20/12/2009
0Завершується 2009 рік – рік Бика. Цей рік коаліцією екологічних організацій, за підтримки Міністерства охорони навколишнього природного середовища України офіційно було оголошено в нашій державі і роком зубра.
Зубр зустрічається на обмеженій території. Його виживання без спеціальних умов охорони просто неможливе. В історичному минулому цей звір був широко поширений в західній, центральній і південно-східній Європі, включаючи Україну і Кавказ. Сьогодні саме у Вінницькій області знаходиться найбільша популяція зубра в нашій державі! В Україні було немало спроб сформувати інші великі популяції зубра. Але всі вони були невдалими з цілого ряду в першу чергу суб’єктивних причин.
Популяцію зубра започаткували в мисливських угіддях Вінницької області у 1979 році, коли завезли 6 особин (4 самки і 2 самці) із ДМГ «Цуманське» Волинської області. Спочатку тварин утримували у вольєрі на території Уладівської лісової дачі. І восени 1979 р. випустили на волю. У перший рік чисельність тварин зросла до 8 голів. Протягом наступних десяти років – до 51 голови. У 1985 році від основної групи почали відділятися тварини-одинаки (самці). Протягом цього часу зубри перебували на території Іванівського і Уладівського лісництв та суміжних польових угіддях. Починаючи з 1987 року, спостерігаються кочівлі самців-одинаків на території Барського, Жмеринського, Козятинського, Шаргородського, Хмільницького, Чечельницького районів.
З 1989 року почали проводитись селекційні відстріли, для чого відбиралися фізіологічно старі та травмовані тварини. В наступні 1990-2000 роки чисельність зубрів зросла з 47 (1990 р.) до 102 (2000 р.) особин.
З 1992 року спостерігається декілька груп тварин, що перебувають відокремлено. В період з 1997 по 2007 рік включно зафіксовано загибель зубрів від різних причин (незаконний відстріл – 9 голів, падіж – 10 голів, збитий автотранспортом – один, потонув один.). За цей же час за дозволами на селекційний відстріл добуто також 20 зубрів.
Ріст чисельності викликав розширення ареалу виду. При цьому нові території освоюються не лише окремими тваринами, але й групами. Таким чином, в порівнянні з початковим ареалом у 5,5 тис. га лісових угідь, до 2006 року ареал зріс до 20 тис. га лісових та польових угідь.
За даними останнього обліку, популяція зубрів у Вінницькій області нараховує 90 особин. Статево-віковий стан наступний: молодняк до 1 року — 7 голів, тварини віком до 2-х років – 18 голів, дорослі самки – 36 та дорослі самці – 29 голів.
Малочисельні групи та одинаки тимчасово зустрічаються також і на території мисливських угідь районних організацій УТМР під час сезонних кочівель. Протягом останніх п’яти років спостерігаються постійні міграції невеликих груп тварин до двадцяти особин на відстань, значно віддалену від постійних місць проживання. Зі слів очевидців, зубри появлялися в Летичівському та Старокостянтинівському районах Хмельницької області. Подальша доля тварин, які мігрували за межі області, невідома.
Постійний ареал перебування складає 10,8 тис. га лісових угідь та біля 10 тис. га польових угідь, прилеглих до лісових урочищ. Таким чином, щільність поголів’я становить 5,8 особин на 1000 га угідь. Відповідно до наукових рекомендацій по створенню вільних популяцій зубрів Всесоюзного НДІ охорони природи і заповідної справи (1991 р.), оптимальна щільність зубрів на 1000 га угідь визначена в кількості 4-ох особин. Отже, існуюча на даний час чисельність зубрів перевищує оптимальну на 18 голів. Така щільність тварин призводить до значного пошкодження лісових насаджень, плодових садів та сільськогосподарських культур. Результатом кормової активності зубрів стала дуже велика кількість обґрунтованих претензій різноманітних сільськогосподарських користувачів.
Спостерігається старіння популяції зубра, дорослі тварини становлять 72% від існуючої загальної чисельності. В популяції зубрів є значна кількість самців, які втратили за віком свою відтворювальну здатність, тримаються на обмеженій території або мігрують на великі відстані.
На сьогоднішній час у Вінницькій області загрози знищення зубрів не існує. Але разом з тим висока щільність тварин та інтенсивний розвиток високопродуктивного лісового та сільського господарства призводять до зменшення факторів, екологічно важливих для зубра, що примушує зубрів до міграцій на великі відстані.
При існуючій системі утримання зубрів, коли основна їх чисельність зосереджена в одному районі і перевищує оптимальні, дуже великий ризик виникнення епізоотій і масової смертності. На превеликий жаль, сьогодні в Україні не відпрацьовано механізм регулювання чисельності існуючих популяцій зубрів. У 2008 році в рамках проекту «Збереження та розширення популяції зубрів на території Львівської області» було переселено в мисливські угіддя ДП «Мисливське господарство «Стир» 12 зубрів. Всіх їх відловлено в угіддях ДП «Хмільницьке ЛГ.»
І тільки на Вінниччині, незважаючи на економічну кризу, дякуючи професіоналізму єгерської служби, фінансам Держкомлісгоспу України, ДП «Хмільницьке ЛГ», вдалося домогтися такої чисельності зубра, зберегти її. І життям часто ризикували єгері, захищаючи зубрів від браконьєрів.
