02/03/2010
0Активісти молодіжної організації «Екологічний клуб», який діє при Центрі еколого-натуралістичної творчості, взяли участь у Всеукраїнському переліку найстаріших дерев України з метою створення єдиного кадастру та взяття їх під охорону держави.
За умовами акції потрібно було вимірювати периметр дерев на висоті 1,30м від земної поверхні. З великим інтересом, не дивлячись на відлигу та дощ зі снігом, взялися ентузіасти до вивчення та виміру об’єктів живої природи. Розпочали з державного підприємства "Ківерцівське лісове господар¬ство". Адже саме на його території ростуть так звані дуби-патріархи, які вже на даний час мають статус пам’яток природи і охороняються законом. Визначивши периметр цих дерев та поспілкувавшись з мешканцями міста, ми дізналися і про дуби черещаті, які ростуть на вул. Залізничній. Чим цікаві ці дерева? А цікаві вони своєю історією.
Мало того, що по периметру вони більші за попередніх рекордсменів. На одному з дубів під час II Світової війни була розташована кулеметна точка, яка обстрілювала район залізниці. Вразила своїми розмірами і липа дрібнолиста, що "прописалася" на вулиці Незалежності біля площі Т.Г Шевченка. Це дерево давно вже зрізали б, якби не своєчасне втручання працівників екологічної служби, які завдяки вжитим заходам зберегли найстарішу липу міста. Нині, придивившись пильніше, ми помітили, що трос, який стягував докупи три стовбури, знову лопнув і знову стала нагальною проблема збереження дерева-довгожителя від зрізу.
Але лідером серед дерев-довгожителів міста є дуб черещатий біля приміщення міської ради. Периметр його стовбура – 4,96м. Дерево вражає не тільки своїми розмірами. Цей дуб дійсно є (не в образу іншим віковим деревам) окрасою міста. Його крону видно здалеку повздовж вулиці Київської, яка виходить прямо до міської ради. Та й сам стовбур дерева такий рівний, що й в лісі не часто зустрінеш такого стовбура.
Окрім нашого міста, ми дізналися й про інші дерева-велетні, які є окрасою району. В с. Омельне є парк, заснова¬ний в 1836-1838 рр. польським письменником Ю. Крашевським. Тут зростають липи і клени діаметром 2м, висотою – 28,30м.
Біля с. Ставок, поблизу кладовища 1915р., де поховані воїни 8-ої Російської армії, зростають дуби віком 200-300 років, а в самому селі росте кедр сибірський, який ось уже декілька років плодоносить.
Поблизу с. Журавичі росте одинокий ясен звичайний, якому понад 320 років, діаметр стовбура якого 2м, висота – 20м. На висоті 5-ти метрів розгалу¬жується на три стовбури. За переказами місцевих жителів, це – одне з дерев, що збереглося і донині з алейної посадки, висадженої з нагоди проїзду територією Західної України імператриці Катерини II.
У с. Городище є група дубів – «Городищенські дуби» віком понад 500 років, діаметром відповідно 148, 152, 180 см, висотою 23-24м, які виросли на валах земляної фортеці, де люди в свій час ховалися від монголо-татарської навали.
Біля с. Муравище росте група з трьох дерев – ботанічна пам’ятка природи. "Дуби-велетні" віком понад 200 років, діаметром 1,3м, висотою 23-24м.
Свідченням того, що в лісостеповій зоні колись були ліси, є дуб-велетень, що росте в с. Жорнище біля сільської ради. Йому понад 300 років, він чудом зберігся до наших днів.
Найстарішою модриною на території району є модрина сибірська, що зростає поблизу с. Клепачів. Це свідчить про високу лісівну культуру наших предків, які завезли її з далекого Сибіру.
Найбільші ялини в районі ростуть в урочищі Лопатень, біля контори Партизанського лісництва державного підприє¬мства "Цуманське лісове господарство". Ці дерева посаджені лісниками, які були на службі у князя Радзівіла. У зв’язку з тим, що дерева росли на відкритому просторі, гілки їх починаються від землі, і дерева мають величну форму та прикрашені великою кількістю шишок. Тут колись стояло дерев’яне двоповерхо¬ве приміщення польського надлісництва, спалене партизанами підчас II Світової війни.
А от поблизу автозаправки, що в с. Жабка, лісівники створили унікальне насаджен¬ня, де ростуть: бархат амурський, або пробкове дерево, горіх сірий, модрина сибірська, піхта біла, бук західний (карпатський), липа дрібнолиста, дуб червоний, клен-явір, ялина звичайна та інші породи дерев.
Активістами "Екологічного клубу" проводиться вивчення та обстеження природних пам’яток, які дивом уціліли. Ці дерева складають генетичний природний фонд районує носіями історичної пам’яті. Адже частина з них пам’ятає часи козацької доби, а більшість – панування Речі Посполитої та становлення Ківерців із початку заснування як залізничної станції.
Робота в цьому напрямку не закінчується, ми будемо продовжувати її і надалі з тим, щоб не допустити того, про що написала відома українська поетеса Ліна Костенко:
І тільки при людях, мабуть,
Дерева тремтять від жаху,
Бо кращих із них поведуть
Ні за що ні про що на плаху.
Каліками тими погребують,
Найкращих зрубають,
повалять…
Задзвонять над ними погребно
Білі дзвони конвалій.
