10/04/2010
0К таким последствиям, по мнению экологов, привело прокладывание противопожарной дороги в Цюрупинском лесу
Необходимость прокладывания дороги через пески Цюрупинского лесхоза для тушения пожаров особенно остро проявилась после грандиозного пожарища в 2007 году, когда даже тогдашний президент Виктор Ющенко пытался лопатой с песком потушить огонь высотой до 10 метров.
Учитывая стратегическое значение строительства противопожарных дорог, из госбюджета Херсонщине должны были выделить немалые деньги. Первым траншем подрядчику следовало получить около четверти от общей суммы. Приходили средства или нет, пока не известно даже милицейским чинам. Но дорогу строить всё же начали. Расчет за выполненную работу подрядчик стал брать «натурпродуктом», а на «песочном» объекте разместили объявление о его стоимости: 18–21 гривня за тонну. Вывозили песок составами по железнодорожной колее, ветка которой проходила рядом со строящейся дорогой. Для строителей противопожарной дороги добыча и продажа песка была настоящей золотоносной жилой, поэтому при ее постройке они и обходились без бюджетных денег. Кроме того, взаи-морасчет песком был возможен, только когда определенный участок дороги построили бы, а лесхоз его принял бы по акту выполненных работ. И объём песка нужно было тоже строго измерить и только потом продать. И всё это следовало строго задокументировать.
Но вот незадача: рассчитываться «натурпродуктом» за строительство противопожарной дороги по закону воспрещается. Областная прокуратура в апреле 2009 года запретила такой порядок расчета за работу. Но подрядчики продолжали строи-тельство дороги и расчеты в том же духе. Остановить это беззаконие смогли только сотрудники УБОП в Херсонской области – у них появилось следственное подразделение, которое и возбудило против горе-строителей уголовное дело за присвоение государственного имущества в особо крупных размерах.
«По проекту угол уклона насыпи песка по обе стороны дороги должен быть не больше 30 градусов – чтобы пожарные машины могли заехать в горящий лес и съехать с дороги без проблем, – поясняет заместитель начальника УБОП подполковник милиции Геннадий Шнабский. – При строительстве дороги не должны были пострадать и лесные насаждения, о строительном мусоре вдоль нее в лесу не могло быть и речи. На деле мы вместе с представителями экологической инспекции увидели грубейшие нарушения строительства противопожарной дороги. Во-первых, никаких 30 градусов уклона насыпи там и в помине не существовало. Вдоль нее были сплошные обрывы, а пожарные машины не имеют приспособлений ездить ни вниз, ни вверх – по вертикали. Во-вторых, строители обязаны были прекратить взаиморасчет песком после предписания областной прокуратуры, но они продолжали распродавать его направо и налево. С момента запрета прокуратурой взаиморасчетов песком подрядчики, по нашим самым скромным подсчетам, продали только по железной дороге 200 тысяч тонн песка. А сколько тысяч тонн высококачественного строительного материала вывезли машинами из Цюрупинского леса – даже приблизительному подсчету пока не поддается. Кроме того, мы обнаружили грубейшие нарушения проекта строительства дороги: лишних «змеек» по сторонам от основной трассы очень много. Создается впечатление, что строители не дорогу строили, а занимались добычей и продажей песка. Наши сотрудники изъяли у строителей всю документацию и технику. Но вопросов к ним еще очень много, и следствие по этому громкому делу только начато. Самый главный вопрос в этой истории остаётся пока открытым: куда делись деньги, якобы выделенные из госбюджета на строительство этой противопожарной дороги?»
Одно из первых лиц Госэкоинспекции в Херсонской области – Виктор Подъяблонский – тоже принимал участие в этом деле.
«Строители противопожарной дороги нанесли вреда Цюрупин-скому лесхозу больше, чем пожар, – комментирует он. – Незаконно выкорчевано много деревьев, во многих местах оголены корни многолетних деревьев, что может привести к их засыханию. Песка выкопано намного больше, чем требовалось. На некоторых участках дорог докопались аж до грунтовых вод. Я не говорю уже о строительном мусоре. Они не противопожарную дорогу строили, а экологическую катастрофу в Цюрупинском лесу создали…»
Есть и другой пласт этой темы – юридический. Мы уже писали о нем на нашем сайте. Не хочу повторяться. Предлагаю просто познакомится с судебным решением и подумать о том, как все-таки помочь херсонским лесоводам. Они ведь ни в чем не виноваты: решения принимали за них те, кто не имеет права вмешиваться в хозяйственную деятельность предприятий и не несет ответственности… М.П.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.11.2009 Справа № 4/208-ПН-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом державної екологічної інспекції в Херсонській області м. Херсон
до державного підприємства "Цюрупинське лісомисливське господарство" м.Цюрупинськ Херсонської області
про стягнення 502084 грн. 80коп. та заборону самовільного використання надр
за участю прокурора відділу представництв облпрокуратури Федоренко О.Б.
та представників сторін:
від позивача – юрист Грек С.І.
від відповідача – адвокат Білецький О.В.
в с т а н о в и в:
Державна екологічна інспекція в Херсонській області (позивач по справі) звернулася з позовом до державного підприємства "Цюрупинське лісомисливське господарство" (відповідач) та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03.11.2009року, просить стягнути 502084грн.80коп. шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу у зв’язку з самовільним використанням піщаного ґрунту в кварталах 10, 11, 16 Цюрупинського лісництва .
Крім того, позивач просить заборонити відповідачу самовільне користування надрами (піщаним ґрунтом) на відведених йому землях для здійснення розрахунку за господарськими договорами до отримання спеціального дозволу на користування надрами.
Підставою позовних вимог позивач зазначає ст.1166 ЦК України, статті 4, 16,19, 23, 64, 65, 66, 67 Кодексу України «Про надра», статті 38, 40, ч.3 ст.50, 51, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища.
Він зазначає, що в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що відповідач без відповідного дозволу на видобування та використання надр, при проведенні робіт по будівництву тимчасових лісових протипожежних доріг та протипожежних водойм на території лісів Цюрупинського лісомисливського господарства для здійснення розрахунку з підрядною організацією КП "Олешки" протиправно передав 39848 куб. м піщаного ґрунту на суму 502084грн. 80коп. в рахунок взаєморозрахунку за виконані підрядні роботи.
Відповідач позовні вимоги не визнає. Він посилається на те, що користування надрами ним здійснюється без порушення вимог законодавства, за відповідним проектом будівництва протипожежних лісогосподарських споруд та протипожежних водойм на підставі укладених договорів з підрядними організаціями, тому вважає що в його діяльності немає протиправних дій по використанню природних ресурсів, оскільки проект на будівництво затверджений усіма службами, в тому числі і позивачем. Крім того, він посилається на те, що він не здійснює видобування корисних копалин, а здійснює господарську діяльність, яка не пов’язана з їх видобуванням, тому вважає, що дозволу на використання піщаного ґрунту йому не потрібно.
Справа розглядалася з перервами, які оголошувалися в засіданнях суду 20.10.2009року та 05.11.2009року.
Відповідно до ст.29 ГПК України з метою захисту інтересів держави в справу вступив прокурор.
05.11.2009року судом отримано клопотання від громадської організації «Комітет захисту Херсонщини», яка просить залучити її до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору.
Розглянувши надані заявником матеріали, заслухавши прокурора та представників сторін, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для залучення громадської організації «Комітет захисту Херсонщини»в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Статтею 27 ГПК України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї із сторін.
У заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов’язки сторін, крім права на зміну підстави і предмету позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
Таким чином, виходячи із вимог статті 27 ГПК України, залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору є можливим, якщо вона знаходиться з однією із сторін спору в таких правовідносинах, які можуть змінитися в результаті винесеного рішення.
В роз’ясненні Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) зазначено, що третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини. У зв’язку з цим, допущення або притягнення третьої особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.
Предметом спору, який розглядається судом, є відшкодування державі, в особі позивача збитків, спричинених відповідачем –ДП “Цюрупинське лісомисливське господарство” в результаті самовільного використання надр – ґрунту піщаного. Позов заявлено позивачем на підставі ст. 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, відповідно до якої саме позивачу, як спеціально уповноваженому органу з питань екології та природних ресурсів, надано право здійснювати контроль за використанням та охороною земель, надр, лісів та дотриманням норм екологічної безпеки, а також подання позовів про відшкодування збитків заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Із змісту заяви громадської організації «Комітет захисту Херсонщини»випливає, що до громадської організації звернулися її учасники та повідомили про порушення природоохоронного законодавства при реалізації програми протипожежних заходів в лісах Херсонщини державним підприємством “Цюрупинське лісомисливське господарство”, КП «Олешки» та їх посадовими особами. Громадська організація в своїй заяві посилається на фальсифікацію відомостей які подавалися КП «Олешки» при проектуванні будівництва тимчасової дороги та протипожежних водойм та внесенні змін до зазначених проектів, а також здійснення державним підприємством «Цюрупинське лісомисливське господарство» розрахунків з КП «Олешки» в 2008 році, в той час як КП «Олешки» проводило будівельні роботи із реконструкції пожежної водойми без проходження відповідної експертизи та отримання будівельного дозволу.
Слід зазначити, що предметом спору не є здійснення будівельних робіт КП «Олешки» та проведення відповідачем розрахунків за ці роботи, як і не є предметом спору достовірність проектно-кошторисної документації, зокрема її фальсифікація. Інших доказів, які б свідчили про те, що рішення по справі може вплинути на права і обов’язки громадської організації щодо однієї із сторін, суду не надано.
Таким чином, громадською організацією «Комітет захисту Херсонщини»не доведено, що в неї існують певні правові відносини з позивачем і що в результаті прийняття рішення по справі ці правовідносини зазнають певних змін, тому суд не вбачає підстав для залучення її до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
З урахуванням викладеного, справа розглядається за суб’єктним складом сторін, зазначеним в позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін та прокурора, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги державної екологічної інспекції в Херсонській області підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного.
Відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в областях, містах Києва та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 19.12.2006року №548, державна екологічна інспекція в Херсонській області здійснює реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, відтворення та охорони природних ресурсів. Статтею 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, позивачу, як спеціально уповноваженому органу з питань екології та природних ресурсів, надано право здійснювати контроль за використанням та охороною земель, надр, лісів та дотриманням норм екологічної безпеки, а також подання позовів про відшкодування збитків заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
В межах своєї компетенції визначеної законом, позивачем здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства державним підприємством “Цюрупинське лісомисливське господарство”, за результатами якої складено акт №03-12/139 від 07-08 липня 2009року. Перевірку здійснено першим заступником головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Філіною О. М., заступником головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Розискул В.С., в присутності директора відповідача Мельніченко В.В. та інженера-будівельника відповідача Даниленко В.Є.
Актом перевірки від 07-08 липня 2009року було встановлено порушення відповідачем статей 20, 52 Закону України ”Про охорону навколишнього природного середовища”, статей 116, 123 Лісового Кодексу України, статей 16, 19, 20, 23, 55 Кодексу України “Про надра”.
Актом перевірки від 07-08 липня 2009року, який підписано представниками відповідача без заперечень, а також наданими до матеріалів справи доказами підтверджується, що державним підприємством “Цюрупинське лісомисливське господарство” за період з березня по червень 2009року без дозволу на право користування надрами здійснено розрахунки з підрядною організацією КП “Олешки” за виконані підрядні роботи шляхом передачі піщаного ґрунту в кількості 39.848 куб.м., який було видобуто при будівництві тимчасових протипожежних доріг в кварталах 10, 11, 16 Цюрупинського лісництва ДП “Цюрупинське лісомисливське господарство”.
Зазначений факт, серед іншого, підтверджується актом прийомки-передачі від 30.06.2009року, підписаним представниками позивача та КП “Олешки” відповідно до якого 39.848куб.м. піску добутого за період березень-червень 2009року під час будівництва протипожежних тимчасових доріг КП “Олешки” підлягає вивезенню з території будівництва тимчасової дороги Цюрупинського лісництва (квадрати 10, 11, 16) та передачі і оприбуткуванню на баланс позивача. Відповідно до накладної №831 від 30.06.2009року відповідач передав, а КП “Олешки” прийняв 39.848куб.м. піщаного ґрунту на суму 502.084грн.80коп.
Статтею 13 Конституції України закріплено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її природного шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності українського народу. Від імені українського народу право власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Статтею 4 Кодексу України «Про надра» також визначено, що надра є виключною власністю народу України і надаються тільки в користування . Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності народу України на надра, є недійсними.
Відповідно до статті 19 Кодексу України «Про надра» надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціальних дозволів на користування, оформлених в порядку, встановленому статтею 16 зазначеного Кодексу.
Стаття 24 Кодексу України «Про надра»зобов’язує користувачів надр використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано а також приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві.
Статтею 55 Кодексу України «Про надра» (частина 1) також визначено, що користування надрами для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюється за відповідними проектами, а статтею 56 цього Кодексу встановлено вимоги щодо дотримання встановленого законодавством порядку надання надр у користування та недопущення самовільного користування надрами .
Робочим проектом будівництва тимчасової дороги в межах ДП «Цюрупинське лісомисливське господарство» (квартали 10, 11, 16), замовником якого є відповідач, не передбачено використання надлишків піщаного ґрунту для розрахунків з підрядними організаціями. Відповідно до зазначеного проекту а також згідно з висновками №99 від 24.07.2008року та № 151 від 06.10.2008року державної екологічної експертизи щодо зазначеного робочого проекту, пісок, утворений від розробки виїмки, планування території рекреаційної зони та під’їзних шляхів, використовується для влаштування насипу в понижених місцях запроектованої дороги, а його надлишок – складується в тимчасові відвали на території лісомисливського господарства. Після закінчення будівництва виконуються роботи по рекультивації порушених земель.
Таким чином, як робочим проектом, так і висновками державної екологічної експертизи не передбачається використання відповідачем надлишків піску в інших цілях, ніж рекультивація порушених земель.
Однак, всупереч вимогам вищеперелічених норм закону, відповідачем було використано 39.848куб.м. піщаного ґрунту на суму 502084грн.80коп. та передано його КП “Олешки” в рахунок виконаних підрядних робіт, чим порушено також вимоги щодо охорони надр, встановлені статтею 56 Кодексу України “Про надра”, відповідно до якої основними вимогами в галузі охорони надр є, зокрема, додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.
Згідно зі статтями 67 Кодексу України “Про надра” в разі порушення законодавства про надра підприємства, організації, установи та громадяни зобов’язані відшкодувати завдані ними збитки.
Статтею 1166 ЦК України встановлена позадоговірна відповідальність щодо відшкодування шкоди, спричиненої неправомірними діями юридичної особи, яка відшкодовується в повному обсязі.
Стаття 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачає, що шкода заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення стану природних ресурсів.
Позивачем розрахована шкода в розмірі 502.084коп.80коп., виходячи із кількості та вартості 1 куб.м. використаного відповідачем без спеціального дозволу піщаного ґрунту за калькуляцією та накладними відповідача, що відповідає пункту 1.2 роз’яснення Вищого арбітражного Суду України від 27.06.2001року за №02-5/744, відповідно до якого відсутність такс та методик для розрахунку шкоди не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. У такому випадку шкода компенсується за фактичними витратами на відновлення порушеного стану навколишнього природного середовища.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що своїми діями відповідач порушив вимоги статей 4, 16,19, 24, 55, 56, 65, 67 Кодексу України «Про надра», статей 38, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок чого спричинив шкоду навколишньому природному середовищу, тому відповідно до ст. 1166 ЦК України, ст. 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 65, 67 Кодексу України «Про надра» зобов’язаний відшкодувати шкоду в сумі 502084грн.80коп.
З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги про стягнення 502084грн.80коп. підлягають задоволенню в повному розмірі.
Заперечення відповідача з посиланням на те, що будівництво доріг здійснювалося відповідно до Проекту протипожежних заходів, розроблених проектним інститутом лісового господарства «Укрдніпроліс» та погодженим з управлінням екології та природних ресурсів в Херсонській області і відповідними службами судом відхиляються, оскільки ні зазначеним проектом, ні висновками екологічної експертизи відповідачу не надавалося право використання піску шляхом його реалізації для розрахунків з підрядними організаціями.
Частиною 1 статті 55 Кодексу України «Про надра», на яку посилається відповідач в своїх запереченнях проти позову, також встановлено користування надрами для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за відповідними проектами. Однак відповідачем не доведено належними засобами доказування в розумінні статті 32, 34 ГПК України, що відповідно до проекту будівництва протипожежних доріг йому надавалося право використовувати надлишки піску без відповідного дозволу. Як зазначено вище, відповідно до проекту будівництва доріг та висновків екологічних експертиз відповідач зобов’язаний був не використовувати, а складувати надлишки піску, а після закінчення будівництва – виконати роботи по рекультивації порушених земель, відновивши їх стан, який існував до проведення цих робіт.
Його посилання на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 01.07.2009року, яким скасоване рішення Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища від 13.03.2009року не приймається судом як належний доказ по справі, оскільки зазначене рішення не ґрунтується на акті перевірки від 07-08 липня 2009року, відповідно до якого Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища прийнято інше рішення – від 14.07.2009року №01-32/45 про тимчасову заборону виробничої діяльності відповідача щодо реалізації піску. Станом на день розгляду справи зазначене рішення не скасоване, отже існує заборона щодо використання та реалізації відповідачем піску.
Крім того, слід зазначити, що до 06.04.2009року існувало розпорядження голови обласної державної адміністрації №1157 від 09.09.2008року, яким затверджено Положення про порядок фінансування, проектування і будівництва тимчасових доріг та водойм протипожежного призначення в лісах області за рахунок надлишку ґрунту, який утворюється при виконанні будівельних робіт. Приймаючи постанову від 01.07.2009року, Херсонський окружний адміністративний суд посилався саме на те, що під час реалізації піску відповідачем існувало це розпорядження. Але 06.04.2009року розпорядженням голови обласної державної адміністрації №336 визнано таким, що втратило чинність розпорядження №1157 від 09.09.2008року, яким затверджено вищезазначене Положення, тому і підстави використання піску шляхом його реалізації підрядним організаціям у відповідача відсутні.
Щодо посилання відповідача на акт обстеження від 30.03.2009року та акт КРУ від 06.04.2009року №07-18/007 ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.07.2007року по 01.01.2009року, слід зазначити, що ці акти не спростовують фактів, викладених в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07-08 липня 2009року. До того ж вони були складені до здійснення цієї перевірки позивачем, тому не є доказами відсутності вини відповідача у використанні надр без спеціального дозволу.
Розглядаючи позовні вимоги за пунктом 2 прохальної частини позову в частині заборони відповідачу здійснювати самовільне користування надрами (піщаним ґрунтом) на відведених йому землях для проведення розрахунку за господарськими договорами до отримання спеціального дозволу на користування надрами, суд не вбачає підстав для їх задоволення, виходячи із наступного.
При розгляді зазначеного питання необхідно застосовувати вимоги Кодексу України «Про надра», а також Постанову Верховної Ради України від 29.10.1992року №2751-ХП, якою затверджено Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 57 Кодексу України «Про надра» та пункту 3 вищезазначеного Порядку рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища приймають в межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду, інші спеціально уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування.
На виконання статті 57 Кодексу України «Про надра» та пункту 3 зазначеного Порядку головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області прийнято рішення від 14.07.2009року №01-32/45 яким тимчасово заборонено виробничу діяльність щодо реалізації піску, що утворюється при будівництві тимчасових протипожежних лісогосподарських доріг та протипожежних водойм, які виконуються ДП "«Цюрупинське лісомисливське господарство". Рішення приймалося саме за результатами акту позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07-08 липня 2009року №03-12/139.
Таким чином, питання тимчасової заборони здійснення відповідачем виробничої діяльності пов’язаної із використанням природних ресурсів – реалізації піску без спеціального дозволу, вирішено спеціально уповноваженим на те державним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Зазначена заборона введена з 17 липня 2009року без зазначення строку її дії і на день вирішення спору ніким не скасована, тобто така заборона існує і підлягає безумовному виконанню відповідачем.
Посилання позивача на те, що всупереч рішенню від 14.07.2009року №01-32/45 відповідач і станом на день розгляду справи продовжує господарську діяльність по реалізації піску без спеціального дозволу не підтверджена належними засобами доказування відповідно до статті 34 ГПК України. До того ж, при зверненні з позовом, підставою зазначеної заборони позивач зазначає саме ті факти, які встановленні актом позапланової перевірки від 07- 08 липня 2009року №03-12/139, а не ті, які виникли після зазначеної перевірки.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача шкоди в сумі 502.084грн.80 коп.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача пропорційно від суми задоволених позовних вимог.
На підставі вищезазначених норм права, керуючись ст.ст. 44,49, 77, 82 –85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з державного підприємства “Цюрупинське лісомисливське господарство” м.Цюрупинськ вул.Комунарів № 80 Херсонської області код 00993194 (інші реквізити суду невідомі):
а) на користь державної екологічної інспекції в Херсонській області м.Херсон провулок Козацький № 10 код 34906216 та перерахувати до фонду охорони навколишнього природного середовища Цюрупинської міської ради Херсонської області на р/р № 31516921700284 код ККД 24062100 в банку ВДК Цюрупинського району МФО 852010 код ЄДРПОУ 24103785 – 502084грн.80коп. шкоди;
б) в доход державного бюджету – одержувач управління Державного казначейства у м.Херсоні р/р № 31119095700002 в Головному управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095 –5020грн.84коп. державного мита.
Наказ надіслати ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області;
в) в доход державного бюджету на рахунок р/р 31212259700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 отримувач платежу УДК м.Херсона, призначення платежу код 22090200 символ звітності банку 259 –236грн.00коп. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
3.В решті позовних вимог відмовити.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до
ст.84 ГПК України і підписано 10.11.2009року.
