14/11/2009
8Тем кто интересуется проблемами лесоразведения будет полезно познакомиться с протоколом рабочего совещания по проблемам сохранения полезащитных лесных насаждений и восстановления лесов в Степной зоне. Читайте-комментируйте. М.П.
Протокол
робочої наради за круглим столом під головуванням заступника Міністра М. Мовчана, присвяченій обговоренню питань щодо збереження полезахисних лісових насаджень та відтворення лісів у степовій зоні України
Місце проведення: Мінприроди, Орхуський центр.
Дата і час проведення: 03.11.2009, 15.00.
Присутні:
Мовчан Микола Михайлов, заступник Міністра охорони навк. прир. середов
Ведмідь Микола Максимов, заступник Голови Держкомлісгоспу, к. с-г. н.
Вакулюк Павло Гаврилович, член товариства лісівників України, професор
Ткач Віктор Петрович, дир. УкрНДІЛГА, д. с-г. н., проф., чл.-кор.УААН
Сірик Андрій Андрійович, голова Товариства лісівників Миколаївської обл., к. с-г. н. чл.-кор. УААН
Захарченко Іван Іванович, начальник Кіровоградського облупр ЛМГ
Паламарюк Петро Михайлов, начальник Миколаївського облупр ЛМГ
Юхновський Василь Юрійов, дир. НДІ лісівництва НУБіП України д. с-г. н., проф.
Малюга Володимир Микол., доцент к-ри лісової меліорації і оптимізації лісоаграрн. ландшафтів НУБіП України, к. с-г. н.
Гладун Григорій Борисови, зав. лаб. лісових культур та агролісомеліорації УкрНДІЛГА
Лавров Віталій Васильович, зав. лаб. ландш. екосистем Ін-ту агро екосистем
Петрук Віктор Іванович, заступник Голови Держкомзему
Тарасенко Володимир Олекс, начальник відділу Мінприроди
Кобилянський Казимир Стан, головний спеціаліст Мінприроди
Головач Олег Федорович, головний спеціаліст Мінприроди
Василюк Олексій Володим., заступник голови НЕЦУ
Сіренко Ігор Павлович, Голова НЕЦУ
Головашкін Валерій Анатол., виконавчий директор “Intern. education consult.”
Попович Павло Борисович, ДЗДЕА, доцент, адвокат
Протокол вів О. Головач
Слухали:
М. Мовчан відкрив нараду і запропонував затвердити наступний порядок денний:
1. Сучасний стан полезахисних лісових смуг в Україні та шляхи його покращання.
2. Сучасний стан справ у залісенні у степовій зоні України.
Сучасний стан полезахисних лісових смуг в Україні та шляхи його покращання.
В. Тарасенко: значною мірою полезахисні лісові смуги (ПЗЛС) втрачено. На сьогоднішній день не визначено, хто має утримувати ПЗЛС та відповідати за їх стан (служби ДКЛГ чи Мінагрополітики).
Зачитав пропозиції Держкомлісгоспу та Полтавської ОДА, які були вислані електронною поштою всім організаціям, представники яких сьогодні беруть участь у нараді. Держкомлісгосп запропонував:
1. Полезахисні лісові смуги закріпити за виробниками сільськогосподарської продукції шляхом:
передачі у власність замкнених земельних ділянок, зайнятих полезахисними смугами загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств;
передачі у користування на умовах оренди із встановленням мінімальної плати за землю.
2. Полезахисні лісові смуги, що безпосередньо прилягають до лісових масивів лісогосподарських підприємств, надати їм у постійне користування із встановленням відповідного земельного сервітуту для суміжних власників і землекористувачів на безперешкодний доступ та право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху для забезпечення належної охорони та догляду за полезахисними лісовими смугами
Полтавська ОДА, з метою спрощення процедури передачі ПЗЛС землекористувачам, пропонує ініціювати внесення змін до ст. 225 Земельного кодексу України та ст. 4 Лісового кодексу України.
М. Ведмідь: ПЗЛС є землями лісового фонду, при цьому землями с/г призначення, але не с/г угіддями. Потрібен договір між с/г виробником та РДА. ПЗЛС перебувають у землях запасу, це не землі лісогосподарського призначення, на них поширюється право аренди. Згідно з лісовим кодексом можна передавати до 5 га ПЗЛС у приватну власність. Зараз їх “навісили” агролісгоспам. Слід провести інвентаризацію ПЗЛС.
М. Мовчан: потрібні кошти; хто виконає інвентаризаційні роботи?
М. Ведмідь: можна залучити спеціалістів-лісовпорядників.
М. Мовчан: можна використати матеріали проектів, виконаних раніше. Адже були зроблені відповідні картографічні роботи. Зараз на це грошей не дадуть. Кожна ПЗЛС має свою функцію і у договорі аренди слід зазначити, які роботи слід виконувати.
А. Сірик: по закону, той хто приймає ПЗЛС має вести лісове господарство. Тому слід передавати ПЗЛС разом з проектом.
М. Мовчан: розповів як у Німеччині ПЗЛС закріплені за фермерами у межах їх с/г угідь.
В. Тарасенко: де взяти кошти на інвентаризацію?
М. Ведмідь: це мають бути кошти місцевого бюджету. Є місцеві екологічні фонди які формуються за рахунок зборів від втрат лісогосподарського та с/г виробництва. Кошти від цих зборів податки на землю, гроші багатьох сільрад лежать на депозитах. Треба готувати відповідні пропозиції, що будуть розглянуті на сесіях облрад.
В. Ткач: На сьогодні сільрадами не використано 20 млн гривень.
В Петрук: ПЗЛС знаходяться на землях колишніх с/г підприємств, що не були розпайованими. Механізм їх передачі юридично не впорядкований. Згоду на їх використання дають загальні збори КСП, а колгоспів немає. Інвентаризацією можуть займатися відповідні ліцензовані структури, їх є біля 3.000, є Інститут землеустрою, збереглися карти. Сільради мають 680 млн. грн. із штрафів за неправильне використання земель. Проте, відповідно до чинного законодавства кошти із збору за втрати лісогосподарського і сільськогосподарського виробництва можна спрямувати на створення нових полезахисних насаджень, але не на інвентаризацію.
М. Мовчан: щоб зараз посадити ПЗЛС потрібні відповідні зміни до чинного законодавства, програми, проекти. Конкретні структури мають відповідати за роботу та садити дерева. Можливо, це будуть комунальні служби. Давайте реальні пропозиції. Зараз фактично є латифундисти, які використовують с/г угіддя. Світовий досвід показує: найбільше продукції поступає від крупних виробників. ПЗЛС працюють і на їхні прибутки, нехай беруть лісосмуги в аренду та доглядають за ними.
М. Мовчан В Петруку: що має аграрій від лісосмуги? Користь. ПЗЛС передати фермерам, а ті що прилягають до лісу – лісникам.
М.Ведмідь: за даними Ін-ту землеробства ми маємо 80-90 тис га еродованих земель, збитки від ерозії складають $ 3 млрд. Щорічно ми втрачаємо 2-3 см родючого грунту. В Україні 30% світового запасу чорноземів, треба рятувати землю. Разом виробимо рішення, виходячи із державницьких позицій. Залуження та залісення є апробованими методами збереження грунтів..
П. Вакулюк: де знайти фахівців з агролісомеліорації?
М. Ведмідь: це зроблять лісівники. Їх кваліфікацію треба підвищити у ВНЗ с/г профілю, де є кафедри агро- чи лісомеліорації. Щоб садити лісові культури у Степу, треба вивчати степові грунти.
В. Головашкін: у свій час “Укрдержліспроекту” не проплатили гроші за роботу. А вони є – із відшкодувань за втрати земель. Кошти в бюджет країни своєчасно не проплатили за оренду та вилучення лісових земель, оскільки до Укрдержліспроекту майже не надійшла інформація з лісгоспів про надані в оренду та вилучені землі. Укрдержліспроект мав би нарахувати втрати та збитки згідно постанови Кабміну 1997 року. Методики (єдиної) для розрахунку збитків нема й понині. На це вже звертало увагу КРУ. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва перераховують до сільрад (60%), райдержадміністраціям (20%), облдержадміністраціям (20%).Ці кошти Укрдержліспроект має контролювати у процесі надання погоджень лісгоспами на оренду та вилучення земель (стосовно лісогосподарського виробництва, які в оренді та знаходилися, до вилучення у віданні лісгоспів).Збитки мають перераховуватися постійному лісокористувачу, але їх майже ніхто в Україні не перераховує, так як і втрати. Щоб розраховувати як слід і втрати і збитки потрібно, щоб Укрдержліспрпоект терміново вивести зі складу Держкомлісгоспу і передати його до Мінекономіки (колись навіть були пропозиції передати його до Мінприроди, але це, очевидно, затратно).Тоді весь рух лісових земель і, відповідно, коштів буде на поверхні. Щодо направлення коштів з втрат на лісорозведення, то це треба законодавчо закріпити (погодити структуру бюджетного асигнування з лісорозведення, в т.ч. на розпайованих землях, з місцевих бюджетів з врахуванням втрат). Слід передати Укрдержліспроект Мінекономіки і кошти будуть. Мінприроди їх не дасть. А землі, де можна садити ПЗЛС, можуть бути розпайованими.
М. Ведмідь: збитки відшкодовують постійному лісокористувачу, а за втрати перераховують до бюджету. Краще було б спрямувати їх до лісгоспів.
М. Мовчан: надайте відповідні пропозиції.
М. Ведмідь: кошти є у Радах. Можна передати ПЗЛС землекористувачам, до 5 га – у приватну власність
В Петрук: “за”, але хто є власником землі під ПЗЛС? До до 5 га – у приватну власність. ПЗЛС виконує функцію захисту, нехай державні підприємства візьмуть ліс і землю під ними.
М. Ведмідь: А.Близнюк (Полтавська ОДА) пропонував залишки коштів на рахунках сільрад спрямувати у обласні бюджети. Треба переглянути статтю 209 ЗК України (Використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва) у частині спрямування коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у таких розмірах: Автономній Республіці Крим, обласним радам – більше , а cільрадам – 15 відсотків. Використання цих коштів на інші цілі не допускається, їх не можна спрямувати на обліки.
В Петрук: є пропозиції щодо спрямування цих коштів на ПЗЛС; їх вносив ДКЛГ, а Мінекономіки готувало проект.
В. Тарасенко: аренда лісосмуг? Хто їх візьме?
В Петрук: землі під ПЗЛС та с/г угіддя поруч закріплені за різними користувачами.
П. Паламарюк: ПЗЛС закріплені за різними користувачами, що межують з ними розпорядженнями райДА.
М. Мовчан: нехай землекористувачі частину прибутків (з додаткового врожаю) спрямують на догляд за ПЗЛС. Потрібні зміни до Земельного та Бюджетного кодексів. Розробити та доповісти.
М. Ведмідь: для того, щоб лісосмуга виконувала свої функції, користувач має скласти договір з ЛГП та прийняти виконані роботи.
М. Мовчан: необхідно відновити агролісомеліоративні станції
В. Ткач: Укрдержліспроект підтримує цю пропозицію.
М. Мовчан: прошу підготувати необхідні матеріали стосовно АЛМС до березня 2010 року.
М. Ведмідь: існує генеральний план протиерозійних заходів, що був розроблений у 1970-х роках. У архіві “Укрдержземпроекту” збереглися готові документи. Все передбачено та пораховано. Потрібна відповідна постанова КМУ, фінансування “Укрдержземпроекту”, який залучить необхідні структури та поновить старі проекти. У системі Мінагрополітики має бути відновлена агролісомеліоративна служба та проведена інвентаризація ПЗЛС.
В Петрук: зараз кожна ділянка землі має власника. Як бути у нових умовах?
М. Ведмідь: узгоджувати і садити лісосмуги там, де потрібно.
А. Сірик: ПЗЛС є меліорантом. Щоб закріпити або передати в аренду слід керуватися Законом України “Про меліорацію”. Є три пропозиції: 1. Треба зобов’язати землекористувачів прийняти ПЗЛС в аренду. 2. ПЗЛС площею до 5 га передавати у приватну власність. 3. Слід зацікавлювати тих, хто посадить ПЗЛС. Наявність ПЗЛС дасть добавку врожаю зернових 2-3 ц/га. Це норматив, що є основою для введення коефіцієнту при визначенні податку на землю. Податок на землю збільшують для тих, хто не утримує ПЗЛС. “Херсонліс” має відповідні викладки.
М. Ведмідь: у Шотландії землевласник повинен мати лісові насадження, інакше не отримає дотації.
В. Ткач: при визначенні податку на землю слід враховувати, крім зазначеного вище коефіцієнту, грошовий еквівалент втрат гумусу.
А. Сірик: у 1980-1990 рр. “Ліспроект” по півдню УРСР розробив відповідні проекти. У архівах “Ліспроекту” збереглися ці матеріали. Мінприроди має їх витребувати. Розроблена Інструкція про інвентаризацію та впорядкування ПЗЛС.
В. Юхновський: 4 кафедри НУБіП у 2004 р. розробили “Інструктивні вимоги до впорядкування ПЗЛС”. До 20.12.09 можемо їх надати.
А. Сірик: ці матеріали потрібно доопрацювати та спростити.
М. Мовчан: Держкомзему разом з Мінприроди потрібно доопрацювати проекти агролісомеліоративного устрою, що були розроблені у 1980 рр. для кожного с/г підприємства. Не всі землі передано у власність, частину зарезервовано. Потрібно розробити 2 програми: впорядкування ПЗЛС, що збереглися до березня 2010 р. та посадки нових ПЗЛС до квітня 2010 р..
А. Сірик: землі, що зарезервовані під посадку нових ПЗЛС є землями РДА. Служба агролісомеліорації має бути при РДА. Тоді все буде зрозуміло: замовляє і контролює РДА, виконавець – ЛГП, через договір. Фінансування за кошти АПК, що не були використані агролісомеліоративні заходи (70-ф програма створення лісозахисних насаджень). Мінприроди звертається до Мінагрополітики щодo аналізу ефективності та поквартальній звітності використання коштів на ПЗЛС та аналізує Бюджетний кодекс у частині податку на землю. Кошти мають бути використаними на відтворення, частина з них – на агролісомеліоративні заходи. Треба переглянути Бюджет на 2010 рік.
І. Сіренко: додаток до 1 пункту : “із забороною зміни цільового призначення”.
П. Попович: фермер, колишній лісник, отримав неякісну землю. Він хоче засадити її лісом, але не може отримати погодження та замовити проект. Фактично він стає правопорушником. Потрібно розробити механізм, що дозволить фермерам створювати ліси на своїй землі.
А. Сірик: це зміна цільового призначення земельної ділянки.
В. Петрук: в Україні 1 млн 414 тис. га деградованих земель. Згідно рекомендацій вони можуть бути залісненими. Якщо вони не в цій категорії, але малопродуктивні, то можна замовляти проект залісення.
П. Попович: ми спостерігаємо природне залісення у Поліссі. Як бути фермерам, що хочуть вирощувати ліс? Хто виготовить документи? Хто затвердить проект лісокультур? Ці питання треба вирішувати.
П. Вакулик: у Житомирській обл. 45.000 га самозаліснилися. По цій проблемі потрібна спеціальна нарада.
В. Лавров: Інститут агроекології підтримує ДКЛГ. У агроландшафтів багато господарів, але орієнтиром зараз є конструювання оптимальних ландшафтів. Обговорюються просторовий розвиток ландшафтів Європи, спільна концепція управління ландшафтами.
П. Попович: Для вирішення цього завдання пропоную провести нараду з питань лісорозведення на землях, переданих у приватну власність в міністерстві, на яку запросити представників усіх зацікавлених сторін, в першу чергу представників громадських організацій екологічного спрямування і приватних власників землі, які хочуть займатися лісорозведенням.
Сучасний стан справ у залісенні у степовій зоні України.
В. Тарасенко: Мінприроди останнім часом отримує скарги від населення та громадських організацій щодо порушення норм природоохоронного законодавства при залісенні у Степу. Ми готуємо та надсилаємо нашим територіальних органам відповідні доручення стосовно недопущення залісення земельних ділянок на яких зростають види рослин занесені до Червоної книги України і вимагаємо від наших територіальних органів здійснювати ботанічні обстеження ділянок під залісення. Найбільш достовірні ботанічні обстеження щодо наявності видів рослин занесених до Червоної книги України можна здійснити весною або влітку. Це стримує виконання завдань передбачених Указом Президента України № 995/2008 щодо досягнення оптимальної лісистості в державі. Лісогосподарські підприємства надсилають до Мінприроди скарги на наші територіальні управління про зрив планів заліснення в південних областях України в зв’язку з тим, що територіальні органи Мінприроди не погоджують матеріали відведення земельних ділянок під залісення. Таким чином, виникла проблема суть якої полягає в тому, що з метою збереження в південних районах с/г земель від ерозій та виконання завдань передбачених Указом Президента України необхідно створити нові лісові насадження, які почали створювати на землях де збереглися залишки природної степової рослинності і де зростає третина видів рослин занесених до Червоної книги України. Необхідно зберегти залишки степів (в Україні їх було 40%, лишилося – 3) водночас виконати Указ Президента України .
П. Вакулюк: у Степу лісу не буде, треба садити ПЗЛС.
О. Василюк: практично не лишилося рівнинного степу у цих 3% території практично усі “червонокнижні” спепові види рослин. На жаль, степові балки відносять до деградованих земель. Краще б залісити колишні поля. По одному лише випадку у Токмацькому р-ні Запорізької обл. розміри збитків за знищення “червонокнижних” видів досягають 1 млн грн. Поки що зупинити лісорозведення у Степу не можна. Але, має бути конструктивне вирішення питання: перед створенням лісових ділянок тут провести відповідні дослідження. Попередня практика була: визначити ділянки під залісення у 2 зимові місяці. Потрібно це робити у весняно-літній період, коли спеціаліст-ботанік може визначити види трав’яних рослин, за кошти тих, хто заліснює. Проведення обстеження на предмет виявлення видів з ЧКУ є обов’язковим.
І. Сіренко: Миколаївському облуправлінню лісового та мисливського господарства передали список 150 територій, перспективних для залісення. Слід зробити відповідну інвентаризацію та визначитися: ділянка йде під залісення, чи під створення ПЗТ. Адже в Україні ПЗФ менший у 2,5 рази, ніж у Європі.
М. Ведмідь: не потрібно заліснювати степові ділянки, де є види, занесені до ЧКУ, особливо, ендеміки. Залісенню передує погодження відповідних документів органами Мінприроди та ще близько 5 організацій. Потрібно обстежити перспективні ділянки, зразу ж визначитися з їх призначенням. Якщо перспективні для ПЗФ – зарезервувати. Кошти для обстеження має дати Мінприроди з екологічного фонду. Не потрібно заліснювати цінні природні території, але зберігати їх треба відповідно до чинного законодавства. Земельна ділянка ще не відведена під залісення, чому ж лісогосподарське підприємство має сплачувати за обстеження території? Таке обстеження повинно бути комплексним. На сьогодні є державні акти на 220 тис. га, які пропонуються під залісення.
І. Сіренко: на жаль, є випадки залісення ділянок і без державних актів.
М. Ведмідь: якщо земельна ділянка передана лісникам, то має бути відповідний проект. Ми хочемо робити, як краще. В лісах Держкомлісгоспу створено понад 3 тис. територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 1,1 млн.га. Проте зростання частки заповідних територій здійснюється переважно за рахунок лісів, що не сприяє збереженню біорізноманіття інших унікальних природних територій, в тому числі природних степових ландшафтів, не вкритих лісовою рослинністю. Даний процес повинен проходити з дотриманням у відповідності та при чіткому дотриманні Закону України «Про природно-заповідний фонд», лісового законодавства, з врахуванням економічних та соціальних складових..
І. Сіренко: пропоную ввести термін “степистість” паралельно з терміном “лісистість”. У Верховній Раді вивчають проект Закону “Про ландшафти”.
В. Головашкін: треба створити міжвідомчу групу та розробити проект Закону України та проект Програми про відтворення (відновлення) Степу.
В. Тарасенко: розроблені “Методичні рекомендації щодо екологічної оцінки ділянок степової зони України на яких планується створення штучних лісових насаджень“ Методичні рекомендації електронною поштою розіслані учасникам наради. Велике прохання їх опрацювати та дати свої пропозиції.
П. Попович: потрібно спростити процедуру залісення, залуження для землевласника. Нехай це буде територія іншого природоохоронного призначення (значення).
А.Сірик: обов’язково треба провести інвентаризацію перспективних для залісення земельних ділянок. Для чого садять ліс у Степу? Тут потрібні ПЗЛС, що виконують меліоративні функції. Є Закон Про прибережні лісосмуги. У Миколаївській обл. ці землі не винесено в натурі. По кожній області треба розробити план регіональної системи лісосмуг.
О. Василюк: 1/3 видів, занесених до ЧКУ – із Степу. Колосальні площі степових ділянок передано під залісення. Багато є прикладів порушень природоохоронного законодавства при залісенні степових ділянок. Буває, що помилки виправляють, наприклад у Токмацькому районі Запорізької обл. Потрібно передавати ділянки під залісення виключно після обстеження їх дипломованими фахівцями-ботаніками та зоологами.
В. Ткач: ця проблема є актуальною. Потрібен механізм, що забезпечить дотримання норм чинного природоохоронного законодавства під час залісення у Степу. Є багато проблем. Згадайте про функції лісу у долинах річок. Треба відновлювати байрачні ліси, створювати ліси там, де були ПЗЛС. Нормативи лісистості були розроблені у УкрНДІЛГА і вони науково обґрунтовані.
М. Мовчан: необхідно звернутися до Держкомзему, Держкомлісгоспу, територіальних органів Мінприроди, та науковців щоб проаналізувати історію того, що ми обговорювали та спільно з науковцями до 20.12.2009 підготувати пропозиції щодо вирішення піднятих на нараді проблемних питань.
Голова М. Мовчан
Секретар О. Головач
8 коментарів
Popovich_Pavel
По поводу функций государственного управления.
Причиной, побудившей принять участие в заседании круглого стола, была необходимость защиты интересов фермеров, которые, согласно п.8 ст. 7 ЗУ "Про фермерське господарство" имеют право:…"проводити залісення частини земель на земельній ділянці, що належить фермерському господарству чи його членові на праві приватної власності."
Вот фермер и захотел воспользоваться своими правами и посадить лес на участках пашни, которые весной заливаются водами, т.н. "блюдца" , где весной всё вымокает, а летом растет бурьян, так-как вода высыхает и всё это повторяется ежегодно.
Площади таких участков на его частной фермерской земле не большие, больше 10 соток, но меньше 1 га. Было принято решение не изменять целевого назначения земель, а запроектировать защитные насаждения не землях сельхоз назначения.
И начались проблемы.
В соответствии с Постановлением КМУ от 1 марта 2007 р. N 303 "Відтворення лісів повинно здійснюватися з урахуванням екологічних, соціально-економічних та природно-кліматичних умов регіону і передбачати цільове вирощування:
ґрунтозахисних насаджень у ярах, балках, на крутосхилах, луках, інших непридатних для використання в сільському господарстві землях, а також полезахисних лісових смуг…. 23. На кожну ділянку після детального обстеження за рік або більше до періоду залісення залежно від способу обробітку ґрунту постійними лісокористувачами і власниками лісів складається проект створення лісових культур…. .48. Облік та оцінка якості робіт, пов’язаних з відтворенням лісів, проводиться постійними лісокористувачами і власниками лісів на основі матеріалів проектування, технічного приймання робіт із створення лісових культур, технічного приймання природного поновлення тощо.
50. Результати технічного приймання та інвентаризації лісових культур, відомості про природне поновлення постійні лісокористувачі та власники лісів заносять до відповідних форм технічної документації.
51. Вимоги до проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об’єктів і форми технічної документації затверджує Держкомлісгосп за погодженням з Мінприроди."
Слава Богу, проектирование лесных культут пока не лицензированый вид деятельности и может осуществлятся самим собственником. Правда приказ еще МЛХ Украины N 62 от 08.07.97 "Об утверждении инструкции о проектировании технической приемки, учету и оценке качества лесокультурных объектов" уточняет: "2.4.1. Захисне лісорозведення повинно передбачати створення лісових насаджень з високими продукційними і захисними властивостями шляхом залісення непридатних для сільськогосподарського виробництва земель….
2.4.2. Захисні насадження створюються за спеціальними проектами, погодженими з державними органами лісового господарства і державними управліннями екологічної безпеки в областях, Автономній Республіці Крим.
2.4.3. Проекти захисних насаджень розробляються спеціалізованими проектними організаціями інституту землеустрою Української академії аграрних наук та його філіалами на місцях, іншими спеціалізованими проектними організаціями відповідно до проектів землеустрою, генеральних планів і проектів….
2.4.4. В окремих випадках, за умови відсутності проектів захисних насаджень, розроблених спеціалізованими проектними організаціями,…. проекти складаються спеціалістами лісового господарства або фахівцями-агролісомеліораторами, розглядаються і погоджуються у встановленому порядку."
А дальше начинается "государственное управление":
" 3.1.2. Для проведення робіт з технічного приймання, наказом керівника підприємства створюються комісії в складі осіб, що відповідають за стан лісокультурних об’єктів.
3.1.3. При обліку і оцінці якості робіт із захисного лісорозведення до складу комісії включають представників землекористувача (власника земельної ділянки), районної агролісомеліоративної та землевпорядної служби.
До складу комісії, при обліку і оцінці якості робіт в лісовому фонді, включається представник лісовпорядної служби (таксатор), який повинен або безпосередньо брати участь в роботі комісії, або в пізніший час обстежити всі лісокультурні об’єкти, на яких здійснено лісогосподарські заходи в рік обліку, зробити свої висновки і зафіксувати підписом достовірність інформації у матеріалах комісії."
Значит, всё таки для технической приемки лесокультурных работ на землях фермерского хозайства, произведенных за счёт самого частного собственника нужна комиссия. И это правильно.
Потому что, в соответствии со ст. 52 ЛК Украины " Документація державного лісового кадастру ведеться органом
виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної
Республіки Крим, територіальними органами центрального органу
виконавчої влади з питань лісового господарства на основі
державного земельного кадастру, матеріалів лісовпорядкування,
інвентаризації, обстежень та обліку лісів окремо по власниках
лісів і постійних лісокористувачах на підставі:4) актів технічного приймання лісових культур".
Кроме того, Постановление КМУ от 20 июня 2007 р. N 848 предусматривает что:
"6. Інформація про зміни у лісовому фонді вноситься власниками лісів і постійними лісокористувачами у матеріали первинного обліку лісів станом на 1 січня поточного року. На основі такої інформації уточнюється до 1 лютого документація кадастру.
7. Республіканський комітет з лісового та мисливського господарства Автономної Республіки Крим, територіальні органи Держкомлісгоспу (далі – органи Держкомлісгоспу) щороку подають територіальним органам земельних ресурсів інформацію про показники кадастру з урахуванням поточних змін для ведення ними державного земельного кадастру.
9. Підприємства, установи, організації та громадяни, що мають у постійному користуванні або у приватній власності ліси, надсилають до 1 березня року проведення чергового державного обліку лісів погоджену з територіальними органами земельних ресурсів та оформлену в установленому порядку документацію первинного обліку лісів відповідним державним лісогосподарським підприємствам Держкомлісгоспу для узагальнення і подання органам Держкомлісгоспу до 1 травня зведеної облікової інформації."
Так кто в Украине "територіальний орган центрального органу
виконавчої влади з питань лісового господарства" а кто "лісогосподарські підприємства Держкомлісгоспу" ? Кто должен быть в комисси по технической приемке лесокультурных работ у фермера? Комиссия выполняет свои функции на платной или бесплатной основе? Кто и как в территориальном органе земельных ресурсов согласует фермеру документацию первичного учета лесов? Опять таки бесплатно или за деньги?
На эти и множество других вопросов пока нет ответа.
Можно было бы отмахнуться от проблемы в силу её малозначимости но 20 частных с/х предприятий имеют в пользовании лес и утверждают лимиты пользования- расчетную лесосеку в МОНПС Украины, а у скольких лесопользователей нет главного пользования. В одном из районов Черниговской области 46 лесопользователей: 1 гослесхоз, 1 агролесхоз, остальные частные структуры. А по Всей Украине? Интересно, ОАО ‘АрселорМиттал Кривой Рог’, нынешний владелец бывшей "Криворожстали" создал лесохозяйственное подразжеление для ведения лесного хозяйства в защитных насаждениях, которые являются лесами, на землях целостного имущественного комплекса? Кто знает, отзовитесь.
А на горизонте ПСО и МЧР Киотского протокола, может быть.
Функции государственного управления должны осуществлять территориальные органы лесного хозяйства. И если частный собственник хочет садить лес на своей земле за свои деньги необходимо помочь ему путем создания институциональной структуры лесного хозяйства, которая включала бы в себя и леса частной собственности.
popkov
К числу многочисленных (по моему мнению) пороков и недостатков ЛК относятся: определение леса и лесного фонда (1); раздельная трактовка прав на земли и леса (2); отсутствие связи между категориями земель и лесов(3)…. Обо всем этом во время подготовки новой редакции ЛК разработчики были уведомлены, но не сочли нужным прислушаться. Решение принято и оно имеет силу Закона за рамки которого выходить нельзя… Кто был прав, – время покажет.
До последнего момента я был против принятия новой редакции ЛК, считая, что она порождает больше проблем, чем решает. Однако, под давлением Комитета и отраслевой науки ЛК (2006) был вынесен в зал ВР и принят. Началась работа над подзаконными актами, конца которой пока не видно…
Подготовить принципиально новый закон европейского образца можно только путем согласованного, кардинального изменения всего земельного и ресурсного законодательства. К этому Власть не готова.
Я рад, что вопросы законодательства хоть кого-то ещё интересуют. Складывается впечатление, что через 1-3 года в Госкомлесхозе по поводу законодателства просто будет не с кем разговаривать…
К сведению:
Кустарниковые заросли (до 5 м), мелкие участки древесной растительности, линейные насаждения (до 20 м шириной) в Европе лесом не считают. Это, – "другая древесно-кустарниковая растительность", находящаяся вне зоны регулирования лесными законами и вне зоны ответственности лесоводов.
Леса предприятий Госкомлесхоза размещены не только на землях лесохозяйственного значения, но и на землях других категорий, основные из которых земли рекреационного значения, ПЗФ и водного фонда. Земли разных категорий не отграничены; категории лесов к ним не привязаны… Как следствие не согласованность земельной и лесной статистики.
До принятия нового положения о лесной охране лесхоз выполнял только хозяйственные функции. Тезис о совмещении функций был применим только к Госкомлесхозу и ОУЛМГ. С октября этого года, к ним присоединились и лесхозы, лесная охрана которых должна выполнять функцию государственного контроля (за пределами своего предприятия).
Popovich_Pavel
Ладно, попробуем "непонятных законов не трактовать", предлагаю поговорить о понятном.
1. В соответствии с Постановлением КМУ от 2 декабря 1997 р. N 1355 на данных государственного земельного кадастра базируются прочие государственные и ведомственные кадастры (лесной, водный, градостроительный и т д).
В соответствии с указанием Государственного комитета по земельным ресурсам Украины от 20 марта 2002 г. № 12 "Про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель" структура кадастрового номера земельного участка однородная на всей территории Украины и имеет следующую иерархическую структуру:"| КОАТУУ |:| НКЗ |:| НКК |:| НЗД |, | КОАТУУ | – код одиниці адміністративно-територіального устрою України;, |НКЗ | – номер кадастрової зони; | НКК | – номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони;| НЗД | – номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу;
Позиційна структура кадастрового номера земельної ділянки має вид: <ХХХХХХХХХХ> : <ХХ>: <ХХХ>:<ХХХХ> "
Многие земельные участки-паи, расположенные на полях севооборотов, окруженних лесополосами имеют подобние номера. Логично предположить, что и земельные участки занятые лесополосами имеют ту же структуру кадастровых номеров.
Система нумерации земельных участков-выделов в лесном хозяйсте: лесохозяйственное предприятие-лесничество-квартал-выдел не вписывается в систему государственного земельного кадастра. Нужно что-то делать.
2. Формы государственного земельного кадастра 6-зем и формы 1, 2, 3 государственного лесного кадастра не унифицированы между собой по форме. Существуют и более существенные расхождения.Так форма 6-зем относит к иным лесопокрытым площадям земли занятые кустарниками. В Лесном кодексе нет такого понятия, как иные лесопокрытые площади. Форма 6-зем отсылает к "Стандартной статистической классификации землепользования ЕЭК", где кустарниками признаются насаждения на сельскохозяйственных землях. Таким образом Европа подсказывает нам, что к лесам, даже кустарниковым зарослям, нужно относится соответственно и считать их лесами, по крайней мере учитывать в одной категории землепользования с лесами. Как это ни парадоксально звучит, но Госкомлесхоз Украины "не любит лес". И как ни печально, некоторые представители лесной науки тоже стоят на позиции пренебрежения лесами Украины, достаточно малолесной страны.
Нет, покрытые лесом лесные участки земель лесохозяйственного назначения, находящиеся в постоянном пользовании государственных лесохозяйственных предприятий, подчиненных Госкомлесхозу находятся под неустанным надзором и контролем и являются предметом радения. В то же время, леса иной формы собственности, находящиеся в пользовании предприятий иного подчинения и произрастающие на землях иных категой назначения энтузиазма и интереса не вызывают.
Полезащитные лесополосы тому пример. Наличествует стремление передать в подчинение Госкомлесхозу все леса Украины. Но что делать с субъектами хозяйствования, которим переданы земли лесохозяйственного назначения государственной и коммунальной собственности. Я приведу данные только о лесохозяйственных предприятиях государственной и коммунальной собственности. Субъекты хозяйствования различных форм собственности, которые ведут лесное хозяйство, создали лесохозяйственные подразделения но л/х не является основным видом их деятельности сюда не входят.
В Украине существует свыше 280 лесхозов государственной формы собственности, находящихся в подчиненности Госкомлесхоза; около 130 лесхозов государственной и коммунальной собственности, подчиненных Министерству аграрной политики, 26 аналогов лесхозов в подчинении Министерства транспорта, с десяток военных лесхозов Министерства обороны. Там работают трудовые коллективы, выполняются специфические задания по ведению лесного хозяйства с функциями, отличными от производства древесной лесопродукции. Существуют ещё объекты ПЗФ постоянные пользователи лесов. Как быть с ними?
Остановить и повернуть вспять процессы дифференциации лесного хозяйства не удастся. Наоборот, создание иных лесохозяйственных предприятий необходимо приветствовать. И тому есть обоснования, которые известны Госкомлесхозу и лесной науке.
Украинско-шведский проект неопровержимо доказал необходимость разделения функций государственного управления и коммерческого хозяйствования, которые совмещает современный украинский лесхоз. Такое положение досталось в наследство от советской системы хозяйствования. Однако тогда различали эти функции открыто. Так, "Общее положение о лесхозах, лесокомбинатах и леспромхозах Министерства лесного хозяйства РСФСР", утвержденное приказом МЛХ от 08.01.1971 г. №6 четко разделяет основные задачи в области производственно-хозяйственной деятельности и управления гослесфондом в границах предприятия. В украинском законодательстве положениея о том, что лесхоз орган государственной власти и там работают госслужащие прописано не внятно, "стыдливо". Вопрос о разделении функций давно назрел.
Практически это сделать можно только путем увеличения количества единиц управления лесами (FMU- forest management unit). Действительно, если один лесхоз на 2-3-4-5 административных районов, то как разделить управление лесами от коммерческого хозяйствования, ведь функции должны выполнять структуры. А какая структура-лесной инспектор или лесная служба может быть создана с привязкой к административно-территориальной структуре управления в таком случае? Вот, если, условно, в районе 1 гослесхоз на 5-7 тис. га, 1 коммунальный агролесхоз на 3 тыс. га и 10 фермеров по 1000 га, тогда другое дело. Можно создавать при райгосадминистрации подразделение государственной лесной службы.
Но раздавая фермерам государственные леса мы не получим ефективного лесного хозяйства. На малой площади вести правильное хозяйство нельзя. Наоборот, существующие гослесхозы необходимо укрупнять, для достижения приемлемых економических результатов.
Поэтому единый выход-создаваль новые леса новыми хозяевами на новых землях. "Не вливайте вино новое в мехи старые-и мехи порвутся и вино разольется, но вливайте вино новое в мехи новые."
Альтернативы частному лесоразведению на землях иных категорий, чем лесохозяйственное назначений, хотя бы на первом этапе с последующим переводом земель в категорию лесохозяйственного назначения-нет.
Задача Госкомлесхоза создать институциональные условия для содействия частному лесоразведению, желательно с привлечением иностранных инвестиций.
Впрочем, тема частного лесоразведения остаточно емка и обширна, чтоб изложить её в коротком комментарии.
popkov
Павел! Ещё древние греки и римляне считали, что любой закон должен быть понятен для граждан страны и не допускать двойственных трактовок. Лесной Кодекс подготовлен под руководством Н.М.Ведмидя. Если он сам не знает, как его трактовать, что спрашивать у простых граждан? Я не адвокат и не "дельфийсий оракул", поэтому тему о трактовках законов, которых я не понимаю, а "автор" не может обьяснить, поддержать не могу. М.П.
Popovich_Pavel
О пользовании лесными ресурсами.
В Лесном кодексе не прописано право аренды лесов прямо. Но в данном случае речь идет не столько об аренде как таковой, сколько о платном пользовании благами, предоставляемыми лесополосой собственникам окружающих земельных участков.
Хорошо, согласен, аренда невозможна. Но как получить плату за услуги, предоставляемые лесополосой. Из системного трактования статей 1, 2, 4-20, 65-69 получается:
Ст. 17 „У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.”
Леса передаются в постоянное пользование государственным и коммунальным лесохозяйственным предприятиям на землях государственной и коммунальной собственности. Все ли лесополосы находятся на землях государственной и коммунальной собственности? Означает ли это, что распаеваные поля – угодия земель сельхоз назначения – пашня, пребывающие в частной собственности, окружены сеткой полезащитных лесополос – несельскохозяйственных угодий земель сельхоз назначения – защитных лесных насаждений линейного типа – лесов, входящих в лесной фонд Украины, находящихся в государственной и коммунальной собственности?
Получается что да. Кроме находящихся в частной собственности.
Что делает собственник полей? Согласно ч.6 ст.18 ЛК „Короткострокове тимчасове користування лісами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та інших потреб, передбачених цим Кодексом, здійснюється без вилучення земельних ділянок у власника лісів, постійного лісокористувача на підставі спеціального дозволу, що видається власником лісів, постійним лісокористувачем підприємствам, установам, організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам.”
Ключевое слово „та інших потреб”. Например, использование лесных ресурсов. Как мы знаем, ч.2 ст.6 „До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів (здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії), що використовуються для задоволення суспільних потреб.”
Значит, собственник поля использует лесные ресурсы. Как он их использует?
Только граждане – физические лица имеют право общего пользования лесными ресурсами. А юридические лица имею только право специального пользования, которое согласно ст.67 ЛК может осуществляться в границах лесного участка. Как показано в предыдущем комментарии, пользование защитными свойствами лесополосы – лесными ресурсами осуществляется за границами лесного участка и не владельцами и пользователями леса.
Лесная полоса сама себе выписала лесной билет и защищает окрестные поля, не спрашивая разрешения ни «собственного собственника» государство или местную общину, ни частного собственника поля, кому она защищает грунт и увеличивает урожайность.
Таким образом, обозначилась дилемма: или разрешать аренду лесов – несельскохозяйственных угодий земель сельхоз назначения – защитных лесных насаждений линейного типа, или взимать плату за специальное использование лесных ресурсов – свойство лесополос – лесов защищать грунты от эрозии не на лесных участках причем насильно – это уже налог получается.
Существуют и другие возможности, о которых позже.
popkov
Следуя трактовке высказываний Ведмидя Н.М. , предложенной Павлом Поповичем, леса, которые являются "угодьями земель с.-х. значений" можно брать в аренду. Спрашивается распространяется ли право аренды на леса являющиеся "угодями земель" лесохозяйственного или иного значения? В какой главе Лесного Кодекса и каких подзаконных актах прописано право на аренду лесов?
Лично я не знаю сколько лесов растет на землях водного фонда, транспорта, с.-х. и л.-х. и иного значения (кроме земель ПЗФ)? Может кто-либо прояснит ситуацию?
Согласно, Высоцкого влияние лесных полос на урожайность связано с перераспределением ими влаги в ходе снегозадержания. Сами по себе древесные растения потребляют значительно больше воды, чем травянистая растительность. Отсюда классическое – "Леса – сушат равнины". В последние годы в степной зоне почти все зимы бесснежны и, в связи с потеплением климата, ситуация будет ухудшаться. Так за счет чего, лесные полосы будут повышать урожайность? Какой смысл их арендовать собственнику с.-х. земель если они урожайность не поднимают? Зачем в Степи содавать 1 100 000 га лесов? Чтобы Степь подсушить?
Popovich_Pavel
Не розумію коментаря Forester.
Адже пан Ведмідь саме так і процитував Земельний кодекс. Лісосмуги-це ліси, тому вони входять до складу лісового фонду України. Але ці ліси зростають на землях сільськогосподарського призначення. Ці ліси є угіддями земель сільськогосподарського призначення, звичайно, не сільськогосподарськими.
Тому в лісовому фонді не зникали лісі. Після прийняття нової редакції Лісового кодексу і внесення змін до Земельного переважна частина лісів, як типів природних комплексів, стала зростати на землях лісогосподарського призначення, а інші опинилися на землях іншого основного цільового призначення, наприклад сільськогосподарського, або промисловості, транспорту, рекреаційного призначення тощо. Тому лісовий фонд не змінився.
"З точки зору Лісівника треба було все ж розпочати з «цільового призначення» полезахисних смуг – якщо збільшення врожаїв сільгоспкультур, то «передать» власникам, але якщо й вітрозахисне, – це вже справа державна, – тоді й органи і структура управління та організація ведення господарства в ПЗЛС, і кошти – теж мають бути державні."
Справа в тому, що "цільове призначення"-"збільшення врожаїв" і "вітрозахисне" дуже тісно повязані. Збільшення врожаю на захищених полях не може відбутися інакше, як шляхом зменшення швидкості вітру, зменшення транспірації, збільшення вологості повітря і грунту, якщо брати лише повітрозахисні функції лісів. Відділити ці два призначення надзвичайно важко. А от хто буде сплачувати за послуги лісосмуг і в якому обсязі-це питання. Існування позитивного ефекту для власника поля від чужої лісосмуги заперечень не викликає, всі знають, що захищене поле дає додатково 2-5 ц/га пшениці. А от як платити за цей ефект? Лісосмугу садив не власник поля і вона йому не належить. Конкретна лісосмуга захищає конкретне поле. В даному випадку ринку не існує. Власник поля не може відмовитись від захисних функцій лісосмуги, які приносять йому додатковий дохід, і не може отримати ці послуги від іншої лісосмуги.
Лісосмуга-ліс виконує захисні функції, надаючи блага власникові поля, незалежно ні від волі власника поля ні від волі власника лісосмуги. Я повторюю тут немає ринку і бути не може. Ліс не вповні обєкт власності, частково він має риси субєкта.
Для аналогії навожу приклад: поки я сиджу біля монітора і набираю коментар мій автомобіль займається сам, без мене, своїми функціями-перевозить пасажирів, причому не питає не лише мене, але й пасажирів.
Ось так себе поводить ліс в силу своєї біологічної і екологічної природи. Врегулювати суспільні відносини з приводу такого обєкту як ліс, не проста справа.
Тому й пропонувалося надавати лісосмуги в оренду з тим, щоб через механізми орендної плати отримати відшкодування за створення лісосмуг і джерела коштів для розширення мережі лісосмуг, хоча б задля розширення Екологічної мережі України.
Оренда підходить ще й тому, що власність на лісосмуги не переходить до власника поля а залишається у держави а "сільські дід й баба, дядько й тітка, фермер й латифундист" лише користуються послугами лісосмуги і не всіма, а лише захисними за плату, як і заведено в нормальній економіці.
Forester
АРЕНДА, нежности ты моей
Побудь сегодня козлом отпущенья …
(подражая раннему А. Мариенгофу)
Невже примара Оренди бродить кабінетами держ(и)чиновників?
Вона, вона ріднесенька, глибоко забута Лісовими кодексом, пропонується для особливої категорії «лісів» – полезахисних знедолених українською владою лісових смуг.
З точки зору Законодавця, – учасники зборів, м’яко кажучи, помилялись що розуміння предмету розмови.
Так, згідно «засадничого» висловлювання заступника Голови Держкомлігоспу: «ПЗЛС (полезахисні лісові смуги) є землями лісового фонду, при цьому землями сільськогосподарського призначення, але не сільскогосподарськими угіддями».
Увага, читаємо, Земельний кодекс: «полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, відносяться до несільськогосподарських угідь, земель сільськогосподарського призначення».
Звідси принаймні, два наслідки:
Наслідок 1. Існують ПЗЛС лісогосподарського призначення (скажу Вам більше, – за обліком лісового фонду 1996 року – всі полезахисні смуги були просто ЛІСАМИ, що виконували переважно захисні функції) – і про них, здається розмова взагалі не велася;
Наслідок 2. В лісовому фонді за інформацією Держкомлісгоспу зникло чимало лісів (див. Наслідок 1) і додалося земель «сільськогосподарського призначення».
Вуаля! – ось навколо цієї плутанини з віднесенням ПЗЛС до лісів і не лісів одночасно, й велася розмова.
З точки зору Лісівника треба було все ж розпочати з «цільового призначення» полезахисних смуг – якщо збільшення врожаїв сільгоспкультур, то «передать» власникам, але якщо й вітрозахисне, – це вже справа державна, – тоді й органи і структура управління та організація ведення господарства в ПЗЛС, і кошти – теж мають бути державні.
З точки зору Журналіста та Психолога, – просто чудова можливість оцінити психотипи учасників дискусії, – для чого досить прочитати діалоги кожної персони окремо.
З точки зору Власників земель – сільських діда й баби, дядька й тітки, фермера й латифундиста, – що так чи інакше оформили право власності на «свої» землі, – «Хтось» хоче заставити брати в оренду «державні» лісосмуги. З точки зору Держави – це якийсь «орендерибан» понад 400 тис. га земель, а з точки зору Власників оточуючих них сільгоспугідь – черговий «геморой» від недолугої Влади.
Comments are closed.