06/02/2003
0Позавчора в малому залі засідань облдержадміністрації відбувся брифінг для працівників обласних і центральних ЗМІ з питань виділення лісосічного фонду на 2003 рік. Із журналістами спілкувалися начальник Держуправління екології та природних Закарпатській області Миром Цюбик і начальник облуправління лісового господарства, депутат обласної ради Василь Ледней.Позавчора в малому залі засідань облдержадміністрації відбувся брифінг для працівників обласних і центральних ЗМІ з питань виділення лісосічного фонду на 2003 рік. Із журналістами спілкувалися начальник Держуправління екології та природних Закарпатській області Миром Цюбик і начальник облуправління лісового господарства, депутат обласної ради Василь Ледней.
Мирон Цюбик, який тепер очолює обласну комісію з питань лісокористування, у своїй Інформації докладно розповів про те, чим же відрізняється й діяльність від роботи аналогічної комісії торік. У цьому роц^ як наголосив Мирон Михайлович, вирішено провести Ініційовану губернатором Іваном Різаком реформу не лише у використанні лісосировинних ресурсів, а й мінеральної води та інших. Зараз іде переоцінка, визначається конкретна віддача від тих підприємств, котрі використовують у своїй діяльності сировину.
Суть цієї реформи далі було розкрито саме на прикладі комісії, очолюваної М. Цюбиком. Якщо в минулі роки в комісії нараховувалося до 30 чоловік, підкреслив він, то тепер у ній – лише 10. Торік іще до комісії входили керівники тих 14 деревообробних підприємств, які розробляли ліс за генеральною угодою і могли лобіювати розподіл лісфонду. Тепер у комісії, зауважив, такого промислово-підприємницького лобі немає.
Відмінність від попередніх років, за словами М. Цюбика, полягає й у тому, що комісія не ставить перед собою завдання ділити ліс, а лише розробляє чіткі рекомендації щодо співпраці деревообробних підприємств, інших підприємницьких структур із держлісгоспами (ДЛГ).
А рекомендовано цього року лише 20 таких підприємств проти 43-х торік, тобто вдвічі менше, котрі будуть співпрацювати з ДЛГ на відповідних умовах. Які ж це умови? По-перше, вони можуть прямо купляти від ДЛГ деревину в асортименті за певну плату. По-друге, ці відібрані комісією підприємства можуть співпрацювати із ДЛГ на умовах підряду, для чого лісорубні квитки, як це було раніше, їм виписуватись уже не будуть, а ще враховується, чи підприємство не допускало в минулому порушень екологозберігаючих технологій, а якщо допускало, то чи в повному обсязі сплатило накладені штрафні санкції. І, нарешті, не дозволяється віддавання виділеного лісфонду одним лісокористувачем на користь іншого, цим ставиться основне завдання – навести у лісах порядок і збільшити надходження до бюджету.
Затим Мирон Михайлович окремо назвав ті критерії, якими керувалася комісія. Вони коротко зводяться до того, щоби підприємство не було збиткове, не мало недоїмок перед бюджетом чи Пенсійним фондом, аби розмір зарплати на цьому підприємстві був більшим, аніж у середньому по області, й щоби воно використовувало природозберігаючі технології у розробці лісу. Сьогодні, наголосив, ми пішли на те, щоби ліс вибілявся на рівних умовах ДЛЯ ВСІХ.
Василь Ледней у своєму виступі доповнив і розвинув сказане Мироном Цюбиком з допомогою конкретних фактів і цифр. Василь Іванович, зокрема, нагадав, що в 1994- 1995 рр. обсяг освоєння деревини в області становив лише 3-4 %, і після того, щоби поправити цей показник, у ліс була допущена велика кількість лісокористувачів. Відтоді, відзначив він, ми важко йшли до того, що маємо тепер. У цьому році, наголосив, згідно з Постановою Кабміну України від 30 грудня 2002 року № 694-р „Про затвердження розмірів лісосічного фонду та площі хвойних насаджень для заготівлі живиці на 2003 рік”, уперше весь лісфонд надається ДЛГ. Але треба врахувати, що серйозні потужності має і деревообробний комплекс, якому потрібна деревина. Отож із ким наші ДЛГ мають співпрацювати, щоби функціонувала економіка, були робочі місця і сплачувалися податки в бюджет? Оскільки в нинішньому році деревина є власністю ДЛГ, то всі інші підприємства у них її купують. Зараз для цього створюємо лісову біржу, завдяки „чому хочемо досягти збільшення розміру зарплати і сплати податків. І, по-третє, щоби суттєва частина виручених за деревину коштів направлялася цими ДЛГ на відтворення лісових баз нашого краю. Бо якщо, приміром, у 1990 році, аргументував Василь Іванович, централізоване фінансування лісового комплексу області в перерахунку на нинішні гривні становило 55 млн., то на цей рік виділено фінансування тільки в сумі 5 млн. грн.
Наша комісія, наголошували обидва керівники, наполегливо працюватиме по утвердженню названих нових підходів цілий рік, бо ще є багато таких нюансів, які необхідно узгоджувати в ході роботи. Що, наприклад, стосується згаданої лісової біржі, то, на думку В. Леднея, вона має працювати регіонально за методом кооперативних поставок деревини, щоби уникнути її .перевезень через усю область. На кінець лютого, додав М. Цюбик. заплановано провести в Ужгороді аукціон зі збуту певних видів лісової продукції. Адже ті рекомендації обласної комісії з лісокористування, про які ми говорили на початку, є перехідними, щоби завдяки їм і після їх реалізації у майбутньому чітко запрацювали механізми ринкової економіки, але не на шкоду довкіллю. Для цього, окремо наголошували М. Цюбик та В. Ледней, потрібне налагодження в питаннях лісокористування та переробки деревини жорсткого контролю. Докладно зупинилися на співпраці комісії, яку вони очолюють, із громадською радою з питань екологічної політики та використання природних ресурсів при ОДА й повідомили, що в Кабмін направлено уже днями з області вмотивованого листа за підписом губернатора Івана Різака про необхідність створення такої незалежної лісової Інспекції, яка без відомчого підпорядкування контролювала о усі роботи в наших лісах.
На закінчення брифінгу М. Цюбик і В. Ледней дали відповіді на численні запитання журналістів.
Богдан ДУБОВИЙ.
„Новини Закарпаття” №19 від 6.02.2003
