15/04/2010
7Приглашаем специалистов принять участие в обсуждении проекта документа. Свои замечания и предложения Вы можете высылать не только в Госкомлесхоз, но и на наш сайт. В этом случае, мы обязательно разместим их в открытом доступе.
ПОВІДОМЛЕННЯ
про оприлюднення проекту наказу «Про затвердження Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення»
Держкомлісгосп оголошує про оприлюднення проекту наказу «Про затвердження Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення».
Наказ розроблено для здійснення державною лісовою охороною контролю за додержанням лісового законодавства відповідно відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 91 Лісового кодексу України.
Головним розробником проекту наказу «Про затвердження Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення» є Держкомлісгосп.
Проект наказу «Про затвердження Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення» розміщено 12 квітня 2010 року в мережі Інтернет на веб-сайті Держкомлісгоспу – dklg.kmu.gov.ua.
Зауваження та пропозиції до проекту регуляторного акту необхідно подавати у письмовій або електронній формі протягом одного місяця від дня його оприлюднення до:
Державного комітету лісового господарства України (поштова адреса: вул. Шота Руставелі, 9А, м. Київ, 01601; електронна – nauka@dklg.gov.ua.);
Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва (поштова адреса – вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011; електронна – mail@dkrp.gov.ua.).
Перший заступник Голови Ю.М. Марчук
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Н А К А З
_________ м. Київ № _____
Про затвердження Інструкції з
оформлення органами Державного
комітету лісового господарства
України матеріалів про адміністративні
правопорушення
Відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та з метою дотримання органами Державного комітету лісового господарства України законодавства при здійсненні провадження у справах про адміністративні правопорушення
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Інструкцію з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення, що додається.
2. Управлінню контрольно-ревізійної роботи та державної охорони лісів (Парфенюк В.А.):
2.1. Забезпечити подання наказу на державну реєстрацію в установленому порядку до Міністерства юстиції України.
2.2. Довести до відома Республіканського комітету лісового і мисливського господарства Автономної Республіки Крим, обласних управлінь лісового та
мисливського господарства, підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Державного комітету лісового господарства України цей наказ та цю Інструкцію.
3. Голові Республіканського комітету лісового і мисливського господарства Автономної Республіки Крим, начальникам обласних управлінь лісового та мисливського господарств, керівникам підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Державного комітету лісового господарства України, забезпечити неухильне виконання вимог Інструкції посадовими особами державної лісової охорони.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Червоного В.О.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Голова М.Х. Шершун
ПОГОДЖЕНО
Міністр охорони навколишнього
природного середовища України
В.О. Бойко
_________________2010 року
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного
комітету лісового
господарства України
.04. 2010 №
ІНСТРУКЦІЯ
з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення
І. Загальні положення
1.1. Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП), Інструкцією з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення (далі – Інструкція) та іншими нормативно-правовими актами.
1.2. Інструкція визначає порядок оформлення матеріалів посадовими особами органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Державного комітету лісового господарства України (далі – органи лісового господарства), при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, а також установлює порядок їх обліку.
ІІ. Оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення
2.1. При вчиненні громадянами та посадовими особами адміністративних правопорушень у сфері лісового господарства уповноважені на те посадові особи згідно зі статтею 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення (далі – протокол) за встановленою формою (додаток 1).
2.2. Складати протокол про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 1885 КУпАП, мають право посадові особи органів лісового господарства, яким відповідно статті 241 КУпАП надано право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення.
2.3. Протокол складається на місці виявлення правопорушення в двох примірниках. У разі неможливості скласти його на місці вчинення (немає змоги встановити особу правопорушника на місці вчинення порушення, неможливо обрахувати розмір шкоди, заподіяної лісу), якщо складення протоколу є обов’язковим, посадові особи органів лісового господарства можуть доставляти порушника(ів) до органів, визначених статтею 259 КУпАП.
2.4. При складанні протоколу вказуються пункт, частина статті та стаття КУпАП, згідно з якою наступає адміністративна відповідальність за вчинені протиправні дії.
У протоколі обов’язково зазначаються:
• дата і місце його складання;
• посада, прізвище, ім’я, по батькові посадової особи, яка склала протокол;
• відомості про особу порушника;
• нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
• місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
• прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;
• заподіяна матеріальна шкода (у разі наявності);
• пояснення порушника;
• інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
2.5. У разі якщо виявлено факт порушення лісового законодавства, однак особу порушника встановити неможливо (порушник вчинив правопорушення і зник з місця події), посадовою особою органу лісового господарства складається акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства (далі – акт) (додаток 2).
Складений акт протягом трьох днів з моменту виявлення правопорушення направляється до органу внутрішніх справ за місцем вчинення правопорушення для встановлення особи правопорушника. Виявлені при цьому незаконно добуті лісові ресурси вилучаються, про що зазначається в акті.
2.6. Відповідно до чинного законодавства протокол оформляється державною мовою.
2.7. Бланк протоколу заповнюються розбірливим почерком кульковою ручкою синього, фіолетового або чорного кольору чи друкарським способом. Підчистки та помарки не допускаються. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляється прочерк. Внесення до протоколу додаткових записів після його підписання не допускається.
2.8. При складанні протоколу слід чітко та розбірливо викладати всі відомості, передбачені формою протоколу, звертаючи особливу увагу на точність і повноту викладення складу порушення.
Відповідно до статті 265 КУпАП речі й документи, що є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, виявлені під час огляду речей, вилучаються посадовими особами органів лісового господарства, про що в протоколі робиться запис, які саме речі, предмети, документи вилучені в особи, вказуються їх індивідуальні ознаки, номери тощо, а при потребі – місце та обставини їх виявлення, якщо це має суттєве значення при розгляді справи.
Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у посадових осіб лісового господарства, яким надано право провадити вилучення речей і документів. На вилучені речі та документи порушнику видається опис знарядь незаконного добування (заготівлі) лісових ресурсів, транспортних засобів, лісопродукції, документів (додаток 3).
2.9. Протокол складається на кожну особу окремо, якщо правопорушення вчинено кількома особами.
Якщо однією особою вчинено два або більше адміністративних правопорушень, то адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом лісового господарства (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
2.10. Протокол підписується посадовою особою органу лісового господарства, яка склала протокол, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками.
Якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від підписання протоколу. Такі пояснення та зауваження додаються до протоколу, про що до нього вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано ці пояснення та зауваження.
2.11. Посадова особа органу лісового господарства, яка склала протокол, роз’яснює особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її права та обов’язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ставить свій підпис, у разі її відмови від підпису в протоколі про це робиться відмітка та вручається чи надсилається повідомлення щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення.
2.12. Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
2.13. Про час та місце проведення розгляду справи порушнику вручається або надсилається поштою повідомлення щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення лісового законодавства (додаток 4).
У разі, якщо порушник відмовляється бути присутнім при розгляді справи, в поясненні до протоколу робиться запис: "Прошу розглядати матеріали про порушення мною вимог лісового законодавства без моєї участі".
2.14. Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 73 та 77 КУпАП, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян і особа не оскаржує допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Згідно із частиною другою статті 258 КУпАП протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оскаржить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол відповідно до вимог статті 256 КУпАП. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
ІІІ. Розгляд справ про адміністративні правопорушення в лісовому господарстві
3.1. Справи про адміністративні правопорушення (далі – справа), передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 1885 КУпАП, розглядаються посадовими особами органів лісового господарства, зазначеними в частині другій статті 241 КУпАП, за місцем вчинення правопорушення.
3.2. Справа розглядається в п’ятнадцятиденний строк з дня одержання посадовою особою органу лісового господарства протоколу та інших матеріалів справи (стаття 277 КУпАП).
3.3. Справа розглядається в присутності порушника або його законного представника. Розгляд справи за відсутності правопорушника можливий лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення правопорушника про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
3.4. Відповідно до статті 278 КУпАП посадова особа органу лісового господарства під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
• чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
• чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
• чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
• чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
• чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвокатів.
3.5. Розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права й обов’язки. Після цього оголошується протокол, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок (стаття 279 КУпАП).
3.6. Посадова особа, яка виносить постанову про накладання адміністративного стягнення (далі – постанова) (додаток 5), оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Якщо під час розгляду справи посадова особа прийде до висновку, що в порушенні є ознаки злочину, вона передає матеріали прокурору, органу досудового слідства або дізнання (стаття 253 КУпАП). При цьому виноситься постанова про закриття справи (додаток 6), яка передається разом з матеріалами та супровідним листом до цих органів.
3.7. Стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер учиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність (стаття 33 КУпАП).
3.8. До неповнолітніх віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 241 КУпАП.
3.9. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушеннявідповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не піжніше ніж через три місяці з дня його виявлення.
У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття (стаття 38 КУпАП).
3.10. Усі матеріали на кожного правопорушника формуються в окремі справи про адміністративне правопорушення. Справа на правопорушника оформляється з моменту складання протоколу. У справі накопичуються усі матеріали, які стосуються правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, опис знарядь незаконного добування (заготівлі) лісових ресурсів,
транспортних засобів, лісопродукції, документів, повідомлення про попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи у разі відсутності відповідної відмітки у протоколі, засвідчене її підписом, письмові пояснення, повідомлення, копії постанови про накладення адміністративного стягнення, листування з порушником, з органами державної виконавчої служби, суду, внутрішніх справ, документи, які підтверджують сплату штрафу порушником, у разі наявності майнової шкоди – документи про відшкодування шкоди, а також інші документи та матеріали, які стосуються згаданої справи.
У справі оформлюється титульний аркуш, на зворотному боці якого подається опис документів, долучених до справи (додаток 7).
IV. Постанова по справі про адміністративне правопорушення
4.1. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, посадова особа виносить постанову по справі відповідно до статті 283 КУпАП. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.
4.2. Відповідно до статті 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення посадова особа виносить одну з таких постанов:
про накладення адміністративного стягнення;
про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 КУпАП (додаток 8);
про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового слідства чи дізнання, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.
Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той самий строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
4.3. У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративні правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (частини п’ята статті 285 КУпАП).
4.4. Відповідно до вимог статті 283 КУпАП та статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" постанова повинна містити:
• найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи;
• відомості про особу, щодо якої розглядається справа;
• опис обставин, установлених при розгляді справи;
• зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення;
• прийняте по справі рішення (результативна частина рішення);
• порядок набрання чинності;
• вказівку про порядок і строк її оскарження, а також відомості про її виконання;
• строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.
4.5. Одночасно з накладенням адміністративного стягнення посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, вирішує питання про відшкодування заподіяної шкоди. Про прийняте рішення зазначається в постанові.
4.6. Постанова підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу – головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
4.7. Постанова про накладання адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не передбачено КУпАП та іншими законами України (стаття 299 КУпАП).
При оскарженні або опротестуванні постанови вона підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладання штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 КУпАП.
Постанова звертається до виконання посадовою особою органу лісового господарства, яка її винесла.
4.8. Не підлягає виконанню постанова, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження чи опротестування постанови відповідно до статті 291 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
4.9. Штраф має бути сплачений порушником не пізніше ніж через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніше ніж через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України (стаття 307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу в строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова супровідним листом (додаток 9) надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
4.10. Якщо буде встановлено, що постанову винесено посадовою особою лісового господарства, яка неправомочна вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд посадовій особі лісового господарства, яка компетентна розглядати справу.
4.11. Постанова може бути оскаржена згідно зі статтею 288 КУпАП у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями КУпАП.
Постанову може бути скасовано або замінено за протестом прокурора, керівником відповідного органу, а також незалежно від наявності протесту прокурора – керівником вищестоячого органу.
4.12. Скарги на постанови по справах про адміністративне правопорушення, подані до вищестоячого органу (вищестоящої посадової особи) особою, яка відповідно до статті 287 КУпАП не має права на оскарження таких постанов, повертаються скаржнику з відповідними роз`ясненнями у триденний строк з дня їх надходження.
4.13. Скарга і протест прокурора на постанову розглядаються правомочним органом (посадовою особою) в десятиденний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України.
Відповідно до статті 293 КУпАП посадова особа органу лісового господарства при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
скасовує постанову і закриває справу;
змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
4.14. Копія рішення по скарзі або протесту на постанову протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено В той же строк копія постанови надається потерпілому на його прохання.
Про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві (стаття 295 КУпАП).
4.15. Постанова може бути опротестована прокурором протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Скарга і протест на постанову по справі про адміністративне правопору-шення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в десяти-денний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законамиУкраїни (додаток 10).
4.16. Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 КУпАП, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
4.17. Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв’язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.
Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом.
4.18. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (частина четверта статті 7 КУпАП).
4.23. Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.
У випадку, коли постанову про накладення адміністративного стягнення складено з порушеннями, її може бути скасовано або змінено за рішенням керівника органу лісового господарства, посадова особа якого винесла цю постанову (додаток 11).
V. Діловодство у справах
про адміністративні правопорушення
5.1. Бланки протоколу, постанови про накладення адміністративного стягнення, постанови про закриття справи, постанови про застосуванння заходів впливу, передбачених статтею 241 КУпАП, виготовлюються друкарським способом.
Посадовою особою органу лісового господарства, що призначається відповідним наказом ведеться облік виготовлених, виданих та використаних бланків протоколів та постанов.
Зіпсовані бланки протоколів та постанов з відповідними письмовими поясненнями зберігаються у відповідальної особи, що здійснює контроль за їх обліком.
5.2. Протоколи та постанови мають наскрізну нумерацію органу лісового господарства, починаючи з першого номера, в межах календарного року.
Винесені за результатами розгляду адміністративних справ постанови реєструються в Журналі реєстрації протоколів та постанов по справах про адміністративні правопорушення (додаток 12), сторінки якого пронумеровуються, прошнуровуються, скріплюються гербовою печаткою та підписом керівника органу лісового господарства.
5.3. Термін зберігання справ про адміністративні правопорушення здійснюється згідно з чинним законодавством.
Начальник управління
контрольно- ревізійної
роботи та державної охорони лісів В.А. Парфенюк
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проекту наказу «Про затвердження Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення»
1. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом введення в дію нормативного акту
На сьогодні відсутній єдиний документ, який регламентує забезпечення виконання функцій державної лісової охорони щодо оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Одним із основних завдань державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням всіма лісокористувачами, власниками лісів та іншими юридичними і фізичними особами лісового законодавства, виявлення при цьому порушників і притягнення їх до відповідальності.
На даний час в Держкомлісгоспі існуюча нормативно-правовова база, не забезпечує виконання державною лісовою охороною в повній мірі цих функцій. Протокол про лісопорушення розроблений Держкомлісгоспом понад 10 років назад і не був приведений у відповідність до діючого законодавства. У працівників державної лісової охорони на даний час виникають проблеми щодо притягнення до адміністративної відповідальності порушників лісового законодавства та відшкодування майнової шкоди і збитків, через оскарження їх через суд.
Таким чином, існує нагальна необхідність розробки проекту наказу «Про затвердження Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення», згідно якого б встановлювався порядок оформлення державною лісовою охороною матеріалів про адміністративні правопорушення.
2. Головні цілі прийняття нормативного акта
Проект наказу «Про затвердження Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення» розроблено з метою виконання працівниками державної лісової охорони вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, статті 91 Лісового кодексу України та Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976.
Основними цілями його прийняття є забезпечення виконання функцій посадовими особами органів Державного комітету лісового господарства України щодо порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та їх обліку.
3. Оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей та аргументи щодо переваги обраного способу досягнення встановлених цілей
Існує два альтернативні способи досягнення цілей державного регулювання встановленої мети.
Перший альтернативний спосіб – залишення існуючої на даний момент ситуації без змін.
У разі залишення ситуації без змін, можливе оформлення державною лісовою охороною матеріалів про адміністративні правопорушення за протоколами про лісопорушення, які не віповідають діючому законодавству.
При цьому можуть виникати проблеми, у разі оскарження порушником протокола, або подання матеріалів до правоохоронних органів для притягнення до адміністративної відповідальносьті і відшкодування майнової шкоди.
Отже з цього випливає, що запровадження такої альтернативи є недоцільним.
При впровадженні другого альтернативного способу – прийняття наказу «Про затвердження Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення».
Цей акт відповідає потребам у розв`язанні визначеної проблеми та принципам державної політики. У ньому чітко встановлено порядок оформлення державною лісовою охороною матеріалів про адміністративні правопорушення та їх облік.
Таким чином, обраний спосіб, викладений у проекті нормативного акта, є єдиним способом щоб зняти такі проблемні питання.
4. Опис механізмів і заходів для вирішення проблеми
Проектом цього акта передбачено затвердження Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення.
Проект «Про затвердження Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення» регламентує порядок оформлення працівниками державної охорони матеріалів про адміністративні правопорушення та їх облік.
Практичне застосування нормативного акта дасть змогу на законодавчому рівні забезпечити притягнення до відповідальності порушників лісового законодавства, відшкодування майнової шкоди та сприятиме посиленню охорони лісів.
5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта
Введення в дію наказу Держкомлісгоспу «Про затвердження Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення» дасть можливість забезпечити виконання функцій державної лісової охорони згідно закону.
Контроль за виконанням даного наказу будуть здійснювати у межах повноважень Кабінет Міністрів України, Мінприроди, Держкомлісгосп, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади.
6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта
| Сфера дії | Вигоди | Витрати |
| Держава |
У разі введення в дію Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення передбачається: на законодавчому рівні забезпечення притягнення до відповідальності порушників лісового законодавства; збільшення надходжень у вигляді штрафів та майнової шкоди та збитків. |
Впровадження регуляторного акту не передбачає витрат коштів з державного чи місцевих бюджетів |
| Суб’єкти господарювання | Попередження матеріальних збитків господарської діяльності | Витрати згідно кошторисів |
| Населення | Покращення стану навколишнього природного середовища | Витрати відсутні |
7. Обґрунтування строку чинності регуляторного акту
З моменту набрання чинності наказу Держкомлісгоспу «Про затвердження Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення» " термін дії його до прийняття нового.
8. Визначення показників результативності прийняття акта
8.1. Розмір надходжень до державних та місцевих бюджетів і державних фондів – розмір надходжень визначити на даний час неможливо, однак вони обов’язково збільшаться, адже впровадження проекту наказу Держкомлісгоспу «Про затвердження Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення» забезпечить надходження до бюджетів коштів у вигляді штрафів, відшкодування шкоди та збитків.
8.2. Кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюється дія регуляторного акта – орієнтовно понад 20000.
8.3. Розмір коштів та час витрачатимуться суб’єктами господарювання в межах затверджених кошторисів.
8.4. Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб щодо основних положень акта – достатній: проект нормативного акта розміщено на офіційному веб-сайті Держкомлісгоспу dklg.kmu.gov.ua. Після прийняття в установленому законодавством порядку його буде опубліковано.
9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності акта
Базове відстеження результативності здійснюватиметься до дати набрання чинності цього акту.
Повторне відстеження результативності планується здійснити через рік після набуття чинності регуляторним актом.
З огляду на показники результативності, відстеження результативності цього акта здійснюватиметься статистичним методом.
У рамках цього методу буде проведено аналіз офіційної статистичної інформації щодо кількості притягнення до відповідальності порушників за порушення лісового законодавства.
Аналіз акта підготовлено управлінням контрольно-ревізійної роботи та державної охорони лісів Держкомлісгоспу.
Перший заступник Голови Ю.М. Марчук
____._____. 2010р.
7 коментарів
Forester
Щиро дякую О.Сторчоусу за розгорнуту відповідь. Читаючи її уважно можна знайти багато цікавого. Поправте мене, якщо я десь буду не правий.
Розрахунок розміру заподіяної шкоди слід робити дуже акуратно. ДЕ МЕЖА між розміром шкоди від ПРАВОПОРУШЕННЯ та наступної АДМІНВІДПОВІДАЛЬНОСТІ та розміром шкоди кваліфікованою як "КРАДІЖКА" і віднесеною до КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ?!
Як боротися із самовільними рубками в АГРОЛІСГОСПАХ? Право на складання актів на правопорушення "лісова охорона" не має! Навіщо тоді лісова охорона?!
Взагалі кажучи, розумно вводити норму, коли САМОВІЛЬНА РУБКА – ЦЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ, а ПРИВЛАСЕННЯ ДЕРЕВИНИ, самовільно вирубаної чи ні – ЦЕ мало б класифікуватися як КРИМІНАЛЬНА СПРАВА, незалежно від обєму привласнення. У першорму випадку – це пошкодження майна, у другому – крадіжка.
storchous
Форестер ! Спробую трохи прояснити Ваші справедливі засмучення з приводу відповідальності за незаконну рубку дерев та крадіжку деревини з лісосіки. Щоправда, зроблю це у доволі короткій для такої широкої теми формі.
На сьогоднішній день у чинному законодавстві за незаконну порубку лісу існує адміністративна та кримінальна відповідальність. У першому випадку на особу повинен складатись протокол за ст. 65 КУпАП (або ст. 65 – 1 КУпАП – якщо зрубав у лісосмузі) та виноситись постанова про накладення адміністративного стягнення – штрафу, який складає зараз аж 170 грн.
У другому випадку щодо винної особи міліцією або прокуратурою порушується кримінальна справа, їй пред»являється звинувачення, та справа з обвинувальним висновком направляється до суду. За результатами розгляду кримінальної справи, суд виносить вирок, як правило – це той же штраф, який сягає до 1700 грн.
В обох випадках з винної особи повинна стягнута завдана в результаті незаконної порубки шкода.
Визначальним моментом при відмежуванні адміністративних проступків від аналогічних злочинів є заподіяння істотної шкоди. Саме «істотної шкоди», оскільки саме так вказано у диспозиції ст. 246 Кримінального кодексу України – «Незаконна порубка лісу». При чому законодавець не надав точного визначення такої шкоди, а юридична наука одностайно вказує, що це поняття є оціночним і конкретної межі не встановлює.
Закономірно постає питання: а хто визначає, чи являється шкода від незаконної порубки істотною ?
Відповідь: Орган досудового слідства (тобто міліція або прокуратура), який проводить перевірку за матеріалами по факту такої рубки. Тобто якщо конкретний слідчий чи прокурор прийде до висновку, що нанесена незаконною порубкою матеріальна, екологічна чи навіть естетична шкода підпадає під визначення «істотної», то він приймає рішення про порушення кримінальної справи. Якщо він прийме рішення, що шкода від незаконної порубки не відноситься до істотної, то ним повинно прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за даним фактом. Водночас, така кваліфікація автоматично означає, що це діяння відноситься до розряду адміністративних, і відносно порушників повинен бути складений протокол і винесена постанова про адмін стягнення.
Питання: Як держлісгосп може викласти свої міркування стосовно того, чи є завдана лісу шкода істотною ?
Відповідь: Адміністрація держлісгоспу у заяві про порушення кримінальної справи, що скеровується ними на адресу міліції чи прокуратури має повне право, і навіть зобов»язана викласти свої обґрунтування істотності шкоди від незаконної рубки. Зокрема, можна крім вказівки на значну суму шкоди, навести що зрубані дерева мали велику екологічну цінність в екомережі, були якісними (тобто з них було б отримано пиловочник або фансировина), відносились до цінних порід дерев, згадати їх великий вік, вкладену в них працю лісівників на догляд, або вказати що дерева відігравали значну роль у формуванні ландшафту тощо.
На практиці матеріальна межа, з якої органи внутрішніх справ порушують кримінальні справи з такими фактами досить різна – в окремих регіонах кримінальні справи порушують з суми 1500 грн., в інших – тільки починаючи з 17 000 грн. Однак конкретного роз»яснення щодо кримінального «старту» – точної суми незаконної порубки МВС чи Генпрокуратура не наводить.
Чому так ? Справа в тому, що основний нормативний акт, який визначає такси за незаконну рубку – Постанова КМУ від 23.07.2008 року № 665 не враховує породу та цінність зрубаних дерев (крім новорічних ялинок та декількох декоративних дерев). В той же час я не буду розповідати на цьому сайті лісоводам різницю між породами дерев. Звичайно, всі лісівники знають, що краще росте, що цінніше, і за чим важче доглядати : кленом американським, осикою чи вербою – або дубом, буком, сосною.
Отже можна незаконно зрубати 25 дерев верби (середнього діаметру), завдавши шкоди наприклад на суму 17 тис. грн., і 5 дерев дубу черешчатого (великих діаметрів) спричинив збитків на суму 8 тис. грн.. і в обох випадках шкоду можна вважати істотною, що є підставою для порушення кримінальних справ.
Все ж таки практика виробила ніде не обумовлену межу «криміналу» незаконної рубки це – 17 000. грн.. – тобто 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо різниці між крадіжкою дерев та незаконною рубкою дерев можу роз»яснити наступне: юридична наука категорично розділяє предмети злочинів: дерева в їх природному стані – на корню, та зрубані дерева, тобто власне продукт лісозаготівлі – деревину. Відповідне роз»яснення цього міститься у ч. 5 п. 9 Пленуму Верховного суду України № 17 від 10.12.2004 року
З цього випливає, що якщо злочинець взяв бензопилу, поїхав в ліс, вибрав і напиляв собі сам кращих дерев, після чого завантажив на лісовоз та відвіз собі до дому – це є незаконна порубка і покарання за неї передбачено ст. 246 КК України. Розмір шкоди тут визначається виходячи з діаметрів пеньків, тобто по вказаним таксам.
А в разі, якщо злочинець знаючи, що на конкретній лісосіці лежить вже заготовлена деревина, приїхав туди і тихесенько, тайком від лісників, завантажив ці сортименти на лісовоз і привіз собі до дому – це є крадіжка чужого майна і покарання за неї передбачено ст. 185 КК України. Розмір шкоди тут визначається по кубатурі викраденого, виходячи з вартості деревини, згідно діючого прейскуранта цін лісгоспу, де вчинена крадіжка.
Чому саме так тлумачить правова наука – це треба спитати у «товарищей ученых, доцентов с кандидатами..», оскільки саме вони визначають чинне законодавство. З іншого боку, їх позицію можна пояснити виходячи з предмета злочину: в першому випадку злочинець докладає власних зусиль щоб привласнити з довкілля конкретний об»єкт природи (дерево) який ще не має певної вартості, а у другому випадку – він привласнює конкретну товарну продукцію (деревину), вже вилучену з довкілля шляхом докладання чужої праці, що вже стало майном з визначеною вартістю.
Для справедливості слід відмітити, що таке розмежування злочинів існувало у дореволюційному праві, та існує і зараз в більшості кримінальних кодексів пострадянських країн.
Forester
Питання по Інструкції до укладачів та, можливо – О.Сторчоуса
1. Інструкція назвивається про оформлення "органами" Держкомлісгоспу (крім самого Комітету це лише ОУЛМГ), а тексті йде мова також про підприємства, що належать до сфери управлння . Чи не стане це підставою для оскарження в суді правомчності покарання за адмінпорушення, встановлене працівниками лісгсопу?
2. В тексті Інструкції слова "лісова" і "охорона" спільно не зустрічається, на відміну від аналізу регуляторного впливу. Що робить лісова охорона "відпочиває"?
Чи відповідаюь посадові особи органів лісового господарства, яким відповідно статті 241 КУпАП, надано право складати протоколи, – з переліком осіб віднесених до лісової охорони?
3. Як спеціально уповнвоажений центральний орган виконавчої влади Держкомлісгсоп відповідає за всі ліси. Чому важливий для охорони лісу правовий акт поширюється тільки на Держкомлісгосп. Як же інші мінінстрева та відомства, їх же згідно обліку до 50, – мають затвержувати власні інітсрукції?
storchous
Відповіді на задані питання:
1. Стосовно назви даної Інструкції можна пояснити, що роз»яснення терміну «органи» у даному випадку міститься безпосередньо у законі – ст. 241 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У статті прямо вказується, що від імені органів лісового господарства мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення наступні посадові особи: Голова Держкомлігоспу України, його заступники, начальник, його заступники та спеціалісти управління охорони і захисту лісу Держкомлігоспу України, керівники, головні лісничі, начальники, старші інженери та інженери відділів охорони і захисту лісу державних органів лісового господарства Автономної Республіки Крим та областей (тобто – обласних управлінь ЛГ), керівники (т.є. директори) , головні лісничі, старші інженери та інженери по охороні і захисту лісу держлісгоспів та інших державних лісогосподарських підприємств і організацій, начальник, заступник начальника з льотно-виробничої служби, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.
Виходячи з наведеної норми та ст. 255 КУпАП, відповідні посадові особи державних лісогосподарських підприємств при складанні протоколів і накладенні адміністративних стягнень прирівняні законом до посадових осіб державних органів лісового господарства. Таким чином, термін «органи Держкомлісгоспу», що вживається у проекті Інструкції, не суперечить чинного лісовому законодавству, і не може бути підставою для скасування рішень посадових осіб держлісгоспів.
2. Дійсно, як такої назви «лісова охорона» чинний кодекс про адміністративні правопорушення не містить. Вичерпний перелік посад, що відносяться до державної лісової охорони містить відповідна Постанова КМУ від 16.09.2009 року за № 976. Як вбачається з порівняння ст. 241 КУпАП та названої Постанови, не вся лісова охорона має право складати протоколи та виносити постанови про адмінпорушення, а тільки ті посадові особи, які прямо зазначені у КУпАП. Видання постанов іншими посадовими особами лісової охорони, наприклад начальником КРВ ОУЛМГ буде являтись порушенням закону. Тому на ці тонкощі необхідно звертати увагу при оформленні адмінматеріалів.
Цікаво відмітити, що старший майстер лісу також позбавлений законом права накладати на порушників адміністративні стягнення, проте це може вільно зробити його підлеглий – майстер лісу.
3. Нажаль повноваження посадових осіб інших постійних лісокористувачів, що мають недержавну форму власності (наприклад агролісгоспів колективної форми власності, комунальних лісогосподарських підприємств тощо) щодо накладення адміністративних стягнень не врегульовані чинним КУпАП або Лісовим кодексом. З цього виходить, що лісова охорона таких лісокористувачів має право тільки охороняти свої ліси від лісопорушень, а правом складати протоколи та виносити постанови вони не наділені. Тому наприклад, при затриманні особи, що вчинила незаконну рубку, лісничий агролісгоспу має право тільки відібрати пояснення від порушника, скласти акт огляду рубки, інші відповідні документи, та направити зібрані матеріали до обласної екологічної інспекції, або на адресу держлісгоспу, в зоні діяльності якого скоєна незаконна рубка. Після чого, екологічний інспектор (або лісничий держлісгоспу) повинен викликати вказаного порушника, скласти щодо нього протокол, та за результатами розгляду справи винести постанову про адмінпорушення. Звичайно, цей процес є тривалим, і не забезпечує оперативного притягнення порушників до адміністратративної відповідальності, але закон іншого виходу не дає…
До речі, лісова охорона інших постійних лісокористувачів навіть не наділена формальним правом проводити розрахунок завданої лісу шкоди, та взагалі їх правовий статус невизначений лісовим законодавством. Про рівень соціальної захищеності лісової охорони також можна зробити аналогічні висновки.
Стосовно юрисдикції Держкомлісгоспу на інші центральні державні органи та відомства, то керуючись Постановою КМУ від 27.06.2007 року № 883 можна сказати, що комітет не наділений повноваженнями врегульовувати права та обов»язки посадових осіб інших лісокористувачів в частині порядку накладення ними адміністративних стягнень. Держкомлісгосп має право видавати нормативно – правові акти виключно у межах своїх повноважень з питань ведення лісового та мисливського господарства і полювання.
Тим більше, за відсутності відповідного законодавчого врегулювання, Комітет не має права встановлювати дію подібних наказів на лісогосподарські підприємства комунальної форми власності.
Отже, спочатку необхідно чітко врегулювати на рівні КУпАП адміністративні повноваження інших постійних лісокористувачів, про які йдеться у ст. 89 ЛКУ, а лише після цього видавати відповідні відомчі накази міністерств і відомств, в користуванні яких до цього часу перебувають ліси.
popkov
Подавляющая часть лесов вне СИСТЕМЫ Госкомлесхоза принадлежит государству. Это большая часть лесов Мин агрополитики, Минобороны, Вузов и т.п. Почему законотворцы по разному "защищают" государственные леса разных ведомств?
storchous
Дійсно, якщо проаналізувати Лісовий кодекс та інші нормативно – правові акти, які стосуються охорони, захисту та відтворення лісів, то в більшості вони розраховані на лісогосподарські підприємства, підпорядковані Держкомлісгоспу. Наприклад, державна лісова охорона існує тільки в структурі цього відомства, хоча наприклад, всі лісогосподарські підприємства Міноборони мають державну форму власності та в штаті передбачають аналогічні посади лісничого, помічника, майстра тощо. Тобто їх «державна» лісова охорона виконує ті ж сам функції, що і держлісохорона Комітету (за виключенням контрольних функцій та прав зупинення діяльності підприємств). Однак законодавча основа її функціонування відсутня.
Стосовно прав на складення протоколів та постанов про адмін порушення, слід підкреслити, що такі функції можуть мати згідно КУпАП лише держлісгоспи та інші державні лісогосподарські підприємства. Отже до таких підприємств можна віднести лісгоспи Міноборони та частину державних підприємств Мінагрополітики. А ось з комунальними лісогосподарськими підприємствами Мінагрополітики та місцевих рад дійсно існує велика законодавча прогалина. Внаслідок неналежного контролю за їх діяльністю, належного управління, дефіцитом кваліфікованих кадрів, обмеженим фінансуванням і неповною законодавчою урегульованістю, такі підприємства доволі часто займаються «самодіяльністю», допускають грубі порушення ведення лісового господарства, не забезпечують охорону лісів, що робить якість та ефективність їх роботи доволі сумнівною. В той же час, при відсутності таких підприємств на території адміністративних районів, лісосмуги, колгоспі ліси та інші «лісові невдоби», від яких свого часу «відхрестились» держлісгоспи з економічних міркуваннь, залишаться взагалі без будь – якої охорони.
Звичайно, Міноборони, Мінагрополітики, Міносвіти, як профільні міністерства повинні виконувати свої прямі функції, як то : підтримувати обороноздатність, вести сільське господарство, керувати освітніми процесами тощо. (Виключенням може бути Мінприроди, оскільки тут профілем є утримання території природно – заповідного фонду, яке в більшості є лісовий фонд). Відповідно і нормативно – правові акти повинні прийматись ними з належних галузевих питань. Зрозуміло, що у разі прийняття цими міністерствами наказів, як вести і охороняти наявне в них лісове господарство (непрофільний напрямок), до них виникне багато питань. Тим більше кваліфікованих фахівців в галузі лісового господарства в названих міністерствах обмаль. Звідси витікає, що виходити з будь – якими законодавчими «лісовим» ініціативами ім «не з руки». На мою думку це і є причиною відсутності в них на сьогоднішній день належної правової бази.
На сьогодні цілком логічною є передача лісів цих Міністерств до сфери управління профільного відомства – Держкомлігоспу, тим більше вже існує відповідна постанова уряду з цього приводу. З юридичної точки зору, маючи більш – менш адекватну правову базу діяльності Комітету, буде з кого конкретно спитати за стан охорони та захисту більшості державних лісів.
Popovich_Pavel
Комментарии специалиста высветлили половинчатость и "раскаряченность" структуры и функций лесного хозяйства Украины, в данном случае в правоприменении ответственности за незаконное распоряжение чужим имуществом. "Раскаряченность" происходит от одновременного производства лесом общественных и частных благ, даже если частные блага находятся в государственной собственности. Для очень многих людей частное благо, находящееся в государственной собственности вещь непонятная, увы.
Растущее в лесу дерево не находится в ведении предприятия, не есть имущество этого предприятия не отражено в бух учете. Незаконное распоряжение – кража стоящего, не отделенного от корней дерева, наносит ущерб экологической безопасности государства и выявлением и расследованием этого правонарушения занимается государственная лесная охрана, которая, в том числе определяет размер вреда, причиненного всему экологическому состоянию территории государства. Экологическое состояние территории – это общественное благо.
Дерево, отделенное от пня, есть имущество конкретного лесохозяйственного предприятия, даже если это хлыст с не обрубленными ветвями. Подразумевается, что должностные лица предприятия, изъяли это дерево из природной среды с минимальными, допустимыми потерями для экологического состояния территории страны, и воровство такого имущества не наносит вреда общественному благу – экологическому состоянию. Ущерб наносится конкретному предприятию, которое лишается не леса, а древесины определенного сортимента. Древесина, заготовленная в соответствии с правилами – есть частное благо, несмотря на то, что и древесина и гослесхоз находятся в государственной собственности.
Система Госкомлесхоза, в первую очередь персонал-люди, если можно так выразится "задержались" ментально в условиях советского социализма, когда общественное и государственное не различалось и сливалось в одно. Из этого проистекают проблемы с государственными агролесхозами, когда их должностные лица не считаются лесной охраной. Лес государственный, агролесхоз государственный, а лесная охрана этого лесхоза не есть государственной лесной охраной. По крайней мере не имеет права составлять протоколы о лесонарушениях.
Выходом из ситуации есть размежевание производства и обращения общественных и частных благ, спецификация собственности на эти блага и создание под эти функции системы управления, в т.ч. и системы правоприменения.
Для леса, как эколого – экономической системы характерна сложная многоярусная система собственности. Так биологическое разнообразие, представителем которого есть конкретное дерево, принадлежит всему человечеству, от имени которого национальные государства ограничивают полномочия по распоряжению этим деревом, устанавливая ограничения для хозяйствующих субъектов-резидентов. (Красная книга и т.д.).
Защитные функции леса создают экологическую ситуацию на территории большей, чем непосредственно занятой самим лесом. Это общественное благо принадлежит государству, которое ограничивает полномочия хозяйствующих субъектов в распоряжении деревьями этого леса. (Распределение лесов по категориям защитности и т.д.).
Наконец сортименты, изготовленные из сырорастущего леса, есть частным благом, находящимся в собственности лесохозяйственного предприятия, пусть даже государственной формы собственности. Извлечение частного блага – сортимента, не должно наносить ущерба общественным благам – экологической ситуации на определенной территории. Поэтому государство опять ограничивает субъекта хозяйствования – лесхоз в интересах собственника более высокого уровня – украинского народа, вводя ограничения на производителя частного блага. (Расчетная лесосека, нормы изъятия, эксплуатации, сбора и т.д.).
Находится лесхоз в государственной или частной собственности значения не имеет главное, чтобы управление частными и общественными благами было разделено, и собственность на различные блага специфицирована.
Возвращаясь к нашей ситуации можно предложить различные варианты решения проблемы. Мои предложения известны. Увеличение количества единиц управления лесного хозяйства FMU путем создания частных лесохозяйственных предприятий. Естественно, ни в коем случае не приватизировать существующие лесхозы и земли лесохозяйственного назначения. Тогда появится возможность отделить государственную лесную охрану от государственного лесохозяйственного предприятия. Когда в районе есть гослесхоз на 10000 га., агролесхоз, коммунальный собственник которого территориальные громады различного уровня, или государственный на 10000 га и 10 фермеров по 100-1000 га каждый, тогда можно иметь штат государственной лесной охраны, как отдельной службы.
Сейчас необходимо расширить полномочия гослесоохраны на леса других пользователей и собственников, но денег на это нет. Так что будет так, ка сейчас.
Comments are closed.