У багатьох індоєвропейських традиціях існував культ дуба, який вважався священним деревом, оселею богів, небесними вратами, крізь які божество може з’явитися перед людьми. Як і усі дерева, дуб виступає в ролі світового дерева: він символізує світову вісь, яка з’єднує верхній і нижній світи, живих та померлих предків, знаменуючи центр Всесвіту. Дуб, означав силу, мужність, витривалість, довголіття, родючість, шляхетність, вірність. Це дерево було присвячено верховним богам-громовержцям: у Греції – Зевсу, у Давньому Римі – Юпітеру, у Німеччині – Донару, у литовців – Перкунасу, у слов’ян – Перуну. У християн дуб – емблема Христа як сили, що проявляється у біді, твердості у вірі і доброчесності. За деякими версіями християнського переказу хрест розп’яття було зроблено з дуба.
У легендах і казках давніх слов’ян дуб найчастіше є сакральним місцем, із яким пов’язана доля людини і біля якого здійснюються вирішальні для героїв події. Дуб шанували і як дерево родючості: зберігся звичай садити дубок при народженні дитини.
Приємно, що саме в закарпатському селі Стужиця, що на Великберезнянщині, росте віковічний дуб-легенда, якому понад 900 років. Місцеве населення з гордістю та шаною називає його "Дідо-дуб". Закарпатський "Дідо-дуб" посідає почесне місце в переліку легендарних дерев-патріархів, адже таких дерев в Україні та й у всьому світі є одиниці. Наш "Дідо-дуб" є мовчазним свідком історії, унікальним та неповторним, із безліччю легенд.
Відомий поет та ресторатор Павло Чучка відправився до "Дідо-дуба" за жолудями, щоб посадити дубовий гай. Це пов’язано з тим, що коріння віковічних дубів утримуює велику кількість землі, в тому числі не допускає ерозії полонин. Не секрет, що через масову вирубку лісів перед Закарпаттям постала загроза екологічної катастрофи. Як зазначив відомий письменник, збільшення кількості дубів у природі сприятиме зменшенню кількості "дубів" у політиці. На запитання журналістів "Коли буде відчутно результат Вашої справи?" Павло Павлович відповів: "Як і від кожної доброї справи ви відчуєте результат нескоро, але наші полонини не сповзуть нам до ніг, бо ми домолюбці". По дорозі до "Дідо-дуба" журналісти перетнули відому "Лінію Арпада", в долині сфотографували квіти, а під кроною дуба покидались сніжками. Адже під найстаршим дубом України 18 жовтня вже лежав сніг.