11/03/2010
0Як голова Апеляційного суду Львівської області Валентин Государський рятує сина від кримінальної відповідальності? Скільки обласний бюджет втратив від незаконної приватизації комунальних об’єктів? Як влада використовує адміністративний ресурс для тиску на депутатів задля полагодження потрібних справ? Хто і за якими схемами бере на Львівщині ліси в оренду на 49 років?
Ці та інші питання стали предметом прес-конференції «Нові факти зловживань влади та високопосадовців на Львівщині», яку провів у Львівському прес-клубі голова Львівського осередку Партії захисників Вітчизни, головний консультант комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, заслужений юрист України Павло Барнацький.
«Кулуарна» прихватизація
Павло Степанович розповів, що Львівська обласна рада під тиском чиновників обласної адміністрації кулуарно розбазарює місцеві земельні угіддя та комунальне майно. Відбувається це за примітивною, але, на прикрість, дуже дієвою схемою. На кожній сесії Львівської обласної ради у порядок денний вноситься близько 50 питань щодо приватизації комунальних об’єктів. Під час голосування за ці питання починається адміністративний тиск на депутатів облради.
Як один із прикладів П. Барнацький навів ситуацію з комунальними аптеками Львівщини. Питання щодо об’єднання їх в одну юридичну структуру мало розглядатися на останньому засіданні сесії ЛОР. А фактично за цим стояли деякі можновладці з обласної адміністрації, які вирішили «прихватизувати» аптеки, що боляче вдарило б по кишенях пересічних громадян.
Перед засіданням, за словами Павла Степановича, начальники управлінь Львівської ОДА за дорученням перших осіб викликали «на килим» депутатів обласної ради, які працюють у виконавчій владі і є держслужбовцями, і провели з ними «роз’яснювальні» бесіди щодо того, як вони повинні голосувати. Причому розмови ці відбувалися ледь не в ультимативній формі. Мовляв, або ви голосуватимете так, як потрібно певним зацікавленим особам, або можете розпрощатися зі своєю державною посадою.
— Для загалу така нахабна афера подавалася під виглядом концепції реорганізації комунальних аптечних підприємств у єдину юридичну структуру КП «Львівське обласне аптечне управління», — розповів П. Барнацький. — Виступаючи перед депутатами облради, заступник голови Львівської ОДА Ярослав Кашуба переконував їх, що об’єднання комунальних аптек в одну юридичну структуру потрібне для виходу з кризи, що воно стане найбільшою аптечною мережею в області й буде конкурентним на ринку порівняно з аптеками іншої форми власності.
— Треба віддати належне, що більшість депутатів облради не піддалися тискові, — зазначив Павло Барнацький. — На сесії, що відбулася 15 вересня, лише 10 обранців підтримало проект зацікавлених осіб з ОДА. Запроваджена система адміністративного тиску на депутатів демонструє, що певним чиновникам з їх загребущими намірами ніякого діла немає до потреб населення. Відчуваючи, що після виборів можуть відбутися суттєві зміни влади на місцях, вони, користуючись моментом, поспішають «прихватизувати» все, що залишилося. І плювати хотіли на людські інтереси, якими так вміло прикривалися, прориваючись до влади.
Черга за «халявними» угіддями
Наразі комунальні аптеки вдалося відстояти. Однак випадки адміністративного тиску на депутатів стали, за словами помічника народного депутата Юрія Кармазіна, ледь не системними. Перед засіданнями сесії, де на порядок денний винесені питання «прихватизації», депутатів викликають до себе не лише начальники управлінь, а й заступники голови Львівської ОДА. Від такої «прихватизації», як наголосив під час прес-конференції Павло Барнацький, лише за один рік обласний бюджет Львівщини, за мінімальними підрахунками, недоотримав 50 млн грн (детальніше читайте у наступних номерах).
Окрім «кулуарної приватизації» комунального майна, обласна адміністрація за допомогою депутатів-чиновників займається ще й незаконним розділом земельних угідь. «Дерибан землі досяг свого апогею; залишилось найцінніше багатство Західної України — карпатські ліси — легені країни, за які вони тепер і взялися», — наголосив Павло Барнацький. Він розповів, що півроку тому на сесії обласної ради було проголосовано за виділення на 49 років 5 тис. га землі на Самбірщині в оренду братам Дубневичам під мисливські угіддя. І знову був задіяний адміністративний механізм. Причому ці землі обласна рада виділила абсолютно незаконно, не погодивши з сільськими радами, а окремі документи просто підробила.
Побачивши такий спокійний дерибан, прихопити земельки вирішив і депутат Євген Буба. За словами Павла Барнацького, він уже готує документи на виділення 1,5 га лісових угідь на Яворівщині.
— Я про це говорю завчасу, щоб відбити бажання частини депутатів облради «лобіювати» під час голосування інтереси Буби, який був тісно пов’язаний з Медведчуком і Козаком, — заявив П. Барнацький. — Якщо такими темпами депутати роздаватимуть угіддя, то незабаром населення Львівщини ходитиме у «приватизовані» ліси лише за гроші. В області вже є випадки, коли людей не пускають у лісові угіддя. Є навіть негласна черга грошовитих ділків, які за «халявні» суми готові скупити найцінніші масиви. Народний депутат Юрій Кармазін виступив проти прийняття Лісового кодексу України і запропонував внести у нього певні зміни, які унеможливили б такі факти у майбутньому. І є всі сподівання, що найближчим часом такі зміни будуть внесені. Знаючи про це, грошовиті чиновники і депутати поспішають скупити лісові масиви. На жаль, як показала практика, Львівська обласна прокуратура не здатна і не відстоює інтереси населення.
Загребущі чиновницькі лапи
Крім того, як наголосив Павло Барнацький, кричущі факти незаконного захоплення земель і комунального майна майже не висвітлюють львівські ЗМІ. «Усі звикли писати і говорити про хабарників і корупціонерів, але ніколи не називають конкретних прізвищ, — говорить помічник Юрія Кармазіна. — Цю помилку слід виправляти, оскільки, користаючи з відсутності дієвої гласності, чиновники нахабно ділять Львівщину. Адже після того, як чиновники накладають лапу на ліси чи землі, дуже важко повернути їх у комунальну власність».
Як приклад Павло Барнацький навів історію з нахабним захопленням кооперативом «Ремонт» 350 га цінних брюховицьких лісів. Грубо сфабрикувавши документи, фірма, за якою стоїть відомий своїми оборудками колишній начальник обласного управління земельних ресурсів Лавейкін, прагнула влаштувати на цих землях житлово-дачний масив. Проігнорували навіть те, що це відпочинкова зона, яка має унікальні лікувальні й оздоровчі функції. Більше того, ця місцина розташована в межах Головного Європейського вододілу й формує кліматичні умови не лише в Західній Україні, а й у басейнах Чорного та Балтійського морів.
Чотири роки тривало протистояння Львівської міської ради з «Ремонтом», аби не допустити захоплення відпочинково-паркової зони. Причому львівські суди не раз вирішували ці справи на користь держави, а Вищий адміністративний суд, через який ішов «Ремонт», касував їх. Лише після того, як народний депутат Юрій Кармазін зачитав з трибуни Верховної Ради депутатське звернення, особи, які прикривали фірми, відступили. І все ж вирішальним фактором у поверненні відпочинкової зони львів’янам стала особиста участь у фінальних судових засіданнях Ю. Кармазіна та П. Барнацького.
Судді стали окремою державою в державі
Втім, не завжди суди стають на захист народних інтересів. За словами Павла Барнацького, українські судді виносять до 75% неправосудних рішень.
— Із них близько 25% — із кримінальними ознаками, — наголосив лідер Львівського осередку ПЗВ. — А система проста. Районний суд, приймаючи ухвалу, має куратора в області, з яким заздалегідь узгоджує рішення щодо ключових справ. І потім — хоч головою в стіну бийся, бо ще до того, як винесена ухвала в суді першої інстанції, рішення вже прийняте в апеляційному суді. Така ж схема «вирішення питань» із Києвом. Тому рішення на рівні Верховного Суду в більшості випадків перетворюється на формальність. За оцінками українських і закордонних експертів, найбільш корумпована нині в Україні саме судова влада. Судді у нас — фактично, як окрема держава, своєрідне закрите акціонерне товариство. І звільнити голову будь-якого суду практично неможливо. А зумовлене це тим, що кадрові призначення в Україні робить громадська організація — Рада суддів України. Уявіть собі, що профспілковий комітет якогось міністерства обирає міністрів і всіх начальників управлінь. А Рада суддів взяла на себе такі повноваження. На 90% вона складається з голів апеляційних, обласних, міських, районних судів. Тобто якщо сьогодні не обрали голову якогось суду, то завтра голова цього суду, як член Ради суддів, не обере голову іншого районного суду, який не проголосував за нього. І цим пояснюється кругова суддівська порука — вони не зацікавлені звільняти один одного. Тому неефективно працює система перевірок діяльності суддів, оскільки судді контролюють самих себе. І приклад Зварича — яскраве свідчення того, наскільки прогнила суддівська система.
Сала розшукує… найкращий друг із СБУ
П. Барнацький також поінформував, що за депутатським зверненням Ю. Кармазіна доручено визначити місце перебування екс-начальника міліції Львівщини Олега Сала і затримати його за підозрою у вчиненні низки злочинів («Вибір» уже писав про це).
— Та найдивніше у цій історії те, що розшукувати Сала доручено на Львівщині його найкращому другові — начальникові одного з підрозділів СБУ, — розповів голова Львівського осередку ПЗВ. — Без сумніву, він знає, де перебуває Сало. Його насправді не треба шукати — просто вийти в Києві на вулицю і затримати.
П. Барнацький зазначив, що якщо СБУ виділить оперативних працівників для затримання Сала, то Юрій Кармазін вкаже їм його місце перебування хоч сьогодні.
До речі, начальник Львівського обласного управління лісового господарства А. Дейнека миттєво відреагував на заяви П. Барнацького. Ознайомившись із його спростуваннями, стає зрозуміло, що Дейнека хоче замилити очі громадянам Львівщини. Адже він прокоментував кодекс так, як це повинно було б бути в ідеалі. При цьому жодним словом не обмовився про законність надання в оренду лісових угідь братам Дубневичам та іншим можновладцям. Тут доречно пригадати ситуацію на Кіровоградщини із народним депутатом Лозинським, який також мав лісові угіддя нібито для полювання. Проте, як з’ясувалося в процесі слідства, так звані власники полювали, окрім звірів, ще й на людей, які «незаконно» заходили в ліс. Чи, можливо, Дейнека чекає, щоб такі випадки сталися і на Львівщині?
Голова Львівського осередку Партії захисників Вітчизни, головний консультант комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, заслужений юрист України Павло Барнацький.
