04/03/2010
2У селі Ятранівка Уманського району лиси почали нападати не тільки на свійську птицю, а й на собак.
— Увечері надвір вийшли, а наш пес чогось тікає і скавчить, — розповідає 27-річна Наталя Вовкогон. — Чоловік у сарай пішов подивитися, а звідти вибіг лис. Шмигнув прямо біля чоловікових ніг. Цуцик був покусаний, тому ми його в літній кухні закрили, щоб підлікувати і поспостерігати за ним. Дітям заборонили підходити. Через кілька днів собака став млявим, дивно себе поводив, потім слина потекла, й він здох. Ми всією сім’єю для профілактики зробили щеплення. І коту кололи безкоштовно, частині худоби. Бо слина хворого собаки могла потрапити на корм. А на свиней не вистачило вакцини. Нам її стільки часу обіцяють. Кажемо, що й за гроші купимо, бо шкода худоби. Ми раніше жили на околиці села, то курей не тримали. Лиси їх зразу переловлювали, вони там пішки ходять. Ні людей, ні автомобілів не бояться.
Через кілька днів до відділення травматології Уманської райлікарні міліціонери привезли односельчанина Вовкогонів — Петра Яременка, 46 років. Той не хотів робити щеплення проти сказу. У селі розповідають, коли він відрізав в убитої лисиці хвоста, порізав руку.
— Та то не поріз навіть був, а так, ранка, кров не пішла, — говорить сусідка Яременка, 75-річна Олена Черниченко. — Той лис лежав, а він його викинути хотів у яр і порізався. Зараз лиси по селу ходять, на собак нападають. У мене в кінці городу садок старий, той там, мабуть, живуть. Курей як випускаю, то з ними слідом і ходжу, бо зразу крадуть. Раніше лисиці ніколи по селі не ходили.
— За часів Союзу лисяча шкурка коштувала 100–120 рублів, — згадує Іван Решетник, 55 років, голова Тальнівського товариства мисливців і рибалок. — Це були серйозні гроші, тому їх мало до ноги не вибили. Мисливці сиділи ночами в засідках, чатували. А зараз за шкурку дають максимум 25–30 гривень. То кому ті лиси треба?
Зараз за шкурку дають максимум 25–30 гривень. То кому ті лиси треба?
Хижаки вподобали села і навіть райцентри. Живуть у покинутих хатах, у ярках і на кладовищах. Годуються на смітниках.
— Відстрілювати лисиць у населених пунктах заборонено, – зауважує Решетник. — То чому ж їм напрягатися, бідувати десь у лісі, коли в селі можна спокійно прожить?
Віктор Маламуж із головного управління держветмедицини в Черкаській області стверджує, що найчастіше сказ реєструють у Смілянському й Корсунь-Шевченківському районах.
— 2009 року в області виявили недугу в 15 котів, 11 собак і 10 лисиць, — каже Віктор Васильович. — Проблема більше в бездомних собаках і котах, ніж у збільшенні популяції хижаків. За нормою, має бути одна тварина на 1000 гектарів угідь.
— Найбільше лисиць у Черкаському районі — 243, Маньківському — 254, Золотоніському — 220, — говорить Костянтин Костенко з управління лісового господарства. — Загалом 2009 року було відстріляно 4462 тварини.
Голова обласного товариства мисливців і рибалок Анатолій Окіпняк вважає неефективною вакцинацію проти сказу.
— Єдиним дієвим способом є фізичне знищення тварин, які поширюють хворобу.
2 коментаря
Lesavik
У продовження попереднього коментара: цитата із збірника "Лісове господарство України", 2009 рік:
"Чисельність лисиці за останні 5 років зменшилася на 24 тис. голів (загальна, у тому ж збірнику 80 тис. 300), однак кількість повідомлень про випадки захворювання тварин на сказ за цей же період збільшилась більш ніж у 3 рази.
Здається, очевидний висновок: відстріл неефективний засіб боротьби зі сказом, а являє собою лише засіб знищення лисиць? Проте читаємо далі, там же ж: Це все свідчить про те, що навіть така інтенсивність відстрілу цих хижаків є недостатньою і боротьбу з цими тваринами необхідно посилити.
Жах?
А тепер уявімо ситуацію: лікар лікує пацієнта із хворою стопою. Поставте себе на місце пацієнта. Є два способи лікування: медикаментозний і ампутація. Лікар визнає лише ампутацію і не зважає на ваші аргументи. Ампутує спочатку палець. В результаті хвороба охоплює всю гомілку. Здається, метод неправильний, раз не призвів до прогнозованого результату? Але ні! Лікар стверджує, що ампутували недостатньо і треба ампутувати все разом з гомілкою. Ви намагаєтесь згадати про медикаменти? Та вас не слухають. Він ампутує стопу з гомілкою. Результат – хвороба поширюється з потрійною швидкістю. Ви знову згадали про медикаменти? Кажете, що десь їх застосовують досить ефективно? Та ні, що ви! Лікар наказує ампутувати цілу ногу – він вважає себе єдиним фахівцем. Він краще знає , – а заодно, щоб не дати хворобі шансу, наказує ампутувати і другу. Немає ніг – немає проблем. Саме за такою логікою діють ті, хто єдиним методом боротьби бачать відстріл тварин. Чи комфортно ви почуватиметесь після цього? А уявіть собі, що десь в ординаторській, поки ви не чуєте, він оголосив, що вас взагалі краще приспати – а раптом ви ще когось заразите? Думаю, що жодна людина, яка б відчула таке ставлення до себе, не зраділа б.
В кінці варто згадати одну біблійну (та й загальнолюдську) істину: поводься з іншими так, як бажаєш, щоб поводились з тобою.
Lesavik
Як завжди, найбільш гучно виступають мисливці – то їм мало грошей за шкури платять, а люті вороги людини розповсюдились та й усіх кусають.
Насправді основна причина – бажання побільше вполювати. Часто зовсім не лисиць. Подивіться, як тільки поступає інформація, що когось на полюванні вбили і справу розслідує міліція – майже завжди виявляється, що група, яка полювала на кабана, водночас вбила це й лося, оленя, козулю – список можна продовжувати. Головне – опинитись в угіддях зі зброєю.
Водночас є такий методи боротьби зі сказом, як вакцінація диких тварин (наприклад, шляхом розповсюдження вакцин у кормах)
Comments are closed.