Волинські лісівники взяли участь у розширеному засіданні Колегії Держкомлісгоспу

Волинські лісівники взяли участь у розширеному засіданні Колегії Держкомлісгоспу, де разом із київським керівництвом серед багатьох поточних питань вирішували й подальше вдосконалення роботи з громадськістю та засобами масової інформації в системі лісового господарства.

Голова Держкомлісгоспу Микола Тимошенко підкреслив, що зараз назріла потреба у зміні парадигми взаємовідносин лісової галузі з громадськістю. Лісове господарство повинне стати відкритішим, а суспільство більш проінформованим про його діяльність.

Однією із кращих визнали роботу прес-служби Волинського управління лісового та мисливського господарства, її пропозиції та зауваження врахували при затвердженні відповідного плану на перспективу. Досить конструктивними були поради кримчан. Загалом, до спільної справи долучилися усі небайдужі.

У засіданні Колегії та обговоренні питаннь взяли участь начальники обласних управлінь лісового та мисливського господарства; представники управлінь, відповідальні за співпрацю з громадськістю та ЗМІ; журналісти, члени громадських рад та громадських організацій.

На колегії вирішили, що налагодження діалогу з громадськістю, екологічними громадськими організаціями, врахування громадської думки при прийнятті управлінських рішень є одним із пріоритетних напрямків діяльності організацій і установ галузі та затвердили відповідний план дій на найближчу перспективу.

Галузь виходить з кризи

– Я хотів би, щоб ви донесли правду про роботу галузі, – зауважив Микола Тимошенко, звертаючись до журналістів та прес-секретарів галузі. – У цьому непростому році, як і непростих році і чотирьох місяцях моєї роботи на цій посаді, лісова галузь, без перебільшення і популізму, вже у жовтні дала приріст промислового виробництва (спрацювала на 112,1 %), по третьому кварталу приріст склав 1,19%. Ми можемо константувати, що галузь виходить із кризи.

Микола Михайлович зауважив, що таких показників досягли не завдяки збільшення заготівлі лісу! Навпаки, минулого року зменшили об’єми заготівлі на 1 млн 800 тис кубометрів, а цього – на 1 млн 300 тис. Спрацювали організація та ріст продуктивності праці.

– Не побоюся, сказати, що ще однією складовою досягнення результатів стало зменшення кількості крадіжок, – додав Микола Тимошенко. – Хоча це ганебне явище ще має місце у системі лісового господарства. Не випадково, за період своєї каденції із 68 керівниками було розірвано контракти. Коли мене представляли на посаді, я сказав, що висаджування та вирощування лісу – хрест лісівників, який вони повинні нести. Вперше за 18 років незалежності ми посадили 70,1 тис га лісу. В тому числі 30 тис. – рукотворного. І це ще одна правда!

Згідно державної програми «Ліси України», яка передбачена на шість років, повинні посадити 460 тис. га лісу, що збільшить лісистість держави на 1,5 %. Микола Михайлович запевнив, що лісівники відкриті для конструктивної дискусії. Там де багате біорізноманіття, там де не варто садити, лісівники дерев не висаджуватимуть. Посадка ради посадки нікому не потрібна. Ніхто грошей у землю закопувати не буде.

Саботаж чи конструктивна робота?

Не оминув Микола Тимошенко й теми природно-заповідного фонду. «Коли вийшов проект указу Президента про передачу наших заповідників Міністерству охорони навколишнього середовища, у Колегії державного комітету не було жодних нарікань. Лише від одного сумно і тривожно. На жаль, Мінприроди і його інституції не ведуть краще господарку, не ведуть справу ліпше ніж ми. На превеликий жаль, повінь показала, що в Карпатському біосферному заповіднику заготовляли лісу більше, ніж у сусідньому державному лісгоспі. Не боюся сказати, що там замало фахівців і людей, які вболівають за ліс, бережуть його та плекають. Уряд, бачачи наш конструктивний підхід у цих питаннях, налаштований зачекати з предачею. А от з боку Міністерства оборони та Міністерства АПК відбувається відкритий саботаж. Ідеться про перепідпорядкування державних підприємств цих структур Державному комітету лісового господарства. Уряд же про передачу проголосував одноголосно. Хоча, напевно, на цій дорозі доведеться подолати ще багато перепон.

Каста з кодексом честі

Микола Тимошенко зауважив, що у планах – підмінити інститут так званої лісової охорони (а він є немалий – 12 тисяч), якісним стандартом. Це будуть майстри лісу, які на новій основі вестимуть лісове господарство. Всюди мають працювати професійні кадри. «Всі дивуються, чому галузь так тримається? Чому лісівники так дорожать своєю роботою? У нас 96 відсотків, – від центрального апарату до майстра лісу, – люди зі спеціальною лісівничою освітою. Та й взагалі, лісівники – така собі каста з кодексом честі», – зауважив голова Держкомлісгоспу.

У Тимошенка нічого в житті не було просто так

У своїй розмові з журналістами Микола Тимошенко підняв тему, якої досі так глибоко не торкався. Микола Михайлович розповів про себе більше ніж будь-коли.

Перш за все, зауважив, що закиди, буцімто він має освіту вчителя, – безпідставні:

«Я прийшов у Верховну Раду, будучи депутатом Гладковицької сільської ради, депутатом Покалівської сільської ради, двічі депутатом Овруцької районної ради, 4 рази депутатом обласної ради, і все по мажоритарному округу. Жодної сходинки ніде не перескочив. І тоді вже став депутатом Верховної Ради.

Захищав дисертацію. Я не вчитель за фахом. Розпочинав з викладача ринкової економіки, – спеціаліста, потім був викладачем ІІ категорії, тоді – викладачем першої категорії, викладачем-методистом, старшим викладачем. Отримав звання за те, що очолював один із найкращих, за рейтинговими оцінками, сільськогосподарських училищ, перевів його у статус навчального закладу першого рівня акредитації вищої освіти. Отримав заслуженого працівника. А потім захистив, пройшовши через аспірантуру, кандидата економічних наук. Знову ніде не перестрибнув!

Після військового училища, так доля розпорядилася, працював різноробочим, помічником бригадира, головним агрономом, головою колгоспу-мільйонера, секретарем райкому, секретарем обкому. Далі – керівник навчального закладу. І вже тоді, – керівник центрального органу виконавчої влади.

Я знаю по чому кусень хліба».

Фото автора.