21/04/2010
0Коли людина заходить у ліс відпочити, їй хочеться бачити здорові дерева, без сухостоїв і грибків, а на місці заготівель – молоді і зелені насадження без бур’янів.
Саме таким і є кращий обхід – обхід №3 Мошенського лісництва «ДП Черкаське лісове господарство». Ним уже 8 років опікується майстер обходу Олександр Гребенюк. За цей час він насадив більше ста гектарів нового лісу. Нині площа обходу становить 388 га. Й Олександр Якович за день встигає обійти свої «володіння» (саме тому ця територія зветься обходом) і дати раду усім негараздам.
Головна порода в лісництві – сосна, а вона дуже примхлива. Тому на площах, де велися рубки головного користування, спеціально готують ґрунт, обробляють хімічними засобами проти бур’янів. І лише потім Олександр Гребенюк розпочинає посадку. Заздалегідь викопують саджанці з розсадника, а щоб вони прийнялися, замочують коріння у спеціальній суміші, яка підвищує приживлюваність і сприяє знищенню шкідників. Маленькі саджанці стануть колись деревами-велетнями із високими виробничими характеристиками, якщо їх вчасно прополоти, зберігаючи кожне дерево, щоб не втратити повноту насаджень, бо ліс росте у шубі. Потім необхідно простежити, щоб деревце не кущилося, а йшло вгору, і щоб насадження не пошкодили пожежі і шкідники. І Олександр Гребенюк працює над цим від душі.
Коли молоді деревця підростають, то потребують більше простору. І в цей час дуже важливо правильно сформувати насадження. Тому необхідно вчасно проводити рубки догляду за молодняком, залишаючи кращі, більш якісні дерева. «Дуже прикро, коли звинувать лісівників, що вони вирубують ліс на новорічні ялинки замість того, щоб охороняти, – говорить Олександр Якович. – Ліс повинен рости у шубі, але дерева, виростаючи, потребують більше світла і простору. Тому зайві дерева необхідно поступово прибирати. А куди їх подінеш? Або продати на новорічні свята – тоді хоч якась користь буде – або спалити. Одиноке дерево красиве на картині, а для виробництва воно не годиться – багато сучків».
Та це лише половина роботи лісівника. Насадження необхідно доглядати – вчасно прибирати хворі дерева і ті, що всихають, щоб ліс був здоровий, щоб у ньому було приємно відпочивати, і щоб було що передати наступним поколінням. А для обходу №3 надзвичайно актуальне ще й прибирання сміття. Особливість цієї ділянки лісу в тому, що по обидва боки від неї розташоване село. І всі несуть до лісу не тільки свої радості і болі, але й на жаль, сміття. І прибирати його доводиться лісівникам, хоч кожен хоче відпочивати на чистій, незасміченій галявині. «Ми і ями копаємо, і вивозимо сміття, і закопуємо, що можна, ставимо ящики, кільця, а їх ще й потім украсти можуть, – нарікає майстер. – Лісовий обхід посеред села – це тільки головний біль».
Щоб відпочивальники могли зручніше розташуватися, Олександр Якович подбав про облаштування рекреаційного пункту зі столами і лавочками. Але чомусь люди не цінують чужу працю – за зиму лавочки поламали. Тож тепер лісівники самотужки будуть усе лагодити. А тепер наближається пожежонебезпечний період. І далеко не завжди відпочивальники прибирають за собою багаття. Тому Олександру Гребенюку разом з лісовою охороною доводиться по кілька разів на день об’їжджати ліс і навіть чергувати вночі, щоб не допустити пожежі. На щастя, поки що на обході великого вогню не було – вчасно ліквідовували.
Раніше за обхід відповідав лісник, він був передусім охоронцем. Нині є можливість отримати належну спеціальну лісогосподарську освіту, тому за обходами доглядають майстри лісу. Підвищення посади з одного боку додало престижу, а з іншого – обов’язків і клопотів. Нині для майстра лісу дуже важливо мати організаторські здібності. Олександр Якович уміє налагодити роботу на обході. До нього залюбки йдуть працювати за угодою, бо знають, що він дає заробити і справедливо нарахує зарплату.
Водночас заробляти гроші для оплати праці лісництво має самотужки, жодних дотацій підприємство не отримує. Тож майстер обходу проводить заготівлю лісу, відпускає і приймає лісопродукцію, організовує роботу лісопильних бригад,. І взимку, коли були сніги по пояс, Олександр Гребенюк разом із лісопильниками відкопували дерева, звалювали, кряжували, транспортували. «Робота була пекельна, – зізнається майстер, – але ніхто не залишив робочого місця, хоч можна було написати акт, що погодні умови не дозволяють вести рубки. Але хто ж буде гроші заробляти?».
Олександр Гребенюк вважає, що лісовий обхід №3 став кращим завдяки спільна роботі всього колективу та підтримці і розумінню лісничого Федора Стріхи і старшого майстра Сергія Мороза.
