28/04/2010
0На мой взгляд, диалог, начавшийся в форуме, по поводу очередного законопроекта заслуживает внимания. М.П.
Forester – 28/04/2010
Питання по Інструкції до укладачів та, можливо – О.Сторчоуса
1. Інструкція назвивається про оформлення "органами" Держкомлісгоспу (крім самого Комітету це лише ОУЛМГ), а тексті йде мова також про підприємства, що належать до сфери управлння . Чи не стане це підставою для оскарження в суді правомочності покарання за адмінпорушення, встановлене працівниками лісгсопу?
2. В тексті Інструкції слова "лісова" і "охорона" спільно не зустрічається, на відміну від аналізу регуляторного впливу. Що робить лісова охорона? "відпочиває"?
Чи відповідаюь посадові особи органів лісового господарства, яким відповідно статті 241 КУпАП, надано право складати протоколи, – з переліком осіб віднесених до лісової охорони?
3. Як спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади Держкомлісгсоп відповідає за всі ліси. Чому важливий для охорони лісу правовий акт поширюється тільки на Держкомлісгосп. Як же інші мінінстрева та відомства, їх же згідно обліку до 50, – мають затвержувати власні інітструкції?
storchous – 28/04/2010
Відповіді на задані питання:
1. Стосовно назви даної Інструкції можна пояснити, що роз»яснення терміну «органи» у даному випадку міститься безпосередньо у законі – ст. 241 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У статті прямо вказується, що від імені органів лісового господарства мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення наступні посадові особи: Голова Держкомлігоспу України, його заступники, начальник, його заступники та спеціалісти управління охорони і захисту лісу Держкомлігоспу України, керівники, головні лісничі, начальники, старші інженери та інженери відділів охорони і захисту лісу державних органів лісового господарства Автономної Республіки Крим та областей (тобто – обласних управлінь ЛГ), керівники (т.є. директори) , головні лісничі, старші інженери та інженери по охороні і захисту лісу держлісгоспів та інших державних лісогосподарських підприємств і організацій, начальник, заступник начальника з льотно-виробничої служби, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.
Виходячи з наведеної норми та ст. 255 КУпАП, відповідні посадові особи державних лісогосподарських підприємств при складанні протоколів і накладенні адміністративних стягнень прирівняні законом до посадових осіб державних органів лісового господарства. Таким чином, термін «органи Держкомлісгоспу», що вживається у проекті Інструкції, не суперечить чинного лісовому законодавству, і не може бути підставою для скасування рішень посадових осіб держлісгоспів.
2. Дійсно, як такої назви «лісова охорона» чинний кодекс про адміністративні правопорушення не містить. Вичерпний перелік посад, що відносяться до державної лісової охорони містить відповідна Постанова КМУ від 16.09.2009 року за № 976. Як вбачається з порівняння ст. 241 КУпАП та названої Постанови, не вся лісова охорона має право складати протоколи та виносити постанови про адмінпорушення, а тільки ті посадові особи, які прямо зазначені у КУпАП. Видання постанов іншими посадовими особами лісової охорони, наприклад начальником КРВ ОУЛМГ буде являтись порушенням закону. Тому на ці тонкощі необхідно звертати увагу при оформленні адмінматеріалів.
Цікаво відмітити, що старший майстер лісу також позбавлений законом права накладати на порушників адміністративні стягнення, проте це може вільно зробити його підлеглий – майстер лісу.
3. Нажаль повноваження посадових осіб інших постійних лісокористувачів, що мають недержавну форму власності (наприклад агролісгоспів колективної форми власності, комунальних лісогосподарських підприємств тощо) щодо накладення адміністративних стягнень не врегульовані чинним КУпАП або Лісовим кодексом. З цього виходить, що лісова охорона таких лісокористувачів має право тільки охороняти свої ліси від лісопорушень, а правом складати протоколи та виносити постанови вони не наділені. Тому наприклад, при затриманні особи, що вчинила незаконну рубку, лісничий агролісгоспу має право тільки відібрати пояснення від порушника, скласти акт огляду рубки, інші відповідні документи, та направити зібрані матеріали до обласної екологічної інспекції, або на адресу держлісгоспу, в зоні діяльності якого скоєна незаконна рубка. Після чого, екологічний інспектор (або лісничий держлісгоспу) повинен викликати вказаного порушника, скласти щодо нього протокол, та за результатами розгляду справи винести постанову про адмінпорушення. Звичайно, цей процес є тривалим, і не забезпечує оперативного притягнення порушників до адміністратративної відповідальності, але закон іншого виходу не дає…
До речі, лісова охорона інших постійних лісокористувачів навіть не наділена формальним правом проводити розрахунок завданої лісу шкоди, та взагалі їх правовий статус невизначений лісовим законодавством. Про рівень соціальної захищеності лісової охорони також можна зробити аналогічні висновки.
Стосовно юрисдикції Держкомлісгоспу на інші центральні державні органи та відомства, то керуючись Постановою КМУ від 27.06.2007 року № 883 можна сказати, що комітет не наділений повноваженнями врегульовувати права та обов»язки посадових осіб інших лісокористувачів в частині порядку накладення ними адміністративних стягнень. Держкомлісгосп має право видавати нормативно – правові акти виключно у межах своїх повноважень з питань ведення лісового та мисливського господарства і полювання.
Тим більше, за відсутності відповідного законодавчого врегулювання, Комітет не має права встановлювати дію подібних наказів на лісогосподарські підприємства комунальної форми власності.
Отже, спочатку необхідно чітко врегулювати на рівні КУпАП адміністративні повноваження інших постійних лісокористувачів, про які йдеться у ст. 89 ЛКУ, а лише після цього видавати відповідні відомчі накази міністерств і відомств, в користуванні яких до цього часу перебувають ліси.
