08/12/2009
0У селі Хотислав Малоритського району Брестської області пройшли громадські слухання щодо подальшого використання родовища «Хотиславське». При цьому було оприлюднено звіт про можливий вплив на навколишнє середовище видобування крейди. У громадських слуханнях взяли участь фахівці науково-дослідних інститутів, представники Міністерства природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища Республіки Білорусь, Посольства України в Білорусі, місцевих установ та організацій. Запросили білоруси для розмови і делегацію з України, до складу якої увійшли фахівці, екологи, представники засобів масової інформації Волині, науковці з Києва
ПОКИ МИ Б’ЄМО ТРИВОГУ…
Починаючи з кінця минулого року наша газета інформувала, що Хотиславський кар’єр знову «ожив», постійно била тривогу з приводу екологічної проблеми, яка дуже непокоїла волинян. Спеціалісти управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області разом з обласною держадміністрацією на початку року підготували запит до Міністерства закордонних справ Республіки Білорусь. А депутати обласної ради невдовзі на одному із засідань прийняли звернення до Президента України, прем’єр-міністра та Голови Верховної Ради щодо серйозної екологічної загрози озерам Шацького національного природного парку.
З трибуни Верховної Ради прозвучав депутатський запит народного депутата Віктора Олійника до прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та Президента України. Після цього Посольство України в Білорусі надіслало ноту до Міністерства закордонних справ Республіки Білорусь, в якій зверталася увага сусідньої держави на ймовірність суттєвого впливу на екосистему Шацьких озер. Міністерство закордонних справ України звернулось з проханням до білорусів утриматись від будь-яких робіт з розробки кар’єру до вивчення об’єктивної інформації та експертної оцінки ситуації українськими фахівцями.
Поки на Волині, в Україні били тривогу, наші сусіди-білоруси, зокрема, ЗАТ «Кварцкрейдапром» із залученням інвестицій фірми «Трайпл» вже готова перейти до другої черги розробки кар’єру. І саме завдяки тому, що з приводу екологічної проблеми заговорили на рівні міністерств закордонних справ двох країн, зважаючи на міжнародну конвенцію про транскордонний вплив на природу, розробка Хотиславського кар’єру поки що зупинилась на видобутку піску. І сьогодні площа кар’єру – це чотири з половиною гектари, глибина його – дванадцять метрів. Відкритий шар крейди поки що не зачеплений, бо це пов’язано з подальшим заглибленням – за проектом глибина розробки – 43 метри. На перспективу, а це 25 років, кар’єр планується на території 95 гектарів.
ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ НЕМИНУЧИЙ
Як зробити вплив розробки кар’єру на природу наймінімальнішим? Це питання і стало, по суті, предметом громадських слухань. Звичайно, екологічна ситуація у зв’язку з розробкою родовища, перш за все, повинна бути не байдужа самим білорусам. Але голова Малоритського райвиконкому Казимір Лапіч підкреслив особливу зацікавленість регіону в розробці кар’єру. Воно й зрозуміло. Адже це – розвиток території з точки зору економіки (сучасні підприємства по виготовленню силікатної цегли, пористого бетону, вапна, робочі місця, інфраструктура). І, нарешті, на думку голови райвиконкому, альтернативи Білорусь не має: Хотиславське родовище – найоптимальніше в розробці. А звідси і запевнення, що все під контролем. Якщо й будуть з’являтись негативні моменти, то варто, мовляв, відключити насоси, які відкачують воду, заповнити водою кар’єр, і все вирішиться. І, головний аргумент – проект розроблений в найсолідніших білоруських інститутах, які мають досвід і яким можна вірити.
На жаль, навіть найбільші оптимісти змушені констатувати, що негативний вплив на природу неминучий. Ось тільки, як сказав представник фірми «Трайпл», треба, зваживши всі негативні і позитивні моменти, вибрати найоптимальніший варіант. А найоптимальний варіант – це той, який передбачає розробку родовища «в парі» з природоохоронними заходами (затрати на них, до речі, становлять 30 відсотків від вартості проекту).
Але навіть при тому, що передбачені природоохоронні заходи, за оцінкою білоруських науковців, які прибули на громадські слухання з Мінська, можливий вплив розробки родовища на рослинний і тваринний світ. І тут же заспокоюють, що при пониженні рівня грунтових вод менш як на один метр, суттєвих змін у складі і структурі лісових насаджень не станеться. Але рослинний та тваринний світ постраждає, а червонокнижна любка зеленоцвітна може зникнути, як і гребінчатий тритон…
Щодо рибних багатств, то вони зазнають негативного впливу крейдяного пилу, який шкідливо діє на ікру. А критичного впливу на птахів, на думку білоруських науковців, не буде, адже після осушувальної меліорації у шістдесятих роках минулого століття екосистема вже була «підкоректована». Біосистема – якраз хороший індикатор гідрологічного режиму. І для визначення його стану буде запроваджено моніторинг. Наші сусіди заспокоєні тим, що розробка кар’єру не суперечить природоохоронному законодавству Білорусі.
Хотілося б бути теж оптимістом. Ось тільки сумнів викликають деякі факти. Виявляється, розрахункова модель, яка дає підстави робити оптимістичні висновки, була збудована на основі вивчення гідрологічних умов за історичними джерелами, за даними досліджень минулих років. Часу для практичних, тобто польових досліджень, було недостатньо. І ось на основі цих теоретичних досліджень зроблено прогноз, що грунтові води внаслідок розробки родовища можуть понизитися на один метр. А прогнозувати вплив розробки кар’єру на Шацький національний природний парк взагалі нема підстав, бо нібито депресійна воронка до нього не доходить.
До речі, в «союзному» проекті розробки Хотиславського родовища були різні варіанти компенсаційних водоохоронних заходів. Зокрема, передбачалось по периметру кар’єру збудувати гідравлічні завіси, типу «стіна в грунті» і комбіноване відпрацювання кар’єру малими секціями з частковим затопленням цих секцій. Такі заходи мали майже в три рази зменшити величину депресійної лійки та величину зниження рівня грунтових вод. Щодо відпрацювання кар’єру малими секціями, то це, очевидно, залишиться в силі. А ось гідравлічна завіса – це, як визнали білоруські науковці, дуже складний і дорогий вид гідравлічних споруд. Тому-то і зупинились на компенсаційному каналі, який має зменшити вплив розробки кар’єру на навколишнє середовище.
ВІД РОЗМОВ – ДО СПІВПРАЦІ
Білоруські науковці прийшли до висновку, що 25 років застосовані природоохоронні заходи будуть ефективні (це при тому, що буде споруджено ще два такі канали, який уже є). А після цього доведеться все-таки застосувати гідравлічну завісу, яка, як вже було зазначено, є складною й дорогою гідравлічною спорудою. Чи не запізно тоді буде? Чи не призведе це до непоправних наслідків? Адже ми є свідками не однієї техногенної катастрофи. І закономірно постає питання: чи через значну глибину та велику площу кар’єру не будуть розкриті водоносні горизонти четвертинних і верхньокрейдяних відкладів, які є джерелами питного та господарського водопостачання? Чи не втече вода з прилеглих до Хотислава територій Волині в сусідню державу?
Кандидат географічних наук з Києва Василь Білоконь, зокрема, сказав, виступаючи на громадських слуханнях:
– У рамках Національної академії наук України ми провели дослідження на тій самій площі, і за їх результатами депресійна воронка виявилась у три рази більша. Я вважаю, що все треба перевірити. Тим більше, що в даному випадку мова йде про дві країни і можливість транскордонного впливу на природу. Я категоричний противник того, аби зараз сказати, що все погано. Я довіряю білоруським вченим. І все ж вважаю, що ми повинні провести спільні українсько-білоруські дослідження. Більше того – я знаю, що на даному етапі можливе залучення спеціалістів ООН до цього процесу.
Може, надто емоційним був виступ ще одного науковця з Києва – директора державного науково-виробничого центру «Природа» Василя Готиняна. Але коли йдеться про попередження екологічної біди, то тут треба особливо зважувати всі «за» і «проти». І навіть в якійсь мірі перестрахуватись. На його думку, територія, де знаходиться Хотиславський кар’єр, є місцем епіцентру землетрусів. Це землетруси силою півтора-два бали, їх людина не відчуває, але вони можуть спричинити техногенні катастрофи. І оскільки в Білорусі поклади крейди непоодинокі, то, на думку науковця, чому б не відмовитись від розробки цього кар’єру, на складній в геологічному плані території.
– Ось наша перлина, – сказав Василь Готинян, показуючи на карті Шацькі озера. – Якщо ми її погубимо, то нам нащадки цього не простять. Всім відомо, що Шацькі озера – карстового походження. І ми не знаємо, як в процесі відкачування води з кар’єру буде змінюватись гідрологічний режим.
Розмова учасників громадських слухань продовжилась безпосередньо на території, де розташований кар’єр. Можна було побачити ландшафт, якого торкнулась цивілізація, – і кар’єр, і захисний канал вздовж нього. Депутат обласної ради, голова постійної комісії з екології і використання природних ресурсів, начальник Державної екологічної інспекції у Волинській області Олег Кіндер сказав:
– Ми не проти, щоб розвивалась будівельна промисловість Білорусі. Але люди на Волині повинні мати максимум інформації, а офіційних повідомлень якраз і не було. Тому ми шукали приводу, щоб побачити, що ж тут робиться. Громадське слухання – перший крок в напрямку до співпраці.
До речі, у вересні Мінприроди Білорусі направив офіційний лист по дипломатичних каналах у Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, до якого додавався звіт про вплив розробки кар’єру на довкілля. З приводу цього перший секретар Посольства України в Білорусі Сергій Мельник, який брав участь у громадських слуханнях, поінформував:
– Наше міністерство вважає цей звіт таким, який не відповідає міжнародній конвенції про транскордонний вплив на природу. У зв’язку з цим білорусам запропоновано підготувати звіт відповідно з цією конвенцією, або провести консультації експертів. Офіційну відповідь наше міністерство вже дало, але на місце, очевидно, вона ще не дійшла.
… Ось такий «вузлик» зав’язав Хотиславський кар’єр, який знаходиться менш як за 30 кілометрів від Шацьких озер, від нашої перлини – Світязя. А ще – неподалік водорозділу Балтійського і Чорного морів, що проходить на території України. І розв’язати його можна у співпраці. Спостереження за гідрологічним режимом повинні проводитись не лише на території Білорусі, а й України. Звичайно, вони потребують коштів, але це вкрай необхідно.
