20/11/2009
0Обабіч витягнутої у стрілу траси Київ – Варшава, що шелестить колесами автівок вдень і вночі, серед чистих лісів заховалися чотири волинських села – Троянівка, Бережниця, Черськ та Майдан Маневицького району.
– На території нашої сільради діють три лісництва – Бережницьке, Борове та з такою ж назвою, як у сільради, – каже Троянівський сільський голова Микола Ясюк. – Отож як не крути, а ліс, як і в сиву давнину, продовжує залишатися в прямому розумінні годувальником територіальної громади: головні податки на формування нашого бюджету, що поволі наближається до мільйонного показника, – таки з лісу!..
Молодий сільський голова енергійний і перспективний управлінець працює вже другу каденцію. Колишній директор місцевої школи, він знає шляхи досягнення запланованого.
Даються взнаки досвід та поради батька, який 25 років головує в сусідній Новорудській сільраді. До того спадку додається молодече бажання самоутвердитися через добрі справи серед односельців. "Бо найприємніше – це коли ти зможеш зробити комусь щось добре, або коли тобі вдасться помирити людей!.." – зізнається співрозмовник.
Суспільне життя на території сільради не завмирає.
У 2000-му взялися громадою відновлювати у Троянівці дитячий садок, що стояв пусткою. Розпочали з однієї сезонної групи. Нині в дві круглорічні групи вже ходить майже півсотні діточок. "А мрію про той час, коли буде чотири групи, -продовжує пан Микола. – Тоді з великим задоволенням візьмуся будувати нову сільраду, бо ж нині – ніби в квартирантах у дитсадка!.."
Актуальне для багатьох сільрад питання забезпечення соціально-культурної сфери паливом троянівці вирішили кілька років тому, коли сільрада купила бензопилу і за погодженням з місцевими лісництвами підрядилася очищати місцеві ліси від сухостоїв.
– І лісу добре, бо ж поліпшується його санітарний стан, і ми маємо вдосталь дров для всіх наших об’єктів – шкіл, ФАПів, будинку культури, в якому, до речі, зробили централізоване опалення… Вже й не знаю, скільки разів себе та бензопила окупила! – розповідає сільський голова.
Свідченням організаційних здібностей молодого голови є і те, що за активної допомоги добровільних помічників у добудованому адмінкорпусі площею 600 "квадратів" було зроблено опалення за… п’ять тисяч гривень. Включно з матеріалами і обладнанням!
Ще одне пріоритетне завдання – сільські грунтові дороги, які, як відомо, досить часто формують ставлення населення до місцевої влади. За сім років головування Миколи Ясюка на їхнє вирівнювання пішло понад 1000 машин піску, причому більше половини з цих рейсів зроблено за рахунок самооподаткування громадян та спонсорської допомоги…
У додаток до чотирьох діючих ФАПів відкрито амбулаторію, що вже чекає на свого, сільського лікаря. Господарським методом будується клуб у селі Бережниця. І хоча буде він невеликим, та молодь матиме де зібратися. У цьому ж селі при місцевій школі планується спорудити й спортзал. Проведено реконструкцію пришкільного інтернату.
У найближчих планах сільських депутатів – створення копанки-ставка для відпочинку, а також будівництво на його березі соціально-культурного центру з просторою залою, кухнею. Аби і в години радості тут люди з усього села могли зійтися, і в дні печалі останню шану покійним віддати…
– Знайти спільний інтерес і об’єднати людей – це, мабуть, головне в діяльності сільського голови, – розкриває секрет своєї успішної діяльності Микола Ясюк. -Зрозуміло, помічниками, опорою тут найперше стають працівники бюджетної сфери. І ще важливо ніколи не обіцяти того, чого не зробиш. Бо довіру людей здобути важко, а втратити легко!
Звісно, життя сільської громади наповнене не тільки щоденними клопотами про хліб насущний. Славиться Троянівська сільрада своїм аматорським фольклорним колективом, якому присвоєно звання народного.
До речі, і сам голова крім свого рідного сільського колективу періодично виступає з концертами в народному самодіяльному гурті керівників району. "Пісня для мене, – зізнається Микола, – не просто самодіяльність… Це життя!.."
Вислухати всіх зацікавлених, зрозуміти позиції, проаналізувати і взяти на себе відповідальність за ухвалені управлінські рішення, подекуди і непопулярні, відслідкувати тенденції і спрогнозувати розвиток ситуації, – важливі завдання лідера сільської громади. "Бо ж з головою, знаєте, або цілуються або лаються", – каже він.
Має пан Микола надію, що голос глибинних сільрад через Всеукраїнську асоціацію сільських та селищних голів, дійде до Києва. Найперше щодо принципів формування місцевих бюджетів.
Троянівцям, приміром, треба знайти кошти, щоб відремонтувати дорогу до відокремленої залізничної станції.
– Тут, – розповідає голова, – вже живе 70 осіб і фактично треба відкривати нове село. Необхідно також налагодити сполучення з сусідньою Новорудською сільрадою: лише тисячу метрів дороги, та на них треба віднайти кошти. Є чимало проблем з тими, хто часто заглядає до чарки.
– Не так давно був у Польщі і цікавився, як у їхній гміні поставлена справа охорони правопорядку… – не втримується від порівняння Микола Ясюк. – Мають на гміну п’ять поліцейських, а у нас один дільничний – на п’ять сільрад. У нього або транспорту немає, або бензину! Тож повинні думати і над зміцненням порядку в селі…
Тим, хто полюбляє скаржитися на життя-буття, раджу частіше говорити зі старшими людьми – ті розкажуть, як нам у волинських лісах після війни жилося, в 60-ті… А сьогодні маємо свою державу, є у людей зарплати і пенсії, – розмірковує він. -Дедалі більше в селах стає й дітей. Тішить те, що приходить нове покоління, котре зовсім по-іншому дивиться на життя, розуміючи, що лише власною працею зможе забезпечити собі місце під сонцем.
