МОРОЗИ лютують, дороги — справжнісінькі льодові арени…
А як же цієї суворої пори ведеться братам нашим меншим — лісовій звірині, коли у містах птахи на льоту замерзають?
Заступник начальника Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства Василь Бурмас зітхає:
— Мешканцям гаїв та дібров нині особливо важко, адже тридцятиградусні морози, котрі спостерігалися останнім часом на Прикарпатті, поставили звірину і птаство на межу виживання. Причому холоди розгулялися не у Карпатах, де клімат завжди суворіший, ніж на рівнині, а саме, якщо брати територію нашої області, у передкарпатській зоні та Малому Поліссі. Тому працівники лісової охорони, а з ними і добровольці з багатьох громадських організацій, дружно стали на захист лісової фауни.
У складі обласного лісового управління — велике мисливське господарство «Стир». Це 36 тисяч гектарів території Бродівського, Бузького та Кам’янка-Бузького районів. Козулі, олені, дикі кабани, зайці — господарі цих володінь. Недавно завезли сюди й червонокнижних зубрів. Облаштували для них вольєр, щоб новосели спокійно акліматизувалися, хоча, на перший погляд, робити це було не обов’язково, адже зубри з Білорусі, біловезькі.
— Пересторога не стала зайвою, — уточнює Василь Романович, — до цього спонукали високі сніги та морози. Колектив господарства на чолі з досвідченим лісівником Петром Герасимчуком подбав про належне «меню» для лісових гостей. Насамперед, це сипучі корми, адже соковиті (буряки, морква, картопля) нині не підходять — замерзають. Тому в годівницях — качани кукурудзи, овес, ячмінь, припасені з літа віники кропиви, іншого зела. Словом, зимівлю тут поставлено на належний рівень.
— Та спеціалізоване мисливське господарство — лише четверта частина території, яку обслуговують львівські лісівники. Подбати ж належно потрібно про всю звірину і птаство. Василь Романович задоволений, що на підмогу єгерям прийшли активісти Українського товариства мисливців і рибалок, товариства з числа військових — «Динамо». Шкодує, що до цієї важливої роботи мало залучається старшокласників сільських шкіл. За винятком хіба тих, де під егідою лісівників діють шкільні лісництва. Це ж, бідкається, великий недогляд наставників підростаючого покоління: дуже важливо виховувати молодь у любові до природи, рідного краю, лісових мешканців.
Правда, маємо і гарні приклади. Старший єгер мисливського товариства «Шляхбудсервіс», що у Жидачівському районі, Степан Жила повідав, як у їхніх краях усі — від молоді до поважних віком — дружно турбуються про братів своїх менших.
— Ми розуміємо: важко зараз лісовій дичині, — розповідає фахівець. — Особливо парнокопитим. Припасений з осені запас жиру вони витрачають тепер на обігрівання організму. Тому треба підтримати їх кормом, оскільки природний, наприклад зелені пагони чорниці, а ними здебільшого взимку харчуються звірі, — під глибоким снігом. Вивозимо у ліс ячмінь, овес, кукурудзу, віники з кропиви, оброблені соляним розчином. Дбаємо і про птахів: облаштували на деревах годівниці. Словом, не пропадуть брати наші менші…
А от Василь Бурмас занепокоєний засиллям хижаків у засніжених лісах, але двоногих. Ідеться про губителів природи — браконьєрів. Виходять вони на полювання часто-густо із незареєстрованою зброєю. Гасають лісами, влаштовують цілі облави на козуль, кабанів, зайців. З початку року лісівники вже зареєстрували майже два десятки несанкціонованих полювань. У Стрийському районі затримали нечестивців із убитим кабаном. Матеріали подали у суд, але браконьєри сміються: знайдемо й там «своїх людей»!
Такі-от зараз біди лісового царства. А лютий, за прогнозом, приготував для нас нові морози… Однак, кажуть лісівники, вистоїмо…
Львівська область.