18/03/2003
0Лісові масиви нашого держлісгоспу часто ще називають “зеленими легенями” Ужгорода. І ми, лісівники, намагаємось зробити все можливе, аби “зелені легені” не тільки дарували жителям обласного центру бадьорість, свіже повітря, красу, але й самі були завше здоровими, чистими, квітучими.Лісові масиви нашого держлісгоспу часто ще називають “зеленими легенями” Ужгорода. І ми, лісівники, намагаємось зробити все можливе, аби “зелені легені” не тільки дарували жителям обласного центру бадьорість, свіже повітря, красу, але й самі були завше здоровими, чистими, квітучими. І такого порядку намагаємось дотримуватися не тільки в лісах довкола Ужгорода, але й на всій території (а це понад 15 тисяч гектарів масивів), яка належить нашому держлісгоспу Щороку в залежності від сезону в усіх чотирьох лісництвах проводимо значний об’єм робіт по залісненню гірських схилів, підсадці цінними породами та екзотами, які, до речі, вирощуємо самі, своєчасно проводимо санітарні рубки, бо оздоровлюють ліс На останньому наголошую особливо, бо майже 85 процентів наших лісів належить до першої групи – так званої зеленої зони навколо Ужгорода, і промислові рубки тут категорично заборонені. Тому, як не дивно, деревину для власних потреб ми змушені самі заготовляти у гірських лісгоспах нашої області, а також на Львівщині та Івано- Франківщині.
Тим не менше останнім часом в окремих засобах масової інформації, а іноді й на різних засіданнях на нашу адресу з вуст відомих вчених звучать звинувачення в неприпустимих вирубках лісу, зокрема цінних дубових порід… І ось днями державним управлінням екології та природних ресурсів у Закарпатській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства з питань законності вирубки дубових насаджень Ужгородським держлісгоспом біля сіл Невицьке та Вовкове Ужгородського району. Саме на цих урочищах постійно наголошують автори, демонструючи при цьому навіть фотоматеріали. Не будемо переповідати акт перевірки, а процитуємо тільки лаконічний висновок комісії: “Вирубка дубових насаджень Ужго-родським держлісгоспом біля сіл Невицьке та Вовкове не проводиться’*.
Насамкінець таким авторам хотілося б повідомити: на території Ужгородського району знаходяться ще й інші ліси, господарями яких є “Агрополіс”, Міністерство оборони, УжНУ…
Згадані масиви не входять до складу Ужгородського держлісгоспу, і ми там не ґаздуємо. А це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці.
Петро ЛАЗАР,
головний лісничий Ужгородського держлісгоспу.
„Новини Закарпаття” №42 від 18.03.2003
