14/03/2010
0Відповіді на питання, котре винесене у заголовок і стосується загрози для тридцяти волинських озер з боку Хотиславського кар’єру, що за кількасот метрів від українсько-білоруського кордону, не дали і громадські слухання у Луцьку.
Про Хотиславський кар’єр на Волині й в Україні заговорили з рік тому, хоча це не перша загроза знаменитим Шацьким озерам і «українському Байкалу» – Світязю. Лише обурення громадськості зупинило спорудження на березі Світязя… атомної електростанції, котру натомість спорудили у Рівненській області. Так само сябри-білоруси збиралися розробляти Хотиславський кар’єр у 80 – 90-х роках минулого століття. Але тоді на державних рівнях обох країн досліджувався рівень екологічної небезпеки для прикордонних територій з обох боків. Небезпеку для екології Волині може становити нині друга черга Хотиславського кар’єру, бо, як показали громадські слухання у Луцьку, білоруси захищають свої інтереси, а українські захищати особливо нема кому. Так, у президії слухань не було перших осіб обласної влади, на що багато хто очікував, виходячи з рівня проблеми.
У дзвони б’ють найбільше волиняни, хоча це питання потребує вирішення на міждержавному рівні. Підстави для хвилювань не голослівні. Навіть екологічний аудитор Центрального науково-дослідного Інституту комплексного використання водних ресурсів Республіки Білорусь Віктор Музикін на слуханнях не заперечував, що розбудова Хотиславського кар’єру вплине на рух грунтових вод у бік України. Проте, мовляв, загроза не така страшна, як її бачать українці.
Але від кар’єру до Волині з її унікальними озерами – всього 300 метрів. Вже тепер українські спеціалісти стверджують, що, наприклад, за 19 років експлуатації кар’єру озеро Святе отримає на 45 відсотків води менше, адже живиться воно суто підземними водами. Що тоді з нього залишиться?.. Власне неспокій викликає те, що Шацькі озера – карстового походження, і ситуація нагадує бочку з водою. Якщо буде хоч маленька дірка у її дні, якщо трапиться біда бодай з одним озером, то це, стверджував завідувач Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України кандидат геолого-мінералогічних наук Степан Дещиця, потягне за собою ланцюгову реакцію.
Білоруська сторона особливо зацікавлена у розробці цього кар’єру: чистота крейди становить 96 відсотків, і аналога їй у Білорусі нема. Крім власне видобутку піску, чим займається нині перша черга кар’єру, Україну мав би стривожити подальший розвиток виробництва. Адже сусіди планують тут величезну промислову зону з переробними заводами. Як стверджують білоруси, «о влиянии производства на територию Украины сейчас вопрос не стоит». А через кілька років?.. Вражає, що прогнозоване моделювання умов експлуатації кар’єру білоруська сторона провела лише теоретично, хоча ще у 90-х роках минулого століття спільні дослідження здійснювалися на міждержавному рівні, але тоді ж були і припинені. Так само вражає, що українська сторона нічого не розробляє, а лише критикує розроблене білорусами. І то на підставі здогадок. Головний спеціаліст Управління з міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Міністерства охорони навколишнього середовища України Роман Шахматенко каже, що висновки багатьох українських відомств – від Міністерства закордонних справ України до Інституту проблем національної безпеки РНБО України – про можливий вплив кар’єру на українське довкілля збігаються у питанні некоректності розрахунків, які білоруси подали у своєму звіті про діяльність у Хотиславі. Розрахунки не коректні, бо не враховують впливу на українську екологію.
Питання якраз у тім, що і білоруси не заперечують: при пониженні грунтових вод навіть на метр зникнуть деякі види флори і фауни по обидва боки державного кордону. На Волині нікого не треба переконувати, наскільки унікальні наші прикордонні озерні райони. Але один з білоруських виступаючих заспокоював волинян, що зі зменшенням боліт на Волині нам, мовляв, легше буде збирати гриби… Проте гриби-ягоди і відпочиваючі – це фактично єдиний місцевий бізнес, завдяки якому і виживають тут люди. Вірогідно, що у багатьох волинських селах поменшає води і в колодязях. Білоруська сторона вже нині не заперечує, що ліси, мається на увазі на її території, постраждають від можливої засухи. І вже готові з часом вирубати 700 гектарів лісів, котрі досягнуть віку стиглості.
Питань так багато, що на слуханнях підняли питання про участь в експертизі вірогідних екологічних втрат і міжнародних експертів, що білоруською стороною було зустрінуто без особливого ентузіазму. Мовляв про незалежну експертизу говорити зарано. Протокол, прийнятий на громадських слуханнях, досить гостро ставить усі ці питання. Адже можна збудувати завод чи вирити кар’єр, але не можна відновити навіки втрачену природу. Тому протягом тижня після громадських слухань Волинська обласна рада приймає пропозиції громадськості і експертів, а питання про можливі втрати від роботи Хотиславського кар’єру та захист від них буде винесено на сесію обласної ради.
На фото: озеро Луки у Шацькому районі. Чи постраждає воно?
