28/11/2009
0Хвора білка в парку тікає від людини, скажений лис чи пес – навпаки, кидається на людей
Наш колега якось повертався із села до Вінниці й побачив на трасі лисицю. Чи то хтось збив її чи що, але ще тепленька руда задерла лапи. Чоловік подумав, що його дружині пасував би комір з лисячого хутра і закинув «добро» у багажник.
Вдома шкіру здер, а лисицю закопав. Наступного дня похвалився трофеєм на роботі. А ті й питають, чи одягав хоча б гумові рукавиці, коли шкіру здирав, адже серед лисиць зараз суцільний сказ.
Чоловік зблід і поїхав відкопувати лиса, щоб відвезти його голову на експертизу. Слава Богу, все обійшлося, Але урок отримав на все життя.
Не обходиться іншим. Помер від сказу чоловік з Шаргородського району, який нетверезим ловив лиса і душив його голими руками. В результаті отримав багато покусів обличчя, не допомогли й чотири курси уколів. Помер і чоловік в Томашпільському районі, якого покусав скажений собака. А псів (і не лише їх) заражають ті ж лисиці.
Зовсім не казкові лисиці…
Про це йшлося у четвер і на засіданні обласної надзвичайної протиепізоотичної комісії. Як повідомив начальник головного управління ветеринарної медицини у Вінницькій області Григорій Сидорук, популяція лисиць дуже зросла, а хворі тварини не цураються населених пунктів і смітників, де контактують ще й з безпритульними тваринами.
— У епідемічній лабораторії досліджено 464 зразки від лисів, — зазначив Григорій Сидорук. – Серед 400, відстріляних за межами населених пунктів, на сказ хворіли 11. А з 54, яких відловили у селах та містах, — 38 хворих тварин! Це свідчить, що 80% лисиць, які приходять до людей, хворі на сказ!
Крім лисів цього року на сказ хворіли і кози, і тхори, і корови. Зареєстровані 54 випадки сказу у гризунів. Але це не стосується білок у міських парках, зазначив „Місту” Григорій Сидорук: їх можна, як і раніше, підгодовувати з рук, бо хворі білки від людей просто тікають.
Оброблена шкура — безпечна
За інформацією обласної СЕС, кількість людей, що звертаються за медичною допомогою через укуси тварин стабільно висока. Найчастіше кусають собаки. Як і лисиць, їх імунізують та відстрілюють.
Головний санітарний лікар області Валентина Зайцева роз’яснила, що що інкубаційницй період хвороби може тривати від 10 днів до року. Тобто у середньому два місяці після покусів людина не відчуває хвороби, не має зовнішніх ознак сказу і — заспокоюється.
Найбільше серед потерпілих мисливців, які не дотримуються безпечних правил поводження з лисами: отримують укуси, не користуються гумовими рукавицями…
Санітарний лікар говорить, що коли лисяча шкіра вже оброблена і з неї пошито, наприклад шапку чи комір, ризику підхопити сказ вже немає. Але позаяк збудник хвороби міститься в голові звіра, ризикує той, хто контактує з тілом звіра, і байдуже – живим чи вже застреленим.
— Якщо звір не скажений, то він уникає людей, і навпаки, — каже Валентина Зайцева. – І якщо вже так трапилося, що вас покусали, то дуже бажано, щоб дослідження на сказ пройшов і цей звір.
Загалом на Вінниччині впродовж 2009 року за медичною допомогою після укусів тварин звернулося 2628 осіб. Медичної допомоги потребували 98%. Серед них понад 110 осіб були покусані скаженими тваринами.
Нагадаємо, що сказ є однією із найнебезпечніших хвороб. Якщо йому не протистояти, вилікуватися фактично неможливо.
Спокійно, це — облава
Наразі відряджено п’ять бригад мисливців по всій області відстрілювати лисів. І їм, вочевидь, доплачуватимуть з бюджету. Бо закупівельна ціна лисячої шкурки у межах 15 гривень, тоді як тільки один патрон коштує від 5 до 15 гривень. Доплата планується у межах 30-40 грн. за одного лиса, але лише в разі привезення його голови у пункт ветмедицини.
І ще до цієї суботи головний мисливець області Василь Мельник має вирішити питання дозволу на відстріл лисиць усіма полювальниками без обмежень. Бо, як зауважив головний коммунальник області Роман Аксельрод, він минулого тижня на полюванні дозволу для відстрілу лисиць від єгеря не отримав. „У вас дозвіл на кіз, то й стріляйте кіз”, — так єгер «заступився» за розповсюджувачів сказу.
