06/04/2010
0"Але коли ідеш лісом, то бачиш справжнє жахіття: на деревах підвішені замордовані лисички-сестрички чи їхні кістяки"… Ну блин…Я не охотник и никогда им не был, но считаю, что борьба с охотой и охотниками, тем более такими методами, – это глупость не сусветная. Бороться надо с нарушителями правил охоты и "фарисеями от охоты". Если кто и возродит популяции зубра, лося, оленя, рыси в Украине то это будут лесники и охотники, а не депутаты и журналисти…(при всем к ним уважении) М.П.
До них бувають причетні і депутати
3 березня цього року по УТ-1 в телестудії «Український вимір» виступав народний депутат України від БЮТ Антон Яценко, який вніс чи то тільки має внести на розгляд Верховної Ради законопроект про заборону полювання. Його опонентами були чиновники з Державного комітету лісового і мисливського господарства та з Українського товариства мисливців і рибалок. Бюрократи з шкури лізли, щоб довести корисність полювання. На їх думку, тварини доживуть до віку старості і стануть масово відмирати, мовляв, всі наші угіддя будуть завалені трупами. Доблесні мисливці, не шкодуючи сил і здоров’я, вирощують оте поголів’я дичини, а потім, щоб розім’яти м’язи і освіжити голови, у вихідні – до лісу… А там вже тремтять зайці й ведмеді. Ми всі вміємо показати на що здатні «лицарі»-звіробої. Таким промовам власне і не дивуємося, бо у телепередачах часто-густо виступають представники тих відомств, які широко відомі як губителі природи.
А тваринний світ України сьогодні справді потребує дійової охорони. Доводи нардепа-БЮТівця подавлялися більш енергійними чинушами. Наведу тут лише деякі приклади з Волинської області. Якщо ще 15 років тому на Волині поголів’я зубрів (Червонокнижний від) нараховувало 201 особину, то сьогодні – десь 20-30. Хоч фахівці кажуть, що й того менше. Браконьєрство стало основною причиною винищення виду, який занесений до Міжнародної Червоної книги. Ганебну роль тут відіграє лісове відомство. Та й власне кажучи, останнього зубра на території Радянського Союзу в 1920 році застрелив лісничий Біловезької пущі Шпакович. У психології лісових крючкодерів з того часу мало що змінилося. Про винищення волинських зубрів написано дуже багато.
Але й з іншими видами тварин не краще. Ось, наприклад, у 1983 році чисельність лосів лише у Ковельському районі сягала 270 голів. Сьогодні їх біля 20-ти. У цьому ж районі тоді було близько 40 оленів, а сьогодні – не залишилося жодного. Взяти хоча би кількість зайця-русака. Колись їх також не було багато, але все ж таки чисельність складала 2-3 голови на 100 гектарів угідь. Сьогодні ця цифра – менша одного. Такі речі фахівці з’ясовували біля селища Голоби та поблизу села Сошичне Камінь-Каширського району. Щоправда, різного роду «природоохоронці» та лісова «рать» на штиб тих, що виступали у телепрограмі «Український вимір» по УТ-1, переконують, ніби в них є документи, які підтверджують наявність у наших лісах сили-силенної звірини. Згаданий вище Антон Яценко піддав сумніву оту «таксацію дичини», натякаючи, що такі підрахунки робляться через «стакан». Як не повірити народному депутату? Десь в перших числах лютого цього року в одному пошарпаному ковельському готелі можна було побачили «в де пуль» п’яного молодого чоловіка. Черговий адміністратор повідомила, що якісь екологи з Луцька вже другу ніч поспіль «рахують зайців». Та й взагалі моральна і пряма шкода від так званого «Мінприроди та його органів на місцях» велика.
Доля змушує волинян відвідувати багато країн і люди бачать присутність дичини там і в нас. Це вже відчувається навіть перетнувши польський кордон, особливо у вечірній час. А тому з огидою слухають лепетання якогось клерка із вітчизняного лісового відомства-«відьомства».
Заборона полювання хоча би на декілька років мала б велике значення у справі збереження тваринного світу нашого краю. Президент держави Віктор Ющенко власне до цього давно вже закликав. То чому ж не хочемо прислухатися? Хотілося б сподіватися, що лісове відомство, а зараз воно називається ще й мисливським, припинять оті їхні гульбища з «кулішами» (слово не волинське, його колись завіз секретар обкому компартії з Наддніпрянщини). Вважаю, що лісівники все ж таки покажуть приклад і зачохлять рушниці.
Не сподіваюсь, що казенна рать охоче відмовиться від дармових «кулешів» і випивок. Але рішучий крок в цьому напрямку доведеться робити. Питання не просте і в іншому плані. Те ж саме – УТМР (в народі – «заяча контора»), яке торгує втридорога дозволами і має великі бариші. А те, що в їхніх угіддях давно вже немає тварин – їх мало хвилює. Табуни мисливців обшнирюють поля, переліски і лісові масиви. Ніхто не зважає, які за ким угіддя закріплені. Збереться кілька десятків стрільців у невеликий лісовий масив – і там мало що вціліє!
Колись багатий тваринний світ Волинської області сьогодні потребує особливої охорони, бо дуже важко боротися з депутатами, прокурорами та їм подібними. Привезе з собою такий «слуга народу» купу родичів та лестунів – і для нього закон, як дишло, а потім поїде собі геть, залишивши купу сміття та пляшок.
У годині одинадцятій ранку (це – перед «кулішом») починаються «підобідки». Часто, щоб уславити свою «стоянку», бенкетники з рушницями «мітять» територію, розвішуючи на деревах допиті пляшки з-під оковитої.
Ось і 18 листопада 2007 року в недозволеному місці біля села Солотвин Ковельського району на полюванні були не аби хто – депутат Волинської обласної ради, голова постійної депутатської комісії з питань ЕКОЛОГІЇ, РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ (!) Олег Кіндер (фракція БЮТ), депутат Ковельської міської ради Геннадій Кіндер (фракція БЮТ), який є членом постійної депутатської комісії з питань ЕКОЛОГІЇ(!) (обидва – рідні брати), теперішній начальник ковельського водоканалу Михайло Сидоренко, а також працівники… міліції та інші підлабузники.
Лісова охорона звернула увагу голови профільної комісії облради з екології на порушення вимог Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Але один із облесників рішуче відтяв: «На таких як ви – ми ніколи не реагували», а сам голова комісії відразу відвернувся. Від кого? Від Закону? Рейдовій бригаді з великими труднощами вдалося таки витурити братів-«політиків» і «гоп-компанію» з лісу.
А через деякий час Ковельська міжрайонна прокуратура, на чолі з горезвісним «доктором» юриспруденції Сергієм Масаловим, почала грізно брязкати своєю «зброєю»: вимагати суворого покарання інженера охорони і захисту лісу за… порушення конституційних прав цих громадян. «Розслідувати» справу доручили помічнику прокурора Світлані Радчук, батько якої – Віктор Радчук є теж депутатом Ковельської міської ради від БЮТ, головою бюджетної комісії, про причетність якого до резонансної земельної афери у місті Ковелі писала минулого року обласна преса у статті «А братія мовчить собі, витріщивши очі…». Але коли справа дійшла до суду то прокурорська маячня розвіялася, наче нечиста сила (тьху-тьху-тьху) перед першими життєдайними променями сонця. І це вже не перший випадок, коли на осіб, які законно захищають тваринний світ зловісно «наїжджають» прокурори, ховаючись за личиною борців за права людей і тварин. Правда, чомусь дуже вибірково…
Не стану вести мову про саму етику полювання. Наведу лише такий приклад. У лісах практикується відстріл лисиць з метою запобігання поширенню сказу та винищення зайців. Забиті тварини слід закопувати. Але коли ідеш лісом, то бачиш справжнє жахіття: на деревах підвішені замордовані лисички-сестрички чи їхні кістяки. От вам і культура полювання та дотримання правил санітарії!
Хочу звернутися до Волинської обласної ради, де більшість БЮТу, до її голови Анатолія Грицюка, лісового відомства – пропоную хоча би на кілька років припинити полювання у Ковельському та прилеглих районах. Сподіваюсь на підтримку громадськості і насамперед інтелігенції – письменників та журналістів, спільними діями виступити на захист тваринного світу Волині.
