«…із їх первісної і чистої краси…»

Цьому лісові на півдні Тернопілля 125 років. Площа – двісті гектарів. На кожному ростуть буки, які сягають заввишки 35 метрів, діаметром – до 45 сантиметрів. Запас деревини, кажуть спеціалісти, – 480 кубічних метрів на гектарі. "Подільська бучина" – так називається урочище, яке належить до природно-заповідного фонду України. Дивишся на зелене диво і мимоволі згадуєш рядки з поезії Василя Симоненка:

Бринять живою радістю ліси,
Як ранок спалахне на небокраї,
Як сонце огняне завісу піднімає
Із їх первісної і чистої краси.

Справді краса, від якої не відірвати очей. Доглядають її фахівці Скала-Подільського лісництва Чортківського лісгоспу.

– Саме в нас закінчується південно-східний ареал бука лісового, – каже лісничий Володимир Гайовський. -Насадження заповідне, тут не проводяться жодні роботи, окрім наукових спостережень. Головне завдання – зберегти корінні деревостани, передати їх наступним поколінням у такому вигляді, в якому вони дісталися нам. У масивах видно, як відбувається природний відпад, які породи можуть прийти на зміну. Спостерігається значний підріст – отже, відбувається природне поновлення бука. Не допускаємо хвороб дерев, поширення шкідників – скрізь розвішені годівниці, штучні будиночки для птахів, наших найперших помічників…

У лісництві роблять усе для того, аби створити сприятливі умови для поширення бука у межах природних умов. Заготовляють насіння, у розсаднику вирощують сіянці, а потім однорічками висаджують їх. Хоча основний курс тримають на природне поновлення породи. Сіянці також частково викопують

з-під пологу лісу на більш освітлених букових ділянках і переносять на свіжі зруби – насамперед похідних порід граба та берези.

Бучини – то неабияка гордість лісничого. Володимир Іванович на цій посаді 12 років, а взагалі вже три десятиріччя в галузі. Невеликим колективом доглядають майже 4 тисячі гектарів лісу, щороку створюють до півсотні гектарів нових насаджень.

Крім бука, добре почувається тут дуб черешковий. В урочищі "Скала-Подільська дача" мають лісонасіннєву ділянку, де заготовляють жолуді. Слугує цій меті й генетичний резерват – насадження, яке за продуктивністю й повнотою еталон для працівників галузі. У межах резервату на площі 0,2 гектара знаходиться пам’ятка місцевого значення – плантація дуба червоного. Про силу й міць його скажуть кілька цифр: висота – до 38 м, середній діаметр – 48 см, запас деревини на гектарі – до 600 м3.

Отакі ліси, як ці ось еталони, прагнуть плекати подільські лісівники. І це їм вдається.