Традиційно вовки на Львівщині мають «свої» території, за межі яких роками не виходять
ЗОКРЕМА, це Карпати, а також ліси Яворівського та Мостиського районів. Інколи сіроманці з Волині навідують бродівські бори, — розповідає перший заступник генерального директора Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства, головний лісничий управління кандидат сільськогосподарських наук Ярослав Целень. — А кілька тижнів тому наші єгері виявили сліди хижаків на території Золочівського та Перемишлянського районів. Причому на золочівських полях загризли телят, а на межі Перемишлянського та Бережанського районів (останній — це вже Тернопільщина) — лошат. Мешканці кількох сіл стали скаржитись, що ночами чують завивання вовчої зграї біля своїх осель. Місцеві мисливці навіть організували чергування. Виходу не було, і ми дали дозвіл, узгодивши з відповідними інстанціями, на облаву на сіроманців.
Одна з них завершилася успішно: одразу чотирьох хижаків підстрелили біля Перемишлян. Ще одну вовчицю поранили.
Ярослав Павлович підкреслив: вовків не винищують цілком, а лише регулюють їх кількість, адже якими хижаками вони не є, але мають право на існування. Від них, як санітарів лісу, і користь для його мешканців. Тільки тоді, коли звірі поводяться агресивно, доводиться застосовувати проти них рушниці.
До речі, останніми роками вовків розвелося стільки, що є дозвіл на цілорічне полювання. Подібні «коригування» лісники проводять і щодо інших хижаків — лисиць та яструбів. Усе — задля того, щоб у зеленому царстві гармонійно співіснували всі види лісової фауни.
Львівська область.