27/10/2009
0Сьогодні ми витрачаємо на 40 відсотків більше того, що спроможна виробити планета.
Тривогу б’ють учені: вже потрачено природний капітал, яким можна було користуватися нинішнього року. Про це повідомила італійська газета La Republіca, посилаючись на Global Footprіnt Network – асоціацію, що визначає, який слід залишаємо на планеті в ході нашого повсякденного життя.
Протягом тисячоліть цей слід був непомітним, а от в останні десятиріччя спостерігається драматичне зростання впливу людства на навколишнє середовище й ресурси Землі. Як пише газета, 1961 року земляни споживали половину біоресурсів планети, 1986-го потратили ресурси, розраховані на рік, до 31 грудня; у 1995-му цей день настав 21 листопада, ще через десять років – 2 жовтня. І ось 2009-й: так званий день, коли переступили ліміт, "відзначили" вже 25 вересня. Тобто людство, витративши відновлювані ресурси, якими б мало користуватися до кінця року, почало поглинати ті, що належать уже не йому, а майбутнім поколінням. На думку вчених, ми витрачаємо на 40 відсотків більше того, що Земля може виробити. До 2050 року, наводить їхні прогнози італійське видання, людству, якщо енергетична криза не змусить його діяти розумно з екологічної точки зору, потрібна буде планета-близнюк, аби використовувати її як супермаркет для добування сировини, води, лісу, енергоресурсів.
Планета-близнюк – це, звичайно, перебільшення, але в цілому перспектива нерадісна. Ще не пізно схаменутися, і це стосується й нашої країни. Для прикладу візьмемо зелене вбрання – ліси. Зайве повторювати, наскільки важлива їхня роль у збереженні здорової екології. Без дерев не знизити рівня концентрації парникових газів в атмосфері, не запобігти небажаним змінам клімату. Країні треба мати щонайменше 20 відсотків залісених територій, а є нині тільки 15. Великі надії покладаємо на нову Державну цільову програму "Ліси України" на 2010-2015 роки", яку нещодавно розглянув і схвалив уряд. Виконання її дасть змогу не лише збільшити площу лісів, а й поліпшити якісний склад насаджень, що вкрай важливо для збереження їх біологічного розмаїття, підвищити стійкість самих лісових екосистем до впливу негативних факторів середовища й зміни клімату.
Успіх програми залежить передусім від людей. На Тернопіллі мені випало познайомитися з династією лісівників Онишків. Степан Михайлович понад чверть століття очолює Борщівське лісництво – під його керівництвом посаджено понад 400 гектарів нових лісів. Батькову професію обрали й сини, обидва трудяться в Чортківському лісгоспі: Михайло -головним лісничим, Сергій – інженером лісових культур. У тому, що лісгосп – один з кращих в області і країні, заслуга й Онишків.
