20/12/2009
0На Поділлі дубово-ялинові насадження ростуть на площі понад 30 тис. га, різняться схемами змішування, часткою ялини у складі, а також особливостями взаємовпливу дуба та ялини.
Найбільш поширеною схемою створення дубово-ялинових культур у регіоні є рядове змішування порід, де 4 ряди дуба чергуються з рядом ялини, з шириною міжрядь 6 м і відстанню в ряду 0,7 м. Застосовуються також інші схеми розміщення рослин: 4 х 0,7 та 5 х 0,8 м. Доведено, що при оптимальній схемі створення штучних насаджень два-чотири ряди дуба мають чергуватися з рядом ялини при ширині міжрядь 4 – 6 м.
Серед дубово-ялинових насаджень із переважанням дуба найбільша частка від загальної площі (51%) належить молоднякам, серед дубово-ялинових насаджень із переважанням ялини найбільша частка від загальної площі (43%) належить середньовіковим насадженням. Це вказує на зниження частки ялини, яку вводили до складу лісових культур протягом останніх 50 років. Повнота дубово-ялинових насаджень є недостатньо високою (0,59 – 0,77). При цьому меншу повноту мають деревостани старшого віку.
В умовах Поділля ялина європейська характеризується вищою продуктивністю порівняно із дубом звичайним. Переважання за запасом ялинових насаджень над дубовими у молодняках становить 20 – 70 м3/га, середньовікових та пристигаючих – близько 100 м3/га. Найбільшою зміною запасу серед ялинових насаджень характеризуються молодняки ІІ класу віку.
У свіжих грабових дібровах Поділля ялина європейська характеризується інтенсивнішим ростом за висотою порівняно з дубом звичайним у віці понад 10 років, що спричиняє суттєве пригнічення дуба. Інтенсивна взаємодія між породами відбувається не тільки в надземній частині деревостану, але й у ризосферній частині ґрунту.
Зниження частки дуба у складі дубово-ялинових насаджень зумовлене ценотичним впливом ялини, який у 50-ти річних лісостанах найбільш інтенсивно виявляється при ширині міжрядь від 2 до 6 м. У середньовікових, пристигаючих і стиглих деревостанах при такій ширині міжрядь, ялина європейська витісняє дуб звичайний. Добрий ріст дуба при ширині міжрядь 1,5 – 3 м відбувається лише за умови погіршення стану та всихання ялини. При витісненні дуба ялиною існує загроза формування низькопродуктивних похідних грабових деревостанів.
При проведенні рубок догляду в дубово-ялинових лісостанах віком 50-60 років, що ростуть в умовах свіжої грабової діброви, можна додатково отримати близько 150-200 м3/га ялинової деревини. Завдяки збільшенню ширини міжрядь унаслідок вирубання ялини створюються умови для формування високопродуктивного дубового насадження із складною структурою до досягнення віку стиглості.
При створенні та вирощуванні дубово-ялинових насаджень дуб має бути переважаючою породою, оскільки є ціннішим, ніж ялина. Ялину доцільно вирощувати лише до певного віку з подальшим поступовим вирубуванням, яке не призводитиме до зменшення повноти насадження нижче нормативної. Після досягнення 40-річного віку ялина втрачає біологічну стійкість і випадає зі складу насадження.
Визначено залежність сортиментної й товарної структури деревини дуба від термінів вилучення ялини із складу дубово-ялинових насаджень. Повне вилучення ялини зі складу дубово-ялинових деревостанів у віці до 40 років є недоцільним, оскільки деревина ялини при цьому не використовується повною мірою. При вилученні ялини із складу дубово-ялинових деревостанів у віці 44 роки вихід цінних сортиментів на 30% вищий, ніж при її вирубуванні у 60-річному віці.
При проведенні останнього етапу вилучення ялини зі складу деревостану в урожайний рік дуба створюються сприятливі умови для успішного природного поновлення дуба і подальшого переформування деревостанів на складні за будовою.
Виходячи з цього, виробництву можна рекомендувати наступне:
1. Ялину доцільно вводити разом із дубом у штучні насадження у вологих грабових дібровах і судібровах Поділля з метою підвищення продуктивності деревостанів і покращення грунтових умов.
2. При створенні дубово-ялинових насаджень у вологих грабових дібровах і судібровах регіону відстань між рядами дуба та ялини має становити 4 – 6 м. Оптимальною схемою створення таких насаджень є 2 – 4 ряди дуба 1 ряд ялини із шириною міжрядь 4 – 6 м. У таких насадженнях слід проводити повне вирубування ялини до 50-річного віку при проведенні прохідних рубок.
3. З метою забезпечення оптимальної продуктивності деревостанів у свіжих грабових дібровах Поділля слід формувати склад насаджень за участю 7-8 одиниць дуба та 1-3 одиниць ялини до 40-річного віку.
4. За умови врахування чинних настанов і рекомендацій щодо ведення лісового господарства, найбільш доцільними та ефективними у існуючих 41 – 60-річних дубово-ялинових деревостанах Поділля є прохідні рубки, спрямовані на вилучення ялини. Їх краще застосовувати у високоповнотних деревостанах за участі 1 – 5 одиниць ялини у складі, в насінний рік для забезпечення природного поновлення дуба з метою переформування деревостанів на складні за будовою.
5. У свіжих грабових дібровах і судібровах регіону слід вирубувати ялину при проведенні прохідних рубок за 2 повторюваності, у віці 41 – 50 і 51 – 60 років. На першому етапі доцільно вирубувати в межах 20% запасу ялини (дерева І – ІІ класів за Крафтом), створюючи сприятливі умови для подальшого росту дуба, а решту запасу – під час другого етапу.
6. У вологих грабових дібровах Поділля слід починати вирубування ялини у більш ранні терміни – у віці 31 – 40 років (прорідження), оскільки у таких лісорослинних умовах ялина характеризується високою інтенсивністю росту, що може негативно вплинути на ріст і продуктивність дуба. Інтенсивність вибирання ялини має бути вищою (до 30%) під час першого етапу рубки. Під час другого етапу (у віці 41 – 50 років) слід вирубувати решту дерев ялини.
7. При участі ялини у складі понад 50% і неможливості відновлення частки дуба господарськими заходами слід перевести такі дубово-ялинові насадження до категорії похідних ялинників.
