На Черкащині триває кампанія зі збору жолудів

Насіння дуба лісівники почали заготовляти після перших заморозків наприкінці вересня. До цього жолудь, що опадає з дерев, не зовсім придатний для посіву в розсадниках чи для створення лісових насаджень – багато пошкодженого, висохлого. А перший морозець змушує опадати здоровий цінний жолудь, який наступного року дасть паросток. Лісгоспи не тільки влаштовують організований збір жолудя, але й приймають його від населення за ціною 2,5-3,5 грн. за кілограм.

Цей сезон неврожайний на жолуді, однак лісівникам вдасться перевиконати заплановані показники. «Цього року ми повинні зібрати 34,2 тонни, а уже є 33 тонни, – говорить перший заступник начальника обласного управління, головний лісничий Василь Горда. – Думаю, у нас буде жолудя близько 40 тонн, тобто, план перевиконаємо. Тепер головне наше завдання – зберегти «урожай». Висівати цей жолудь будемо уже навесні».

А щоб мати певність, що насіння проросте, його сортують. «Є такий метод флотації: жолудь опускають у воду, і добрий падає на дно, а поганий спливає, – розповідає головний спеціаліст відділу лісового господарства обласного управління Анатолій Левицький. – Потім його зберігають у спеціальних бетонних сховищах, як у Звенигородському лісгоспі, чи у звичайних траншеях, виритих у землі. Якщо жолудя небагато, то його можна зберігати і просто під листям, попередньо виклавши отрутохімікати проти гризунів. А навесні цей жолудь висівають двома способами, залежно від тих технологій і схем, які відпрацьовані лісгоспами. Одні висівають у лісові розсадники, вирощують сіянці, які тільки через рік потрапляють на «постійне місце проживання». Інші створюють лісові культури посівом жолудя безпосередньо на тій площі, де вони ростимуть. Нещодавно запровадили нову технологію – вирощуємо сіянці дуба в касетах і тубах. Ініціатором став Смілянський лісгоспі. Він і тримає тут пальму першості. Перевага цього ноу-хау в тому, що такі сіянці можна садити навіть влітку, коли замало вологи, адже коренева система цих дубочків не пошкоджується, тому вони легко приживаються».

У Смілянському лісгоспі розташовано і лісонасіннєву плантацію першого порядку, де ростуть так звані нащадки плюсових дерев. З них збирають покращене насіння, вирощують кращі сіянці і створюють експериментальні лісові культури. Поки що таких плюсових дерев на Черкащині налічується 35. Тому сіянці з їхніх жолудів використовують для досліджень. Це дасть змогу в майбутньому покращити якість лісових насаджень.

А от найбільше жолудів зібрали в Уманському лісгоспі, який є традиційним лідером у цій справі. Урожай уманчан – 9 тонн жолудів. Дещо менше заготовили звенигородські лісівники – 6 тонн. Їм на п’яти наступає Кам’янський лісгосп із 4 тоннами насіння дуба. Кількість зібраного жолудя залежить від потреб лісгоспу та від спритності й організаційних здібностей лісової охорони.

Про секрети успіху розповідає директор Уманського лісгоспу Іван Назаревич: «Жолудя нам треба багато, адже заплановані значні площі посівів. Тому розпочинаючи заготівлю, організовуємо місцевих жителів – людям зараз копійка не зайва – і оформляємо трудові угоди з ними чи закуповуємо в них сировину. Ціна пристойна – 2,5-3,5 грн. за кілограм жолудів. Активно залучаємо школярів до заготівлі жолудя. Нині маємо вже 9 тонн, а ще попереду півмісяця збору, тому насінням ми себе забезпечимо». В Уманському лісгоспі відпрацювали ефективну схему посіву жолудя пізно навсні. Він не встигає зійти до останніх травневих заморозків, тому молоді паростки не ушкоджуються. До того ж, пізній весняний посів не знищують гризуни і дикі тварини, як буває ранньою весною, коли їм нічого їсти.

Суттєво допомагають у заготівлі жолудя учні шкільних лісництв та звичайних шкіл. За словами Анатолія Левицького, діти щороку збирають не менше 5 тонн.

Кампанія зі збору жолудів на Черкащині завершиться до 10 листопада.

Учні Ризинської школи Звенигородського району збирають жолуд