13/02/2003
0Захищати й оберігати ліси, відстоювати інтереси людей. Для депутата обласної ради, директора Виноградівського держлісгоспу Ярослава Кібелбека ці поняття переплелися тісно й надовго. Адже багато десятків років він працює професійним лісівником, а крім того, вже друге скликання обирається депутатом обласної ради. Тож ким почувається більше в раді – представником галузі чи своїх виборців? З цього запитання й почалася наша розмова.Захищати й оберігати ліси, відстоювати інтереси людей. Для депутата обласної ради, директора Виноградівського держлісгоспу Ярослава Кібелбека ці поняття переплелися тісно й надовго. Адже багато десятків років він працює професійним лісівником, а крім того, вже друге скликання обирається депутатом обласної ради. Тож ким почувається більше в раді – представником галузі чи своїх виборців? З цього запитання й почалася наша розмова.
– Звичайно, в першу чергу я почуваюся депутатом від округу, адже доводиться вирішувати найрізноманітніші питання, що висуває життя, і з якими звертаються виборні. На першому плані досі залишаються соціальні проблеми. Приходять люди, розраховуючи на грошову допомогу, допомогу паливом чи будівельними матеріалами. Цього року також .доводилося вирішувати проблеми соціальних установ. Недавно від обласної ради вручили комп’ютерний клас у Широкому, па новорічні свята вдалося організувати подарунки для дітей Пушкінівської НСШ, дитсадків у Новоселиці, Черні та інших селах. Надано допомогу для ремонту шкіл у Буковому, Черні, Боржавському. Звертаються до мене й паші спортсмени, які беруть участь у змаганнях всеукраїнського та міжнародною рівні». Час від часу ми фінансуємо їх поїздки.
І все-таки, звертаючись до вас як депутата, виборці розраховують на можливості очолюваного вами держлісгоспу…
– Звичайно. Доводиться допомагати і паливом, і деревом для ремонтних робіт, і надавати фінансову підтримку. Принаймні минулого року ми спрацювали непогано. Про це свідчить хоча б той факт, що Виноградівський дсржлісгосп сплатив податків па суму близько 300 тисяч гривень. Це значно більше, ніж у 2001 році.
Діяльність депутата складається як з роботи у виборчому окрузі, так і з напрацювань у відповідній комісії та на пленарних засіданнях. У цьому плані маєте вже досвід роботи у попередньому скликанні. Що можете сказати про теперішній депутатський склад? Чим, на вашу думку, він відрізняється від попереднього?
– Різниця суттєва. Я кию перед цим .значну питому вагу обласної ради становили представники освіти, медицини, правоохоронних структур, то зараз склад ради значно урізноманітнився. По-перше, до неї увійшло досить багато підприємців та керівників підприємств, а по-друге, депутатами стали працівники виконавчих державних органі». Для роботи обласної ради це є позитивним фактором, оскільки розширився діапазон професійного досвіду людей, які обрані депутатами. Тепер практично у кожній сфері економічної та соціальної діяльності обласна рала мас безпосередньо обізнаних людей. Як наслідок, опрацювання документів на комісіях проходить більш грамотно. Полегшило це і роботу під час підготовки рішень, які стосуються підприємницької діяльності. Адже участь підприємців дозволила знаходити оптимальні рішення в інтересах і області, і малого та середнього бізнесу.
Ярославе Івановичу, ви тепер, як і в попередньому скликанні, працюєте в бюджетній комісії… Проте крім питань бюджету вам, очевидно, доводиться працювати й над проблемами лісового господарства. Адже це одна з найважливіших галузей на Закарпатті.
– Так, питанням лісу надається постійна увага. Ті зміни, які відбуваються щодо лісозбереження й лісокористування, я вважаю, є позитивними. У першу чергу це стосується розробленої в області схеми роботи з лісокористувачами. Ця діяльність повністю передана на відповідальність лісгоспів. І, по-друге, значно зменшено кількість лісокористувачів, що дозволить краще контролювати лісорозробки, навести порядок у цій сфері, забезпечити відповідні відрахування до бюджету з коштів, що мають надходити за придбану деревину. Крім того, важливо, що відтепер не буде жодних пільговиків жодних привілеїв чи таких явиш, як «віддавання білетів», – всі лісокористувачі, яким надане відповідне право, матимуть рівні умови. Еколого-захисні та лісозберігаючі функції також покладені на держлісгоспи. Кошти на це наші господарства одержуватимуть від інвесторів-лісокористувачів.
Такі зміни відбулися в першу чергу з ініціативи керівництва облдержадміністрації.
Інше – це питання так званих «колгоспних» лісів (широка дискусія з цього приводу відбулася на останній сесії облради). На Виноградівщині цю категорію лісів уже передано у відання держави, і це приносить тільки користь. За останні роки вони були занедбані деякі масиви важко й назвати повноцінними лісами – площі вкриті чагарниками, багато деревини самовільно повирубувано. Тепер ми розробили план їх реконструкції, а починаємо з лісових масивів поблизу Підвиноградова й Чорнотисова. Кущі будуть вирубуватися, і на їхньому місці висаджуватимемо дерева високоякісних, цінних порід, зокрема дуба, ясена, клена. Оновлення лісів – одне з основних завдань, яке стоїть перед нами. Минулого року ми висадили цінні та швидкоростучі породи на 46 гектарах. Я особисто не підтримую пропозицію про передачу «колгоспних» лісів окремій структурі. Принаймні у низинних районах краю нема ніякого сенсу повертати ліси у відання якогось окремого управління. Ліс мусить мати єдиного господаря.
Ярославе Івановичу, ліс – це ваше, так би мовити, «робоче місце», а де ви відпочиваєте? Які інтереси маєте поза роботою?
– Я дуже люблю полювання. Так що з лісом повністю пов’язаний і мій відпочинок. Наприклад, минула осінь була дуже насиченою для мене як мисливця. Я часто виходив на полювання, яке закінчувалося досить вдало.
Вдало – завдяки везінню чи просто кількість дичини збільшилась?
– І те, й інше На наших угіддях справді побільшало і фазанів, і диких свиней. Мисливське товариство забезпечує їм корм, підвозить у ліс, тому поголів’я потроху зросло. В будь-якому випадку екологічний баланс треба підтримувати. А саме полювання відбувається не стільки задля здобичі, скільки задля хорошого спілкування, задля того, щоб відпочити, набратися сил.
Інтерв’ю вів Василь Горват
м. Виноградів.
„Новини Закарпаття” №23 від 13.02.2003
