2004 року у Відні було засновано європейську мережу лісової педагогіки, якою опікуються професійні лісівники. Один із пріоритетних напрямів діяльності вони вбачають у впровадженні природничої освіти, пов’язаної з лісом. Цьому питанню було присвячено установчу конференцію загальноєвропейського конкурсу "Молодь у європейських лісах", що пройшла в лісовому центрі Голухов. Польща, як країна-ініціатор проведення природничо-освітнього форуму, звернулась із закликом до країн-членів ЄС активізувати освітньолісову діяльність. Фактично йдеться про створення центру лісової освіти, де б вивчався, узагальнювався і впроваджувався в життя передовий досвід. Україну, єдину державу-учасницю, що не є членом Євросоюзу, на форумі представляли заступник голови Держкомлісгоспу України Віктор Червоний і перший заступник начальника Волинського облуправління лісового та мисливського господарства Анатолій Гетьманчук. Про освітньолісовий рух у європейських державах ведемо мову з Віктором ЧЕРВОНИМ.
– Шановний Вікторе Олександровичу, чи означає це, що наших лісівників запрошено до Євросоюзу?
– Точніше було б сказати: Євросоюз запрошує Україну до співпраці й порозуміння в питаннях лісової педагогіки. Але оскільки справа стосується молоді і пріоритетним вважається формування свідомості щодо лісів, їх збереження та захисту, відповідно й порозуміння та спільних дій, а в майбутньому і відповідальності за їхню долю, то можна сказати й так. Європа бачить нашу молодь у складі Євросоюзу. Принаймні в цьому загальноєвропейському проекті Україна виступає як повноправний партнер. Хоч, слід зауважити, цим завдячуємо Польщі, з лісівниками якої в нас давня і досить результативна співпраця. Наші сусіди протягом п’ятнадцяти років успішно реформували лісове господарство, і в них є серйозні досягнення – професія лісівника стала привабливою й високо цінується суспільством. З метою співпраці та обміну досвідом між Держкомлісгоспом України та Генеральною дирекцією державних лісів Республіки Польща ще 15 липня 2005 року було підписано Меморандум про співпрацю.
– Хто був ініціатором конференції, де вона проходила?
– Установча конференція загальноєвропейського конкурсу "Молодь у європейських лісах" проходила в мальовничому містечку Голухов – колишньому маєтку Ізабелли Чарторийської. Там чудова природа, добре збережені ліси, дивовижні краєвиди. Але в Польщі Голухов має ще й славу надзвичайно діяльного та авторитетного лісового центру. Варто наголосити, що такі лісові центри відкрито і в Єдльні, Янув Люблінському, Целестинові. А зініціювали конференцію державний холдинг "Державні ліси Польщі" спільно з Асоціацією лісових друзів. До участі запросили представників усіх країн Євросоюзу та України.
– Про що європейці вели мову протягом двох днів?
– Обмінювалися досвідом та обговорювали новітню концепцію лісової педагогіки, запропоновану польськими науковцями й лісівниками-практиками. Не обходилося без палких дискусій. Річ у тім, що 2006 р. Євросоюз прийняв Лісовий план дій, який зобов’язав усі країни-члени ЄС виховувати своїх громадян у дусі поваги до лісів та їх мешканців, надавати співгромадянам соціологічну інформацію про стан насаджень, господарську діяльність для того, щоб суспільство могло оцінити користь від збалансованого розвитку лісу. Та на сьогодні лісове виховання в багатьох європейських країнах залишається все ще формальним, законодавчо не врегульованим, хоча Лісовий план дій відповідальними за виховання в сфері збалансованого управління лісом чітко визначає країни-учасниці. Знання про співвідношення між лісом і людиною на основі збалансованого розвитку адресовані всім тим, хто не займається лісівництвом. На жаль, ці знання не доходять до адресата. Та й не кожен українець знає про захисні функції лісів, їх роль у відверненні стихійних лих, екстремальних атмосферних явищ, ерозії, опустелювання. Мало хто замислюється над доцільністю використання деревини та продукції побічного користування – лікарської сировини, ягід, грибів. Усі учасники освітньолісового форуму зійшлися на думці, що лісове виховання потребує більшої активності й нових ініціатив.
– Чи є в лісівників Євросоюзу щось таке, чого нема в нас?
– Майже всі так звані ключові дії, прийняті Лісовим планом дій у сфері лісового виховання, з успіхом використовуються в Україні. Варто відзначити, що учасники форуму, ознайомившись з інформацією, яку надала наша делегація щодо проведення громадсько-просвітницьких заходів з участю учнівської та студентської молоді, досить високо оцінили діяльність українських лісівників у цьому напрямі. Особливе враження справило те, що всеукраїнську акцію "Майбутнє лісу у твоїх руках" підтримують і беруть участь у ній не тільки школярі та представники громадських організацій, а й на рівні Президента та уряду країни, що дає можливість говорити про духовне виховання майбутнього покоління і в інтересах держави в цілому, і конкретної школи, окремої сім’ї та людини. Тож без перебільшення можна сказати, що Україна сьогодні перебуває серед лідерів щодо організації просвітницької роботи працівниками галузі. В європейців тепер популярні такі форми роботи, як "Лісові школи", "Центри лісової освіти", "тиждень лісу" або "день лісу". Наші школи також проводять "тиждень лісу" або ж "день лісу", де діти вчаться правильно поводитись у лісі, оберігати його, очищати від сміття.
– Хотілося б дізнатися про сьогочасні родзинки загальноєвропейського освітньолісового руху, його найхарактерніші чи наймодніші тенденції.
– Цікавим вважаю досвід польських колег. Товариство друзів лісу під керівництвом професора Томаша Борецького, колишнього ректора Головної школи сільського господарства у Варшаві – провідного вищого навчального закладу, який навчає лісівників, – упровадило широке коло ініціатив з лісової педагогіки. Найпопулярнішим п’ять років поспіль залишається всезагальний конкурс лісового виховання для школярів "Чистий ліс". Він проводиться за сприяння державного холдингу "Державні ліси Польщі". Щороку в ньому беруть участь близько ста тисяч учнів. Вони прибирають ліси від сміття, вивчають їх особливості і користь для людей; переймають знання від учителів, а згодом навчають цього молодших. Сто тисяч маленьких рятівників лісу, які хочуть допомогти зеленим легеням планети! Це вражає. Але європейські колеги наводять досвід Фінляндії, де 20 відсотків молодих фінів і 70 відсотків шкільної молоді різних вікових категорій взяли участь у щорічній всезагальній лісовій вікторині, яка там проводиться з 1981 року.
– Що ж таке "Молодь у європейських лісах"?
– Це міжнародний конкурс для учнів. Головне його завдання – поширення знань про ліси, зокрема охоплені програмою "Надра-2000", про збалансоване лісоведення та біорозмаїття в природі. Перший конкурс відбудеться у 2010/2011 навчальному році.
– Хто автор проекту?
– Концепцію міжнародного конкурсу "Молодь у європейських лісах" розробили магістр-інженер, віце-президент Товариства друзів лісу Анджей Ковалець і кандидат наук, член правління Товариства друзів лісу Мацей Бялецкі. Презентували її в Голухові президент Асоціації друзів лісу Томаш Борецкі і генеральний директор "Державних лісів Польщі" Маріан Піган. Вони також прочитали лекції про світову місію державних та приватних лісів Європи. Ми мали низку дискусій і дійшли висновку, що це перспективна справа, тому всі одностайно підтримали заснування нового загальноєвропейського конкурсу. До речі, головна мета його – навчити молодь співпраці. Організатори хотіли б, аби дискусії з проблем природи й довкілля були вище будь-яких бар’єрів і державних кордонів. Також це реальний шанс налагодити тіснішу співпрацю між установами та організаціями, що займаються лісовою педагогікою. У Голухові започатковано новий Європейський центр лісової освіти.
– Чи зможуть взяти участь у конкурсі "Молодь у європейських лісах" українські школярі?
– Власне в цьому й полягала наша місія як представників українських лісівників, що зацікавлені у співпраці з громадськістю і, зокрема, молоддю. Держкомлісгосп
України свідомий того, що ми – велика лісова європейська держава і наша молодь, як і лісівники, має йти в ногу з європейським співтовариством. Хоч конкурс адресовано передусім школярам країн-членів ЄС, рівнопартнерську участь у ньому братиме й Україна. Підписано лист про наміри, і вважаю це маленькою європеремогою лісівників України.
– Як проходитиме конкурс?
– На першому, національному етапі школярі змагатимуться у своїх країнах, а потім переможці зустрінуться на європейському етапі. Змагання проходитиме у двох вікових категоріях. "Сеньйор" розрахований на участь учнів ліцеїв і передбачає вікову межу 16-18 років на початок навчального року, "Юніор" – для гімназійних класів (вік 13-15 років). Усі школярі з країн-учасниць відповідатимуть на одні й ті самі питання, що стосуються лісів європейських країн та України. Буде різниця лиш у складності питань для різних вікових категорій. Питання (два комплекти по 20 питань, що стосуються природи, лісів і лісівництва своєї країни) готуватиме кожна держава. Міжнародна конкурсна комісія відбере по два питання з кожного національного питальника, а відтак шляхом жеребкування вибере список питань для кожної вікової групи. Переможцем європейського етапу конкурсу стане школяр, котрий найбільш цікаво і знаюче представить ліси своєї країни.
– Хто взяв на себе відповідальність за організацію конкурсу, його проведення та фінансування?
– Координатором виступив Міжнародний комітет YPEF-2010. До нього входять представники національних лісових установ та недержавних організацій, що займаються лісовою та екологічною освітою, – по одному від кожної організації. Безпосередній нагляд за перебігом конкурсу здійснюватиме міжнародна конкурсна комісія, призначена Міжнародним комітетом YPEF-2010. Національний етап конкурсу призначає національну конкурсну комісію. У Голухові схвалено основні документи – "Принципи конкурсу" і "Програмні основи". Щодо фінансування вирішено звернутися до Євросоюзу з проханням надати дотацію, за рахунок якої можна б було провести нагородження переможців національного і європейського етапів, виготовити потрібний інструментарій, посібники та матеріали про ліс і лісівництво. Витрати на організацію національних етапів візьмуть на себе установи державних лісів, а там, де переважають приватні ліси, їхні власники. Європейський етап конкурсу забезпечуватиме країна-організатор.
Фактично закладено основи спільного загальноєвропейського заходу – інтеграції через освіту. Адже збереження лісів для всіх країн, як ніколи, актуальне. Нині, коли надзвичайно багато роз’єднавчих чинників, ліс може об’єднувати не лише молодь, а й народи.