В 2004 році у Вені було засновано європейську мережу лісної педагогіки. Нею опікуються і розвивають професійні лісівники. Одним із пріорітетних напрямків своєї діяльності вони вбачають у впровадженні природничої освіти, пов’язаної з лісом. Власне цьому і була присвячена установча конференція загальноєвропейського конкурсу „Молодь у європейських лісах”, що наприкінці жовтня відбулася у польському лісному центрі Голухов. Польша, як країна-ініціатор проведення цього природничо-освітнього форуму, звернулася із закликом до країн-членів ЄС активізувати освітньолісну діяльність. Фактично, мова йде про створення нового європейського центру лісної освіти, де б вивчався, узагальнювався і впроваджувався у життя досвід.
Україну, єдину державу-учасницю, що не є членом Євросоюзу, на цьому форумі представляли заступник голови Державного комітету лісового господарства України Віктор Олександрович Червоний і перший заступник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Іванович Гетьманчук, котрого ми і попросили розповісти про освітньолісний рух європейських держав.
– Анатолію Івановичу, чи означає це, що державні ліси України запрошено у Євросоюз?
– Точніше було б сказати, Євросоюз запрошує Україну до співпраці і порозуміння у питаннях лісної педагогіки. Але оскільки справа стосується молоді і пріорітетним вважається формування свідомості щодо лісів, їх збереження та захисту, відповідно й порозуміння і спільних дій, а в майбутньому і відповідальності за його долю, то можна сказати й так. Європа бачить нашу молодь у складі Євросоюзу. Принаймні, у цьому загальноєвропейському проекті Україна виступає як повноправний партнер. Хоч, доречно сказати, цим завдячуємо Польщі, з лісівниками якої у нас давня і досить результативна співпраця. Принаймні, волинські лісівники з колегами Польщі обмінюються інформацією про стан лісів і довкілля, діляться досвідом, проводять спільні науково-практичні конференції і симпозіуми, творять великі природничо-охоронні проекти.
– Хто був ініціатором такої конференції і де вона проходила?
– Установча конференція загальноєвропейського конкурсу „Молодь у європейських лісах” проходила у мальовничому містечку Голухов – колишньому маєтку Ізабели Чарторийської.. Тут чудесна природа, добре збережені ліси, неповторні краєвиди. Але у Польщі Голухув має ще і славу надзвичайно діяльного і авторитетного лісного центру. Варто наголосити, що такі польські лісні центри як Голухов, Єдльня, Янув Люблінський або ж новий у Целестинові відкриті навіть для учасників проекту YPEF. А зініціювали її державний холдинг „Державні ліси Польщі” спільно з Асоціацією лісових друзів. До участі запросили представників усіх країн Євросоюзу і Україну.
– Про що європейці вели мову впродовж двох днів?.
– Обмінювалися досвідом і обговорювали новітню концепцію лісної педагогіки, запропоновану польськими науковцями і лісівниками-практиками. Не обходилось без гарячих дискусій. Річ в тім, що в 2006 році Євросоюз прийняв Лісний план дій, який зобов’язав усі країни-члени ЄС виховувати своїх громадян у дусі поваги до лісів і їх мешканців, надавати співгромадянам соціологічну інформацію про стан лісів, господарську діяльність з тим, аби суспільство змогло оцінити користь від збалансованого розвитку лісу. Та на сьогодні лісове виховання у більшості європейських країн залишається все ще формальним, законодавчо не врегульованим. Хоч Лісний план дій відповідальними за виховання у сфері збалансованого управління лісом чітко визначає країни-учасниці. Знання про співвідношення між лісом і людиною на основі збалансованого розвитку адресовані людям, які не займаються лісоводством. На жаль, вони не доходять до адресата. Та й не кожен українець знає про захисні функції лісів, їх роль у відверненні стихійних лих, екстремальних атмосферних явищ, ерозії і опустелення. Рідко хто задумується над доцільністю використання деревини та продукції побічного користування – лікарської сировини, ягід, грибів. Усі учасники цього європейського освітньо-лісного форуму зійшлися на думці, що лісне виховання потребує більшої активності і нових ініціатив.
– Чи є у лісівників Євросоюзу щось таке, чого нема у нас?
– Майже усі так звані ключові дії, прийняті Лісним планом дій у сфері лісного виховання, з успіхом використовуються в Україні і зокрема у держлісгоспах Волині. У європейців тепер популярні такі форми роботи як „лісні школи”, „центри лісової освіти”, „ Неділя лісу” чи „День лісу”. Наші школи також проводять „Тиждень лісу” чи ж „День лісу”. Був неводнораз свідком, як із зупинки перед Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства на замовних тролейбусах до Гаразджинсього лісу повним складом на чолі з директором Олександром Мишковцем вирушала Луцька гімназія №4. Користь від такої акції неоціненна. Адже діти вчаться правильно поводитись у лісі, оберігати його, очищати від сміття.
– Хотілося б дізнатися про сьогочасні родзинки загальноєвропейського освітньолісного руху, про його найхарактерні чи наймодніші тенденції.
– Цікавим вважаю досвід польських колег. Товариство друзів лісу під керівництвом професора Томаша Борецького, колишнього ректора Головної школи сільського господарства у Варшаві – провідного вищого навчального закладу, яке навчає польських лісоводів, впровадило широке коло ініціатив з лісної педагогіки. Найпополярнішим п’ять років поспіль залишається всезагальний конкурс лісового виховання для школярів „Чистий ліс”. Він проводиться за сприяння державного лісового господарства „Державні ліси”. Щороку у ньому бере участь близько 100000 школярів. Вони прибирають ліси від сміття, вивчають їх особливості і користь для людей. Вони переймають знання від вчителів, а згодом навчають цьому молодших. Сто тисяч маленьких рятівників лісу, котрі хочуть допомогти зеленим легеням планети! Це вражає. Але європейські колеги наводять досвід Фінляндії, де 20 процентів молодих фінів і 70 процентів шкільної молоді в різних вікових категоріях взяли участь у щорічній всезагальній лісній вікторині, яка там проводиться з 1981 року. У нас навіть наймасовіша лісова акція „Майбутнє лісу у твоїх руках” не може дотягнутися до „стотисячника”. Хоч тільки на Волині цієї весни саджанці і сіянці саджало тридцять три тисячі чоловік, у тому числі чотири тисячі учнів і вчителів. Ними посаджено 14 мільйонів деревець. І хоч ми маємо низку інших цікавих природо-освітніх лісних акцій, розгалужену мережу шкільних лісництв, рух екологічних бригад, чимало друзів лісу серед дорослих, мушу визнати, з деякими європейськими країнами нам у цих питаннях важко змагатися.
– Що ж таке „Молодь у європейських лісах”?
– Це міжнародний конкурс для учнів. Головне його завдання – розповсюдження знань про європейські ліси, зокрема, охоплені програмою „Надра-2000”, про збалансоване лісоведення та біорізноманіття у природі. Перший конкурс відбудеться у 2010-2011 навчальних роках.
– Хто автор цього проекту?
– Концепцію Міжнародного конкурсу „Молодь у європейських лісах” розробили магістр-інженер, віце-президент Товариства друзів лісу Анджей Ковалець і кандидат наук, член правління Товариства друзів лісу Мацей Бялецкі. Презентували її у Голухові президент Асоціації Друзів лісу Томаш Борецкі і генеральний директор Державних лісів Польщі Маріан Піган. Вони ж прочитали цікаві лекції про світову місію державних та приватних лісів Європи. Ми мали ряд дискусій з цього питання і дійшли висновку, що це перспективна справа і всі одноголосно підтримали заснування нового загальноєвропейського конкурсу. До речі, головна мета конкурсу – навчити молодь співробітництву. Організатори хотіли б, аби дискусії з проблем природи і довкілля були вище всяких бар’єрів і державних кордонів. Також це реальний шанс налагодити тіснішу співпрацю між установами і організаціями, які займаються лісною педагогікою. Фактично, закладено основи спільного загальноєвропейського заходу – інтеграції через освіту. Адже збереження лісів – для всіх країн, як ніколи, актуальне. У сьогоднішній час, де надзвичайно багато роз’єднавчих факторів, ліс ще може об’єднувати не лише молодь, а й народи. У Голухуві започатковано новий Європейський центр лісної освіти.
– Чи зможуть взяти участь у конкурсі „Молодь у європейських лісах” українські школярі?
– Власне, в цьому і полягала наша місія як представників українських лісівників, що зацікавлені у співпраці з громадськістю і зокрема молоддю. Комітет лісового господарства України свідомий того, що ми велика лісова європейська держава, і наша молодь, як і лісівники, має іти в ногу з європейським співтовариством. Хоч конкурс адресовано щонайперше школярам країн-членів ЄС, рівнопартнерську участь у ньому братиме і Україна. Підписано лист про наміри і, вважаю, це маленькою європеремогою лісівників України.
– Як проходитиме конкурс?
– На першому, Національному етапі школярі змагатимуться у своїх країнах, а потім національні переможці зустрінуться у Європейському етапі. Змагання проходитиме у двох вікових категоріях. „Сеньйор” розрахований на участь учнів ліцеїв, що передбачає вікову межу шістнадцять-вісімнадцять років на початок навчального року, „Юніор” – для гімназійних класів (вік тринадцять-п’ятнадцять років). Всі школярі із країн-учасниць відповідатимуть на одні й ті ж питання, що стосуються лісів європейських країн і України. Буде різниця лиш у складності питань для різних вікових категорій. Запитання (два набори по 20 запитань, що стосуються природи, лісів і лісоводства своєї країни) готуватиме кожна держава. Міжнародна конкурсна комісія відбере по два питання із кожного національного питальника, а відтак шляхом жеребкування вибере список питань для кожної вікової групи. Переможцем Європейського етапу конкурсу стане школяр, який найбільш цікаво і знаюче представить ліси своєї країни. До речі, переможця таємним голосуванням обиратимуть самі ж учасники семінару.
– Хто взяв на себе відповідальність за його організацію, проведення та фінансування?
– Координатором виступив Міжнародний комітет YPEF 2010. До нього входять представники національних лісових установ та недержавних організацій, що займаються лісною та екологічною освітою – по одному представнику від кожної організації. Безпосередній нагляд за перебігом конкурсу здійснюватиме Міжнародна конкурсна комісія, призначена Міжнародним комітетом YPEF 2010. Національний етап конкурсу призначає національну конкурсну комісію. У Голухові схвалено основні документи – „Принципи конкурсу” і „Програмні основи”, учасники конференції підписали лист про наміри. Щодо фінансування, вирішено, що витрати на організацію національних етапів візьмуть на себе установи державних лісів, а там, де переважають приватні ліси, їх власники. Європейський етап конкурсу забезпечуватиме країна-організатор. Також прийнято рішення звернутися з проханням до Євросоюзу надати дотацію, за рахунок якої б можна було провести нагородження переможців національного і європейського етапів, виготувати необхідний інструментарій, посібники і матеріали про ліс і лісоводство.
На фото: За трибуною представник України – заступник голови Державного комітету лісового господарства України Віктор Червоний;
перший заступник начальника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Гетьманчук (у центрі) з польськими колегами Анджеєм Кавальцем та Томашем Борецкі;
робочий момент конференції;
у музеї лісу.