29/04/2010
0У той час, як українці обговорюють здачу розшукуваного за підозрою у вбивстві нардепа від БЮТу Лозінського у руки правосуддя, екологи обговорюють іще одну новину – повернення угідь, у яких сталося вбивство, Кіровоградському обллісгоспу.
Господарський суд Києва рішенням від 22 лютого визнав незаконним і скасував рішення Кіровоградської обласної ради від 21.03.08 № 424 «Про надання мисливських угідь у користування ТОВ «Мисливське господарство «Голованівське», визнав недійсним договір про умови ведення мисливського господарства від 01.08.2008 та зобов`язав повернути спірні мисливські угіддя Кіровоградському обласному управлінню лісового та мисливського господарства.
Новину поширила прес-служба Генпрокуратури, бо саме ця установа подавала позов. Суд погодився із аргументами Генеральної прокуратури про порушення вимог законодавства при згаданому ТОВ права на користування мисливськими угіддями загальною площею 26,4 тис. га, оскільки згоди більшість землевласників та землекористувачів, на території ділянок яких спірні мисливські угіддя, не давали, а також на підставі погоджень неуповноважених посадових осіб сільських рад. Читачам, гадаю, зрозуміло, як ці згоди та погодження вибивалися.
Цікаво, що рішенню суду передувала спроба залагодити справу мирно, але ще торік у липні Кіровоградська облрада відхилила протест прокурора області на п.2 рішення ради 15-ї сесії від 21 березня 2008 року №424 «Про надання мисливських угідь у користування «ТОВ «ТОВ «Мисливське господарство «Голованівське». Це також дуже ясно показує, що за депутати сидять у облраді. Більшість там – тимошенківська.
Найсумніше в цій історії те, що у цей же час десятки, сотні тисяч гектарів угідь у такому ж «тимчасовому» користуванні в інших лозінських, справи навколо яких просто ще не набули розголосу. Такі випадки можуть повторитися хоч завтра. Адже ухвалені 2006 року зміни до Лісового кодексу дозволили нову форму лісових відносин, а саме – передачу лісу в користування юридичним і фізичним особам на термін до 50 років. Закон при цьому не забороняє всім іншим користуватися такими дарунками лісу, як гриби і ягоди, не кажучи вже про право відпочити на галявині. Але, на жаль, у нашій практиці це інакше: «орендарі» – людина або група осіб – стають повновладними хазяями в лісі й женуть звідти «інших» – і матом, і собаками, і, як у випадку з Лозінським, пострілами з рушниць.
Із жорсткою критикою нинішньої редакції Лісового кодексу виступила низка видатних громадських діячів, серед яких – львівський юрист, голова ГО «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скрильников. «Слід скасувати ті статті Лісового кодексу, які дозволяють передачу лісів у тимчасове користування, – вважає він, – а також інші статті, які дозволяють легко змінювати цільове призначення найцінніших лісових угідь, вирубувати ліс під будівництво котеджів та інших споруд». Скрильников і його товариші стали ініціаторами створення петиції, підписанти якої вимагають також скасувати всі рішення органів місцевого самоврядування щодо передачі лісових ділянок у довгочасне тимчасове користування й накласти мораторій на передачу лісових ділянок у тимчасове користування.
Цікаво, що того ж дня, коли Лозінський здався на милість СБУ та прокуратури, якість Лісового кодексу поміж інших питань обговорювалася на засіданні Консультаційного комітету проекту FLEG («Правозастосування та управління у лісовій галузі»). Один із «батьків» Лісового кодексу, старший науковий співробітник Інституту держави та права В’ячеслав Олещенко, розповідаючи про те, як писався й ухвалювався Кодекс, зазначив, що депутатів теж треба вважати співавторами цього закону. Як я зрозумів, не всі ідеї юристів потрапили до чинного кодексу і, навпаки, до нього потрапили ті положення, які в авторів законопроекту і в голові не ночували.
Дискусії щодо якості Лісового кодексу і законодавства видалися вельми гарячими, але резюме – доволі очікуваним. Загальна думка фахівців, які зібралися на Координаційний комітет проекту FLEG, така: все краще у законах про ліс треба зберегти, а недоліки – виправити. Група юристів стане до роботи вже найближчим часом.
Утім, як зазначив мій попутник у маршрутці, жоден закон не працюватиме, поки у законотворці будуть потрапляти отакі от лозінські.
Від редакції. А як ви, шановні читачі, оцінюєте стан наших лісів? У чиїй власності вони мають бути? Наскільки сучасне лісове законодавство відповідає потребам держави та народу? Як поліпшити управління лісами і зробити їх справді народним надбанням?
