У шлунку муфлона росте напівдорогоцінне каміння

Муфлони люблять тепло та скелясту місцевість. Об каміння вони стирають копита. Інакше ті виростуть задовгі й почнуть гнити(фото з сайта www.photoukraine.com). М’ясо тварини нагадує оленину.

Із десяток років тому в Рогатинському лісовому господарстві, що на Прикарпатті, прижилися 10 муфлонів. Привезли їх із заповідника Асканія-Нова. Тварини не пристосовані до холодного гірського клімату. Люблять тепло та скелясту місцевість.

Муфлонів іще називають кавказькими баранами. Вони мають великі закручені роги. У середньому тварини виростають до 130 см завдовжки, 90 см заввишки і важать 50 кг.

— Ми хвилювалися за муфлонів. Думали, почнуть хворіти, — розповідає мисливствознавець Микола Горішний, 51 рік. — Вони дуже полохливі. Це не олені, які швидко звикають до людей і можуть їсти хліб із рук. Із 10 завезених голів розплодилося 40. Торік кілька продали у львівські та закарпатські лісові господарства, звідти вже вивезли у Чехію та Польщу.

На площі 60 га для муфлонів облаштували три кам’янисті майданчики. Об каміння барани стирають копита. Інакше ті виростуть задовгі й почнуть гнити, бо всередині їх розмножуються паразити.
 

Із десяти завезених голів розплодилося сорок

— Тварина цінна для мисливців як трофей. Величезні закручені роги у старих самців можуть сягати в діаметрі до метра. У кавказьких народів роги символізують весну. Нагадують рослинні пагони у вигляді завитка, — говорить мисливець з Івано-Франківська Василь Гайда, 47 років. — М’ясо муфлона на смак, як оленина. Та найцікавіше, що в шлунку старого барана можна знайти напівкоштовний камінь. Це як жовчнокам’яна хвороба в людей. Разом із травою тварини їдять із землі пісок, малі камінці. Ті роками накопичуються, виростають до розміру курячого яйця. Такі барани починають хворіти.

Полювати на муфлонів заборонено. Відстрілюють лише хворих, аби не заражали інших. На Прикарпатті тварини живуть разом із кабанами. У дикій природі таке сусідство не завжди безпечне. Кабани можуть нападати на молодняк.

Муфлони народжують від березня до травня. Зазвичай, більш як одне ягня. Годують малят молоком до півроку. На третій рік молодняк починає паруватися.