26/10/2009
0В усі часи околиці Чигирина оточувала чарівна природа, яка поєднувала степові та лісові простори. Шуміли у віковічній задумі соснові ліси вздовж правого берега сивого Дніпра. Заболочені місця побіля Тясмина були порослі вільховими лісами. Та й на місці сучасних притясминських борів шуміли дрімучі ліси. Кругом була зелень трав та лісу, яка радувала око наших предків.
Та пройшли часи, століття, змінювались суспільно-економічні формації, а разом з цим змінювались люди, їх характери, уклад життя.
І ось ми вже дев’ятий рік живемо в бурхливому ХХІ сторіччі.
Ця епоха поряд зі своїми досягненнями, позитивними факторами внесла і свої негативні моменти в життя суспільства.
Одним із негативних проявів сучасності, який можна спостерігати в нашій місцевості є захаращення побутовим сміттям узбічь доріг, узлісь лісових насаджень, а то і глибини лісу. Але самі кричущі випадки – це звалювання сміття на берегах рік, ставків, меліоративних каналів.
Здавна всім відомо, що ліс – це легені планети. Чим же буде дихати наша рідна планета Земля, коли ми всі так бездумно і бездушно засмічуємо ці легені. Вони скоро стануть схожими на легені заядлого курця, який систематично забруднює їх нікотином. Так він хоч періодично відкашлює цей бруд, а ліс цього зробити не може. Вивозиться сюди весь непотріб, який заважає в господарстві. Наводячи порядок в особистому подвір*ї, деякі добрі для себе господарі, а не добрі для суспільства, чинять неподобства, про які сказано вище. Адже ці відходи, сміття будуть роками, а то і десятиріччями отруювати середовище не тільки, там де вони викинуті, а на значно більшій території. А потім ми розпочинаємо задумуватись, чому збільшується кількість хворих людей, хвороби стають все тяжчими, наслідки їх трагічнішими. Крім того, сміття ніяк не прикрашає нашу чарівну природу.
Вийшовши на лоно природи помилуватись її красою, натикаємось на купі сміття, на які не тільки неприємно дивитись, а які ще і шкідливі для здоров*я.
Адже дощові, талі води просочуються в грунт і при цьому забирають з собою всі шкідливі речовини, які зосереджені в купах сміття, а потім потрапляють у водоносні горизонти, отруюючи питну воду, яку ми потім споживаємо.
При зустрічі з ветеранами нашого виробництва, які в свої молоді роки освоювали піщану пустелю, перетворивши її з часом її в зелене море, вони запитують, що ж це воно робиться, що ліси, творіння їх рук, душі і серця, перетворюються на склад сміття.
Приємно те, що наш райцентр визнано найчистішим містом Черкащини. Періодично тут сміття вивозиться на міське звалище, але ж у більшості населених пунктів нашого району цього немає. От і везуть і несуть люди відходи хто куди, кому куди ближче.
Питання організації сміттєзвалищ по кожному населеному пункту, організації систематичного збирання відходів необхідно вирішувати терміново, не відкладаючи на завтра.
Вважаю, що цим повинні зайнятись всі сільські та міський голова разом із своїми депутатами, депутатський корпус районної ради, і, взагалі, всі небайдужі люди нашого чудового краю. Бо не простить нам цього ні природа, ні наші діти і внуки. Потрібно щоб у кожного з нас було життєвим кредо: «Жити, щоб берегти, берегти, щоб жити». А брати в основу життєдіяльності принципи: «Сьогодні як – небудь, а після нас хоч потоп», – це взагалі злочин перед потомками.
Я думаю, що всі погодяться в правильності вислову відомого російського письменника Пришвіна: «Рибі – вода, птаху – повітря, звіру – ліс, степ, гори. А людині потрібна батьківщина. І охороняти природу – значить охороняти батьківщину». То ж давайте будемо любити і захищати свого малу батьківщину – Чигиринщину не на словах, а на ділі, не на показ, а по – справжньому. Щоб все було на своїх місцях: – квіти – на квітниках, дерева – в скверах, алеях, в лісі, а сміття – на смітнику.
І на закінчення хочеться нагадати індіанську життєву мудрість:
«Тільки тоді, коли буде зрубане останнє дерево,
Тільки тоді, коли буде отруєна остання річка,
Тільки тоді, коли буде виловлена остання риба,
Тільки тоді ми зрозумієм, що гроші не можна їсти»
Хотілося б, щоб з цієї давньої життєвої мудрості ми сьогодні зробили правильні висновки і не допустили в своє життя тих мудрих застережень наших пращурів.
Газета «Чигиринські вісті» №80 від 16.10.2009 р.
Черкаське обласне управління
лісового та мисливського господарства
