„Хлібне дерево Волині”

Виростити ліси для нащадків – чи не найгуманніша місія кожного покоління. На Волині тільки цього року створено 2122 га лісових угідь, з них – 600 га нових лісів. Велику частку займають діброви. За „хлібне дерево Волині” (а в скрутні роки жолуді дуба рятували від голодної смерті людей і звіра), цього красеня-короля лісових угідь лісівники змагаються особливо заповзято. Для кожного з мільйона жителів Волинської області тут саджають по кілька деревець дуба черешкового, північного, червоного. Щороку! Виходить по маленькій діброві. Тільки у системі державних підприємств Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства цьогоріч з вересня по листопад заготовлено 48 тонн жолудя.

– Це на дванадцять тонн більше від запланованого, – каже головний лісничий Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Гетьманчук. – На Волині дуб – одна з основних лісоутворюючих порід І хоч він вибагливий до грунтів і погодніх умов, наші фахівці навчились створювати комфортні умови для росту цього красеня – короля лісових пущ. Традиційно найбільше жолудів заготовляють підприємства, які ведуть господарство по дубу. Серед них – ДП „Цуманське ЛГ”, „Ківерцівське ЛГ”, „Володимир-Волинське ЛМГ”, які відповідно зібрали 8, 6,5 та 6 тон.

Таку значну кількість жолудів навіть лісівникам, хоч і родять дубрави рясно, зібрати було б не під силу. Тому щороку на поміч їм приходять місцеві жителі, особливо школярі. Останні впродовж десятиріч у рамках Всеукраїнської акції „Ліси для нащадків” проводять навіть власну акцію „Жолудь”. Особливо полюбляють її учасники шкільних лісництв, яких на Волині 37.

– В цій акції найактивнішими учнівськими лісництвами були Цуманське (керівник Валентина Томчук), Берестянське (керівник Юлія Слісарчук), Боголюбське (керівник Віра Суханова), Губинське (керівник Сергій Скакун), – розповідає методист Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Валентина Юхимчук. – Останнє, до речі, стало переможцем конкурсу-огляду учнівських лісництв області. У нього, як і в багатьох інших, функціонують власні шкілки, на яких діти вирощують саджанці дуба черешкового і звичайного, і цим дуже допомагають лісівникам. А ще успішно співпрацюють із державним підприємством „Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр”. Кожен школярик мріє про власну дубраву і, повірте, багато із них посадили не одну сотню саджанців дуба. Багато учнівських лісництв мають свої дубрави, які залюбки доглядають із часу посадки.

Інженер лісового господарства ДП „Цуманське ЛГ” Анатолій Дорошук наголошує, що заготовляють тільки якісний насіннєвий матеріал. Кожен жолудик ретельно обдивляються, відбирають богатирчиків – показні на вигляд і важкі на вагу, добірні, крупні, щоб були не пошкоджені, не червиві. Жолуді сортують і тонким шаром висипають на землю, аби набралися сил для майбутнього росту. Першість у заготівлі жолудів ведуть Партизанське, Горинське, Цуманське, Берестянське лісництва, а допомагають їм члени учнівських лісництв, що діють при Цуманській, Городищенській, Берестянській ЗОШ, юні природолюби інших шкіл.

– Цього року ми висадили 8 гектарів саджанців дуба, – каже інженер лісових культур ДП „Любомльське ЛГ” Микола Бугайчук. – Цієї осені майбутню дубраву закладено і в урочищі Мурава на території Мосирського лісництва. До війни тут було невеличке село Мурава, де жили поляки. Після переселення його мешканців до Польщі, село зникло. Зараз про нього нагадують хіба що лісгоспівська пасіка та ці дубки.

Микола Олексійович уточнив, що лісівники Любомльщини зібрали 3250 кілограмів жолудя, в тому числі 250 кілограмів дуба північного. У цьому їм допомагали члени учнівських лісництв, школярі Гущанської, Штунської, Заболотівської, Столено-Смолярської загальноосвітніх шкіл. – Більшу частину жолудів висіють на розсадниках підприємств для отримання сіянців дуба, – зазначає головний спеціаліст відділу лісового господарства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Неводнічик. – Друга частина жолудів буде зразу ж посіяна (так зване шпигування) у масивах на лісових ділянках для відновлення дубових насаджень. До речі, – уточнює Володимир Дем’янович, – якщо вагу в 48 тон перевести на кількість жолудин, то отримаємо цифру в 14 млн., тобто таку кількість молодих дубочків можна виростити з заготовленого насіння.

Фахівці, втім, зазначають, що й сама природа дбає про своє відтворення. Як не дивно, але жолудики „люблять висаджувати” птахи, які ним ласують, парнокопитні дикі тварини, маленькі лісові звірятка. І… намагаються у цьому не відставати від людей. Тож на кожного жителя Волині з’явиться по кілька зелених пагонів „хлібного дерева”. Сто десять років потрібно буде рости цим красеням, аби назватись українськими богатирями. Багато із них проживуть по двісті або й триста років, захищаючи деревостани і лісові пущі від усіх негараздів і буревіїв. І мало хто згадає, що все починалося з маленького богатирчика із зеленою шапочкою, з операції „Жолудь”.

 а фото: жолудики; дубочок; „хлібне дерево” буде із медом”;
дуб-берегун на озері Біле Любешівського району Волинської області (з виставкової колекції фотокіноклубу „Спалах-АРТ” „Скарби Волинського лісу”.