фонд, если есть – то не водный фонд. Спрашивается можно ли по кадастру, составленному таким образом, определитиьт площадь островов Украины или площадь прибрежных защитных полос?
Ну и так далее и тому подобное…
Popovich_Pavel
Конечно, правильно использовать термин среднее изменение запаса на 1 га земель, покрытых лесной растительностью а не прирост. особенно если речь идет о средних показателях. Однако цифра 4,0 правдива. См. http://lesovod.org.ua/node/417. Что касается оценки данного показателя, много это или мало, то смотря с чем сравнивать. Для Европи 4,0 м3/га. высокий показатель. Для Украины в Карпатах 5,0, до 6,0, в Степной зоне 2,5 м3/га. См. http://www.nltuu.net/article/iz-istorii-lesnogo-hozyaystva-ukrainy/obschaya-harakteristika-lesov-ukrainy-i-harkovskoy-oblasti/ Меньше чем в Швейцарии и равнинных территориях Австрии, столько же как и Германии и Франции, Восточной Европе. См. http://www.nltuu.net/article/forest-resources-of-ukraine/2–osnovnaya-chast/2-2–lesnoy-fond-ukrainy/?page=4 . Но намного меньше 20,0 м3/га. плантаци й Турции. См.http://www.lesovod.org.ua/node/201 и намного меньше 28,0 м3 в Новой Зеландии. См. http://subscribe.ru/archive/service.newzealand/200209/01010355.html.
Комментарии на сайте всё таки не PR науки а наука PR-а, здесь отступление от научной строгости допустимы и оправданы.
Тезис о невыгодности выращивать леса на древесину я взял из выступлений Председателя ГКЛХ Украины Н.М. Тимошенко "Важно понять, что лес до возраста спелости растет сто и больше лет, и тогда станет понятен ответ. Какой бизнесмен вложит в возрождение лесов хоть копейку? ". См.http://www.lesovod.org.ua/node/2616 Ну нельзя получить финановое возмещение затрат на ведение лесного хозяйства за счет одной древесины. Это время прошло. Лесное хозяйство-отрасль со значительными позитивными экономическими еффектами. Законодательно обусловленые требования производства оптимума общественных благ (защитных функций и т.д.), при недостатке финансирования ведет к деградации, "самопоеданию" отрасли. А оптимум производства и потребления частного блага-древесины не предполагает, например, степного да и всего мелиоративного лесоразведения. Так же в наших условиях, как и в России, Канаде, должны быть коммерчески недоступные леса и в Полесье и в Карпатах. Во многих местах никто бы не заготавливал древесину, если бы не жесткие законодательные требования. (Речь идет о бизнесе а не "самодеятельности неэкономического населения"). Ну хватит о древесине-мертвой субстанции, отходах живого леса.
Мне, в силу меньшей осведомленности, меньше известно о "жизнеспособности и актуальности плана админреформы, предусматривающей ликвидацию Госкомлесхоза, и разделение его функций", хотя после того, как ГКЛХ не удалось собрать все земли под своим управлением, нужно ожидать "отката маятника в другую сторону". Угрозе расформирования подвергается сам Гослесхоз. Но ведь надо же что-то делать.
Мои предложения известны:-"Сажать лес". Не нужно бояться ставить масштабные планы. 10 млн. га. "Удвоение лесного фонда". Украинское правительсто продало правительству Японии 30 млн. тСО2 единиц установленого количества за 300 млн. евро. 10 евро/тонна. Если 1/3 пустить в лесное хозяйство 100 млн. или, с ученом затрат на конвертацию, 100 млн.*10=1 млрд. евро. Только не надо давать эти деньго гослесхозам как предприятиям. Могут потратить на бензопилы, ремонты и т.д. Гослесхоз-это местный орган лесного хозяйства, распорядитель бюджетных денег. Из, приблизительно, 380 лесхозов пусть участвует 250. Тогда на лесхоз приходится 1000000000/250=4000000 грн. 4 млн. В лесхозе берем 8 человек, делаем их ФЛП, открываем счета и каждому по 4000000/8=500000 500 тис. грн. Половина остается на дополнение, охрану и т.д. На 250 тис. садим лес. Сколько стоит посадить га лесных культур? 5-6 тис. ну до 8. Так это ж ПКЛ-70+меч Колесова-стандартная технология посадки вУкраине. А если применить общественные работы для безработных, а обработка площадками с подсевом березы, а другие дешевые методы? Никто ведь не пробовал и исследований не проводил. Ну ладно 250000/5000=50 га. В лесхозе 8*50=400 га. В Украине 400*250=100000 100 тис. га за год. Уже бы программа "Леса Украины была бы выполнена"
После смыкания начинаем изготавливать и продавать единицы абсорбции. У каждого 50 га в год прирастает 4,0 м3. Я прекрасно понимаю, это не так, так считать нельзя, но моя задача заставить задуматся и взять в руки калькулятор, а также достать с запыленных полок результаты научно-исследовательских работ по динамике роста древостоев и попытатся использовать имеющееся научное богатство. Поэтому я продолжаю считать. За год у каждого прирастает 50*4=200 м3 или, приблизительно, 100 т.СО2, по цене 10 евро/т. Итого 100*10*10=10000 тис.грн./год или 833 грн. в месяц. Не много но это на протяжении 50 лет. А если посадишь 100 га за те же деньги то 1660 грн./мес. Необходимо предусмотреть страховку от пожаров и т.д.
Ну и пускай теперь реорганизовуют Госком лесхоз. Лесное хозяйство-это не только ГКЛХ и лесхозы. Везде, где растет лес-свыше 0,1 га везде должен быть контроль лесоводов.
По поводу того "земельное законодательство вступает в конфликт с лесным" возражений нет, и относительно водного фонда могу сказать: "Чудны дела твои Господи". Наши предложения и замечания только дополняют друг друга. Всё это с целью развития нашего лесного хозяйства. Ключевое слово-"НАШЕ".
Comments are closed.