12/02/2010
0Цій історії, що вже переросла в серйозне протистояння, близько шести років. Розпочиналася вона, здавалося б, з цікавої і перспективної ідеї: створення на території Шосткинського району Сумської області, зокрема загальнодержавного лісового заказника "Великий бір", однойменного національного природного парку.
Активісти Всеукраїнського громадського об’єднання "Успішна Україна", які ініціювали таке починання, 29 липня 2005 р. звернулися до Президента Віктора Ющенка з листом, в кому попросили главу держави підтримати їх у благородних намірах. Зайве нагадувати, чим саме продиктована необхідність створення подібних природоохоронних формувань. Це насамперед збереження навколишнього природного середовища, захист лісових насаджень, фауни тощо. Водночас у зверненні наголошувалося на численних недоліках у господарській діяльності Шосткинського лісгоспу, працівники якого буцімто занедбали роботу і через це місцевій природі загрожує майже занепад.
Однак схоже на те, що активісти згаданої громадської організації не врахували одного-єдиного чинника, а саме -думки місцевої громадськості, ставлення до задуму районної та обласної влади, кваліфікованих висновків учених-науковців, які, погодьмося, в цьому процесі повинні брати якомога активнішу участь. Бо на сьогодні ситуація видається настільки непривабливою, що депутати Шосткинської районної ради нещодавно змушені були прийняти доволі категоричне звернення до Президента України та Кабінету Міністрів. У документі наголошується, що подальша дискусія з приводу створення НПП дестабілізує соціальну ситуацію в регіоні, посилює напруженість серед місцевих мешканців, які не тільки не хочуть створення природного парку, а й виступають категорично проти цієї затії. Схоже, що наближається точка кипіння, яка, звісно, не кращий порадник у вирішенні подібних питань. Тож спробуймо об’єктивно оцінити ситуацію, що склалася.
… В епіцентрі природоохоронного протистояння передусім опинилися землі лісогосподарського призначення Собицького лісництва, що належать ДП "Шосткинське лісове господарство". Зокрема лісовий заказник загальнодержавного значення "Великий бір". Саме на його території ростуть знамениті сосни професора В. Огієвського, про які знають лісівники всього світу. Протягом 1912-1916 р. р. тут було закладено 49 постійних пробних площ, на яких висаджено понад 200 географічних варіантів сосни звичайної. Пункти заготівлі насіння на північ сягали Вологди, захід – Польщі, схід -Акмали. Тож закономірно, що ділянка стала своєрідною лісовою Меккою, куди приїздили сотні науковців з різних куточків України та Європи.
Втім, не тільки соснами багата місцевість. Сам перелік цінних рослин займе не одну сторінку. Не можна забувати і про багатющу місцеву фауну. Дикі кабани, косулі, лосі, єноти, лисиці… Все це в комплексі і змусило 1978 р. включити територію до лісового заказника загальнодержавного значення "Великий бір", який успішно функціонує й сьогодні. Поклавши виконання природоохоронних функцій на місцевих лісівників, держава однозначно не помилилася. Протягом останніх 32 років вони кваліфіковано виконують свою роботу, бережуть природне багатство і водночас примножують його. Зокрема, вже п’ять років як заборонені будь-які види полювання на диких звірів. Щозими працюють біокомплекси, де лісівники встановили понад 70 годівниць.
Утім, це стосується не тільки Собицького, а й інших трьох лісництв, що входять до складу лісгоспу. Досить сказати: господарюють вони ефективно і з користю для громади. За останні чотири роки підприємство не одержало жодної бюджетної гривні на розвиток виробництва, хоча ліси невпинно омолоджуються і дають значні прибутки. Лісгосп залишається провідним бюджетоутворюючим підрозділом, тут мають постійну роботу понад сто мешканців району, а питома частка виробництва і реалізації продукції сягає 14 відсотків. Тобто, уявити район без лісгоспу – це все одно, що підрубати під корінь усю його економіку, приректи на загибель об’єкти соціально-культурного призначення.
Здавалося б, добра добувши, кращого не шукай. Якби ж… Під час відрядження довелося спілкуватися з багатьма керівниками лісгоспу, рядовими трудівниками, представниками органів місцевого самоврядування, які в один голос говорили: такі успіхи не всім до вподоби. Справді, господарство у Шостці міцне, ліси доглянуті і багаті, то чому б не перепрофілювати їхнє підпорядкування?..
Начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Чигринець не приховує тривоги і занепокоєння. Каже, що протягом останніх років це питання із настирною періодичністю зринає на громадсько-суспільній поверхні. Так само вважають голова Шосткинської районної ради Іван Донцов, його заступник Віктор Долиняк, директор Шосткинського лісгоспу Віктор Мороз. Не підтримують такої наполегливості в обласній державній адміністрації, низці галузевих управлінь та відомств. Категорично проти мешканці шести сільських громад, на територіях яких "Успішна Україна" хоче створити національний природний парк. Причому, якщо раніше йшлося про якісь окремі площі, то зараз "апетити" зросли і мова вже загалом майже про 11 тисяч гектарів. Під примусову "паркизацію" підпадають землі не тільки лісгоспу, а й іншого ДП – "Шосткинський агролісгосп".
Аби уникнути зайвих емоцій, звернімося до окремих висновків і листів, які проливають світло на порушену проблему.
"Здійснений аналіз структури лісового фонду та обстеження лісів урочища "Великий бір" свідчать про відсутність об’єктів, що потребують спеціального режиму заповідності. Виняток становлять лише соснові насадження професора В. Огієвського, однак вони вже досягли віку стиглості і втрачають приріст. Тобто, закладений експеримент потребує завершення і остаточних наукових висновків. У цілому лісові насадження урочища "Великий бір" нічим особливим не вирізняються і не потребують введення режиму заповідності. Навпаки, його впровадження може призвести до погіршення стану місцевих лісів та зниження рівня життя населення", -переконані завідувач лабораторії екології лісу Українського НДІ лісового господарства, член-кореспондент Лісівничої академії наук України В. П. Ворон, та завідувач лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА І. М. Усицький.
***
"Питання створення НПП "Великий бір" всебічно розглядалось на засіданнях комісії з питань земельних, водних ресурсів, лісового господарства, екології та довкілля Сумської обласної ради за участі представників обласного управління лісового та мисливського господарства, державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області, органів місцевого самоврядування та виконавчої влади району. За висновками комісії створення НПП "Великий бір" є недоцільним. Припинення цієї роботи сприятиме зниженню соціальної напруги в районі" (З рішення "Про стан екологічної безпеки північного регіону Сумської області" Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України).
***
"На вказаній території понад 90 відсотків лісових насаджень штучного походження, тобто вони потребують постійного ретельного догляду. Згідно з науковим висновком Українського НДІ лісового господарства і агро -меліорації імені І. М. Висоцького, значних масштабів набули хвороби. Це потребує постійного проведення санітарних заходів, які виконують працівники лісгоспу. Створення НПП унеможливить цю роботу. Внаслідок порушення структури лісгоспу щорічні обсяги реалізації продукції скоротяться щонайменше на 4 мільйони гривень, різко зменшаться відрахування до бюджетів усіх рівнів. Погіршиться матеріальний стан як жителів району, так і працівників лісгоспу. Населення буде значно обмежене у використанні природних ресурсів, зокрема щодо збирання ягід, грибів, горіхів, лікарських рослин, заготівель сіна для домашньої худоби, яка залишається головною годувальницею на селі. До того ж район недостатньо газифікований і дрова є основним видом палива населення. Створення НПП "Великий бір" негативно вплине на економічну і соціальну ситуацію в Шосткинському районі" (з листа голови Сумської облдержадміністрації М. Лаврика до Секретаріату Президента).
Істотним залишається контраргумент щодо доцільності включення до складу НПП водно-болотного масиву "Велике Болото", розташованого на північний захід від села Клишки. На цій території містяться значні запаси торфу, на видобуток якого покладають великі надії в усьому районі. Адже на альтернативний вид палива планують переходити не лише селяни, а й бюджетні організації. Якщо ж масив відійде до володінь гіпотетично можливого парку, то про торф доведеться забути якщо не назавжди, то принаймні на багато років.
Чи є потреба й надалі наводити подібні аргументи, витяги з листів, звернень, скарг, яких уже назбиралося на об’ємний фоліант? Адже в орбіту протистояння втягнуті не лише органи місцевого самоврядування і відповідні відомчі структури, а й сотні місцевих селян. Вони вже починають відверто боятися зловісної для них абревіатури НПП. Обурюються голови сільських рад: їм невтямки, хто здіймає хвилю незадоволення населення, оскільки саме місцеві селяни особливо зримо відчувають майбутню загрозу власним правам. Адже офіс "Успішної України" розміщений у Києві і її представники з’являються в Шостці від випадку до випадку.
Чия вина в тому, що задум поступово перетворився на таку собі страшилку, якої в районі починають сахатися і старі й малі? Це тема окремої розмови. А поки що достеменно відомо одне: перш ніж відстоювати якесь починання чи ідею, все-таки варто вивчити її з усіх боків, аби пізніше не компрометувати некомпетентною настирливістю.
