05/12/2009
10Распоряжение Кабмина о передаче лесов Минагрополитики и Минобороны в сферу управления Госкомлесхоза опубликовано. Кроме того, предусматривается осуществить инвентаризацию лесных полос и их "закрепление" за субьектами хозяйствования, а также передачу предприятиям Госкомлесхоза лесов из земель запаса. М.П.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 25 листопада 2009 р. № 1465-р
Київ
Про вдосконалення порядку управління лісовим господарством
1. Прийняти пропозицію Міністерства економіки та Державного комітету лісового господарства щодо передачі з 1 січня 2010 р. державних лісогосподарських підприємств, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та Міністерства оборони (крім тих, що безпосередньо використовуються для потреб оборони), до сфери управління Державного комітету лісового господарства.
2. Міністерству аграрної політики та Міністерству оборони забезпечити у місячний строк передачу державних лісогосподарських підприємств, що належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та Міністерства оборони, до сфери управління Державного комітету лісового господарства.
3. Державному комітетові лісового господарства забезпечити стабільну роботу державних лісогосподарських підприємств, переданих до сфери його управління, та соціальні гарантії їх працівникам.
4. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям сприяти прийняттю районними держадміністраціями та органами місцевого самоврядування рішень про надання в постійне користування земель лісогосподарського призначення, що перебувають у державній власності і належать до земель запасу, державним лісогосподарським підприємствам, що належать до сфери управління Державного комітету лісового господарства.
5. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям разом з Державним комітетом лісового господарства і Державним комітетом із земельних ресурсів забезпечити здійснення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, що належать до земель запасу, зайнятих полезахисними лісовими смугами. За результатами інвентаризації вирішити питання щодо закріплення земель запасу, зайнятих полезахисними лісовими смугами, за суб’єктами господарювання відповідно до земельного законодавства.
6. Рекомендувати органам місцевого самоврядування в установленому порядку вивчити питання щодо передачі цілісних майнових комплексів комунальних лісогосподарських підприємств у державну власність з віднесенням до сфери управління Державного комітету лісового господарства.
7. Державному комітетові лісового господарства, Міністерству аграрної політики і Міністерству оборони подати до 1 лютого 2010 р. Кабінетові Міністрів України звіт про виконання цього розпорядження.
Прем’єр-міністр України
Ю. ТИМОШЕНКО
10 коментарів
Popovich_Pavel
Всё-таки есть нормальные юристы в Госкомлесхозе. Вопрос передачи государственных лесохозяйственных предприятий из сферы управления МинАП в Госкомлесхоз назрел давно. Централизованное управление дешевле и эффективнее. Конечно, многие руководители агролесхозов будут заменены, это объективный процесс. Важно обеспечить социальные гарантии трудовым коллективам, но менеджмент новых предприятий нужно укреплять.
Вопросы передачи в постоянное пользование лесхозам земель лесохозяйственного назначения, находящихся в запасе госадминистрациями также достаточно эффективно решаются на местном уровне.
Органам местного самоуправления, которые учредили лесхозы коммунальной собственности, придется крепко задуматься, передавать их целостные имущественные комплексы в государственную собственность или нет. Критерии экономической эффективности помогут решить этот вопрос.
В таком случае на местном уровне усилится монополизм гослесхозов и, если, эффективность лесного хозяйства в существующих лесах увеличится, то в масштабах государства уменьшится. Лесное хозяйство Украины утратит перспективы развития и впадет в состояние длительной стагнации.
Мои выводы могут показаться безосновательными и поверхностными, но они базируются на научной основе. Так подтверждением подобного мнения может быть рассмотрение законов системного развития. Эшби сформулировал основополагающий закон кибернетической теории систем – закон необходимого разнообразия, который был уточнен Седовым как закон иерархических компенсаций
Монополизм Госкомлесхоза по управлению лесохозяйственными предприятиями приведет к недостаточному системному разнообразию, не позволяющему развиваться лесному хозяйству Украины. Значит, начнется рост разнообразия на нижних иерархических уровнях системы лесного хозяйства, тоесть в лесхозах. Желание улучшить управление лесным хозяйством приведет к ещё большему хаосу и дезорганизации. Это неизбежное следствие действия объективных законов природы, которым подчиняется и человеческая деятельность. Никакими жесткими мерами невозможно восстановить управляемость, если не обеспечить необходимого внутреннего разнообразия системы.
Существование гослесхозов с единой структурой и функциями, а их теперь станет 280+130+10-20=приблизительно 450, приведет к полному параличу управления. Необходимо срочно принимать меры.
Поскольку, кроме государственных лесхозов и незначительного количества, выживших экономически коммунальных, в системе лесного хозяйства Украины не останется иных структурных производственных единиц лесохозяйственного вида деятельности необходимо их создавать.
Единственный выход – создавать частные лесохозяйственные предприятия на частной земле.
Частный лесохозяйственный сектор нельзя создать путем приватизации существующих лесов. Их в Украине и так очень мало, передел ничего не даст, только ухудшит ситуацию, можно вообще потерять большую часть лесов.
Однако, опасна и другая крайность – подчинение большинства лесохозяйственных предприятий, с унификацией их структуры, а по-другому в наших условиях пока не получается, единому центру.
Необходимо стремится к созданию сложной с неравнозначными, несимметричными частями структуры лесного хозяйства. Где главную, системообразующую, стабилизирующую роль должны выполнять государственные лесхозы, владеющие и ведущие хозяйство в экологическом каркасе страны – существующих лесах государственной собственности, а дополняющую, развивающую, создающую необходимое разнообразие роль должны выполнять частные лесохозяйственные предприятия, созданные приватными структурами на своей земле и создающие частные леса различного целевого назначения.
Все реформы в экономике страны направлены именно на эту цель – создание необходимого разнообразия. Если в других отраслях приватизация и иные мероприятия, видимо, зашли слишком далеко и необходимо несколько централизовать управление, ограничив поведение субъектов предпринимательства, то лесное хозяйство, в силу длительного производственного цикла, ещё не приступало к реформам.
Первейшая задача – создание частных лесохозяйственных предприятий с целью расширенного лесоразведения на землях, «эколого-экономической целесообразности залесения».
Опасная иллюзия – расширенное лесоразведение гослесхозами. Это пустая трата государственных средств. Даже собственные средства лесхозов – это государственные деньги, которые можно направить в бюджет а не зарывать неоднократно в землю. Публикации об степном лесоразведении – прекрасная иллюстрация такого ошибочного подхода. Конечно, не нужно воспринимать подобные утверждения, как запрет гослесхозам заниматься лесоразведением. Так никто вопрос не ставит. Но лесоразведение для гослесхозов не должно быть делом первостепенной важности. О чем неоднократно заявляли представители отраслевого менеджмента.
Дело гослесхозов сохранять существующие леса и приумножать лесные ресурсы. Во всем мире государство отдает частникам те функции виды деятельности, где выше экономическая эффективность. Только у нас приватизируются высокорентабельные предприятия, а государство выполняет высокозатратные работы с повышенной неэффективностью. У лесного хозяйства Украины есть шанс показать пример правильного проведения реформ и создания высокоэффективного лесного хозяйства. Когда заготовка древесины и сохранение биоразнообразия а также предоставление услуг по производству общественных благ в виде борьбы с пожарами, вредителями и болезнями леса, кадастр и т.п. выполняются государственными структурами-гослесхозами, а расширенное лесоразведение, где государство менее еффективно – частными.
Это не касается защитного лесоразведения в степи. Кроме гослесхозов никакой частник не будет садить лес в степи. Госпрограмму по степному лесоразведению необходимо финансировать и выполнять Госкомлесхозу. А вот в Полесье и Лесостепи не нужно увлекаться государственным лесоразведением. Там эту функцию лучше передать частнику.
Частные леса желательнее всего создавать с помощью иностранных инвестиций и современные климатические инициативы приоткрывают некоторые возможности, но вопросов гораздо больше чем ответов. Пока.
Целью, или скорее аттрактором, должна быть такая система лесного хозяйства, аналог которой наблюдается в сельском. Это когда высокотоварное, высокотехнологическое, крупное хозяйство (колхоз, совхоз) дополняется личным подсобным хозяйством сельских жителей. Подобный симбиоз придает стойкость всему сельскому хозяйству и позволяет лучше использовать наявные ресурсы (природные, человеческие, капитал). Разрушение одной из составных частей ведет к деградации целого, что сейчас и наблюдается. Поэтому, крупные частные агрофирмы или разрушат сельскую эколого-экономическую систему или трансформируясь, войдут в состав территориальных аграрных комплексов, которые приобретут подобную диссимметрическую структуру.
В неявном виде в лесном хозяйстве СССР подобная структура существовала в области советского лесопользования, когда обеспечивался мелкий отпуск леса на корню, ведь рубку леса тяжело не считать лесохозяйственной деятельностью.
Крупные государственные л/х предприятия выполняли свои функции, хозяйство в колхозных лесах свои, отпуск леса на корню свои. Сейчас пришло время развивать систему дальше, в соответствии с изменившимися условиями.
«Вдосконалення порядку управління лісовим господарством» приводит к необходимой трансформации системы управления лесным хозяйством.
popkov
Я знаю только одного юриста в Госкомлесхозе… Он точно, – "нормальный" и вряд ли готовил "Распоряжение" о передаче лесов(1). Большинство выводов официальных лесных ученых последних 10-и лет, базирующиеся на "научной основе", кажутся мне " безосновательными и поверхностными" (2)… Кардинальный вопрос реформы европейского образца в Украине, – это вопрос "разделения ВЛАСТИ и БИЗНЕСА". Как помогают его решить обсуждаемые распоряжения Правительства я не понимаю…(3). Ведомственное управление ресурсными отраслями в условиях рыночной экономики вряд ли будет эффективным и долговечным (4). Пока, распоряжение 1465 – просто бумажка. Есть вероятность, что таковой она и останется (5).
Popovich_Pavel
popkov – 10/12/2009 Кардинальный вопрос реформы европейского образца в Украине, – это вопрос "разделения ВЛАСТИ и БИЗНЕСА".
Как?
Всё-таки, сказывается недостаток гуманитарного образования в наших лесохозяйственных ВУЗах. Может переход на «болонскую систему» поможет, ну хотя бы магистрам.
Ну не понимают наши лесные управленцы и ученые, которые занимаются вопросами лесной политики и организации производства, хотя на научных конференциях бывают регулярно, простого положения: функции осуществляют структуры.
Прощу прощения за короткую лекцию по элементам общей теории систем и системного анализа с разбором конкретного примера. Функции ВЛАСТИ осуществляют структуры власти – органы государственной власти, функции БИЗНЕСА – коммерческие структуры. Структуры состоят из элементов: материальных и нематериальных. Элементы имеют дискретную природу: персонал, помещение, автомобиль – материальные элементы; порядок, процедура, программа действий, воплощенные в статьях законов пунктах постановлений, инструкций, приказов – нематериальные элементы.
Разделить ВЛАСТЬ И БИЗНЕС – означает создать раздельные структуры: орган власти и коммерческую компанию. Зоной действия лесхоза, как органа власти может быть несколько административных районов, пример: Староконстантиновский Хмельницкой области, 4 района полностью, 2 частично.
Территорией производства того же лесхоза, как коммерческой структуры, то же самое. Как создать раздельные структуры бизнеса и власти?
Создать 6 районных лесных инспекций по 1 инспектору? 6 помещений и 6 ставок госслужащего. Одну межрайонную инспекцию? Ставок меньше, бензина для автомобилей больше. И что эта инспекция будет контролировать? Деятельность одного предприятия – Староконстантиновского гослесхоза? Ведь уже и агролесхозы будут ликвидированы. Ну создастся 2 гослесхоза на данной территории. А скорее, структурные единицы – лесничества добавятся к уже существующим. А какие функции государственного управления будут выполнять эти структуры? Не получится ли дублирование функций экоинспекции, налоговой и т.д.? А затраты на эту службу? Даже существование нескольких одинаковых гослесхозов в одном районе проблемы не решит.
Необходимо несколько единиц управления лесами FMU, разнородных по своим структуре и выполняемым функциям. Только тогда есть предпосылки для создания независимого органа государственной власти, отдельного от бизнеса.
Агролесхозы ликвидируются с целью уменьшения затрат на содержание аппарата управления, чтоб не дублировать функции в МАП. Может правильно, выкладок никто не предоставил, Межведомственная комиссия молчит. А пока других л/х предприятий просто нет, а гос функции выполнять надо. Вот их и добавили к функциям должностных лиц коммерческого предприятия. Получился гослесхоз, где лесная охрана и лес рубит и акты о лесонарушении составляет.
Разделить власть и бизнес, создать, условно, «лесную компанию» и «лесную службу» легко на высшем уровне: найти ещё одно здание в центре или на окраине Киева, разделить персонал, расписать функции, сложнее на областном уровне, на районном смотри выше.
Европейский образец давно известен: 20-30-50% лесов частной собственности, разные типы хозяйства в них: мелкие-средние-крупные, государственные лесные компании, лесная служба, структуры выполняющие функции поддержки.
У нас то же самое но без частной собственности. Так как разделить власть и бизнес?
Лесов в Украине мало, поэтому приватизация существующих лесов только ухудшит ситуацию. Потеряем то, что имеем.
Единственный выход посадка новых лесов частными собственниками на частной земле. Да, долго, да тяжело, хотелось бы побыстрее. Но таков удел лесовода, не мне объяснять, мы – лесоводы сознательно выбрали этот путь и кому он не подходит, тот уходит из лесного хозяйства.
Задача Госкомлесхоза создать условия для инвесторов вкладывать средства в лесоразведение, прежде всего, создание институциональной основы для ведения частного лесного хозяйства.
А то, что ведомственное управление ресурсными отраслями в условиях рыночной экономики вряд ли будет эффективным и долговечным, абсолютно правильно, поддерживаю 1000%.
kverkur
В тому то й проблема, що немає ніяких соціальних гарантій працівникам агролісгоспів. Так уже сьогодні деякі з директорів держлісгоспів (їх одиниці і це та частина, що завжди в «штики приймала» систему агролісгоспів і яким ця система «мішала», хоча незрозуміло чому) починають розмову про передачу лісів. І цікаво те, що починають вони її з того, ніби висловлюючи керівникам агролісгопів свої співчуття таким рішенням уряди, що ми то тут ні при чому, але ж разом з тим розпорядження потрібно буде виконувати, а тому ви ж повинні будете передати нам майно. Крім того говорять вони в нашій системі лісників немає – у нас всі майстри лісу, а тому і ваші кадри нас також не влаштовують. А лісники в агролісгоспах – це ж основна чисельність працюючих. Ось вам і соціальні гарантії!!!
Зміна керівних кадрів це процес природний, що відбувається кругом і тут питань не виникає, хоча необхідно відмітити, що кадровий потенціал керівників агролісгоспів аж зовсім не нижчий рівня кадрів держлісгоспів.
Проте агролісгоспи, що підпорядкуються Держкомлісгоспу будуть ним "знищені" на протязі 1 року, як "інородні тіла", постільки вони мають відмінну фінансову і адміністративну систему управління. Керівники структурних підрозділів агролісгоспів, аналогічних лісництвам системи Держкомлісгоспу, не тільки самостійно навчені заробляють кошти, а і самостійно мають можливість вкладати їх у виробництво, а тому в ринкових умовах маючи більше фінансової свободи мають і більшу фінансову відповідальність за прийняті рішення. Такої фінансової свободи Держкомлісгосп просто не допустить. Такий вірус Держкомлісгосп «уб’є» зразу, щоб він не проник в систему. Про зміну системи там просто не може йти навіть мови.
Стосовно ж того як сказано в коментарі Popovich_Pavel – 09/12/2009 «Вопросы передачи в постоянное пользование лесхозам земель лесохозяйственного назначения, находящихся в запасе госадминистрациями также достаточно эффективно решаются на местном уровне», то відповім, що роками в деяких областях це питання зовсім не вирішується. Якби воно вирішувалося то площа лісів у землях запасу в Україні не становила б 800 тис.га. І це не вина влади, вона рада б це давно вирішити, але ж цю роботу потрібно кому то проводити, а відповідно до законодавство це можуть бути державні лісогосподарські підприємства, а отже система Держкомлісгоспу. Тільки проблема в тому що Держкомлісгоспу і зовсім не потрібні мілко контурні, низько товарні, часто низькопродуктивні ліси, розкидані на значних площах, бо їх потрібно доглянути і зберегти, а крім того вкласти значні кошти на проекти відведення та виготовлення держатків. Для чого Держкомлісгоспу лишня «головна біль» від якої ніякого зиску? Зобов’язувати прийнятим розпорядженням потрібно було не органи влади, а Держкомлісгосп, щоб він у відведений строк прийняв у постійне користування ліси з земель запасу- ініціатором то дії повинен бути саме він, постільки він буде приймати ліси у постійне користування. Це ж елементарно просто. Давайте ж говорить чесно. Крім того у розпорядженні сказано, що «держадміністраціям сприяти прийняттю районними держадміністраціями та органами місцевого самоврядування рішень про надання в постійне користування земель лісогосподарського призначення що перебувають у державній власності і належать до земель запасу» Не знаю може я щось не вірно розумію земельний Кодекс, але там чітко написано, що прийняття такого рішення є компетенцією не районної а обласної держадміністрації.
Своє бачення майбутніх перспектив вдосконалення управління лісовим господарство, що витікають з даного розпорядження напишу пізніше
Popovich_Pavel
Абсолютно погоджуюсь з kverkur в тому що: "Держкомлісгоспу і зовсім не потрібні мілко контурні, низько товарні, часто низькопродуктивні ліси, розкидані на значних площах, бо їх потрібно доглянути і зберегти, а крім того вкласти значні кошти на проекти відведення та виготовлення держатків". Коли я говорив про легкість передачі земель на місцевому рівні, то мав на увазі випадок згоди обох сторін: держлісгоспу і адміністрації. Але я не зауважив це у коментарі. Дякую за зауваження. Буду чіткіше викладати думку.
Але, якщо хтось проти, то передача не відбувається і заліснення гальмується. Часто сільські ради відмовляють держлісгоспам у наданні земель запасу під заліснення (сам був депутатом сільради), але передати землі в оренду приватному власнику, фермеру для заліснення також не можуть.
Всі інші положення підтримую, звичайно, різноманітність л/х структур потрібна, але рішення прийняте.
Вбачаю вихід для працівників і особливо керівників колишніх агролісгоспів в заснуванні приватних лісогосподарських підприємств, отримання земель для лісорозведення і початку роботи. Давайте створимо асоціацію приватних лісовласників.
т. 0936403800
popkov
Тактика лесхозов (все равно гос – или агро-), которым угрожают сокращением лесных площадей или расформированием предприятий абсолютно одинакова: рубить все, что можно выгодно и быстро реализовать (1); деньги (кредиты) брать, но не отдавать (накапливать задолженности) (2); имущество списывать, арендовать или реализовать (3); ни копейки не направлять на развитие(4). Госкомлесхоз имеет шансы столкнутся с этими явлениями " в полный рост". Кроме того у Правительста рано или поздно возникнет простой вопрос: Госкомлесхоз это орган государственной исполнительной власти, который отвечает за все леса страны, или лесной аналог государственной акционерной компании "Нефтегаз Украины", отвечающей только за ресурсы, находящиеся в "сфере управления"?
Popovich_Pavel
Вопрос, конечно, интересный: Госкомлесхоз это орган государственной исполнительной власти, который отвечает за все леса страны, или лесной аналог государственной акционерной компании "Нефтегаз Украины", отвечающей только за ресурсы, находящиеся в "сфере управления".
Ответ на него тоже: и-и. Госкомлесхоз это орган государственной исполнительной власти, который должен отвечать за все леса страны. Но он не очень хочет это делать, "волынит", "колёса-насосы"
Одновременно, он же лесной аналог государственной акционерной компании "Нефтегаз Украины", отвечающей только за ресурсы, находящиеся в "сфере управления". А сферу управленыя пытается расширить на все леса страны, в т.ч. с помощью комментируемого постановления.
Реформы европейского образца состоят в том, чтоб разделить эти функции.
kverkur
Погоджуюся з Popkovим дійсно набагато ефективнішою була б приватна власність на ліси, але на сьогодні це неможливо законодавчо, а тому потрібно враховувати реалії сьогоднішнього життя і наявність навіть декількох систем господарюючих в державних лісах, що створює між ними здорову конкуренцію, на сьогодні для лісового господарства має більше користі ніж наступний монополізм Держкомлісгоспу, а ще більша ця користь була б при умові аналогічного фінансового механізму державних дотацій на ведення лісового господарства для всіх суб’єктів господарювання. Але це на сьогодні. А потрібно ж то думати про завтра. І ось такі рішення Уряду по моєму направлені аж ніяк не на майбутнє і зовсім не вирішують покращення системи управління лісовим господарством, а точніше не приносять користі лісу. Як говориться: «від перестановки чобіт ноги не міняються». Для лісу основне це його збереження, захист та відтворення – ось основна мета і завдання лісоводів, а не система управління. Система повинна полягати в тому, що лісоводам з боку держави повинні бути створені та надані такі можливості, щоб вони могли втілити в реалії своє призначення- зберегти та примножити ліси. А зміни у лісовому господарстві потрібні і при тому кардинальні. Це видно з тих питань, що гостро обговорюються на сайті Лісовод, бо вони бентежать лісоводів України. Держкомлісгосп у лісових відношеннях нічого змінювати не буде він навіть і не збирається цього робити.
Правда при такому подальшому розвитку лісової політики ми скоро "впремося в стіну" – і з цього тупика виходить уже буде набагато складніше і проблемніше. А головне для лісу буде втрачений час, який для лісоводів вимірюється десятиріччями, щоб вони побачили результат своєї праці. Ось чого шкода. Залишити систему фінансового, адміністративного та господарського управління на тому рівні, що є сьогодні і що був 50-80 років тому, це дійсно "тупик для лісового господарства". Потрібно щось робити і притому терміново. Для чого видумувати велосипед – є ж нормальний досвід держав у лісових відносинах, його просто потрібно застосувати з врахуванням специфіки ведення лісового господарства в Україні, що в принципі і є основним завданням Держкомлісгоспу. Я думаю багато лісоводів це розуміє та і час сьогодні зовсім інший,а тому в держави повинен бути і інші підхід до вирішення «лісових проблем», а не проводити політику яка їх тільки накопичує.
Так сьогодні можна показати красиві контори лісгоспів та лісництв з супер парканами, що є майже є шедеврами будівництва, хоча напевне і це потрібно робити, бо то є наше обличчя, але все ж таки це потрібно робити після створених шедеврів у лісоводстві – а це висопродуктивні культури, доглянутий та збережений ліс. Ось так було б правильно, а коли навпаки – ліс знищити щоб побудувати контору, чи купити дороге легкове авто директору чи лісничому – це вже шлях в нікуди. Можна розповідати про значні обсяги створення нових лісів, а через п’ять років після їх посадки – лише половину їх можна назвати лісом, а решта загинула, і в більшості випадків не від несприятливих погодно-кліматичних умов. Можна сотнями гектарів приховувати наслідки лісових пожеж, обсяги реальних самовільних рубок, то що від цього виграє ліс, чи виграє система? Напевне система, бо вона, і це для неї нормально, буде боротися за своє виживання, що є також природнім.
Ви подивіться у нас в Україні немає виробництва нормальних технічних засобів для посадки, догляду за лісом, охорони лісів від пожеж. Навіть візьміть Білорусію, то там стільки лісових модифікацій техніки випускається тракторним та автомобільним заводами!!!. Поцікавтесь – будете приємно здивовані. А у нас навіть немає нормально виготовленої мірної вилки (для того щоб вибрати одну їх не один десяток потрібно перебрати на заводі Лісмаш і то відібрану нормальною не назвеш) – хоча це вже минуле сторіччя, проте ми плануємо за 1-2 роки наладити електронний облік деревини. Щось похоже на утопію, хоча дай Бог. В нас за 18 років Держкомлісгосп так і не спромігся видати навіть Настанову з відводу і таксації лісосік – в Росії це зробили ще у 1993 році., а ми електронний облік деревини.
Лісове господарство «пищить» від податків у вигляді ПДВ, податку на прибуток, дивідендів і так дальше, а ми «гордимося» тим, що на кожну гривню вкладену державою з держбюджету лісове господарство повертає 2-3 грн., але при цьому продовжує садити ліс 100 річним мечем Колесова!!! Подивіться оподаткування у лісовому господарстві європейських держав. Там багато позитивного, направленого на розвиток та стимулювання лісового господарства, що ще потрібно вигадувати? А так загнати податковим тиском лісоводів у тупик, от і залишається нажаль їм вибирати, що ж важливіше зберегти ліс, чи сплатити податки –охорону лісову то потрібно утримувати, бо без неї зовсім знищать ліс- полезахисні смуги та ліси на землях запасу тому приклад.
Так «дала» держава лісовому господарству перейти в поточному році на спец ПДВ. Деяким лісгоспам вдалося це зробити правда з великою потугою та тертям з податковою. Тепер багатьох з них сьогодні треба визнати банкротами, через те що податкова анулює видані на початку року Свідотства зі спец ПДВ, та заставляє лісгоспи сплатити все ПДВ з початку року на загальних підставах. А це для них рівносильне «смерті»- гроші то використані. І чим це на сьогодні закінчилося – судами, тому що в нашій державі діє не ЗАКОН, а прав той хто має більше прав- податкова інспекція, що «сидить» на тих же податках і загоне курочку (державні лісгоспи) яка несе золоті яйця під ніж. Хіба це державна політика? Для чого було тоді приймати Закон та надавати спец ПДВ у сільському та лісовому господарстві. Чи не було б простіше написати просто в Законі лише у сільському господарстві, та не займатися окозамилюванням і показухою, мов ось які ми пільги надали лісовому господарстві в оподаткуванні. А то визначили в Законі, що під спец оподаткування підлягає сільськогосподарська продукція – товари, які виробляються внаслідок діяльності у сфері сільського господарства, лісового господарства чи рибальства сільськогосподарським підприємством яким вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно. Тож і дураку зрозуміло, що основною продукцією лісового господарства (більше 75%) є вирощена та заготовлена деревина, а не зерно чи сільськогосподарські тварини. А потім в 2 половині року податкова починає трактувати Закон по своєму (податків немає в державі), що лісгоспи не мали права користуватися спец ПДВ, бо деревина не підпадає під визначення сільськогосподарської продукції. То чи не проще було виключили з Закону про застосування спец ПДВ вираз «у лісовому господарстві» та не морочити людям голову і не «мастити губи» наданими лісовому господарству пільгами.
popkov
Лес, – в том виде в котором он нам достался, – принадлежит ВСЕМ. Я всегда был против его масштабной приватизации и всегда хотел , чтобы государственная собственность была такой же эффективной, как частная.
М.П.
Popovich_Pavel
Государственные леса приватизации не подлежат. Это аксиома лесной политики Украины. Все представители лесной науки и менеджмента должны немедленно реагировать на предложения приватизировать государственные леса с целью опровержения подобных предложений. Приватизация лесов невозможна в силу смертельной опасности для леса. Низкая лесистость территории, высокая природоохранная и шире средообразующая роль украинских лесов не позволяет заниматься подобными опасными экспериментами. Приватизация украинских лесов подобна самоубийству и задача нормальных, вменяемых специалистов не допустить этого.
Это оборонительная стратегия. Но должна быть и наступательная. Противится частной собственности, которая гарантирована Конституцией Украины, Земельным, Лесным кодексами неразумно. Необходимо обеспечить возможность появления частных лесов исключительно путем создания их – посадки на землях, где леса не было уже давно (50 и более лет).
Думай глобально, действуй локально – девиз, как нельзя лучше подходящий к ситуации. Предотвращение изменений климата, сохранение биоразнообразия, улучшение экологической ситуации, вклад в решение энергетических проблем – вот что такое частное лесоразведение.
1. Поглощение углерода лесами – проекты зелёных инвестиций Киотского протокола.
2. Развитие экологической сети, в соответствии с международными соглашениями: «путь сверху» – создание ядер ключевых территорий и «путь снизу» – создание лесных биоценозов среди антропогенных ландшафтов – равнозначны.
3. Защитные свойства лесов распространяются на значительные расстояния от леса
4. Дрова с частного лесного участка – перспективный энергоисточник.
И государственное лесное хозяйство и частное выполняет одни и теже функции. Пришло время объединить усилия, к государственной воле необходимо добавить личный интерес. Работы в данном направлении непочатый край.
Comments are closed.