16/02/2010
0На початку лютого заступник голови Держкомлісгоспу України Валерій Лозицький відвідав Черкащину, де взяв участь у роботі колегії Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства, що відбулася на базі Кам’янського держлісгоспу. У рамках візиту Валерій Лозицький дав інтерв’ю сайту «Ліси Черкащини».
— Валерію Григоровичу, під час фінансово-економічної кризи підприємства лісової галузі відчувають неабиякі проблеми зі збутом деревини. Як, на Вашу думку, доцільніше тепер знаходити і розвивати можливості реалізації продукції?
— Дійсно, криза боляче вдарила по наших підприємствах. Обсяги заготівлі та реалізації деревини помітно зменшилися. Нині ми постійно ведемо моніторинг ринку. Щокварталу Держкомлісгосп проводить спільну нараду з крупними деревообробниками та меблевиками, під час якої обговорюємо й узгоджуємо наші спільні дії протягом кварталу. На останній нараді, яка відбулася в кінці минулого року, ми визначилися з обсягами реалізації деревини і тепер повністю забезпечуємо сировиною внутрішній деревообробний ринок України. Наступну нараду плануємо провести у березні, щоб визначити основні шляхи експортного збуту лісопродукції.
Обов’язково пожвавимо проведення аукціонів для середнього і малого бізнесу, який дедалі міцніше спинається на ноги, і тепер наше завдання – надійно забезпечувати його деревиною. Експортуємо ми, в основному, технологічну сировину твердолистяних порід дуба, граба, бука, ясена, клена, яка використовується нашими деревообробними підприємствами в незначних обсягах. Ще раз підкреслюю, ми націлюємо експортувати ту продукцію, яка поки що не користується попитом у державі. А щодо тієї, яку в нас купують, треба знаходити порозуміння, формувати попит, бо головна проблема, яка завжди виникає між деревообробниками і лісівниками – це цінова політика. Як кажуть, на базарі є тільки два нерозумних – один хоче якомога дорожче продати, а другий якомога дешевше купити. Але необхідно враховувати реальні, об’єктивні фактори. Передусім, ми, як державне підприємство, працюємо на державу, вчасно сплачуємо податки. Приватні підприємства також сплачують, але вони економічно гнучкіші. У нас же вся економічна діяльність цілком прозора, ми нічого не приховуємо і не хочемо цього робити – це нам не потрібно.
За кожну гривню, отриману з державного бюджету, ми повернули дві гривні. 488 млн. грн. державних коштів були спрямовані не тільки на ведення лісового господарства, а також на утримання апаратів Держкомлісгоспу, обласних управлінь, навчальних закладів, крім того маємо ще й два наукових інститути, які також треба фінансувати, бо все лісове господарство України ведеться нині на науковій основі. Кращі розробки наших науковців швидко впроваджуються у виробництво.
— Який відсоток деревини, заготовленої лісівниками, експортується?
— Протягом останніх п’яти років і навіть під час світової економічної кризи, зберігається сталий обсяг експорту – у межах 20% від загального обсягу заготовленої деревини. Але, якщо прийдуть потужні інвестори в нашу державу і побудують підприємства, які будуть переробляти цю деревину, то ми взагалі не будемо зацікавлені в експорті. Адже в справі експорту деревини виникає чимало проблем – як вивезти, як реалізувати, як співпрацювати із залізницею, органами контролю. І ці проблеми ще потребують законодавчого врегулювання. А в країнах Європейського Союзу лісівники не мають жодного відношення ні до транспортування, ні до реалізації, їхнє головне завдання – виростити і заготовити деревину.
— Чи не найгострішою для лісівників є проблема одержання земель для заліснення. Чи є вже якісь напрацювання щодо її вирішення?
— Дійсно, це актуально для кожного суб’єкта лісового господарювання. Наш комітет ініціював проведення спільної із Держкомземом колегії з наболілих питань в кінці лютого цього року. Маємо надію, що разом із Держкомземом напрацюємо спільні документи, які дадуть можливість спростити процедуру отримання земель, а також врегулювати інші питання, які можуть виникнути в процесі їх прийому-передачі. Оскільки Держкомзем – це виконавчий орган державної влади у сфері земельних відносин, то він має бути повністю зацікавлений у чіткому врегулюванні цих взаємовідносин, як і ми. Уже зараз ми разом напрацьовуємо в робочому режимі документи, проекти яких будуть винесені на порядок денний спільної колегії.
— Не менше нарікань з боку лісівників викликають фіто-санітарні сертифікати, для отримання яких потрібно докласти чимало зусиль і коштів. Чи варто очікувати зрушень у цій справі?
— Це проблема не тільки для лісівників. Ми вже маємо напрацьовані зміни до чинного законодавства і готові їх запропонувати. Але всі ці пропозиції потрібно буде погодити не менше ніж із десятком міністерств і відомств. На мою думку, проти внесення змін буде міністерство сільського господарства, бо запровадження фіто-санітарних сертифікатів забезпечує їм додаткове надходження коштів. Але ж ми маємо три своїх лісозахисних об’єднання, до складу яких входить 8 лісозахисних підприємств. Вони обстежують лісові насадження, вчасно виявляють хвороби лісу, ведуть боротьбу із шкідниками. Минулого року обробка була проведена на площі 110 тисяч га. До того ж, на 95% – біологічними препаратами, а не хімічними, які завдають шкоди. Ми маємо навіть свою лабораторію, яка виробляє ці біологічні препарати. Тому у нас немає потреби на щось подібне витрачати додаткові кошти.
— Які перспективи впровадження електронного обліку деревини? Як швидко ця система запрацює і що для цього потрібно?
— Нині ми робимо тільки перші кроки із запровадження системи електронного обліку деревини. Головне завдання – виключити можливість крадіжок деревини. Коли система запрацює, то можна буде за маркуванням, наявним на кожній колоді, визначити на центральному сервері в Держкомлісгоспі, чи не крадена ця деревина і звідки вона.
Ввести в дію систему електронного обліку деревини плануємо у 2012 році. Але на це також потрібні чималі кошти. Ми звернулися з відповідним проханням до Уряду, але в таких скрутних умовах нам сказали, щоб ми шукали власні резерви. Тому впровадження згаданої системи залежатиме від фінансового стану галузі. Потрібні солідні витрати. Скільки – сказати не можу, бо кошторис ще розробляється галузевим інститутом, тому що, як я вже відзначив, у нас усе здійснюється на науковій основі. Розробку системи доручено Українському науково-дослідному інституту лісового господарства і агролісомеліорації у Харкові.
— Які завдання, на вашу думку, є пріоритетними для лісової галузі у 2010 році?
— Головне завдання, яке нині стоїть перед Державним комітетом лісового господарства і, зокрема, перед Черкаським обласним управлінням – це виконання державної цільової програми «Ліси України». Протягом найближчих 6 років на Черкащині треба створити більше 9 тисяч га нових лісів. Цього року черкащани мають створити 300 га нових лісових насаджень, але за умови вирішення проблеми із виділенням земель та належного фінансування. На це будуть спрямовані кошти державного та місцевих бюджетів, і, звичайно, власні кошти наших підприємств. Лісівники України прагнуть зробити нашу державу зеленою, ошатною і з чистим повітрям.
— І останнє запитання, Валерію, Григоровичу. Які ви вбачаєте основні напрямки розвитку лісового господарства Черкащини? На чому нашим лісівникам варто робити найбільший наголос?
— Перш за все, слід подбати про підвищення ефективності використання лісосировинного ресурсу. Черкаські лісівники мають у цьому деякі проблеми, але все-таки, я сподіваюся, що у 2010 році вони порадують вагомішими досягненнями. Необхідно активно проводити аукціони, зокрема, для реалізації фансировини, адже вони реально відображають ціну на певний вид продукції. Перспективними напрямами є вирощування декоративного посадкового матеріалу, збір лісового насіння – це можливість додатково заробити кошти. Не варто забувати про створення рекреаційних зон, які теж можуть приносити прибуток. Кожне лісогосподарське підприємство має бути не просто рентабельним, а економічно успішним. Ще черкаські лісівники та і вся наша галузь і держава в цілому повинні приділяти належну увагу економічному вихованню молодого покоління, привчати громадян любити природу, належно піклуватися про неї, щоб дітки знали, як плекати і берегти ліси. Виростити дерево – це не просто взяти лопату, відро води, викопати ямку, посадити туди деревце, а воно само виросте. Це досить тяжка і клопітка робота працівників лісового господарства.
