Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство – серед кращих підприємств лісової галузі. Фінансовим результатом роботи його торік став чистий прибуток у розмірі 3,5 млн грн.
Той, хто подумає, що на підприємстві вирубують гігантські масиви лісу, помилиться. Як за площею, так і за обсягами заготівель деревини це типовий "середнячок" – так, частка в загальних обсягах лісозаготівель по облуправлінню традиційно не перевищує 6 відсотків. Зате майже кожна п’ята гривня, отримана лісівниками області від реалізації продукції переробки деревини, надходить саме на банківські рахунки Новоград-Волинського лісгоспу. Нічого дивного в тому немає, адже тут у переробленому вигляді реалізується споживачам чверть заготовленої деревини, тоді коли загалом по області цей показник поки що на рівні 15 відсотків. Середня вартість реалізації продукції, отриманої з кожного кубометра переробленої деревини, на Житомирщині становить 457 грн, у Новоград-Волинському лісгоспі – 1045 грн. Це найвищий показник по галузі в Україні.
Зрозуміло, що розташоване на межі Лісостепу й Полісся господарство, в якому третина насаджень дубових, знаходиться у дещо вигіднішому становищі, ніж типово поліські з їх хвойними лісами. Але коли кілька років тому на хвилі чергової реорганізації галузі багато де припинили займатися розвитком переробних комплексів, то тут кошти продовжували вкладати у суперсучасне деревообробне обладнання. Причому нарощували виробництво не лише дощок чи тонкомірних пиляних заготовок, а й мозаїчного та індустріального паркету.
Ще одне вагоме досягнення – збільшення потужностей сушильного господарства вдвічі: з 285 до 600 куб.м. Завдяки цьому третина переробленої деревини реалізується споживачам у сухому вигляді. Як наголошує директор лісгоспу Степан Нусбаум, йдеться про інвестування коштів у фактично беззатратне виробництво, адже велетенські камери, в яких сушиться деревина, працюють на "дармовому" теплі, отримуваному при спалюванні відходів деревообробки. Ціна висушених пиломатеріалів набагато вища, ніж із вологої сировини.
Широкий асортимент та високі споживчі характеристики пропонованої продукції дали змогу суттєво пом’якшити негативні наслідки обумовленого впливом світової кризи різкого падіння попиту на деревину, що призвело до майже сорокавідсоткового зниження ринкових цін на круглий ліс. Більше того, торік тут спромоглися реалізувати в грошовому обчисленні на 5,6 % більше продукції, ніж позаторік, водночас зменшивши обсяги заготівлі деревини у натуральних показниках на 2,3 %. Це стало наочним підтвердженням високої ефективності антикризового курсу, взятого на озброєння лісівниками.
Втім, як часто нагадує директорам лісгоспів начальник обласного управління лісового господарства Володимир Ткачук, навіть найкращі директиви і плани мало чого варті без бажання й уміння працювати по-господарськи на кожному робочому місці. Приклад Новоград-Волинського досвідного лісгоспу – найкраще тому підтвердження. Здавалося б, чи багато користі від звичайних дров, "красна" ціна яким – 70 грн за складометр. Та, як з’ясувалось, досить їх поколоти, просушити, скласти в контейнери – і отримаєте цілком конкурентоспроможний і високорентабельний товар, який коштує вже півсотні євро. Навіть звичайний ясеновий пеньок у справжнього господаря стає цінним матеріалом для виготовлення … заготовок для ключок, якими користуються в деяких видах спорту. Начебто дрібниця для потужного промислового виробництва, але завдяки їй фактично на порожньому місці торік додатково заробили 200 тис. грн, заодно створивши кілька робочих місць.
До речі, на сьогодні із 620 зайнятих у лісгоспі працівників 320 мають роботу саме завдяки переробці деревини. Насамперед завдяки їй вдається постійно нарощувати фінансування лісокультурних заходів, на що минулого року було спрямовано 1,7 млн грн. З них лише 0,3 млн грн – бюджетні кошти. Всього торік сплатили податків і обов’язкових платежів до державних соціальних фондів на загальну суму 9,7 млн грн. За підрахунками економістів, віддача кожної бюджетної гривні, отриманої для ведення лісового господарства, становила 11,1 грн, сплачених підприємством до державної скарбниці за результатами своєї господарської діяльності. Дещо скромнішим був результат загалом по обласному управлінню лісового господарства, де це співвідношення – 1 до 4,6. Однак погодьтесь, що настільки високої ефективності використання бюджетних коштів поки що не забезпечує жодна інша галузь.
У лісах Житомирщини щороку зростає як площа насаджень, так і загальний запас деревини. Тому прикро усвідомлювати, що "золота" з точки зору державних інтересів галузь нині дуже нагадує корову, яку є кому доїти, та мало бажаючих годувати. Лісівники вимушені покладатись лише на свої сили, працюють в умовах хронічного дефіциту обігових коштів. Чи не парадокс, скажіть, що навіть у такому високорентабельному лісгоспі, як Новоград-Волинський, недосяжною мрією залишається придбання хоча б одного комплекту обладнання з переробки відходів на паливні тріски. Ситуація в менш успішних господарствах, які потенційно можуть і мають працювати високоприбутково, ще складніша. Час зрозуміти: інвестиції в лісову галузь – на користь лісу, людям, державі. Вони працюють і на сьогоднішній день, і на майбутнє.